Українська мова 5-11 класи - тестові завдання - 2018 рік

Cинтаксис. Пунктуація

Просте речення.

Головні члени речення

Програма 2

Картка № 1

I. Укажіть, на які типи поділяють речення за метою висловлення.

1. Стверджувальні, загальнозаперечні, частковозаперечні.

2. Розповідні, питальні, окличні.

3. Стверджувальні і заперечні.

4. Розповідні, питальні, спонукальні.

5. Питально-спонукальні, риторичні, окличні.

II. Оберіть речення, у якому підмет виражений нерозкладним словосполученням (складений підмет).

1. Вася Багіров дуже хотів побачити знайомого (О. Гончар).

2. Незвичайна схожість дочки з матір'ю дуже вразила Яся (І. Нечуй-Левицький).

3. Словесник Андріан Петрович одного разу прийшов на урок якийсь особливо збуджений і піднесений (Ю. Смолич).

4. Дружба народів — це злагода й мир (М. Рильський).

5. Двоє рибалок ніколи не почувають себе чужими один одному (Остап Вишня).

III. Зазначте, у якому реченні простий присудок виражено фразеологізмом.

1. Вичитавши всьому гуртові, директор почав брати в шори поодинці (С. Васильченко).

2. І правда кривду спопелить, коли навчиться люд убогий громадою обух сталить (М. Рильський).

3. Я печу раків і мовчки стою на одному місці, каючись, що прийшов сюди (М. Стельмах).

4. На уроках він завжди про щось своє думає, а як спитають, завжди скаже не до речі, не до ладу — як Пилип з конопель вистрибне (О. Іваненко).

5. Будівельники не думали здавати свої позиції (М. Тарнавський).

IV. Позначте речення зі складеними дієслівними присудками.

1. Я буду жити, бо жива мета (Є. Летюк).

2. По двісті років можуть жить ворони, а солов’ї живуть так мало літ (Є. Летюк).

3. Тривога прадіда предавня мені заснути не дає (Л. Талалай).

4. Коли ж дерево в корінь підтяти — жить не буде, хоч буде стояти (В. Забаштанський).

5. Поет мусить постійно враховувати рівень читача (В. Стус).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями і засобами вираження у них іменної частини присудка.

1. Різні бувають сприйняття — раптові, запізнілі (Є. Божик).

2. Я мов той Сізіф (М. Чабанівський).

3. В борні за мир наш труд є зброя (В. Сосюра).

4. Сміх людський — чудесна штука (П. Глазовий).

5. Станьте хоч ви їм за рідну матір (І. Нечуй-Левицький).

А. Прикметник.

Б. Іменник у називному відмінку.

В. Нерозкладне словосполучення.

Г. Іменник у знахідному відмінку.

Ґ. Порівняльний зворот.

1

2

3

4

5

         

VI. Продовжте речення: «Основною одиницею спілкування є...» (відповідь у формі називного відмінка впишіть до таблиці).

                             

Картка № 2

I. Зазначте, на які типи поділяють речення за будовою.

1. Повні, неповні.

2. Двоскладні, односкладні.

3. Поширені, непоширені.

4. Прості, прості ускладнені, складні.

5. Сполучникові, безсполучникові.

II. З’ясуйте, у якому реченні простий підмет виражено прикметником.

1. Минуле ніколи не повертається (Р. Іванченко).

2. Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? — озовися (І. Котляревський).

3. Нарешті привезли пальне... (О. Гончар).

4. Несказане лишилось несказанним (Я. Костенко).

5. Два хитрих мудрого не переважать (Л. Глібов).

III. Оберіть речення з простим дієслівним присудком, ускладненим часткою.

1. Оленчук Іван Іванович — сиваський солевоз, виноградар і, як брат його, майстер розшукувати солодку воду в солончаковому степу (О. Гончар).

2. А Іван Гнатович візьми та й покажи улов на свою голову (3 журналу).

3. І все-таки приїдь — ми поговорим (Д. Павличко).

4. Вона не збиралася довго затримуватись у Харкові (І. Микитенко).

5. Зійшов місяць ясний — я пішла в садочок нарвать-назбирати пахучих квіточок (П. Амбросій).

IV. Позначте речення, у яких складений дієслівний присудок становить поєднання інфінітива з особовою формою дієслова, що вказує на початок, продовження чи закінчення дії.

1. Як іноді просте, звичайне слово, сказане доречно, уміє людину зробити щасливою (Є. Божик).

2. Раніше почало вставати сонце, щиріше доглядати землю (М. Коцюбинський).

3. М’який, лапастий сніг не переставав падати (І. Микитенко).

4. О земле рідная! Не жатиме неситий пшениці на твоїх ланах! Жила, живеш, довіку будеш жити, безсмертна у віках (М. Рильський).

5. Якщо ти справді вмів любити, навчись забути і забудь (Т. Севернюк).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями і засобами вираження в них іменної частини присудка.

1. Жити означає любити (Ю. Мушкетик).

2. Вибиватися у люди — справа зовсім не проста (П. Сингаївський).

3. Важливе завдання школи —виховання людини допитливою, творчою, думаючою

(З часопису).

4. Гніватися — це несправедливо (Панас Мирний).

5. Очі твої — одні (В.Симоненко).

А. Неозначена форма дієслова.

Б. Іменник у називному.

В. Нерозкладне словосполучення.

Г. Числівник.

Ґ. Прислівник.

1

2

3

4

5

         

VI. Продовжте речення: «Головний член речення, який означає те, про що говориться в реченні, називається...» (відповідь у формі орудного відмінка впишіть до таблиці).

                             

Картка № З

I. Укажіть, у якому неповному реченні пропущено підмет, присудок і додаток.

1. І на горе, на біду взяв царицю молоду (Л. Первомайський).

2. Якось завжди спізнювався з оранкою і сівбою (М. Стельмах).

3. — Люди по соломинці збирали, а ти носилками розносиш? (Г. Тютюнник).

4. Він рибу варить. Лина, що спіймав уранці! Такого ситого! (М. Коцюбинський).

5. Вийшов на село, глянув — у млині світиться (Г. Тютюнник).

II. Укажіть, у якому реченні підмет виражено числівником.

1. Мені тепер здається, що нігде на цілім світі вже нема чужини, поки ми вдвох з тобою (Леся Українка).

2. Один за всіх — всі за одного! (Народна творчість).

3. Словом сильним, мов трубою, міліони зве з собою... (І. Франко).

4. Обом було радісно й легко на серці (Ю. Бедзик).

5. Мені двадцять вісім років, я серед них найстарший і званням, і віком... (Ю. Збанацький).

III. Оберіть речення, у якому присудок узгоджується з підметом у роді, числі і відмінку.

1. Тихий росяний ранок. За принишклими садами половіли хліба... (Р. Іванченко).

2. Осінній Київ. Яке перо може відтворити його осінню красу! (В. Собко).

3. Озеро глибоке, все затінене темним дубом (М. Чабанівський).

4. Ось робітничий клуб (В. Сосюра).

5. Вечірня кімната. Розчинені вікна. Весна... (І. Жиленко).

IV. Позначте речення, у яких складений дієслівний присудок становить поєднання інфінітива з особовою формою дієслова, що виражає можливість/неможливість виконання дії.

1. Місити глину, звісно, зміг би кожен, крутити круг — таким нема числа, та тільки той зліпити горщик може, хто осягнув священність ремесла (Є. Летюк).

2. Не поет, хто покидає боронить народну справу (Леся Українка).

3. Я вірші став Михайлові читати (В. Бровченко).

4. Сонце стало ясне, веселе, умите і зараз-таки почало гратись з золотими стіжками жита й пшениці... (М. Коцюбинський).

5. Нову батьківщину навіть може створити народ, але мови — ніколи (К.Ушинський).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями і засобами вираження в них іменної частини присудка.

1. Кажуть, перше кохання завжди нещасливе (М. Чабанівський).

2. Мати — це вічне одкровення, вічна радість природи, сталь і ніжність поезії життя (Г. Кривда).

3. Оця реальна мить вже завтра буде спомином (Л. Костенко).

4. Ясько за пастушка був того літа (В. Симоненко).

5. Вечір і справді був чудовим (Ю. Смолич).

А. Іменник у називному відмінку.

Б. Прикметник у називному відмінку.

В. Прикметник в орудному відмінку.

Г. Іменник в орудному відмінку.

Ґ. Іменник у знахідному відмінку.

1

2

3

4

5

         

VI. Упишіть до таблиці термін (у називному відмінку) на позначення засобу ускладнення присудка в реченні.

А я взяла і вигадала свято — тебе, моя поезіє, тебе! (Г. Світлична).

                             

Картка № 4

І. Віднайдіть неповне речення з пропущеним простим дієслівним присудком.

1. Очі — міра, душа — віра, совість — порука (Народна творчість).

2. Платня нічого — краща, ніж по інших сторонах (М. Коцюбинський).

3. Нічого в цьому році озимина, а ярі стоять зеленою рікою (М. Стельмах).

4. Основним інструментом у хірурга є скальпель, у муляра — кельма, у художника — пензель (3 часопису).

5. — Рукам волі не давайте! (Гр. Тютюнник).

II. Зазначте, у якому реченні підмет виражено прислівником.

1. Дуже корисно побувати ще раз у житті дитиною... (М. Чабанівський).

2. Люба! Ми у власне вчора досить надивились (В. Коломієць).

3. Славне моє сьогодні. Завидним і прекрасним буде завтра (М. Рудь).

4. Сьогодні я такий щасливий, мов вийшов хлопчиком на шлях (В. Сосюра).

5. Писати вірші —дуже просто... (О. Підсуха).

III. З’ясуйте, у якому реченні присудок узгоджується з підметом у роді й числі.

1. І бачу я в абстракції конструкцій конкретність наших задумів і дій (Є. Летюк).

2. Ти сій і сади, сину, бо наше ремесло є леміш і чересло (М. Стельмах).

3. Будь, людино, людиною! Будьте, люди, людьми (М. Упеник).

4. Який мій друг великодушний! (М. Чабанівський).

5. Золоте дозріле жито хвилювалося колоссям (Є. Божик).

IV. Позначте речення, у яких інфінітив є частиною складеного дієслівного присудка.

1. Леся Українка прагнула поліпшити світ, звеличити людину (3 часопису).

2. Людина здавна примусила вітер служити собі (3 часопису).

3. Стомилися хлопці, присіли спочити (П. Воронько).

4. І ти не згадаєш того сироту... Кого ти без мови, без слова навчила очима, душею, серцем розмовлять (Т. Шевченко).

5. Ніхто не годен віщі барви вбити, даровані мені святим чуттям (Т. Севернюк).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями і засобами вираження в них іменної частини присудка.

1. Літак ставав ніби живою істотою (В. Собко).

2. Керувати — це передбачати (З часопису).

3. Град Володимира був славним княжим градом (Г. Вишневська).

4. Любов до народу — це служіння народові, а не ідея служіння (О. Довженко).

5. День довгий, безконечний,

тривожний (М. Коцюбинський).

А. Неозначеною формою дієслова.

Б. Іменником у називному відмінку.

В. Прикметником у називному відмінку.

Г. Нерозкладним словосполученням.

Ґ. Порівняльним зворотом.

1

2

3

4

5

         

VI. Визначте і впишіть до таблиці тип присудка за будовою.

Ніяк не йняв віри Грицько... (А. Головко).

                             

Картка № 5

I. Укажіть засоби оформлення питального значення в реченнях.

1. Питальна інтонація, вигуки, частки.

2. Питальні займенники, питальні частки, вигуки.

3. Порядок слів, частки, вигуки.

4. Питальна інтонація, порядок слів, питальні слова.

5. Питальні слова, порядок слів, вигуки.

II. Укажіть, у якому реченні підмет виражено вигуком.

1. Гучне «ура» було йому на відповідь (Ю. Смолич).

2. Проспіва, протягне «ох!», молока хильне за двох і вертається до хати (С. Олійник).

3. Агов, над містом я, на риштуванні, — стружу, клепаю, зводжу дім — творю! (І. Нехода).

4. Що за диво! Під віконце хтось помалу підступає (Леся Українка).

5. Несла ворона до мого двора, мов сиру крихітку, своє картаве «кра» (І. Нехода).

III. Зазначте, у якому реченні присудок узгоджується з підметом у числі й особі.

1. — Ви актор, товаришу, справжнісінький актор-витівник (М. Чабанівський).

2. Я не просто спішу. Я спішу до мети! (Є. Летюк).

3. Сумління — річ тендітна і марна (Л. Костенко).

4. Сили миру нездоланні (Н. Рибак).

5. Заплелися смуток і відрада у контрасти літа і зими (Л. Дмитерко).

IV. Позначте речення, у яких інфінітив є частиною дієслівного складеного присудка.

1. «Розпрягайте» і «Поїхав за Десну» не зуміє онук заспівать (С. Реп’ях).

2. Камінь — не мертва брила. Камінь може кричати. Камінь, який скропила сльозою пекучою мати (Л. Дмитерко).

3. Стати переможцем, залишитися ним, втримати таку честь — було його давньою мрією (В. Собко).

4. Скільки різного, часто суперечливого може співіснувати в одній людині (Є. Божик).

5. А Ковалів — людина обережна, він не буде пускати слів на вітер (М. Чабанівський).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями і засобами вираження в них іменної частини присудка.

1. Краєвид і справді був чудовий (Ю. Смолич).

2. І хати, і вулиці тут були підкреслено охайними (М. Стельмах).

3. Тиждень — це так небагато (Л. Костенко).

4. Сумління — найкращий порадник (Народна творчість).

5. Придержати язика вчасно — то нелегка річ (П. Панч).

А. Прислівником.

Б. Прикметником у називному відмінку.

В. Іменником у називному відмінку.

Г. Прикметником в орудному відмінку.

Ґ. Нерозкладним словосполученням.

1

2

3

4

5

         

VI. Продовжте вислів: «Речення, в якому пропущений один із його членів, називається...» (відповідь у формі орудного відмінка запишіть до таблиці).

                             

Картка № 6

I. Віднайдіть спонукальне речення.

1. Хто ж могутній забороне встати й нам од сна? (Г. Чупринка).

2. А ми з тобою обминем торжища, де гендлярі вимахують пером (Л. Костенко).

3. Тут на радощах Бертольдо всіх співців казав зібрати (Леся Українка).

4. Боже, хай моє завтра стрімко летить, хай у щасті розгорне крила! (Ю. Дмитренко).

5. Тримаючи в руках скрипку, людина не здатна зробити погане (Г. Сковорода).

II. Оберіть речення, у якому складений підмет виражений нерозкладним словосполученням із кількісним компонентом (числівником).

1. Три тисячі зим на вітрах відгуло, три тисячі весен у прірву спливло. (В. Базилевський).

2. Сто двадцять — це ж сила народу! (Ю. Смолич).

3. На день виїзду загін налічував усього тридцятеро юнаків (Ю. Смолич).

4. Увечері в садку до пізньої ночі слухали ми одного з степових Гоме- рів, що знав напам’ять багато тисяч рядків народного епосу (О. Гончар).

5. Якби хтів їй волю дати хто з хоробрих юнаків, мусить перше розрубати сімдесят ще й сім замків (Леся Українка).

III. Укажіть, у якому реченні присудок узгоджується з підметом у відмінку і числі.

1. Стань просто мною. Я — тобою стану (О. Забужко).

2. Любіть і боріться за щастя безкрає (В. Сосюра).

3. Не хлопці — дубочки... В них очі — озера (Б. Мельничук).

4. Одні суть бджолами, а другі — трутнями (О. Кобилянська).

5. Врочистих слів великий зміст звучати зараз буде (І. Гончаренко).

IV. Позначте речення зі складеними іменними присудками.

1. На варті миру твердо стали ми (Л. Дмитерко).

2. Весна стояла сонячна й дощова (Ю. Смолич).

3. Так і залишилася навіки незнаною доля дівчини-білявки Марусі Богу- славки (Р. Завадович).

4. Хмари станули над заходом та й закаменіли (В. Стефаник).

5. Без всіх земних красот земля була б людиною красива (Є. Летюк).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями і типами присудків у них.

1. Говорити — не горох молотити (Народна творчість).

2. Нас пригоди спинити не в силі (П. Грабовський).

3. Лише на добро земля обізветься добром (М. Сингаївський).

4. Юркович не став заперечувати (Д. Бедзик).

5. І не хотіла душа тому віри йняти (А. Головко).

А. Простий дієслівний.

Б. Іменний складений.

В. Дієслівний складений з допоміжним дієсловом зі значенням початку дії.

Г. Дієслівний складений присудок із допоміжним дієсловом зі значенням волевиявлення.

Ґ. Дієслівний складений присудок зі допоміжним дієсловом із значенням можливості/неможливості.

1

2

3

4

5

         

VI. Визначте і впишіть до таблиці тип підмета у реченні.

За лісом виднілося мереживо дивовижних жовтавих нив (3 газети).

                             

Картка № 7

I. Укажіть, на які типи поділяють речення за наявністю другорядних членів.

1. Розповідні, питальні, спонукальні.

2. Односкладні, двоскладні.

3. Повні, неповні.

4. Поширені, непоширені.

5. Прості, складні.

II. З’ясуйте, у якому реченні складений підмет виражено нерозкладним словосполученням з вибірковим значенням.

1. І хто з вас впав, — той знову оживе. Той знову оживе в народній згадці вдячній (М. Бажан).

2. Десятки рук вже підхопили кожного з нас (Ю. Смолич).

3. Кожен справді великий, справді народний співець викликає любов і пошану до себе не тільки серед земляків... (М. Чабанівський).

4. Кожен стояв біля свого деревця... (М. Чабанівський).

5. Жили по сусідству у В’юнищах дві дівчини — Ліда та Тамара (М. Чабанівський).

III. Укажіть, у якому реченні підмет і присудок виражено інфінітивами.

1. Яке глибоке щастя — жить, буть гідним імені людини, народу й людськості служить (М. Рильський).

2. Як важко все життя до себе йти, дивитись в небо, чашею пролите (Л. Первомайський).

3. Написати добру пісню — щастя для поета і для музиканта (Д. Пав- личко).

4. Трактором орати — не лопатою копати (Народна творчість).

5. Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко).

IV. Позначте речення зі складеними іменними присудками, у яких наявна дієслівна зв’язка.

1. Пустити непевного чужинця — необачно (Леся Українка).

2. Імення матері — священне, імення матері єдине (О. Ющенко).

3. Данило Галицький — король руський, великий князь Галицько-Волинської землі (3 підручника).

4. Ранок був сонячний і чудовий (Ю. Смолич).

5. Особа Данила Галицького зостанеться благородною, найбільш симпатичною у цілій старій українській історії (М. Костомаров).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями і характеристиками їх граматичних основ.

1. Життя — не дим і не омана (В. Сосюра).

2. Круг нас завихрилося море людей (М. Чабанівський).

3. І я не я, і ти мені не ти (Л. Костенко).

4. Пісня і праця — великі дві сили (І. Франко).

5. Я боротись за правду готов, рад за волю пролить свою кров (І. Франко).

А. Підмет і присудок виражені займенниками.

Б. Підмет і присудок виражені іменниками.

В. Іменна частина присудка виражена нерозкладним словосполученням,

Г. Присудок — дієслівний складений.

Ґ. Присудок — простий дієслівний, а підмет — складений.

1

2

3

4

5

         

VI. Продовжте вислів: «Речення, у якому виражено наказ, вимогу, заклик виконати дію, називається...» (відповідь у формі орудного відмінка впишіть до таблиці).

                             

Картка № 8

I. Укажіть, на які типи поділяють речення за наявністю або відсутністю структурно обов’язкових членів речення.

1. Поширені, непоширені.

2. Двоскладні, односкладні.

3. Сполучникові, безсполучникові.

4. Повні, неповні.

5. Прості, складні, ускладнені.

II. Оберіть речення, в якому складений підмет виражений нерозкладним словосполученням зі значенням сумісності.

1. І ми з Віктором мовчки киваємо головами — згода (М. Чабанівський).

2. Мотря та Софія місили тісто, порались коло печі (М. Коцюбинський).

3. Петро з старостами сидів на лаві (М. Коцюбинський).

4. ...А я таки у Київ з Петрусем помандрую, хоч що хочеш! (Т. Шевченко).

5. Я з тобою ані разу за руку не взявся. Я тобою, як зорею, з землі любувався (В. Стефаник).

III. Зазначте, у якому реченні присудок узгоджується з підметом лише у відмінку.

1. Київські кручі — фортеці зелені (Я. Дмитерко).

2. Поле — що безкрає море (Панас Мирний).

3. Знаки минулого — літопис землі (М. Чабанівський).

4. Промені як вії сонячних очей! (П. Тичина).

5. Була вже ніч. Осяяні місячним світлом дерева стояли в цвіту, як наречені (О. Довженко).

IV. Позначте речення, у яких іменна частина присудка виражена дієприкметником.

1. Небо чисте, фіолетово-біле, по ньому гуляють золоті зблиски не потьмареного хмарами сонця (М. Чабанівський).

2. Ніч була морозяна, і чорна земля під ногами лунко дзвеніла (Ю. Смолич).

3. Новий роман письменника був завершений влітку цього року (З часопису).

4. День мав бути хмарний, прохолодний (Ю. Смолич).

5. Повітря було насичене вологою, терпкими запахами оживаючого коріння і молодого листя (М. Чабанівський).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями і характеристиками їх граматичних основ.

1. Наш народ безсмертний, наш народ великий (В. Сосюра).

2. Пам’ять відбирає і відстоює всі цінності, без яких людина — ніщо (П. Мовчан).

3. Я людей порівняв би з птицями (Є. Летюк).

4. Я хочу жити і співати, немов у полі джерело (В. Китайгородська).

5. Я не видатна якась людина (В. Винниченко).

А. Підмет виражений іменником, а іменна частина присудка виражена займенником,

Б. Простий підмет виражений займенником, а простий присудок — дієсловом у формі умовного способу.

В. Присудок — дієслівний складений.

Г. Іменна частина присудка виражена нерозкладним словосполученням.

Ґ. Іменна частина присудка виражена прикметником.

1

2

3

4

5

         

VI. Продовжте вислів: «Речення, граматична основа якого складається з підмета і присудка, називається...» (відповідь у формі орудного відмінка впишіть до таблиці).

                             

Картка № 9

І. Укажіть, на які типи поділяють присудки.

1. Прості і складні.

2. Дієслівні і прості.

3. Іменні і прості.

4. Прості і складені, дієслівні й іменні.

5. Прості і ускладнені.

II. З’ясуйте, у якому реченні підмет виражено словосполученням іменника у називному відмінку зі значенням відрізка часу й іменника із часовим значенням у родовому відмінку.

1. Скільки літ пролетіло (М. Сингаївський).

2. Тисяча літ пролетить від останнього бою — людям у людяний всесвіт проляже дорога (В. Коротим).

3. Це відбудови був початок (В. Колодій).

4. Зима, а так, наче осінь (О. Гончар).

5. Кінець дня минув у напруженій роботі (М. Трублаїні).

III. Віднайдіть речення з простим присудком, який не узгоджується з підметом.

1. Є осінь у весни і в осені весна, як у сльозах любов і зустріч у прощанні... (В. Сосюра).

2. Був ранок, сонце золотило далекі пагорби Сицилії... (М. Чабанівський).

3. За лісом знову були поля (Ю. Смолич).

4. Мир у світі таки буде — його хочуть усі люди (Народна творчість).

5. Сну вже не було до ранку (Р. Іванченко).

IV. Позначте речення зі складеними дієслівними присудками.

1. З літами, що там не кажіть, стаєш куди мудрішим. Нехай мені і не щастить, аби щастило іншим (О. Підсуха).

2. Аж ось стали хмарки збиратися (Г. Квітка-Основ’яненко).

3. Лелека, мабуть, і не думає злітати (Є. Гуцало).

4. У лісах північної Волині самотів самотою хуторець Діброва (3 часопису).

5. Рідні пісні навіювали на нього багато споминів, змушували задуматись над своїм життям (О. Гончар).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями і формами вираження у них іменної частини присудка.

1. Дика коза — тварина благородна (Остап Вишня).

2. Олекса — фізик за освітою (Р. Іванченко).

3. Дома, в Галичині, він за вчителя був (А. Головко).

4. Життя Лесі Українки, її образ здається легендою (Р. Лубківський).

5. Його слова мов та вода жива (М. Рильський).

А. Знахідний відмінок,

Б. Орудний відмінок.

В. Називний відмінок.

Г. Нерозкладне словосполучення.

Ґ. Порівняльний зворот.

1

2

3

4

5

         

VI. Визначте і впишіть до таблиці тип підмета у реченні.

Під очима — фіалки утоми (В. Сосюра).

                             

Картка № 10

I. Укажіть, у якому реченні інфінітив є основним компонентом складеного дієслівного присудка.

1. Якби з ким сісти хліба з’їсти, промовить слово... (Т. Шевченко).

2. Оксен Гамалія ні дать ні взять у свого батька вдався (Гр. Тютюнник).

3. Оксен їхав туди поглянути, як іде сівба (Гр. Тютюнник).

4. Тож підіте і скажіте, що поки я буду жити, не подумаю довіку зброї чесної зложити (Леся Українка).

5. Бити — це значить самому мучитись (І. Багряний).

II. Укажіть, у якому реченні підмет виражено нерозкладним словосполученням, що поєднує слово з метафоричним значенням та іменник у родовому відмінку.

1. Батько Дніпро тече собі спокійно, і ліси на горах стоять, як на картині художника (Ю. Яновський).

2. Важкі краплі роси падали зрідка і тихо в траву (Ю. Смолич).

3. Верхівки сосен у лісі були облиті сонячним багрянцем (В. Собко).

4. ...Ба навіть сивоусий бригадир, скупий у мові і суворий в ділі, підхоплює ті звуки легкокрилі (М. Рильський).

5. Юнь моя ромашкова, юність яворова! Блискає за вибалком місяця підкова (А. Малишко).

III. Зазначте випадок формального уподібнення (узгодження) головних членів у реченні.

Єдина путь серед бур — назустріч (О. Довженко).

1. Присудок виражений фразеологізмом.

2. Присудок виражений словом, що означає родове поняття.

3. Присудок виражає абстрактне поняття, яке не може мати форми множини.

4. Присудок виражений іменником зі значенням сукупності.

5. Присудок виражений особливими формами (невідмінюваними частинами мови — прислівниками, вигуками).

IV. Позначте речення з іменними складеними присудками, у яких наявна зв’язка називання.

1. Донькою Прометея названо Лесю Українку ще за життя (Р. Лубківський).

2. Ця частина мови називається іменником (3 підручника).

3. Це місце називається Лящовим (М.Чабанівський).

4. Комерційний інститут, перейменований в інститут народного господарства, я покинув (3 часопису).

5. Прометеєм називає Шевченка український народ (О. Гончар).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями і характеристиками їх граматичних основ (підмета і присудка).

1. Наша кішка в ліжко скік (Н. Забіла).

2. Жити на землі — не просто, звісно (В. Кобець).

3. Відчувати в окопі живу душу біля себе — це щастя (О. Гончар).

4. Ні, я жива! Я буду вічно жити (Леся Українка).

5. А Музичук візьми й прийди (Є. Гуцало).

А. Підмет виражений неозначеною формою дієслова, а іменна частина присудка —прислівником.

Б. Присудок виражений звуконаслідувальним словом.

В. Простий дієслівний присудок ускладнений часткою.

Г. Простий дієслівний присудок виражений складеною формою майбутнього часу.

Ґ. Підмет виражений інфінітивом (неозначеною формою дієслова), а іменна частина присудка — іменником.

1

2

3

4

5

         

VI. Упишіть до таблиці частину мови, якою виражений підмет у реченні.

Ку-ку тобі віщує долю (Народна творчість).

                             

Картка № 11

I. Укажіть речення зі складеним дієслівним присудком.

1. Цілий день потім Артемові батько не сходив з думки (А. Головко).

2. Дав не дав, а в груди не бий! (Народна творчість).

3. Сидять собі гуцули по хатах, різьблять коралі (С. Галябарда).

4. Рідну мову повинна берегти, розвивати кожна людина (В. Горбачук).

5. Текла, текла ріка, і човен не гойдало (Т. Севернюк).

II. Віднайдіть речення, у якому підмет виражений нерозкладним словосполученням, що становить поєднання неозначеного займенника з прикметниковою формою в називному відмінку.

1. Це добре — щось лишається нетлінним, прийшовши у всечасність назавжди! (В. Коротим).

2. Воно, те щось, тендітне й безплотне, ледве вловимою тінню бігло по житах і пшеницях, ховалося в ячменях (Ю. Збанацький).

3. І хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, в цім світі (М. Стельмах).

4. В просторій кімнаті стояло щось із п’ятнадцять столиків (М. Трублаїні).

5. Прекрасне нове Запоріжжя. Є в нім не тільки вже щось рідне, нове, наше, але прекрасне нове (О. Довженко).

III. З’ясуйте, у якому реченні простий присудок виражено неозначеною формою дієслова.

1. А як хотілося вірити кожній людині, кожній людині відкривати своє серце (Г. Кривда)..

2. Що може бути краще від друга? Нічого. Друг — над усе (Ю. Смолим).

3. Треба тільки уміти слухати (М. Коцюбинський).

4. Треба щось робити (М. Коцюбинський).

5. Він бігти, а я давай кричати (А. Головко).

IV. Позначте речення з іменними складеними присудками.

1. Блакитний сніг і темний сніг душі лежить неторканий, неораний, незнаний (Б. Криса).

2. Чекання ставало нестерпним (В. Собко).

3. У дитинстві навіть маленьке горе здається великим (М. Чабанівський).

4. Плугатарі з плугами йдуть (Т. Шевченко).

5. Осінній парк осінні сни колише (В. Вознюк).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями і характеристиками їх граматичних основ (підмет і присудок).

1. Люди достойні квітів на морі і на землі (Є. Летюк).

2. — Дивись, народ у нас — як фразеологізмом, на підбір (О. Гончар).

3. Ти не плач, не плач, і пробач мені, чуєш, пробач (Л. Талалай).

4. Простори нашої землі більше ніж на одну третину вкриті лісами (М. Чабанівський).

5. Одно з вікон другого поверху було навстіж розчинене (Ю. Смолич).

А. Підмет виражений називним відмінком, а присудок —

Б. Підмет виражений іменником у називному відмінку, а іменна частина присудка —прикметником.

В. Складений підмет виражений нерозкладним словосполученням,а іменна частина присудка —дієприкметником.

Г. Підмет — простий, а іменна частина присудка виражена дієприкметником.

Ґ. Підмет виражений займенником, а простий дієслівний присудок ускладнений повтором.

1

2

3

4

5

         

VI. Продовжте вислів: «Речення, в якому, крім граматичної основи, є ще другорядні члени речення, називається...» (відповідь у формі орудного відмінка запишіть до таблиці).

                             

Картка № 12

I. Укажіть спонукальне речення.

1. Чорне море не всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, ще у нашій Україні доленька наспіє (П. Чубинський).

2. Може, хто з ваших знайомих теж причиниться до доброго діла... (М. Коцюбинський).

3. Не раз в житті ти стрінеш три дороги (В. Василашко).

4. Нехай тебе не квапить невідомість, і чужина нехай тебе не квапить (Б. Криса).

5. Порося у квік, а баби у крик (Народна творчість).

II. Знайдіть речення, у якому підмет виражено інфінітивом.

1. Мені ще мріяти і мріяти про золоту осінню рань, мені ще міряти і міряти стежки надій і сподівань (Є. Летюк).

2. Перекладати Пушкіна — потрійне щастя: щастя відкриття, щастя творення і щастя душевного та духовного збагачення (Р. Лубківський).

3. Якби ви знали, як хотілося жити! (Ю. Смолич).

4. Нікому ще не вдалося повернути втраченого часу... (П. Загребельний).

5. Вчимось добиратись до схованих істин, печерою йти у незнану історію (В. Василашко).

III. Зазначте, у якому реченні простий присудок виражено усіченою дієслівною формою.

1. Не удар авіабомби, не зловісна пісня кулі — над колискою хай лине материнське ніжне «лю-лі» (П. Усенко).

2. Той ухо прихилив, а кум шу-шу-шу-шу... (Л. Глібов).

3. — Га-га-га, — гримлять збори, і тільки не сміються Степан та Мирон (М. Стельмах).

4. Цілий день, цілий день тільки чути — «дзень!» та «дзень!» (М. Стельмах).

5. Одвернеться старий, бо сльози з очей тільки кап... кап... (О. Підсуха).

IV. Позначте речення з дієслівними складеними присудками.

1. Еней так з човна закричав: — Іду к Евандру погостити, на перепутті одпочити (І. Котляревський).

2. Настя положила зарік якнайчастіше навідуватися до хрещениці (Панас Мирний).

3. І все ж головне у житті — залишатися людиною справедливою, чистою і гордою (Р. Іванченко).

4. Посмертного життя не хочу я собі (Леся Українка).

5. Ніколи я співати не покину про землю, повну щастя і краси (В. Сосюра).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями і засобами вираження у них іменної частини присудка.

1. Сашко був один у матері та батька (М. Чабанівський).

2. Степан лишився сам перед розчиненими дверима (В. Підмогильний).

3. Ще чоловік з двадцять, як виявилося, були хлібороби (Ю. Смолич).

4. Батько і мати — два сонця гарячих (В. Крищенко).

5. А небо чисте і блакитне (Ю. Смолич).

А. Числівник.

Б. Прикметник у називному відмінку,

В. Займенник.

Г. Іменник у називному відмінку.

Ґ. Нерозкладне словосполучення.

1

2

3

4

5

         

VI. Визначте засіб ускладнення простого дієслівного присудка у реченні (відповідь у формі називного відмінка впишіть до таблиці). Весною Чижик молоденький, такий співучий, проворненький, в садочку все собі скакав (Л. Глібов).

                             




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити