Українська мова 5-11 класи - тестові завдання - 2018 рік

Cинтаксис. Пунктуація

Просте ускладнене речення

Програма 5

Картка № 1

І. Оберіть правильне визначення простого ускладненого речення. Простим ускладненим є речення з однією граматичною основою, у якому наявні...

1. ...однорідні члени речення, звертання.

2. ...відокремлені і пояснювально-уточнювальні члени речення.

3. ...однорідні і відокремлені члени речення.

4. ...вставні і вставлені члени речення та звертання.

5. ...однорідні члени речення, відокремлені члени речення, пояснювально-уточнювальні члени речення, вставні і вставлені компоненти, звертання.

II. Укажіть, яке речення має однорідні додатки.

1. В наші дні українська книга, українське малярство, музика, блискуча виконавська майстерність наших артистів і цілих ансамблів здобувають щодалі ширшу популярність (О. Гончар).

2. Над Россю, Дніпром і Сулою в задумі шепочуть гаї (В. Симоненко).

3. Поряд з творами російських письменників том за томом постали на полиці книги білорусів і казахів, узбеків і латишів... (О. Гончар).

4. Наша література спроможна творити значне, довговічне (О. Гончар).

5. Все здавалось прекрасним і простим: вітер, хвилі і сонце над нами (І. Савич).

III. Визначте, яке значення має відокремлений зворот у реченні.

У п’єсі Котляревського вперше вийшли на кін, замість лубочних поселян, живі народні типи (О. Гончар).

1. Уточнення.

2. Винятку.

3. Приєднання.

4. Пояснення.

5. Заміщення.

IV. Оберіть речення, у яких вставні слова виражають значення вірогідності повідомлюваного.

1. — Звісно, мистецтво — штука складна (М. Ткач).

2. Як без ночей нема світання, так без світань шляхи не ті, і якщо в муках є шукання, то, значить, муки ті святі! (А. Малишко).

3. І справді, інше слово часом дорогоцінніше самої речі (В. Сухомлинський).

4. —- У мене, знаєте, замовлення державне (М. Ткач).

5. Зрештою, будь-який з літературних жанрів користується тією мірою поваги, на яку він заслуговує (О. Гончар).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між ускладненими реченнями та назвами їх типів.

1. Люд без мови — то глина безлика, без'язика отара овець (Н. Забіла).

2. І йшла вона врочиста і проста, його старенька вісімдесятирічна мати (І. Цюпа).

3. На моє щастя, недалеко від цього місця були сховані човни словосполученням. (Ю. Крачевський).

4. Учителю, стою перед тобою, малий, вчарований до німоти (Д. Павличко).

5. Тут мені, як і птиці, все знайоме у ріднім краю... (М. Сингаївський).

А. З відокремленою прикладкою,

Б. З однорідними членами речення.

В. З відокремленим додатком,

Г. Зі звертанням і відокремленими означеннями.

Ґ. Зі вставним

1

2

3

4

5

         

VI. Визначте тип відношень між однорідними членами у реченні (єднальні, розділові, приєднувальні, градаційні) (відповідь запишіть до таблиці).

Цей здогад пробринів у моїй свідомості чи й справді був висловлений моїм товаришем? (З часопису).

                             

Картка № 2

I. Укажіть рядок зі вставними компонентами, що вказують на послідовність викладу думок.

1. Безперечно, безсумнівно, звичайно, природно.

2. Власне, правда, щоправда, на жаль.

3. Очевидно, мабуть, можливо, напевно.

4. Як завжди, як відомо, бувало, як правило.

5. По-перше, наприклад, до речі, зокрема.

II. Визначте тип відношень між однорідними членами у реченні.

Не тільки-бо врочисті, а й тривожні мотиви зродить жнив’яна пора (М. Братан).

1. Єднальні.

2. Розділові.

3. Приєднувальні.

4. Градаційні.

5. Протиставні.

III. Оберіть речення, структура якого ускладнена відокремленою прикладкою зі сполучником як.

1. Жайвір сіє проміння, як умілий сіяч, з-під крила (М. Сингаївський).

2. О, ти зі мною був бадьорим, як лікар у розмові з хворим (Д. Павличко).

3. І знову степ як щедрий вулик, і сяє золото хлібів (Я. Рубан).

4. Як рибалка, я повинен бути людиною поважною і розсудливою (Ю. Збанацький).

5. Чужих країв ніколи я не бачив, принад не знаю їхніх і окрас, та вірю серцем щирим і гарячим: нема землі такої, як у нас (В. Симоненко).

IV. Визначте, структура яких речень ускладнена однорідними звертаннями.

1. Печаль і гордість, повніть моє слово... (М. Нагнибіда).

2. О поле, й дорого, о річко, й узлісся зелене! Ви в серці у мене (Л. Первомайський).

3. О безмежне і плідне, житнє поле погідне, ні межі ти не маєш, ні краю (Л. Первомайський).

4. Ой водо-водограй, грай для нас, грай, танок свій жвавий ти не зупиняй (В. Івасюк).

5. Луги, луги, пропахлі сіном прілим, чи ви мене впізнали, земляка? (В. Симоненко).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями та умовами відокремлення означення у них.

1. Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур’яні (Д. Павличко).

2. Найменша квітка, сказана у слові, і та ніколи вже не облетить (О. Пахльовська).

3. Вона ж, замислена, крізь сльози все журно дивиться кудись... (Олександр Олесь).

4. На заході стояла одним одна хмарка на чистому небі, з червоними краями (І. Нечуй-Левицький).

5. Верига, з опущеними плечима і посірілими, впалими щоками, вийшов до воріт

(П. Панч).

А. Синтаксична несполучуваність означуваного слова і означення.

Б. Постпозитивне розташування по відношенню до означуваного слова.

В. Дистантне розміщення,

Г. Ускладненість основного змісту обставинно-характеризувальними відтінками значення,

Ґ. Ступінь поширеності відокремленого члена.

1

2

3

4

5

         

VI. Зазначте, як називається слово, яке стоїть перед однорідними членами речення і після якого ставиться двокрапка (відповідь у формі називного відмінка впишіть до таблиці).

                             

Картка № З

I. Укажіть рядок зі вставними компонентами, що виражають невпевненість мовця у повідомлюваному.

1. Безперечно, напевно, природно, звісно.

2. На щастя, мабуть, видно, до слова.

3. Власне, очевидно, щоправда, до слова.

4. Як відомо, навпаки, наприклад, звичайно.

5. Можливо, здається, видно, мабуть.

II. Оберіть речення, структура якого ускладнена однорідними означеннями.

1. Хотів би я бути міцним і суворим. На славу байдужим, на слово нескорим... (А. Малишко).

2. ...І квітла, снила, парувала важка чорноземна рілля (А. Малишко).

3. Україно тернова, свята і висока, не зів’януть твої корогви золоті (Т. Севернюк).

4. Часто чуємо, яка важка вона, творча праця, як нам нелегко (О. Гончар).

5. А Настя усе була добра, тиха, сумирна (М. Коцюбинський).

III. Укажіть значення відокремленого звороту в реченні.

Варто б нашій критиці пильніше вдивлятися і в ті процеси, що відбуваються в літературі світовій, зокрема в її прогресивних течіях (О. Гончар).

1. Приєднання.

2. Уточнення.

3. Заміщення.

4. Включення.

5. Винятку.

IV. Визначте речення зі вставленими компонентами.

1. Звичайна скромність не може завадити навіть великим людям (М. Івасюк).

2. Література, за висловом письменника, наповнює ідеї плоттю й кров’ю (І. Цюпа).

3. В ім’я миру і злагоди народів, я певен, кожний із нас не пошкодує віддати розум і здібності, віддати всі найкращі сили своєї душі (О. Гончар).

4. А я хвилинку виберу, скажу про командира (отак за першим спогадом і другий виплива): душа у нього щира... (А. Малишко).

5. Лише у скверах та по більших подвір’ях — довкола великих багать — купчилися групи солдатів (Ю. Смолич).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між ускладненими простими реченнями та назвами їх типів.

1. В долині хвилюється хліб, налитий снагою землі (М. Упеник).

2. Кажуть, юність нерозсудлива й тривожна (Л. Забашта).

3. Така вона, Сардинія, така. Горда. Смілива. Робітнича (М. Бажан).

4. Хлопці сиділи похнюплені, ображені (В. Козаченко).

5. Орачу мій, господарю великий, гостює в тебе сонце за столом (М. Стельмах).

А. Зі звертанням.

Б. З однорідними членами речення.

В. З відокремленим означенням,

Г. Зі вставним словом.

Ґ. З відокремленою прикладкою.

1

2

3

4

5

         

VI. Визначте тип відокремленого члена у реченні (відповідь у формі називного відмінка запишіть до таблиці).

Я єсть Людина, в боротьбі зміцніла (М. Бажан).

                             

Картка № 4

I. З’ясуйте, у якому реченні дієприслівниковий зворот виконує синтаксичну функцію обставини причини.

1. Будяки, притаївшись неприязною юрбою на рові, шепотіли якісь прокльони невідомо кому (Г. Журба).

2. Сюди зібралися крамарі, сподіваючись корисно розпродати свої товари (3. Тулуб).

3. Не розбурхавши сестер, він не увійде в свою палату (М. Хвильовий).

4. Знаєш приказку: давши слово — держись! (А. Головко).

5. І передчуваючи велику користь, Сафар радісно всміхався (3. Тулуб).

II. Знайдіть речення з однорідними підметами.

1. Класична література лишила нам великі заповіти: правдивість, відданість народові, ідеали братерства і гуманізму (О. Гончар).

2. Під літнім широченним небокраєм мене стрічають друзі і знайомі... (А. Малишко).

3. Тихі води дніпрові я стрічав у дорозі, сині хмари, діброви, спілі ранки та грози (А. Малишко).

4. Праця людини — окраса і слава, праця людини — безсмертя її (В. Симоненко).

5. Усмішка твоя — єдина, мука твоя — єдина, очі твої — одні (В. Симоненко).

III. Укажіть, яке речення ускладнене відокремленим означенням.

1. Чуєш, мамо, горлиця мені знову нагадала давню пісню колискову (М. Ткач).

2. Вона, Леся Українка, мала залізну волю, безмежну сміливість та допитливість думки (М. Рильський).

3. Мовчить мій цілий світ, загорнутий в лихі словесні целофани (Л. Костенко).

4. Старий, столітній дуб підкошено під корінь (А. Малишко).

5. Тут народився у простій колибі син коваля, народу славний син (І. Гончаренко).

IV. Зазначте, у яких рядках всі слова та словосполучення у ролі вставних виражають вірогідність повідомлюваного.

1. Без сумніву, скажімо, головним чином, на жаль.

2. Безперечно, можливо, справді, очевидно.

3. Признатися, так би мовити, напевно, по суті справи.

4. Здавалося б, слід гадати, як звичайно, правда.

5. Природно, між іншим, уявіть собі, як відомо.

VI. Укажіть, яке значення має відокремлений зворот у реченні (відповідь у формі називного відмінка запишіть до таблиці).

Життя обох — батька і сина — склалося так, що вони весь час ходили по різних стежках (Г. Тютюнник).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями та правилами відокремлення дієприслівникового звороту.

1. Туман ще довго стояв на обрії, поволі згасаючи і розвіюючись вітром (Г. Тютюнник).

2. І ми не гаючись взялись до діла (Ю. Збанацький).

3. Прадід Данило співав старовинних пісень. Рибалки слухали роззявивши рота... (Ю. Яновський).

4. Життєву путь свою нерівно і хитаючись верстав я (М. Рильський).

5. Вправу можна виконати і скориставшись словником.

А. Не відокремлюються деякі прислівникові звороти фразеологічного типу.

Б. Не відокремлюється дієприслівниковий зворот, на початку якого стоїть підсилювальна частка і.

В. Не відокремлюється дієприслівниковий зворот, що виступає в ролі однорідного члена до іншого невідокремленого члена.

Г. Не ставиться кома між двома однорідними дієприслівниковими зворотами.

Ґ. Не відокремлюється дієприслівник, що за значенням наближається до прислівника.

Картка № 5

I. Укажіть, у якому реченні дієприслівниковий зворот виконує функцію обставини умови.

1. Усміхаючись, роздивляючись на всі боки, вийшла Люба на край лісу (В. Бабляк).

2. Прославши скатерті при обелісках, своїх солдатів поминають вдови (Л. Костенко).

3. Забувши сміх, і примовки, і жарти, ми слухали, схилившися на парти (А. Малишко).

4. Під’їжджаючи до дому разом з Катериною, Кравчина помічає світло і рух у домі (О. Довженко).

5. Не піймавши на крадіжці, не кажи, що злодій (Народна творчість).

II. Виберіть речення, структура якого ускладнена однорідними членами з протиставними відношеннями.

1. І тоді мій край стражденний, винісши негоду, і труд, і подвиг славлячи в житті, синам-героям пам’ятник возводить (Н. Кащук).

2. З далекого краю лелеки летіли. Та в одного лелеченьки крилонька зомліли (Д. Павличко).

3. Та встав Тарас, і встав Тарасів син... (М. Рильський).

4. За всякої погоди у діда є рибка — тримає він її не в погребі, а у воді (М. Чабанівський).

5. Намагаюся бути веселим, та розмова якось не ладиться (М. Івасюк).

III. Оберіть речення, структура якого ускладнена відокремленим зворотом зі значенням включення.

1. В полі, мамо, з пісні проросло жито (М. Ткач).

2. Проблем для людей не стає менше, й сьогодні, в епоху НТР, життя висуває все нові й нові творчі завдання, масштабні, вселюдські (О. Гончар).

3. Література, в тому числі й критика, має сьогодні жити з іще більшою творчою напругою (О. Гончар).

4. І водночас творилася пісня.., бриніла бандура, ця українська арфа (О. Гончар).

5. Там десь далеко, за тисячі кілометрів звідси, була дорога серцю Віра (І. Цюпа).

IV. Зазначте, у яких реченнях звертання, крім основної функції — називати співбесідника і привернути його увагу, має ще й оцінну функцію.

1. Я хотів, моя горличко, тебе попереду спитати (М. Старицький).

2. А я скажу вам правду, холуї, — ненависть краще, ніж любов фальшива (Д. Павличко).

3. Учителько! Навчайте нас життя — своїх дітей — своєї Батьківщини (М. Сингаївський).

4. Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко).

5. Я вернувсь. Трохи вже постарів, але, степе, ти помолодів (С. Крижанівський).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями і типами ускладнення простого речення.

1. Усі ми тоді почували себе молодими, дивлячись на вічно молоду «Енеїду» і «Наталку Полтавку» (Б. Лепкий).

2. О, щастя безмежне топтати цю землю, рясними дощами политу... (Л. Первомайський).

3. Ти правнукам мусиш віддати живуче коріння — свій батьківський рід... (Р. Братунь).

4. Я звертаюсь до вас, дорогі земляки-побратими, крізь пожарів злих гук, крізь удари невинних гармат (В. Сосюра).

5. Ой ти, дівчино, горда та пишна, чом ти до мене вчора не вийшла? (Народна творчість).

А. Відокремлене означення,

Б. Відокремлена обставина часу,

В. Відокремлена прикладка.

Г. Звертання і однорідні члени речення.

Ґ. Звертання та відокремлені означення.

1

2

3

4

5

         

VI. Продовжте речення: «Два чи більше членів простого речення, які стосуються того самого члена речення і виконують однакову синтаксичну роль, називаються...» (відповідь у формі орудного відмінка запишіть до таблиці).

                             

Картка № 6

І. Укажіть речення, у якому дієприслівниковий зворот виконує функцію обставини мети.

1. Послухавши Еней Охріма, укрившись на полу, ліг спать (І. Котляревський).

2. Сторож, несучи снідання, стукнув дверима (Панас Мирний).

3. Вчора, згадуючи Рай-город і Катрю, він був у полоні скорботних почуттів (Н. Рибак).

4. Хвилюючись і все ще не отямившись, солдат розповідав про себе (О. Гончар).

5. З одного місця переходили люди на друге, шукаючи волі (Панас Мирний).

II. З’ясуйте, яке значення мають вставні слова і словосполучення дивна справа, нічого гріха таїти, на щастя.

1. Указують на послідовність викладу.

2. Указують на джерело повідомлення.

3. Виражають вірогідність повідомлюваного.

4. Виражають почуття мовця.

5. Указують на спосіб оформлення думок.

III. Укажіть, яке значення має відокремлений зворот у реченні.

Ви здійснюєте волю Батьківщини, все відкиньте, все забудьте, крім неї, крім обов'язку (О. Гончар).

1. Включення.

2. Заміщення.

3. Пояснення.

4. Приєднання.

5. Винятку.

IV. Виберіть приклади зі вставленими компонентами.

1. Сучасне життя — всі ми це відчуваємо — тримає людину в постійному нервовому напруженні (О. Гончар).

2. Життя слова — це, за моїм глибоким переконанням, сама суть культури шкільного життя (В. Сухомлинський).

3. Було в тій постаті, в тій неквапливій ході ще й інше — залізна витримка загартованої життям людини (О. Гончар).

4. Юрба відчуває (правильно чи неправильно), що лідер має інакші джерела розуму, ніж наука і досвід (3 часопису).

5. І райдуга стоїть, повірте, на півсвіта, в семицвітах ярких, як молоде дівча (А. Малишко).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між простими реченнями та типами ускладнень у них.

1. Широкий Дніпре мій, з тобою ми в розлуці (А. Малишко).

2. Повний сили, зваги і надій, світлим скарбом щастя володій! (Л. Первомайський).

3. Стоячи на місці, людина рухається назад (Ю. Яновський).

4. Ще великий Микола Гоголь, наш славний земляк, захоплено говорив про мову нашого народу (І. Цюпа).

5. Був шляхетного роду. Про це промовляли одежа та зброя, золотий пояс та срібні остроги (В. Шевчук).

А. Відокремлена прикладка.

Б. Однорідні члени речення.

В. Звертання.

Г. Відокремлене означення і однорідні члени речення.

Ґ. Відокремлена обставина.

1

2

3

4

5

         

VI. Укажіть тип ускладнення в реченні (відповідь у формі називного відмінка запишіть до таблиці).

Гей, юнаки, гей, молодість світу, доля планети у ваших руках (І. Нехода).

1

2

3

4

       

Картка № 7

I. Оберіть речення, структура якого ускладнена однорідними означеннями.

1. Понад усякі сучасні швидкості прудкіші людські літа: блискавками летять (О. Гончар).

2. Творчість поетова гуманістична, інтернаціональна, вселюдська за своїм глибинним змістом (О. Гончар).

3. Польова дорога з пилюкою, прибитою легким дощем, м’яко стелиться під ногами (Р. Дідула).

4. Очевидно, наша літературна критика надалі буде ще пристраснішою, ще гострішою (О. Гончар).

5. У руку взяв зерно важке і повне, і налилася силою рука... (В. Бичко).

II. Визначте речення з уточнювальною відокремленою обставиною.

1. Терпи, терпи, — терпець тебе шліфує, сталить твій дух — отож терпи, терпи (В. Стус).

2. Ви запевняли, що я забуду і ті хвилини, і ті слова (Т. Севернюк).

3. Бачили наших гостей і в трудових колективах, і на будовах (3 газети).

4. Рано, разом з сонцем, прокинулась і Харитя (М. Коцюбинський).

5. Раптом він як засміється, та так щиро, так щиро, що аж мені смішно стало (М. Ткач).

III. Укажіть засіб вираження звертання в реченні.

Народе мій, ясна любове! Ти волю лиш яви свою — поклич, — а серце вже готове за тебе згинути в бою! (Д. Павличко).

1. Іменник у кличному відмінку.

2. Іменник у називному відмінку.

3. Стійке словосполучення.

4. Займенник у називному відмінку.

5. Прикметник у називному відмінку.

IV. Знайдіть речення з відокремленими означеннями.

1. Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою (М. Коцюбинський).

2. Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі, умер на панщині (Т. Шевченко).

3. У барвисту тишу осіннього лісу, у вранішній туман, у ясну блакить неба — вкрадливо вдарився дзвін металу з кузні коваля (О. Донченко).

4. З ніжної душі — слово ніжне й запашне, як розпростерта у світ неперевершена українська пісня (І. Вихованець).

5. Народ треба запалити ідеєю, ясною, і світлою, і багатонадійною (В. Шевчук).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між простими реченнями та назвами типів ускладнень у них.

1. Життя людське унікальне і, по суті, невичерпне (О. Гончар).

2. Йде вирішальна боротьба за людину, за її майбутнє.

3. Іван Огієнко, видатний український мовознавець, виявляв велику зацікавленість історією слов’янських мов (З часопису).

4. Євген Маланюк, досліджуючи концепцію генія, торкається й питання пророцтва митця (З часопису).

5. Шлях до щастя, за Сковородою, пролягає через «споріднену» працю, тобто працю за покликанням (3 часопису).

А. Відокремлена прикладка.

Б. Відокремлена обставина.

В. Вставне слово й однорідні члени речення.

Г. Вставне слово і пояснювально-уточнювальний член речення.

Ґ. Однорідні члени речення.

1

2

3

4

5

         

VI. Визначте тип відношення між однорідними членами у реченні (відповідь у формі називного відмінка однини запишіть до таблиці).

Мова споріднює, а не відчужує (П. Мовчан).

                             

Картка № 8

І. Укажіть речення, у якому дієприслівниковий зворот виконує функцію обставини допустовості.

1. Сніг іде і, сяйво розсіваючи бліде, зволожує афіші і обличчя (І. Жиленко).

2. Путівцем, піднімаючи хмари пилюки, сунули машини з зерном (І. Лагоза).

3. Увійшовши в дім Верби, Олена опинилася на порозі великої кімнати (О. Бойченко).

4. Добре знаючи ваше непевне становище, я спішу зі своїм листом (М. Хвильовий).

5. До Відня Філько все ж виїхав, маючи в кишені всього-на-всього двісті доларів (Ірина Вільде).

II. Знайдіть речення з однорідними обставинами.

1. Завтра я буду далі і далі від полів цих... (А. Малишко).

2. Хлопчина... відповідав цивільним зі спокоєм, з гідністю і дотепністю бувалого солдата (О. Гончар).

3. В садах України весною про щастя дзвенять солов’ї (В. Симоненко).

4. Є в коханні і будні, і свята... (В. Симоненко).

5. І добре Хариті на ниві, і страшно (М. Коцюбинський).

III. Укажіть речення з пояснювально-уточнювальною прикладкою.

1. Дружба — безмежна, як море (М. Рильський).

2. Люди — солдати, матроси, цивільні — потоком вливалися в одні двері... (Ю. Смолич).

3. То хліб. Домашній добрий хліб. Хмільний. Гарячий. Щойно з печі (В. Грабовський).

4. Земля оновлена! І люди не ті, що ти, Тарасе, знав... (І. Гончаренко).

5. Дивлюсь на квітучу яблуньку, а бачу сухі дерева (Г. Тарасюк).

IV. Зазначте, у яких реченнях вставні слова виражають почуття мовця.

1. Жахіть війни, на щастя, ви не зазнали... (О. Гончар).

2. Мабуть, передчуття розлуки властиве людині (І. Цюпа).

3. Зрештою, навчання триває і після закінчення школи (І. Цюпа).

4. Але, на жаль, таких боліт у наших краях мало залишилося... (М. Хвильовий).

5. Чигирин, здається, глянув не в очі, а в душу брата (М. Стельмах).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями і умовами відокремлення означень у них.

1. Із пуп’янка долонь викохується гучне, з роси, з води й сльози (О. Галета).

2. І він, вкрай збентежений, ступив до кобзаря, охрестився й підійшов до нього, як до святого образа (П. Панч).

3. Незабаром і день настає, хмурий, невеселий... (Панас Мирний).

4. Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур’яні (Д. Павличко).

5. Росли тут якісь незнані Непі рослини, подібні своїм квіттям до пухнастих головок кульбаби (І. Вільде).

А. Ступінь поширеності слово, беззвучне і означуваного слова із займенниками.

Б. Синтаксична несполучність іншими членами речення.

В. Ускладнення основного змісту причиновим значенням.

Г. Постпозиція по відношенню до означуваного слова.

Ґ. Уточнювальний характер по відношенню до інших відокремлених членів речення.

1

2

3

4

5

         

VI. Назвіть розділовий знак, який ставиться відповідно до правила: «Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення, то після нього ставиться...» (відповідь у формі називного відмінка запишіть до таблиці).

                             

Картка № 9

I. Укажіть, у якому реченні дієприслівниковий зворот виконує функцію обставини часу.

1. Дніпро тече повільно, величаво, розливаючись безліччю рукавів (О. Гончар).

2. Спокійно, наче зважуючи кожне слово, гетьман заговорив (Н. Рибак).

3. Старий, люблячи Варивона, хотів пригасити суперечку (М. Стельмах).

4. Полки гетьмана прямували на Волинь, прагнучи вийти до кордонів раніше коронного війська (Н. Рибак).

5. І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої (О. Гончар).

II. Укажіть усі функції звертання.

1. Називання адресата мовлення, активізація уваги співрозмовника, експресивно-оцінна.

2. Експресивно-оцінна, називання адресата мовлення.

3. Модальна, експресивно-оцінна.

4. Називання адресата мовлення, його характеристика.

5. Активізація уваги співрозмовника, експресивна.

III. Укажіть, яке значення мають слова і словосполучення повір, пробачте мені, уявіть собі в ролі вставних.

1. Указують на джерело повідомлення.

2. Виражають почуття мовця.

3. Привертають увагу співрозмовника чи читача.

4. Указують на зв’язок думок, послідовність викладу.

5. Указують на спосіб оформлення думки.

IV. Визначте, які речення містять однорідні члени речення.

1. От я взяв та й приїхав (І. Нечуй-Левицький).

2. Іду, іду просторами землі, і кожен щиро руку мені тисне (О. Лупій).

3. І сну нема, і спокою немає (В. Симоненко).

4. В лісі не було нічого: ані грибів, ані ягід, ані черешень (І. Франко).

5. Сади стояли в тумані білого цвіту черешень, вишень і перших яблунь (Ю. Смолич).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між простими реченнями та типами ускладнень у них.

1. З ранньої весни Стратонівна частенько сюди приходила виполоти бур’ян на могилі, полити квіти (М. Ткач).

2. Потім [скульптор] узяв стек — звичайну дерев’яну лопатку —і кількома рухами обтесав боки глиняної балабухи (М. Ткач).

3. ...Природа завжди права, вона не помиляється. А помилки всі від нас, від людей (О. Гончар).

4. Темна ніч, напоєна степовими пахощами, пропливала над Асканією (О. Гончар).

5. Незважаючи на погану погоду, біля освітленого під’їзду театру панувало пожвавлення (В. Собко).

А. Пояснювально-уточнювальний член речення.

Б. Однорідні члени речення,

В. Відокремлене означення.

Г. Відокремлена обставина,

Ґ. Відокремлена прикладка,

1

2

3

4

5

         

VI. Зазначте, яким відокремленим членом є виділене в реченні слово (відповідь у формі називного відмінка запишіть до таблиці).

Я йду, іду — зворушений (П. Тичина).

                             

Картка № 10

І. Укажіть просте ускладнене речення з відокремленою обставиною, вираженою порівняльним зворотом.

1. Все, як ти кажеш, так буде навіки (О. Пахльовська).

2. Він так ніколи не чекав вечірньої години, як того душного дня (М. Хвильовий).

3. Це вона говорила так, ніби виправдовувалась (О. Чорногуз).

4. Але часом одна здібна, щира, незалежна людина може зробити більше, ніж можуть зробити сотні залежних бюрократів (В. Винниченко).

5. А вітер грає, мов орган (Д. Павличко).

II. Оберіть рядок, у якому перелічено усі різновиди сурядних синтаксичних відношень між однорідними членами речення.

1. Єднальні, приєднувальні, градаційні.

2. Протиставні, єднальні, пояснювальні.

3. Розділові, протиставні, градаційні, приєднувальні.

4. Єднальні, розділові, протиставні, градаційні, приєднувальні, пояснювальні.

5. Єднальні, приєднувальні, розділові, протиставні.

III. Визначте приєднувальну конструкцію.

1. Причасти мене розмовою українською мовою, зачаруй мене славнозвісною українською піснею (Є. Галябарда).

2. Освідчуйтесь в любові людям, селам, містам... Помножена любов — це щастя (М. Подолян).

3. Над Тисою цвітіння абрикос. Найперше. Недоторкане. Дитинне (Л. Дмитерко).

4. Над ставом у кущах сміялися солов’ї. Зоряно, тихо кругом (А. Головко).

5. А потім осінь. Вітер (Н. Забіла).

IV. Укажіть, у яких реченнях звертання називають співрозмовника.

1. — Спасибі вам, дядечку, що хоч трохи душу одвели (Є. Васильченко).

2. Чого ж ти мовчиш, сивий вітряче? (М. Стельмах).

3. Дякую, друже Миколо, за правду-матку і прошу вибачення (М. Хвильовий).

4. Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов (М. Рильський).

5. О земле рідна, скільки у тобі краси ясної і живої сили! (І. Гончаренко).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями та умовами відокремлення означень у них.

1. Був ясний день, веселий, провесняний (Леся Українка).

2. Ти співав, я мовчазна сиділа (Леся Українка).

3. Не йди, мила, за другого, пожди мене, молодого (М. Кропивницький).

4. Юстина встала, слухала розміщені щодо співи, вся тиха, просвітлена (М. Коцюбинський).

5. Налякані чужим голосом, птахи з тривожним писком крутились над головою Соломії (М. Коцюбинський).

А. Відокремлюються означення, виражені прикметниками чи дієприкметниками із залежними від них словами, якщо вони дистантно означуваного слова

Б. Означення, що відносяться до особових займенників, відокремлюються у будь-якій позиції.

В. Відокремлюються означення, якщо вони ускладнені обставинними відтінками значення.

Г. Відокремлюються постпозитивні означення за наявності поширювачів означального типу перед означуваним словом.

Ґ. Не відокремлюються прикметники та дієприкметники, одиночні та із залежними словами, які входять до складу присудка.

1

2

3

4

5

         

VI. Зазначте, яким відокремленим членом речення є виділені слова (відповідь у формі називного відмінка запишіть до таблиці).

Та в прекраснім житті важкому будуть сіять мені в душу, повну вітрів і грому, сіруватих очей вогні (В. Симоненко).

                             

Картка № 11

I, Укажіть речення, у якому дієприслівниковий зворот виконує синтаксичну функцію обставини способу дії.

1. Птахи, вириваючись у сизі присмерки степу, не могли залітати дуже далеко і високо (Г. Тютюнник).

2. Сонце, зупинившись у зеніті, палить землю вогняними проміннями (М. Хвильовий).

3. Ахнули козаки, почувши таку страхітливу вість, і руки опустили (Б. Лепкий).

4. Він запросив мене до хати, бажаючи поговорити наодинці (В. Винниченко).

5. Моя княгине! Ти ідеш вмирати, піднявши вгору стомлене лице (Л. Костенко).

II. Оберіть речення, структуру якого ускладнено однорідними додатками.

1. Будь майстром, поетом, художником у справі, яку ти справді любиш (В. Сухомлинський).

2. Мало бачити зовнішність дитини, треба бачити її душу. Лише тоді ви будете справжнім учителем, вихователем, другом дітей (В. Сухомлинський).

3. Досвідчена вчителька і словом, і увагою пригріла хлопчика (І. Цюпа).

4. Ростуть мої діла, мої надії (Д. Павличко).

5. Я полем ішов, і зеленим узліссям, і лугом... (Л. Первомайський).

III. Укажіть речення, ускладнене відокремленою прикладкою зі сполучником як.

1. Що нами зроблено — те буде звіковічено, як правда, і святиня, і закон (А. Малишко).

2. Як справжній митець, Галина Кальченко вміла захоплюватись, природною була її глибока схвильованість перед виявами людської мужності... (О. Гончар).

3. Життя — як ріка (І. Цюпа).

4. Школа — як неспокійний, гомінкий вулик: гуде, шумить, сповнений дитячим галасом (І. Цюпа).

5. Сухомлинський, як справжній дипломат, тримається невимушено, хоч у серці в нього кипить (І. Цюпа).

IV. Знайдіть приклади зі вставними реченнями.

1. — Вода ж тут, самі бачите, яка: в ній сила земна і сила сонця (І. Цюпа).

2. Раніше, бувало, друкувався навіть у столичних газетах і журналах, а тепер писав здебільшого для себе, для душі (І. Цюпа).

3. Ось я бачу, що багато хто з молодих починає з мініатюр... (О. Гончар).

4. Давно помічено, що художні скарби залягають на глибинах, не на мілині (О. Гончар).

5. Піду, думаю, нап’юся води холодної... (Панас Мирний).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями та умовами відокремлення прикладки в них.

1. Ти, горда цариця, мене повела за собою (Леся Українка).

2. Не зайнятим у цей час був один тільки курінний отаман, козак з білими вусами і такими ж змісту бровами над гострими очима (П. Панч).

3. Палкий патріот і переконаний співець дружби народів, Павло Григорович Тичина з незмінною ніжністю говорить і про Коцюбинського, і про Гурамішвілі (М. Рильський).

4. Незабаром і брат його приїхав, Степан (Панас Мирний).

5. Зосталась Ганна, безталанниця, сама в хаті (І. Нечуй-Левицький).

А. Дистантна позиція по відношенню до означуваного слова.

Б. Ускладнення основного причиновим значенням,

В. Синтаксична несполучність означуваним словом (займенником)

Г. Постпозиція щодо означуваного слова,

Ґ. Ступінь поширеності іншими членами речення.

1

2

3

4

5

         

VI. Укажіть тип відношень між однорідними членами (єднальні, розділові, протиставні чи ін.) у реченні (відповідь у формі називного відмінка множини запишіть до таблиці).

Небо то ніби плакало тихими дрібними сльозами, то цілі дні ніби ливнем лило сльози (І. Нечуй-Левицький).

                             

Картка № 12

I. Оберіть речення, у якому порівняльний зворот виступає відокремленою обставиною.

1. Земля — мов казка (В. Симоненко).

2. Життя — то стерняста нива (Панас Мирний).

3. Полонини — немов прапори (П. Бевз).

4. Марія для мене — як рідна, а Ганнуся — як своя дочка (Є. Гуцало).

5. Сини стояли біля неї, мов кипариси (П. Загребельний).

II. Укажіть умову відокремлення прикладки в реченні.

І нас не лякають відстані: крізь втому доріг, знемог, ми, вірні вистражданій істині, приходим до перемог... (В. Гуртовенко).

1. Позиція по відношенню до означуваного слова.

2. Ускладнення основного змісту причиновим значенням.

3. Сусідство з іншими відокремленими членами.

4. Ступінь поширеності іншими відокремленими членами.

5. Синтаксична несполучність з означуваним словом (займенником).

III. Визначте, структуру якого речення ускладнено уточнювальною обставиною.

1. ...Щоб хліб, як сонце, сяяв на столі у кожній хаті, домі та колибі... (М. Рильський).

2. Стежка стелеться бита поміж трав, серед жита (Л. Первомайський).

3. Щасливо, радісно, весільно квітує нива молода... (М. Петренко).

4. А згадайте класиків, майже у віці юнацькім, ще десь до років тридцяти, уже ставали вони і романістами, і творцями видатних кінопоем, і авторами безсмертних симфоній (О. Гончар).

5. Ти знов мені наснишся, як і вчора, в хустині красній милі нагідки... (А. Малишко).

IV. Виберіть речення з однорідними звертаннями.

1. О тату мій, моя старенька мати! Якби ви тільки знали, як я рад, що я живу, що йду перемагати, що в армії Життя я ваш солдат! (Д. Пав- личко).

2. Будь славен, день багатого врожаю. Прозоре небо, підіймайся вище! (А. Малишко).

3. Я, зима, не сива, я, зима, красива (В. Василашко).

4. Гей, нові Колумби й Магеллани, напнемо вітрила наших мрій! (В. Симоненко).

5. Поля, поля, ви радість і тривога! (В. Кузьменко).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між простими реченнями і типами ускладнень у них.

1. Я прожив, моя мила, ці літа у найвищому щасті (Є. Летюк).

2. Степе мій, любов моя дитяча, я тобі складаю нині звіт (С. Крижанівський).

3. Поява неологізмів, або нових слів, пов’язана з розвитком суспільства (3 підручника).

4. Похнюпився Бурмило, стоїть ні в сих ні в тих (Л. Глібов).

5. Упало яблуко, звітуючи про осінь (В. Голобородько).

А. Пояснювально-уточнювальний член речення.

Б. Відокремлена обставина,

В. Однорідні присудки.

Г. Відокремлена прикладка.

Ґ. Звертання.

1

2

3

4

5

         

VI. Укажіть, яким членом речення виступає узагальнювальне слово (відповідь у формі орудного відмінка запишіть до таблиці).

Усе в чеканні: спілі вишні, краплі роси, земля і місяць, і тополі... (Б. Олійник).

                             




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити