Українська мова 5-11 класи - тестові завдання - 2018 рік

Cинтаксис. Пунктуація

Рекомендації до виконання тестових завдань

Розділові знаки у складному реченні

У складному реченні кожна його частина відокремлюється комою, тире чи двокрапкою.

1. Не сплутуйте складносурядних речень, поєднаних єднальними сполучниками, з реченнями з однорідними присудками, між якими кома не ставиться. Порівняйте: Тихесенький вечір на землю спадає, і сонце сідає в темнесенький гай (В. Самійленко) і Шалений вітер хвилі гнав і розсівав туман руками (Д. Фальківський). Зверніть увагу, що у реченнях з однорідними присудками один підмет — вітер.

Якщо на початку складносурядного речення є спільний для обох частин компонент, то кома не ставиться (По узліссі і на галявині зеленіє перший рясті цвітуть проліски та сон-трава (Леся Українка)). Кома також не ставиться, якщо обидві частини складносурядного речення питальні, спонукальні чи окличні, оскільки їх об’єднує інтонація (Хай наше слово не вмирає і наша слава хай живе! (М. Рильський); Де я і хто ти? (Леся Українка)), або частини є односкладними іменними реченнями (Далеке гавкання собак і лави на снігу (В. Сосюра)).

2. Якщо між частинами складносурядного речення результативні чи наслідкові відношення або вказана швидка зміна подій, то ставиться тире: (Важко заробиш — солодко з’їси (Нар. тв.). Минулася буря — і сонце засяло (М. Рильський)).

3. Частини складнопідрядного речення виділяються комами (Віддайте мені мову, якою мій народ мене благословив (Л. Костенко)). Однак коми не ставимо між однорідними підрядними частинами, які поєднуються єднальними або розділовими сполучниками (Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють і як вони хвилюються зеленими хвилями (І. Нечуй-Левицький)).

4. Уживання різних розділових знаків у складних безсполучникових реченнях залежить від смислових відношень між частинами. Якщо друга частина вказує на результат, наслідок, протиставлення, порівняння, то вживається тире (Хмари розповзлися — виглянуло сонечко (К. Гордієнко); Забудеш рідний край — тобі твій корінь всохне (П. Тичина)). Коли наступна частина пояснює або розкриває зміст попередньої, виражає причину того, про що йшлося, то ставиться двокрапка (Я вам кажу: нема без влади волі (Леся Українка); Не до пісень мені: тремтять на віях сльози... (Олександр Олесь)).

5. У реченнях із прямою мовою розділові знаки залежать від позиції слів автора, які можуть стояти перед прямою мовою, після неї або всередині. Схематично розділові знаки у таких реченнях можна зобразити так:

— А: «П»: І тихо-тихесенько я промовляла: «Сон літньої ночі! Мені тебе жаль!» (Леся Українка);

— «П», — А: «Ніщо так не красить людину, як натхнення», — подумала Ярослава, провівши Сергія поглядом (О. Гончар);

— «П, — а, — П»: «Життя в неволі нічого не варте, — відказав Максим, — краще смерть!» (І. Франко). Але тут можливі різні варіанти залежно від будови речення (речень), що є прямою мовою («Яка ти розкішна, земле, — думала Маланка. — Весело засівати тебе хлібом, прикрашати тебе зелом, заквітчати квітами» (М. Коцюбинський)).

6. Чуже мовлення, переказане не дослівно, а лише зі збереженням основного змісту, називають непрямою мовою. Вона передається складнопідрядним реченням без лапок (Тож недарма могили всюди розповідають, що колись отут жили хоробрі люди (О. Довгий)).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити