Українська мова 5-11 класи - тестові завдання - 2018 рік

Cинтаксис. Пунктуація

Рекомендації до виконання тестових завдань

Розділові знаки у простому реченні

1. Розділові знаки в кінці речення залежать від інтонації і типу речення за метою висловлення (якщо речення розповідне, то ставимо крапку, питальне — знак питання, окличне — знак оклику: Я не помилився у своїх сподіваннях: університет на цілих три роки став мені домівкою (О. Гончар). Що рік наступний нам готує? (З преси). Гукнем же в світ про наші болі! (П. Тичина)).

2. У простому реченні може вживатися тире між підметом і присудком або на місці пропущеного члена речення. Тире ставимо, якщо: а) присудок виражений іменником або кількісним числівником у називному відмінку: Найкращий і найповніший скарб — праця (Нар. тв.); Три та два — п'ять; б) підмет і присудок (або тільки один із головних членів) виражені неозначеною формою дієслова: Життя прожити —- не поле перейти (Нар. тв.). На місці пропущеного члена речення вживання тире здебільшого залежить від інтонації (Сталь гартується в огні, а людина —- в труді (Нар. тв.). Порівняйте: Сталь гартується в огні, а людина в труді).

3. Просте речення може ускладнюватися однорідними членами, дієприкметниковими, дієприслівниковими і пояснювальними зворотами, звертаннями, вставними конструкціями тощо. Однорідні члени речення можуть поєднуватися безсполучниковим зв’язком, а на письмі — комами (Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Т. Шевченко)), або за допомогою сполучників, між якими ставиться кома (То день, то ніч сіяють над землею (В. Сосюра)). Однак кома не ставиться, якщо сполучники і (й, та), або вжито один раз (Пісня і праця — великі дві сили (І. Франко)).

4. Зверніть увагу, що при однорідних членах речення можуть уживатися узагальнювальні слова (виражають широке, родове поняття), тоді розділові знаки залежатимуть від їх місця у реченні: якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, то після нього ставимо двокрапку (Слова в собі всі різні: тривожні й тихі, радісні й сумні (М. Ткач)), якщо після них, то перед узагальнювальним словом ставимо тире (На річці, в лісі, на полі — усюди німо, тихо (П. Тичина)). Однорідні члени речення, розміщені після узагальнювального слова, можуть не закінчувати речення. У таких випадках після них ставимо тире і продовжуємо речення (Три наскрізні настрої: самотність, сирітство і рання смерть на чужині — переплелися-по- єдналися у ранній поезії Шевченка (А. Скрипник)).

5. Пам’ятайте, що відокремлення, наприклад, дієприкметникового чи прикметникового звороту залежить здебільшого від їх позиції щодо означуваного слова: якщо зворот стоїть перед означуваним словом, то не виділяється комами, а після означуваного слова завжди відокремлюється: Хвилювалося розбуджене весняним вітерцем жито // Хвилювалося жито, розбуджене весняним вітерцем.

6. Особливим різновидом означень є прикладка (завжди виражається іменником, що узгоджується з означуваним словом у відмінку). Умови відокремлення її такі самі, як і означальних зворотів: / лиш могили, древні дідугани, нагадують колишні буйні дні (М. Драй-Хмара). Однак прикладка виділяється не тільки комою, а й тире.

Запам’ятайте, що найчастіше тире ставиться, якщо прикладка розташована в кінці речення (іноді — в середині), має уточнювальне значення і перед нею можна поставити слово а саме: Одна в поета правда — чистота (В. Шевчук).

Зверніть увагу, що прикладка може приєднуватись до означуваного слова сполучником як, тоді її не завжди відокремлюють. Якщо вона має додатковий відтінок причини, виділяється комою: Як справжній митець, він був чутливий до всього, що відбувалося довкола (О. Гончар) (тобто тому, що був справжнім митцем). Якщо прикладка характеризує предмет з певного боку, не має додаткового смислового відтінку причини, а має значення «у ролі кого, чого», то кома не ставиться: Він був відомий як людина широких мистецьких смаків — меценат театру, колекціонер шедеврів малярства, аматор музики (Ю. Смолич).

7. Дієприслівниковий зворот (одиничний дієприслівник) у реченні відокремлюється незалежно від позиції (Прощався з літом я, блукаючи лугами. (М. Нагнибіда)). Якщо дієприслівник переходить у прислівник, втрачаючи дієслівні ознаки і набуваючи значення обставини способу дії, то він не відокремлюється (Я йшов по курній дорозі не поспішаючи).

8. Завжди відокремлюються на письмі комами порівняльні звороти (Глибока річка, як думка, пливе спокійно (Нар. тв.)). Подібними до таких конструкцій є речення, в яких до складу присудка входить частка як, перед якою не ставиться нічого (або ставиться тире за відповідної інтонації). Порівняйте: Дівчина гарна, як калина// Дівчина як калина//Дівчина — як калина.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити