Українська мова 5-11 класи - тестові завдання - 2018 рік

Cинтаксис. Пунктуація

Другорядні члени речення

Програма 3

Картка № 1

І. Укажіть речення з обставиною часу.

1. З літечка в осінь пором відпливає старенький (Т. Севернюк).

2. Від Троянівки до Вовчої долини — сім кілометрів (Гр. Тютюнник).

3. Утомивсь поет від праці, третій день лежить в недузі (Леся Українка).

4. Чи бачив хто із вас грози приливи ранні... (Р. Братунь).

5. З книжних слів набираємося мудрості й стриманості (Нестор Літописець).

II. Оберіть речення, у якому наявна прикладка.

1. А на небосхилі — білі хмари-хвилі, наче Рось купається в гаю (М. Подолян).

2. Хочу в батька-матері погостить (Н. Кащук).

3. Коли виросте син і під зорями — добра прикмета! — піде з рідного дому щастя-долю кувати трудом (В. Соколов).

4. Рідна мова — не степ, не хата, а народу мого душа (В. Гончаренко).

5. Мов душа і сама болю-лиха хотіла, щоб сьогодні у землю ударити лихом (П. Палій).

III. Укажіть речення, у якому додаток ужито в родовому відмінку.

1. Земними плодами під зорями зоріє людини подвиг! (М. Ткач).

2. Всяка пташка своїх пісень співає (Народна творчість).

3. В сірих очах старого світиться радість (І. Цюпа).

4. Хтось із нетерплячих виривається вперед, але його повертає назад голос командира (М. Стельмах).

5. Далеко в тишині чулися важкі кроки вартового (О. Гончар).

IV. Позначте речення з обставинами умови.

1. Якщо в дитинстві, отроцтві, ранній юності тобі все було легко — ти можеш вирости безвольною ганчіркою (В. Сухомлинський).

2. Ми у грозах радісно зростали (В.Сосюра).

3. Відберіть у людини мову, і вона здичавіє (І.Цюпа).

4. Найтяжчі рани вигоїть природа, лишень довірся мудрості її (Т. Севернюк).

5. Чорні брови ясно чорніли на дівочому лобі, а рум’янець на щоках було знать навіть при місяці (І. Нечуй-Левицький).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями і синтаксичною функцією інфінітива (неозначеної форми дієслова) у них.

1. Тихе прохання Миколи Івановича піти з ним, осамотненим і зневіреним, завжди бриніло в моїх вухах (Р. Іваничук).

2. Нам треба вчити людину дорожити життям — дорожити людиною, берегти людину, оберігати життя (В. Сухомлинський).

3. Йти вперед не означає рухатись у правильному напрямку (В. Черняк).

4. Сава біжить до майстерні взяти потрібні запасні частини для потерпілого трактора (О. Гончар).

5. Викотився з-за гаю місяць і став оглядати околицю (Панас Мирний).

А. Обставина мети

Б. Підмет і присудок,

В. Дієслівний складений присудок.

Г. Означення.

Ґ. Додаток.

1

2

3

4

5

         

VI. Упишіть до таблиці термін на позначення члена речення, який у поданому реченні має форму родового відмінка.

Усе довкілля принишкло в чеканні спокою (М. Івасюк).

                             

Картка № 2

I. Укажіть речення, у якому означення виражене нерозкладним словосполученням.

1. Сад — то спів веселих птахів і сумних вітрів (Л. Дмитерко).

2. В кінці села, коло самої Роставиці, стояла хата старого Петра Джері (І. Нечуй-Левицький).

3. Доля звела мене з хлопцем ніжної і сумирної вдачі (О. Гончар).

4. Микола знав, що коні самого голови і його багатої рідні стоять дома в повітках (І. Нечуй-Левицький).

5. До Чернівців, столиці мого краю, ведуть шляхи крізь букові ліси (В. Вознюк).

II. Віднайдіть речення із прикладкою.

1. Життя — не прогулянка, не забава, а важка праця (І. Цюпа).

2. Підростає людина, вимовляє перше чарівне слово «мама», робить перші кроки в житті (3. Воскресенська).

3. Ми — народ! Шлях наш повен дерзаннями (О. Новицький).

4. І задзвонили над джмелями дзвінки-дзвіночки лісові (М. Вінграновський).

5. Конвалія — рослина отруйна (М. Стельмах).

III. З’ясуйте, у якому реченні сполучення «з + орудний відмінок» виконує функцію додатка.

1. Наступного дня Блаженко з Хаєцьким справді звідкись привели Чернишеві вороного (О. Гончар).

2. Шовкун з лагідним спокоєм щось розповідав співбесідникам про гірські пригоди (О. Гончар).

3. Міст, перегорівши, з гуркотом повалився в воду (О. Гончар).

4. З ревнивою пильністю стежив Маковей за Чернишем (О. Гончар).

5. Вперше з казкою, із легендою там зустрітись мені довелося (В. Швець).

IV. Позначте речення з обставинами часу.

1. Нема спочину думі хлібороба, допоки сонце й люди на землі (В. Кузьменко).

2. Не бійся досвітньої мли, — досвітній огонь запали, коли ще зоря не заграла (Леся Українка).

3. Поки сію — живу (П. Загребельний).

4. Він народився погожої осені, тоді, як на обрії серпень пливе (М. Рильський).

5. Тоді вона у крик (Марко Вовчок).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями і синтаксичною функцією інфінітива (неозначеної форми дієслова) у них.

1. Вчора був даний по радіо сигнал починати масову сівбу (Ю. Бедзик).

2. Співать — це обов’язково (Остап Вишня).

3. Як гарно вернутись по довгій дорозі додому (Т. Севернюк).

4. Рідний край щиріш любити научає нас розлука (Леся Українка).

5. Стомилися хлопці, присіли спочити (П. Воронько).

А. Означення.

Б. Додаток.

В. Головний член односкладного речення.

Г. Обставина мети.

Ґ. Підмет.

1

2

3

4

5

         

VI. Визначте, яку синтаксичну функцію у реченні виконує сполучення «від + родовий відмінок» (відповідь у формі називного відмінка впишіть до таблиці).

Твої коси від смутку, від суму вкрила позолоть... (П. Тичина).

                             

Картка № 3

І. Укажіть речення, у якому сполучення «з + родовий відмінок» виконує функцію означення.

1. В кім юная душа — той не сивіє з горя (П. Тичина).

2. Лукія почуває, що Віталій просто щасливий з своєї роботи (О. Гончар).

3. Над доріжкою з асфальту дві берізки обнялись (В. Сосюра).

4. Робота, щирі задуми з дитинства полонили (М. Стельмах).

5. Завтра вранці він уже не йтиме цим шляхом, набираючи студену воду з зелених криниць (О. Гончар).

II. Укажіть речення, у якому наявні дві прикладки.

1. Веснянка-дівчина зі степом вінчана. Віночок — райдуга, музика — грім (В. Василашко).

2. Командир «Буревісника» — Сава-механік (О. Гончар).

3. На поріг вийшов Степан Петрович Твердохліб, за ним Ярина Хмелик несла на вишитому рушнику хліб-сіль (І. Цюпа).

4. Ніжний шепіт і зітхання — моя Україна (В. Сосюра).

5. А човен «Ластівка», мов птиця, летить на крилах-парусах (В. Скоромовський).

III. Зазначте, у якому реченні додаток виражено іменником в орудному відмінку.

1. Щось нове ожило в мені, сповнило енергією все молодече тіло (Ю. Збанацький).

2. Хай стане святом кожний будень для ратая і для співця (В. Колодій).

3. Хотіла б я Ізідою зійти в життя твоє (Н. Кащук).

4. І це безсумнівно: народна пісня була матір’ю Шевченкової поезії (О. Гончар).

5. Поет всюди залишається господарем свого настрою (О. Гончар).

IV. Позначте речення з обставинами місця (напрямку руху).

1. Ми в світ прийшли успадкувати славу, діла і думи, й чесні мозолі (В. Симоненко).

2. З лівого берега невпинно прибували десантники (О. Гончар).

3. Верховини гір стояли кругом, схожі на фантастичні льодовики (О. Гончар).

4. Юрій був далеко, Ізяслав — близько (П. Загребельний).

5. Вулицею бігла Явтухова жінка (А. Головко).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями і синтаксичною функцією інфінітива (неозначеної форми дієслова) у них.

1. Я єсть Людина. Я звитяжно зміг прокласти славну путь в майбутнє (М. Бажан).

2. — А ще ви пообіцяєте мені берегти книгу, як дорогоцінну річ (І. Цюпа).

3. Прилітає зозуленька над нами кувати (Т. Шевченко).

4. Звичай голити бороду вперше запровадив Александр Македонський (3 часопису).

5. Рік прожити — не пальцем перекивати (Народна творчість).

А. Означення.

Б. Додаток.

В. Обставина мети.

Г. Дієслівний складений присудок.

Ґ. Підмет і присудок.

1

2

3

4

5

         

VI. Визначте, яким членом речення є виділені слова у реченні (відповідь у формі називного відмінка впишіть до таблиці).

Хліб з нашого поля — це насамперед озерненість серця кожного (М. Подолян).

                             

Картка № 4

I. Укажіть речення з обставиною часу.

1. Не убивай в сьогодні — вчора, там зріє завтра на політ (Т. Севернюк).

2. Невинність дитинства не в силі змити погань зрілих літ (М. Стельмах).

3. Він народився погожої осені, тоді, як на обрії серпень пливе (М. Рильський).

4. Зірки на снігу, зірки на снігу, веселі зірки новорічного свята (Р. Кудлик).

5. Правди світлом яснішає рідна історія (В. Василашко).

II. З'ясуйте, у якому реченні сполучення слів, написаних через дефіс, не є прикладкою з означуваним словом.

1. І припав уже пилом-порохом той далекий двадцятий рік (В. Соколов).

2. Не знали ви, що Женька-гармоніст зірок із неба не знімав, а просто бабусині мотиви вам приніс (Є. Летюк).

3. І місто мужнього Франка гордиться не покрівель злотом, а інститутом і заводом, трудом творця-робітника (Д. Павличко).

4. Слова шепочуть зорі найніжніші до місяця-опришка уночі (В. Лелек).

5. Попрощався тоді Іван-богатир із мудрою людиною (Ю. Ярмиш).

III. Оберіть речення, що має прямий додаток.

1. На балконі танцював білий вихор, тополиний пух прилипав до білих занавісок (В. Симоненко).

2. Дорогих перлин коштовних є багато в синім морі (Леся Українка).

3. Росами умилось поле вранці, колоситись жито почало (П. Дорошко).

4. У берези позичила білої сорочки, щоб на неї задивлялись хлопці- ясеночки (Д. Павличко).

5. І з панських прихвоснів-рабів ми людьми з прізвищами стали (О. Олесь).

IV. Позначте речення, у яких наявні обставини причини.

1. Щедро жито сій, бо де життя —там має бути жито! (А. М’ястківський).

2. Слова линяють лиш від позолоти, іржавіють від фальші та прикрас (В. Бичко).

3. Обравши поетичне ремесло, зо дня у день безсилістю караюсь (І. Жиленко).

4. На обличчі Інни Варламової усмішка з’явилася вже давно, тільки-но диктор оголосив результати (В. Собко).

5. Але ніхто його не підтримав: не до сміху тут... (І. Цюпа).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями та синтаксичними функціями інфінітива (неозначеної форми дієслова) у них.

1. Але в мене не було права роздумувати (Ю. Збанацький).

2. Нам цілющу воду спрагло пити і, як братню, вірність берегти, навесні дорогами розмитими вирушати у світи (О. Сенатович).

3. Люди повинні більше дивитися на зорі, на Стожари, на Чумацький Шлях (М. Стельмах).

4. Я тут ходити вчився по землі... (В. Коротич).

5. Тож меди і страви ставте на столи, святкувать обжинки жниварі прийшли (Ф. Малицький).

А. Обставина мети.

Б. Означення.

В. Дієслівний складений присудок.

Г. Головний член односкладного речення.

Ґ. Додаток.

1

2

3

4

5

         

VI. Визначте, яким членом речення є виділені слова у реченні (відповідь у формі називного відмінка впишіть до таблиці).

До сліз вражає доброта (Ю. Дмитренко).

                             

Картка № 5

I. Укажіть, у якому реченні неузгоджене означення виражене безприйменниковим родовим відмінком.

1. Там колись декламував Шевченка я — із Багадунки пастушок (Д. Шевченко).

2. Піймав карася з порося (Народна творчість).

3. Клуб сільський. Чотири кроки — сценка. В залі — дим гасниць і цигарок (Д. Павличко).

4. Тихо вечір на місто лапу кладе і наспівує колискові (Ю. Дмитренко).

5. Минало в хлопців оп’яніння від краси, закохувалися вони у звичайних кирпатих і гостроносих дівчат (В. Симоненко).

II. Зазначте, у якому реченні сполучення слів, написаних через дефіс, не виступає прикладкою з означуваним словом.

1. Жартома між двома очами-озерцями, мов човенце хистке, гойдалось серце (Н. Кащук).

2. Господиня-осінь владарює: то зриває яблука в саду, то сміється десь, а то німує, згадуючи вроду молоду (П. Палій).

3. Як добре, що трапилась жінка-водій... (Н. Кащук).

4. В зелених запасках дівчата-ялиці, у думах-крисанях дуби смуглолиці (П. Палій).

5. Кладем на стіл, що в хаті мається, для друзів двері в нас не зачиняються, братам завжди хліб-сіль підносимо (Є. Летюк).

III. Оберіть речення, у якому прямий додаток виражено родовим відмінком іменника.

1. Я злякано поглянув на матір, та не побачив гніву на її обличчі (М. Стельмах).

2. І пророста добром добра засів (Д. Черевичний).

3. Прокинься рано і твори добро! (А. М’ястківський).

4. Це був найкращий хліб мого дитинства! (М. Стельмах).

5. За хліб і сіль, що маєм від народу, віддаймо кров гарячу, а не воду (Л. Забашта).

IV. Позначте речення, у яких є обставини умови і допустовості.

1. Життя не кінчається смертю, якщо залишається сад (В. Терен).

2. Коли озеро стає болотом — тяжко, а коли людина — то страшно (М. Стельмах).

3. Якби не ти, у кого я б взяла для лету — крил, сміливості — для кроків? (Т. Севернюк).

4. І в мороз не сковує нас крига, обрії наповнені теплом... (В. Бичко).

5. Незважаючи на маленький вітерець, парило і робилося душно (Г. Тютюнник).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями і синтаксичними функціями інфінітива (неозначеної форми дієслова) у них.

1. Змалку треба шанувати рідну мову, навчаючись від батька й матері, від дідуся й бабусі отого односкладного речення, мовного багатства (І. Цюпа).

2. Хто навчив нас звеличить у кожній людині Людину, виміряти трудом кожен крок до ясної мети? (В. Бровченко).

3. Настав час ловити рибу в морі (І. Нечуй-Левицький).

4. А люди — володарі степу, задумали виростить сад (В. Терен).

5. Кухар набрав води в ночви і поніс до кухарського куреня готувать вечерю (І. Нечуй-Левицький).

А. Додаток.

Б. Головний член

В. Дієслівний складений присудок.

Г. Означення.

Ґ. Обставина мети.

1

2

3

4

5

         

VI. Продовжте речення: «Члени речення, які поширюють граматичну основу речення, уточнюють, конкретизують її зміст, називаються...» (відповідь у формі орудного відмінка запишіть до таблиці).

                             

Картка № 6

I. Укажіть речення, у якому неузгоджене означення виражене прислівником.

1. Свіча ніколи рівно не горить (Т. Севернюк).

2. Гори на тлі передзахідного сонця — продовжена мить тривання (Б. Криса).

3. Карлос вибрав шлях направо, Гвідо вибрав шлях наліво (Леся Українка).

4. І тут озвався отой сивочолий чоловік (В. Симоненко).

5. Смерекова хата — батьківський поріг. Смерекова хата на крутій горі (М. Бакай).

II. Оберіть речення, у якому наявна прикладка.

1. Щастя ніколи не стане жар-птицею, що роняє перо золоте із хвоста (Є. Летюк).

2. Заросли окопи терном-полинами... (П. Палій).

3. А по краю-небокраю сходять ранки (П. Усенко).

4. Дивлюсь на ці маленькі ручки і слухаю цей щебет-спів (В. Сосюра).

5. Я мріять буду, як мріють ранками ліси, коли салютами-громами гуркоче небо навесні (В. Симоненко).

III. З’ясуйте, у якому реченні є прямий додаток.

1. Він чув сміх, і плач, і спів, і крик, він бачив погляди і злі, й привітні (Є. Летюк).

2. Вінцем досягнень і надбань людини є, мабуть, рукотворне чудо-сад (Л. Дмитерко).

3. Безхмарними очима немовляти зорить у душу сорок перший рік... (Б. Мельничук).

4. Забулися «пророки» навіки... (Є. Летюк).

5. Дивлюсь я на тебе, на вільнеє небо, на коси дівочі беріз (В. Сосюра).

IV. Позначте речення з обставинами часу.

1. Акації стояли саме в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць (І. Нечуй- Левицький).

2. Мій рідний краю, доки житиму, вславлятиму твої поля (Л. Рубан).

3. І жити я хочу сто літ, і радість не змірять мою, що я народився на світ у цім неповторнім краю (В. Бичко).

4. Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві у вчительській сім’ї (3 підручника).

5. Люди, в радості, в горі ми так потрібні одне одному... (М. Томенко).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між виділеними словами у реченні та їх синтаксичними функціями.

1. Озвався співом день грядущий (Т. Севернюк).

2. Таким вічно діючим вулканом уявляється мені Лев Толстой, його благородна безсмертна творчість (О. Гончар).

3. Спочатку Федір ішов стернею, потім вибрався на польову дорогу (Г. Тютюнник).

4. Ми зустрілись у полі широкім, де гула моторами весна (М. Гірник).

5. Людські думки, покинувши домівки, шугають невидимими птахами (К. Міщенко).

А. Іменний складений присудок.

Б. Додаток.

В. Обставина місця (шляху руху).

Г. Обставина способу дії.

Ґ. Обставина порівняння.

1

2

3

4

5

         

VI. Визначте, яку синтаксичну функцію в реченні виконує сполучення «з + орудний відмінок» (відповідь у формі називного відмінка впишіть до таблиці).

Черниш ніколи й не думав, що він так спокійно сприйме першу зустріч з ворогом лице в лице (О. Гончар).

                             

Картка № 7

І. Укажіть, у якому реченні означення виражене нерозкладним словосполученням.

1. Може, дівчина в іншого до нестями закохана, в якого-небудь тракториста або серцеїда-завклубом, а ти для неї величина безконечно мала (О. Гончар).

2. І погнався лицар хутко через доли, через гори, і спинився під віконцем у своєї Ізідори (Леся Українка).

3. Морозною, сніговою була важка зима сорок першого року (3 підручника).

4. Світ увесь крізь тайфуни й цунамі до рятунку шука свою путь... (С. Реп’ях).

5. Неповторна кожна людина, неповторна кожна любов! (А. Демиденко).

II. З’ясуйте, у якому реченні додаток виражено неозначеною формою дієслова.

1. Нас не зламати, не збороти, гримить звичайним кроком путь... (В. Сосюра).

2. Боярине, прошу зажити з нами хліба-солі (Леся Українка).

3. Нікому не зламать крицеві наші крила (В. Сосюра).

4. Спади мені дощем на груди, пустелю-душу ороси — я стану жить (В. Симоненко).

5. Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-нарече- ні (В. Симоненко).

III. Оберіть речення, у якому додаток виражено іменником в орудному відмінку.

1. Я знав: ніколи серце не проща того, що розумом безжально вбито (Д. Павличко).

2. Вільний час є важливим фактором гармонійного розвитку особи

(П. Загребельний).

3. Інтереси роти, честь роти стали його особистими інтересами (О. Гончар).

4. Та ми ж з тобою колись були товариші (Леся Українка).

5. Щось шепотом шепоче, щось шумить шумом, щось отак плаче (М. Черемшина).

IV. Позначте речення з обставинами місця.

1. Тільки родина у прикру хвилину схилить надію тобі на плече (В. Крищенко).

2. Може, десь у лісах ти чар-зілля шукала, сонце-руту знайшла і мене зчарувала (В. Івасюк).

3. Полетіла звістка із Карпат в Полтаву (Т. Севернюк).

4. Люблю чернігівську дорогу — весною, влітку, восени (Л. Костенко).

5. Ти ідеш по землі... (Т. Севернюк).

V. Знайдіть відповідність між виділеними словами у реченні та синтаксичною функцією, яку вони виконують.

1. Дерево було без листя (Ю. Смолич).

2. Своїм трудом ми трудно здобували радість істини й краси (М. Бажан).

3. Пшеницю сіяти ми любим для щастя людського й добра (Ф. Малицький).

4. Важка навіть голка для солдата в поході (О. Гончар).

5. Богдан Хмельницький народився 1595-го року (3 підручника).

А. Додаток.

Б. Означення складеного присудка.

В. Обставина мети.

Г. Обставина часу.

Ґ. Іменна частина.

1

2

3

4

5

         

VI. Визначте, яким членом речення є виділене слово в реченні (відповідь у формі орудного відмінка впишіть до таблиці).

Тут задзвенів схвильований і гнівний голос Кобзаря і всіма барвами мальовничої України заграла палітра Шевченка-живописця (М. Подолян).

                             

Картка № 8

I. Укажіть речення, у якому означення виражене нерозкладним словосполученням.

1. Мені він до сподоби — добрий хлопець, такий увічливий (Леся Українка).

2. Безбережне наше поле, світла наша доля (Б. Лагода).

3. Чоботи з жовтої юхти, з довгими дебелими халявами справді здавались непомірно важкими для легкої, красивої фігури Черниша (О. Гончар).

4. Кожен там рідний, хто вольності син, громом лунає народу там слово (М. Рильський).

5. Було щось дивовижно знайоме в цих молодих, щирих, розпалених стражданнями очах (О. Гончар).

II. Віднайдіть речення, в якому наявна прикладка.

1. Наше життя — бурхливий океан (П. Тичина).

2. І моя праця — то моя совість, моя сповідь перед дітьми й онуками (О. Довженко).

3. — Мій народе, я був твій співець, і слуга, й гладіатор (Т. Севернюк).

4. — Сьогодні ви, Ягідко, просто собі рядовий, завтра ви вже хороший боєць, позавтра ви — герой, улюбленець народу (О. Гончар).

5. Я люблю Дніпро — велику ріку мого народу (О. Довженко).

III. Визначте, у якому реченні прямий додаток виражено іменником у родовому відмінку.

1. Співали нам пісень дівчата (О. Новицький).

2. Адам освоїв найновіший трактор (О. Пахльовська).

3. Старший відчув на собі співчутливі погляди братів і обняв хлопців (П. Автомонов).

4. Сестри і браття — в праці і пісні їх слава (Р. Братунь).

5. Вітер верби нагинає, аж гілля ламає (Народна творчість).

IV. Позначте речення з обставинами причини.

1. Хліб дається скрізь нелегко, бо на те ж і є він хліб! (М. Масло).

2. Він намагався звестися з ліжка: не звик зустрічати друзів лежачи (І. Цюпа).

3. Душа, справді, у мене досі була холодна, бо не світило їй сонце (М. Стельмах).

4. Од переляку на його лобі виступив холодний піт (І. Нечуй-Левицький).

5. Молодість не вміє філософствувати не лише за браком знань, а й за браком часу (Ю. Мушкетик).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між інфінітивом (неозначеною формою дієслова) і його синтаксичними функціями.

1. Остап пішов подивитись дорогу (М. Коцюбинський).

2. Я любить, я жити хочу серцем, не красою (Т. Шевченко).

3. Тільки нам все жити, не вмирати, зерно сіять, зацвітати знов (А. Малишко).

4. Любить людей мене навчала мати і рідну землю, що б там не було (В. Симоненко).

5. Традиція збирати фольклор у селі існує в нашій школі здавна (3 газети).

А. Додаток.

Б. Дієслівний складений присудок.

В. Головний член односкладного речення.

Г. Означення.

Ґ. Обставина мети.

1

2

3

4

5

         

VI. Визначте, яким членом речення є виділені слова в реченні (відповідь у формі орудного відмінка впишіть до таблиці).

Давалася взнаки втома останніх днів (О. Гончар).

                             

Картка № 9

I. Укажіть, у якому реченні сполучення «для + родовий відмінок» виконує функцію означення.

1. Для радості — пам’ять коротка. Для горя задовга, як ніч... (Л. Талалай).

2. Знайдеться на усе причина — для тишини і для грози (В. Крищенко).

3. Ах, як гарно було в тій великій кімнаті для дітей (А. Головко).

4. Тісний став світ для тиші і добра (Т. Севернюк).

5. Завжди знайду для вас хоча б годину вільного часу (3 газети).

II. Віднайдіть речення з прикладкою.

1. Ой, вернися, Сагайдачний! Віддай мою люльку, візьми свою жінку, необачний (Народна творчість).

2. Це не наша власність (Л. Костенко).

3. Хліб — краса! (Л. Талалай).

4. Справа в тому, камраде Хвиля, що ви трохи проспали: лягли — була Малоросія, підвелися — стоїть Україна (М. Хвильовий).

5. А де ж ви, білі руки-рученята? (Н. Кащук).

III. Укажіть, у якому реченні додаток виражено сполученням «з + родовий відмінок».

1. Добрий день, дівчата синьоокі у хустинках білих з полотна! (М. Гірник).

2. Отоді теє всі люди зачували, із хат з піснями виходжали, з великої радості святую землю цілували (П. Тичина).

3. У картузах із парусини комбайн комбайнові гука: — То що косить? Воно все синє — де льон, де небо, де ріка? (М. Вінграновський).

4. Хаєцький чуйно ловив ніздрями знайомі з дитинства запахи весняних, розпарених за день полів (О. Гончар).

5. Дмитро з лошат вирощував славних коней (3 газети).

IV. Позначте речення, у яких є обставини зі значенням міри і ступеня.

1. І снагою життя наливаються вщерть колоски (М. Сингаївський).

2. Без праці людина деградує, вона вироджується (П. Загребельний).

3. І краса степової дівчини причарувала його на той час при ясному місяцеві, ніби краса русалки (І. Нечуй-Левицький).

4. Машина поспішно від’їхала (І. Цюпа).

5. Трав’янисті луки ледь-ледь сивіли рясною росою (О. Гончар).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між інфінітивом (неозначеною формою дієслова) і його синтаксичною функцією.

1. Я знову думаю про право підводити сонця з імли (В. Коротич).

2. — Капітан хворіє, просить зайти (О. Гончар).

3. Я прийшов попрощатися з морем (В. Земляк).

4. Щура не хотіла хапати уламків щастя (О. Гончар).

5. Хіба забути юності квартали, де кожен камінь чув твою ходу (К. Дрок).

А. Додаток.

Б. Означення.

В. Дієслівний складений присудок.

Г. Головний член односкладного речення.

Ґ. Обставина мети.

1

2

3

4

5

         

VI. Визначте, яку синтаксичну функцію (означення, додатка чи обставини) виконує сполучення «з + орудний відмінок» у реченні (відповідь у формі називного відмінка впишіть до таблиці). Тридцять пар очей — синіх, голубих, карих — з цікавістю дивилися на вчителя (І. Цюпа).

                             

Картка № 10

I. Укажіть, у якому реченні означення виражене нерозкладним словосполученням.

1. З очей Софії тихо капле час слізьми утрати й болю за минувшим (С. Галябарда).

2. Він [Андрій] пішов на війну тридцятилітнім і таким залишився навіки (В. Симоненко).

3. Діти дошкільного віку повинні знати щонайменше дві-три тисячі слів (І. Цюпа).

4. Тонко вигнуті брови то густо хмурилися, то лагідно розбігались, надаючи одразу всьому обличчю виразу спокою, задоволення й сердечності (О. Гончар).

5. Микола ...почував, що в його душі лунає пісня незнайомої дівчини (І. Нечуй-Левицький).

II. Оберіть речення, у якому додаток виражено орудним відмінком без прийменника.

1. Смереко, смереко, красо-полонино, ти смутком осіннім мене полонила (П. Палій).

2. Здається, й нам на світі пройти шляхами прадідів дано... (П. Воронько).

3. За кожним словом чув у грудях біль, як би ті слова були зі сталі (Б. Лепкий).

4. Село храмує. Хатами та столами не містяться газди і газдині (М. Черемшина).

5. Нас розлучали з рідними, з життям, і навіть з мрією, але ніщо й ніколи нас не розлучило з вірою! (Б. Олійник).

III. Визначте, у якому реченні сполучення «без + родовий відмінок» виконує функцію додатка.

1. Гей, поля без меж, і краю, ясна доле трудова! (М. Тарновський)

2. Без тебе день здається роком, з тобою рік летить, як день (Б. Мельничук).

3. День без мислі, без читання, без розумового напруження — даремно прожитий день (В. Сухомлинський).

4. Я сотні раз проходив тут і все ж без хвилювання перейти не можу повз богатирський шерег древніх веж (М. Бажан).

5. Сто пісень за день переспівали, все життя згадали без прикрас (М. Гірник).

IV. Позначте речення з обставинами часу.

1. Кує зозуля... Цілий день кує... (Л. Костенко)

2. Всі троє притихли, мовби заворожені чарами цього весняного вечора (О. Гончар).

3. На думку спадає те поле у жовтні (П. Тичина).

4. Серце хай не стомиться ніяк у дні чекань, самотності й тривоги, нехай кохання буде, як маяк, якому віриш, збившися з дороги (Є. Летюк).

5. Ми любим час єднання, а не зброї (Д. Павличко).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями з обставинами і їх видами.

1. Злий плаче від зависті, а добрий — від радості (Народна творчість).

2. Я підійшов до чоловіка попросити дозволу, щоб зайти (Р. Лубківський).

3. І звучить земля, як орган (П. Тичина).

4. Дрова в печі згоріли вже дотла (3 часопису).

5. Слово народилося в праці, як і пісня (І. Цюпа).

А. Способу дії, порівняння.

Б. Місця.

В. Причини.

Г. Мети.

Ґ. Міри та ступеня.

1

2

3

4

5

         

VI. Продовжте речення: «Означення, виражене іменником з прийменником чи без нього, називається...» (відповідь у формі орудного відмінка впишіть до таблиці).

                             

Картка № 11

I. Віднайдіть речення, що має обставину мети.

1. По забутих стежках ти приходиш до мене (В. Івасюк).

2. Ти знайшов собі дорогу, ти знайшов собі мету (І. Франко).

3. Бережи маєток про чорну годину, та віддай маєток за вірну дружину (І. Франко).

4. Наливаймо, браття, кришталеві чаші, щоб шаблі не брали голівоньки наші (Народна творчість).

5. Щоб ваші людські клопоти збагнути, то треба справді вирости не в лісі (Леся Українка).

II. Визначте, у якому реченні додаток виражено прикметником.

1. І зрозумієш, певна річ, що ранок вечора мудріший, коли просидиш цілу ніч з гіркими думами у тиші (Л. Талалай).

2. В юнацькі роки більше ніж будь-коли потяг до красивого поєднується з прагненням до високоморального (В. Сухомлинський).

3. Тепер біда — за розбратом своїх не чують ближні чужинецький сміх (Г. Калюжна).

4. День мій буде сповнений до краю (В. Губарець).

5. Нема і не може бути на світі красивішого міста у травні (В. Собко).

III. З’ясуйте, у якому реченні є прямий додаток.

1. Щось живе, зворушне, ледве вловне заграло в серці дзвоном колоска (В. Бичко).

2. В боях за волю ми були єдині (М. Тихонов).

3. І слово сповнюється вірою у щастя рідної землі (Я. Рубан).

4. Земле! Сили для співу позич! (О. Підсуха).

5. Я чую, як чуже існування входить в моє, мов повітря крізь вікна і двері, як води притоків у річку (Л. Костенко).

IV. Позначте речення, у яких є обставини зі значенням місця — шляху руху.

1. Нечасто шлях наш вистилали квіти... (Б. Олійник).

2. Рвійно зеленим ланом червень пішов у наступ (Є. Будницька).

3. Вибирай завжди дорогу нелегку (В. Сухомлинський).

4. Дівчата вчора берегом ішли та й заспівали «Ой не ходи, Грицю» (Л. Костенко).

5. І чомусь Миронові раптом пригадалося його далеке рідне село з-за Дніпра на Катеринославщині (А. Головко).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між інфінітивом (неозначеною формою дієслова) і його синтаксичною функцією.

1. Жить — це значить жить чуттям мільйонних сил (М. Бажан).

2. Чи мав я право з битви вийти геть? (М. Нагнибіда).

3. Ніхто не змусить мене відмовитись від переконання: головним предметом у школі має бути людинознавство (В. Сухомлинський).

4. І розпочне моє нове село свою одвічну хліборобську справу — робити хліб, саджать городину, творить добро... (Г. Світлична).

5. Дідусь та рибалки, перехилившись через борт баркаса, почали вибирати з моря сітку (Ю. Збанацький).

А. Додаток.

Б. Означення.

В. Дієслівний складений присудок.

Г. Відокремлене означення,

Ґ. Підмет та іменна частина присудка.

1

2

3

4

5

         

VI. Продовжте речення: «Другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія, і відповідає на питання непрямих відмінків, називається...» (відповідь у формі орудного відмінка впишіть до таблиці).

                             

Картка № 12

I. Укажіть речення з обставиною причини.

1. Що то значить Батьківщина! Доки в тебе вона є, ти і багатий, ти дужий, ти і всім потрібний, Романе (О. Гончар).

2. Та сам собі у бур’яні, щоб не почув хто, не побачив, виспівую та плачу (Т. Шевченко).

3. В узголов’ї од маків червоно— сон від сорому почервонів... (В. Василашко).

4. Бережімо людство, але матір перш за все на світі — бережім (І. Гнатюк).

5. По дорозі знущань і образ з Богом в серці й гіркою сльозою, крізь епохи і зболений час йшла Вкраїна моя сиротою (С. Галябарда).

II. Зазначте, у якому реченні наявна прикладка.

1. Мова — фундамент культури (3 часопису).

2. Як криниця без дна, моя мова пісенна (В. Лелек).

3. Дружба народів — це злагода й мир (М. Рильський).

4. О хлібе наш, першоосново життя народів і племен! (О. Новицький).

5. Книга — то джерело знань (І. Цюпа).

III. Оберіть речення, у якому сполучення «з + орудний відмінок» виконує функцію додатка.

1. Черниш мовчав, ішов з новачками попереду... (О. Гончар).

2. Ми їхали мовчки з тобою, для щастя не знаючи слів (М. Рильський).

3. Десятикласники зустріли Василя Олександровича з настороженою зацікавленістю (І. Цюпа).

4. Сашко з Василем майнули грати в футбол... (А. Дімаров).

5. Події розгорнулись з блискавичною швидкістю (О. Гончар).

IV. Позначте речення, у яких наявні обставини зі значенням допустовості.

1. Мене водило в безвісті життя, та я вертався на свої пороги... (Д. Пав- личко).

2. Треба сказати, що така наочна агітація вражає, попри всю небагатослівність (В. Коротич).

3. Ще сонячні промені сплять, — досвітні огні вже горять (Леся Українка).

4. Незважаючи на північ, спати не хотілось (І. Цюпа).

5. Хоч на щастя життя багате, але кожну людину ждуть і печалі, і сум, і втрати, і не можна їх обминуть (В. Симоненко).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями зі словами у родовому відмінку і їх синтаксичними функціями.

1. Є хмарний день, є день без хмар — життя химерний календар (Р. Братунь).

2. Уже од кашлю в грудях все зболіло (Л. Костенко).

3. Дай, Боже, до старості не знати чорної заздрості, дай, Боже, не заздрить нікому (А. Демиденко).

4. Біля воріт з’юрмилися цікаві (Л. Костенко).

5. Оця нічия для неї величезна перемога (В. Собко).

А. Додаток.

Б. Означення.

В. Обставина часу і додаток.

Г. Обставина причини.

Ґ. Обставина місця.

1

2

3

4

5

         

VI. Продовжте речення: «При дієсловах зі значенням руху неозначена форма дієслова виконує в реченні синтаксичну функцію обставини...» (відповідь у формі родового відмінка запишіть до таблиці).

                             




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити