Українська мова 5-11 класи - тестові завдання - 2018 рік

Cинтаксис. Пунктуація

Розділові знаки у простому і складному реченнях

Програма 9

Картка № 1

I. Оберіть речення, у якому неправильно вжито тире між підметом і присудком.

1. Жити — означає любити (Ю. Мушкетик).

2. Мати — це вічне одкровення, вічна радість природи, сталь і ніжність поезії життя (Г. Кривда).

3. Очі їхні — любов та благання, синій смуток ячить з-під повік (М. Луків).

4. Дівчина була — як у гарячці (М. Коцюбинський).

5. Поезія — це діло совісне, не грайся нею безпричинно (А. Малишко).

II. Визначте безсполучникове речення, у якому між його частинами замість риски треба поставити тире.

1. Я знаю / перекують на рала мечі (Є. Плужник).

2. І марилось / по кладочці іду, а кладочка не проста, а тесова (Т. Севернюк).

3. І снилися мені все білі сни / на сріблі сяли ясні самоцвіти, стелилися незнані трави, квіти, блискучі, білі... (Леся Українка).

4. Життя як метелик / подув вітер і зламав крила (Олександр Олесь).

5. Люди кажуть: посієш вчасно / збереш рясно (Народна творчість).

III. Укажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку.

1. Тремтять, летять вабливі звуки, а з ними радощі, і сум, і гніт душевної розпуки (Г. Чупринка).

2. Взяв каганець, пішов, дивитись у клас (В. Васильченко).

3. Дощик нитками плететься, в’ється, сиплеться і ллється по ріллі (Г. Чупринка).

4. Сонце вже сховалося за вільшечки, пустило крізь листя тоненькі рожеві стріли (Г. Тютюнник).

5. Заспівали, защебетали пташки (Марко Вовчок).

IV. Розставте розділові знаки. Укажіть речення, у яких є відокремлені обставини, виражені дієприслівниковими зворотами.

1. Споконвіку у дивовижних барвах стоїть світ вражаючи взаємопереходами відтінків і віддзеркалюючи у собі плин часу.

2. Ось сад насупився і вибухнув у небо весняною силою і яблуневоквітною музикою.

3. А восени він замінивши яблуневоквіття на жовтобокі і смагляво-червоні яблука п’янить пахощами плоду і незбагненнобарвною задумою дорослості.

4. Манять нас пахощами і поєднанням барв квіти квітуючі дерева і чагарники.

5. Зупинімося перед красою весняного бузку з великими волоттями світло-фіолетового запашного квіту (за І. Вихованцем).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між розділовими знаками у реченнях і пунктограмами.

1. Найбільше добро в кожного народу — це його мова (Панас Мирний).

2. Глянеш — і щоразу тенькне тобі щось у душі (О. Гончар).

3. Хотіла їм — про небесне, вони мені — про земне... (Т. Севернюк).

4. Хочеш зробити добро — не відкладай його на той світ (Народна творчість).

А. Тире у складносурядному реченні.

Б. Тире на місці пропущеного члена речення.

В. Тире між частинами складного безсполучникового речення.

Г. Тире між головними членами речення.

1

2

3

4

5

         

VI. Упишіть до таблиці назву розділового знака, який треба поставити у реченні замість риски.

Мова / одна з найважливіших складових частин державотворення (І. Ющук).

                             

Картка № 2

I. Визначте, у якому реченні вжито тире на місці пропущеного члена.

1. Найбільше добро в кожного народу — це його мова (Панас Мирний).

2. Хочеш, щоб тобі не заздрили, — не хвалися (Народна творчість).

3. Слово — не стріла, а ранить глибоко (Народна творчість).

4. Сталь гартується у вогні, а людина — в труді (Народна творчість).

5. Жить — це значить жить чуттям мільйонних сил (М. Бажан).

II. Укажіть речення, у якому перед сполучником і треба поставити кому.

1. А щось в душі моїй холоне і землю ту наздоганя (Т. Севернюк).

2. Який простір і як легко дихати під високим небом Кавказу (Т. Масенко).

3. В’їхали в лісок. Тут було затишно і пахло смолою (М. Коцюбинський).

4. Надіє! Надіє!.. О хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом не летів? (Олександр Олесь).

5. Був уже вечір і над хащами парку сходив великий повний місяць (Ю. Смолич).

III. Оберіть речення з уточнюючими членами, у якому допущено пунктуаційну помилку.

1. Далеко, аж до самого небосхилу хвилювалися ниви на вітрі... (М. Коцюбинський).

2. Птахи опускалися зовсім низько, майже до самої землі (Г. Тютюнник).

3. Серце стискалося в передчутті чогось грізного, навіть трагічного (Ю. Мушкетик).

4. Край берега, у затишку, прив’язані човни (Я. Глібов).

5. За Києвом та за Дніпром, попід темним гаєм, ідуть шляхом чумаченьки... (Т. Шевченко).

IV. Позначте ті речення, у яких комами виділено звертання.

1. Ніч яка, господи, місячна, зоряна!

2. Ясно, хоч голки збирай.

3. Вийди, коханая, працею зморена,

Хоч на хвилиночку в гай.

4. Сядемо вкупі ми тут під калиною —

І над панами я пан!

5. Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею Стелиться полем туман (М. Старицький).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між розділовими знаками у реченнях і пунктограмами.

1. На його дворі, замість похилої хатини, стояв великий будинок (Панас Мирний).

2. На пагорбку, зарослому травою,

Ніхто роками не садив квіток... (Т. Севернюк).

3. Ще в дитинстві я ходив у трави,

В гомінливі трепетні ліси...

(В. Симоненко).

4. Але в тому диво-царстві,

Зневажаючи закон,

Жив у мандрах і митарстві

Добрий дядько Лоскотон (В. Симоненко).

А. Розділові знаки між однорідними членами.

Б. Розділові знаки в реченні з відокремленими означеннями.

В. Розділові знаки в реченні з відокремленими обставинами.

Г. Розділові знаки в реченні з відокремленими додатками.

1

2

3

4

       

VI. Упишіть до таблиці назву розділового знака, який треба вжити у реченні замість риски.

Дунув вітер понад ставом / і сліду не стало (Т. Шевченко).

                             

Картка № З

I. Оберіть речення, у якому неправильно розставлено розділові знаки при однорідних означеннях.

1. Толочу босими ногами прив’ялу гарячу траву в покосах, з неї раз по раз вилітають великі й дрібні, руді й зелені коники, хурчать крильцями і знову зникають, ховаються (Г. Тютюнник).

2. З кленового пагона зірвався широкий, жовтий лист (Г. Тютюнник).

3. Край гаю чорніє один на поляні змарнілий, потухлий лист (Г. Тютюнник).

4. День не хмарний, не сонячний, не золотий, а якийсь ніби срібний (І. Нечуй-Левицький).

5. Якісь солодкі, любі спогади та думки колисали його серце (М. Коцюбинський).

II. Укажіть речення, у якому правильно розставлено розділові знаки.

1. Якби не поезії дивнії чари убогі жили б ми, понурі, як хмари (І. Франко).

2. А ти для мене й досі молодий хоч вже і сивий, як стебло полинне (Г. Тарас).

3. Людина без знань — це босоногий мандрівник, який не сміє йти в далеку дорогу бо назад не повернеться (С. Пушик).

4. Ми всі за те, щоб сонцеві сіяти, і щоб земля не мокнула від сліз (В. Сосюра).

5. Ліс, повитий срібноперим димом, в синяві, у золоті, в іржі, ніби осінь пензлем невидимим в небі розписала вітражі (М. Рильський).

III. З’ясуйте, у якому складносурядному реченні замість риски треба поставити тире.

1. Небо вкрили дрібні білі хмарки / і сонце крізь їх білопінне мереживо світило тепло й лагідно (Я. Гримайло).

2. Тепер садок потонув у темряві / і широкі вікна будинку, ясно освітлені зсередини, ніби висіли на сутіні вечора (В. Собко).

3. Дунув вітер понад ставом / і сліду не стало (Т. Шевченко).

4. Незабаром там запалав вогонь, дрова були сухі / і в небо шугнуло малинове полум'я!.. (В. Малик).

5. Сонце поволі спускалося за темний ліс / і з Дніпра війнуло вечірньою прохолодою (В. Малик).

IV. Позначте речення, у яких вжито тире між підметом і присудком.

1. Спочивають добрі люди, що кого втомило: кого — щастя, кого — сльози, все нічка покрила (Т. Шевченко).

2. Мова — це генетичний код нації, який поєднує минуле з сучасним (В. Іванишин).

3. Сиротою жити — сльози лити (Народна творчість).

4. Болить материне серце — віщує щось (С. Васильченко).

5. Життя — не дим і не омана (В. Сосюра).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між розділовими знаками у реченнях і пунктограмами.

1. Опівночі айстри в саду розцвіли,

Умились росою, вінки одягли,

І стали рожевого ранку чекать,

І в райдугу барвів життя убирать...

2. І хай відносин наших світ погасне,

А спогади все ж будуть жить в мені... між частинами

3. Іду зеленою межею,

Кругом хвилюються жита...

4. Заспівали поцілунки,

Чи озвались солов’ї,

Чи забрязкали дарунки

На палких руках її?

(За Олександром Олесем).

А. Розділові знаки між частинами складносурядних речень.

Б. Розділові знаки безсполучникових складних речень.

В. Розділові знаки між однорідними членами.

Г. Розділові знаки у складнопідрядних реченнях.

1

2

3

4

5

         

VI. Упишіть до таблиці назву розділового знака, який треба поставити у реченні замість риски.

Пречудові в житті людини зміни постають / з’являються нові слова у мові, незвичні в музиці акорди чуть (П. Тичина).

                             

Картка № 4

І. Укажіть, у якому реченні допущено помилку при відокремленні обставини.

1. Незважаючи на ранню пору то в одному кінці, то в іншому зривалася пісня (О. Гончар).

2. Між вуликами зеленіла трава, синіли сині дзвоники, показуючи свої ясні осередочки; під тином червоніла, ніби кров'яні краплі, червона смілка, ріс жовтий кущик дроку (І. Нечуй-Левицький).

3. Нарешті, зібравшись з духом, він шугнув у текучий натовп, пішов, як голка в сіно (О. Гончар).

4. Гілки дерева, підтримуючи склепіння крон, немов колони, тяглися стрімко вгору, і тому здавалося, що йдеш безкраїм храмом (В. Шевчук).

5. Розганяючи тумани, сонечко вставало (Б. Грінченко).

II. Визначте, у якому реченні правильно розставлено розділові знаки при однорідних членах.

1. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине... От де, люди, наша слава, слава України! Без золота, без каменю, без хитрої мови, а голосна та правдива, як Господа слово (Т. Шевченко).

2. В тій великій книжці, що їй ім’я «Кобзар», клекоче ціле море горя народного, в ній — невільницький поклик до помсти, і порив до свободи, мудрий розум гуманіста і ніжна чарівна краса української пісні (О. Гончар).

3. Кобзарі виспівували багатющу душу народну в думах у піснях, не давали їй вмерти... (В. Василаш).

4. Мова існує у свідомості членів суспільства реалізується в процесах мовлення (В. Іванишин).

5. Вдень не лише сонце — все небо, здавалось, палило дихало спекою (О. Гончар).

III. Оберіть речення, у якому тире вжито між- частинами складного безсполучникового речення.

1. Життя прожити — не поле перейти (Народна творчість).

2. Дорогоцінність багатства Карпат — букові ліси (І. Цюпа).

3. О, це тонка річ — гумор... (П. Загребельний).

4. Прислів’я і приказки — стислі крилаті вислови: в них сконцентровано житейську мудрість і філософію народу (3 журналу).

5. Хочеш зробити добро — не відкладай його на той світ (Народна творчість).

IV. Позначте речення, у яких вжито тире на місці пропущеного члена речення.

1. Вік прожити — не ниву пройти гомінливу (А. Малишко).

2. Жива природа — ось довічний храм (Т. Севернюк).

3. Ластівка повертається до свого гнізда, людина — додому (Народна творчість).

4. Україна — в очах, і в слові, і в серці, і в мислі (Т. Костецька).

5. На спокій — ні хвилини (Д. Павличко).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між розділовими знаками у реченнях і їх обґрунтуванням.

1. Він бачить, як правнук

за плугом іде, як повно

буяє життя молоде

(Олександр Олесь).

2. Як тінь Саулом гнаного

Давида, метнуся тихо

на воді скляній...

(Л. Костенко).

3. Як творець, Шевченко

може бути для нас взірцем

у всьому (О. Гончар).

4. Низько і ясно горіли зорі, ніби заплутавшись у гіллястих буках (3. Тулуб).

А. Комами виділяється порівняльний зворот.

Б. Комами виділяється частина складнопідрядного речення.

В. Комами виділяється прикладка.

Г. Комами відокремлюється обставина.

1

2

3

4

       

VI. Упишіть до таблиці назву розділового знака, який треба вжити у реченні замість риски.

Скрізь побував, всього надивився, а скажу вам / нема країни кращої, ніж правда (О. Гончар).

                             

Картка № 5

I. Укажіть, у якому реченні допущено помилку при відокремленні прикладки.

1. Далеко за синім морем на чужій чужині гинули вони, безталанні шукачі щастя (І. Цюпа).

2. Мати її, родом туркменка, зовсім не була схожа на казашок Приуралля (3. Тулуб).

3. Ходить вечір, мрійний мій веселик, по Дніпровій сивій ковилі (А. Малишко).

4. Володар таємниць художнього слова, він знав і таємниці музики (Ю. Мартич).

5. Він був відомий, як людина широких мистецьких смаків — меценат театру, колекціонер шедеврів малярства, аматор музики (Ю. Смолич).

II. Оберіть речення, у якому замість риски треба поставити двокрапку.

1. Ось послухай / десь за гаєм соловей заплакав враз (Олександр Олесь).

2. Струмки полощуть срібло тиші / в росі купається трава (Б.-І. Антонич).

3. Зійде сонце / утру сльози, ніхто й не побачить (Т. Шевченко).

4. Сонце впало на сизу хмару / обрій полум’ям запалав... (В. Симоненко).

5. Куди не глянь / просто й ясно всюди... (М. Старицький).

III. Укажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку.

1. Не вірилося, що покидає назавжди рідні місця, що йде звідси і вже ніколи не повернеться (М. Карплюк).

2. Верхів’я дерев так тісно спліталися над нею, що сонячні промені не досягали землі і внизу стояли прохолодні зеленкуваті сутінки (В. Малик).

3. Сімнадцять літ — це той час, коли журба не в силі надовго оселитися в серці, і воно сповнилося нестримною жадобою до життя, щастя, радощів (В. Малик).

4. І навіть весною, коли знову терпко запахло бруньками, і між пружним гіллям радісно гвалтували горобині зграї, серце її все ще відчувало холодні вітровії осені (В. Іванченко).

5. Алі здалося, що ті очі пірнули в його серце і він поніс їх з собою (М. Коцюбинський).

IV. Знайдіть речення, у яких є відокремлені означення, виражені дієприкметниковими зворотами.

1. Це була зграя журавлів, званих у народі віщунами.

2. Дивовижною хмарою-хурделицею заполонили вони Яблунівку, наче хотіли взяти з собою на крила й понести в світи все: хати, криниці, ясени біля воріт, вулиці й садки.

3. Журавлі творили живе маєво, поривчасте й барвисте.

4. Я опинився в тому кружлянні, в струменях вітру, гнаного їхніми тулубами й крильми, в тривожному шамранні пір’я, серед летючої завії їхніх перцево-червоних дзьобів і оранжево палаючих лапок, підігнутих у повітрі.

5. Сірі по тулубу, з чорними рульовими перами, з білими, як сніжок, смужками по боках голови, з продовгастою плямкою-вогником від дзьоба вгорі по голові, журавлі раптом почали стиха курликати. (За Є. Гуцалом).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями з прямою мовою та їхніми схемами.

1. Тоді ж громада загула прелюто: «Вона ж свій злочин визнала прилюдно!».

2. «Панове судді, я прошу пробачення, — сказав Горбань з паперами в руці. — З’ясую стисло свідкам звинувачення, щоб не збивали суд на манівці».

3. «В такому разі будемо відверті, — сказав суддя, — бо тут не до прикрас. Чого ж тоді він в ніч своєї смерті таки у неї був, а не у вас?».

4. «Хай Бог почує сльози удовині!» — Бобренчиха зайшлася від ридань. (За Л. Костенко).

А. «П, — а. — П».

Б. А: «П!».

В. «П!» — а.

Г. «П, — а, — п?».

1

2

3

4

       

VI. Упишіть до таблиці назву розділового знака, який треба вжити у реченні замість риски.

Зникає мова / зникає нація (О. Гончар).

                             

Картка № 6

І. Визначте, у якому безсполучниковому реченні на місці риски треба поставити тире.

1. Обернувся / місто на обрії стояло в бузковому серпанку (Є. Гуцало).

2. Я знаю / час, немов хлоп’я збитошне, камінчик затиснув у кулаці (Д. Павличко).

3. Буде правда / прийде й віра (М. Стельмах).

4. Дивлюсь я на небо та й думку гадаю / чому я не сокіл, чому не літаю? (М. Петренко).

5. Се вже не раз бувало / я на чужину йшла шукать надій (Леся Українка).

ІІ. Укажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку.

1. Пісенність Шевченкової лірики настільки приваблива і природна, що багато його поезій стали народними піснями (О. Гончар).

2. В природі ніч існує для того, щоб у тиші росло усяке зілля і відпочивала людина (М. Стельмах).

3. Данило любив як, вигинаючись, б’ючи на сполох, аж до самого неба половіли ниви, і мав радість, коли червень клав сивину на жито... (М. Стельмах).

4. Коли прийшли діти, то вчителі зрозуміли, що треба робити по-іншому (М. Рильський).

5. Дарма що стояло тихе, сонячне безвітря, листя тріпотіло на деревах вздовж шляху (Ю. Смолич).

III. Оберіть речення, у якому прикладку зі сполучником як виділено неправильно.

1. Членом «Гарту» я був і сам, як книжковий ілюстратор (О. Довженко).

2. Як учений, етнограф і фольклорист, Франко все життя з палким інтересом ставився до народної творчості (М. Рильський).

3. І боєць Журба, як заспівувач, мав бути в перших лавах (В. Кучер).

4. Богдан, як індивідуаліст, сидів окремо (П. Колесник).

5. Як творець, Шевченко може бути для нас взірцем у всьому (О. Гончар).

IV. Позначте речення, у яких потрібно комами виділити порівняльний зворот.

1. Звідкись ніби пісня сумовита до тебе долітає (О. Гончар).

2. Його очі каламутні як вода з милом (М. Коцюбинський).

3. Сині очі зорями неначе глянули закохано в мої (В. Сосюра).

4. Совість як рана (П. Перебийніс).

5. Є люди як дуби, і є дуби як люди (Д. Павличко).

1

2

3

4

5

         

V. Розставте розділові знаки, знайдіть відповідність між реченнями і пунктограмами.

1. А час летів немов на крилах, мов сон життя минало (Леся Українка).

2. А тепер у серці щось тремтить і грає, як тремтить на сонці гілка золота (М. Рильський).

3. Свіжий перший сніг укрив долини ніби тонким дорогим полотном (Є. Гуцало).

4. Богдан як індивідуаліст сидів окремо (П. Колесник).

А. Якщо структури з як, ніби, наче і виконують роль додатка, то кома перед ними не ставиться.

Б. Підрядні частини складного речення, що приєднуються до головної сполучниками як, мов, немов, ніби, відділяються від неї комами.

В. Порівняльні звороти у реченні виділяються комами.

Г. Прикладка зі сполучником як відокремлюється, якщо має додатковий смисловий відтінок причиновості.

1

2

3

4

       

VI. Упишіть до таблиці термін, який позначає систему правил про вживання розділових знаків у тексті.

                             

Картка № 7

I. Знайдіть речення з відокремленою прикладкою.

1. Дзвени, моя пісне, і клич до роботи... (В. Сосюра).

2. Ти мене, кохана, проведеш до поля, я піду — і, може, більше не прийду (М. Рильський).

3. Хлопець сидить ніби аж трохи знічений прилюдним сусідством з нею, з юною шкільною красунею (О. Гончар).

4. А дівочі молодії веселії літа, як квіточка за водою, пливуть з сього світа (Т. Шевченко).

5. І сміх, голосний, розгонистий, перестрибує снігами й стихає в морознім повітрі, як дзвін (М. Стельмах).

II. Оберіть речення, у якому допущено помилку при виокремленні дієприкметникового звороту.

1. Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками (М. Стельмах).

2. Переповнений любов’ю, я відкрив кохання книгу (П. Тичина).

3. Виткнулось яснеє сонечко з-за гори й обдало своїм світом безкраї поля усіяні, мов сльозами, ранньою росою (Панас Мирний).

4. Ліс, повитий срібнопилим димом, в синяві, у золоті, в іржі... (М. Рильський).

5. Напливала на річку ніч, настояна на синій воді, місячному сяйві і пахощах верболозу (Ю. Мартич).

III. Укажіть пунктограму вживання тире в реченні.

Спочивають добрі люди, що кого втомило: кого — щастя, кого — сльози, все нічка покрила (Т. Шевченко).

1. Тире між головними членами речення.

2. Тире на місці пропущеного члена речення.

3. Тире у складносурядному реченні.

4. Тире у безсполучниковому реченні.

5. Тире перед узагальнюючим словом, що стоїть після однорідних членів речення.

IV. Зазначте, у яких складносурядних реченнях між частинами не ставиться кома.

1. У дворі під старою сосною горіло багаття і варилась у старовинному чумацькому казанку вечеря (С. Васильченко).

2. Бездонне небо і безмежний світ! (Ліна Костенко).

3. Слово й мелодія — два крила одного птаха і лише одностайним їх змахом піднімається співак на осяйну верховину краси (М. Рильський).

4. Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе! (М. Рильський).

5. Ставало холодно і йому захотілося повернутися назад (М. Коцюбинський).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями і пунктограмами.

1. Далеко на горизонті рожевіло небо і виднілася смужка жита (М. Коцюбинський).

2. Де я і хто ти? (Леся Українка).

3. Далеке гавкання собак і лави на снігу... (В. Сосюра).

4. А щось в душі моїй холоне і землю ту наздоганя (Т. Севернюк).

А. Кома не ставиться між частинами складносурядного речення, коли обидві частини побудовані за моделлю називного речення

Б. Кома між частинами складносурядного речення не ставиться, якщо у них є спільний компонент.

В. Якщо сполучник і поєднує однорідні члени і є неповторюваним, кома перед ним не ставиться.

Г. Кома між частинами складносурядного речення не ставиться, якщо обидві частини питальні.

1

2

3

4

       

VI. Упишіть до таблиці термін, що означає вжитий у реченні розділовий знак (або його відсутність), конкретний випадок застосування пунктуаційного правила.

                             

Картка № 8

I. Оберіть правило щодо відокремлення дієприслівникового звороту, яке сформульовано неправильно.

1. Не відокремлюються деякі дієприслівникові звороти фразеологізованого типу.

2. Не відокремлюється дієприслівниковий зворот, на початку якого стоїть підсилювальна частка /'.

3. Не відокремлюється дієприслівниковий зворот, що виступає в ролі однорідного члена до іншого невідокремленого члена.

4. Не відокремлюється дієприслівниковий зворот, що стоїть перед присудком.

5. Не відокремлюється дієприслівниковий зворот, що за змістом тісно пов’язаний із присудком.

II. З’ясуйте, у якому складносурядному реченні допущено пунктуаційну помилку.

1. Над водою верби стелять свій намет і неначе з осокою невгомонний очерет (С. Черкасенко).

2. Десь спереду гукнув паровоз і здригнулись вагони (А. Головко).

3. Верби сплакували листям, і золоті сльози гнало за водою (Г. Тютюнник).

4. В такі от прозорі дні навстіж розкриваються людські серця, і кров струменить швидше (В. Речмедін).

5. І зі сходу на захід летіли лелеки, і німіла, дощами налита, осіння земля (Є. Маланюк).

III. Укажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку.

1. Коли в лісах ревли іще буй-тури, — Дажбогу сонце приміряло німб, і люди чорноліської культури жили, співали, сіяли свій хліб (Л. Костенко).

2. Тут запеклася кров мого народу і одридали волю кобзарі (Л. Костенко).

3. Сонце золоту пряжу пряло на Дніпрі, а в степу білими, як молоко, гречками меди пахли (Г. Косинка).

4. Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М. Коцюбинський).

5. Людина без імені — що сонце без світла: світло погасло — і сонця нема (А. Дімаров).

IV. Укажіть складносурядні речення, між частинами яких треба поставити тире.

1. Жде спрагла земля плодотворної зливи і вітер над нею гуляє бурхливий (І. Франко).

2. Шепоче знов трава ласкава мені про молодість свою і вимальовує уява дзвінки конвалій у гаю (В. Сосюра).

3. Дунув вітер понад ставом і сліду не стало (Т. Шевченко).

4. Я усміхнусь і все навкруг сміється (О. Довгий).

5. Навкруг мене колоситься пшениця і мак червоніє (Марко Вовчок).

1

2

3

4

5

         

V. Розставте розділові знаки, яких не вистачає у поданих реченнях.

Знайдіть відповідність між реченнями і пунктограмами.

1. Все бачить співець у широкім роздоллі і небо, і море, красу світову (Леся Українка).

2. Дикі гіллясті вишні, висока трава по підгір’ю навпереміш із квітами раннього літа все в цім краю таке соковите (М. Стельмах).

3. Усе і це повітря, і покручені лози, і зів’яла трава все це мимохітьнагадує їй щасливі хвилини її життя (М. Коцюбинський).

4. Вечір був чарівний, зоряний, пісенний (О. Гончар).

А. Між однорідними членами речення за відсутності сполучників ставиться кома.

Б. Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, а потім речення ще продовжується, то після узагальнювального слова ставиться тире, а після однорідних членів двокрапка.

В. Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення, то після нього ставиться двокрапка.

Г. Перед узагальнювальними словами, що стоять після однорідних членів, ставиться тире.

1

2

3

4

       

VI. Упишіть до таблиці назву другорядного члена, який виділено комами у поданому реченні.

Летить, напнувши срібні паруси, за обрії моя чарівна яхта (Д. Луценко).

                             

Картка № 9

I. Оберіть речення, у якому перед порівняльним сполучником наче треба поставити кому.

1. Весна була для нього наче сонце (Леся Українка).

2. Зорі між дрібними хмарами наче таночки заводять (Леся Українка).

3. Малі діти грілися на весняному сонці й голосно щебетали наче пташки (І. Нечуй-Левицький).

4. Він наче знепритомнів (3 розмови).

5. Горпина наче й не чула його слів (3. Тулуб).

II. З’ясуйте, у якому реченні з прямою мовою допущено пунктуаційну помилку.

1. Мовили пращури: «Мудрість не в словах, а в діяннях» (Р. Іваничук).

2. «А, всі ви скептики» — відмахнулась Вірунька Івановою примовкою (О. Гончар).

3. «А як ти думаєш, — зазираючи в очі, нахилився над ним Ничиталюк.

— Хто такі генії?» (П. Загребельний).

4. «Слухай, Семене, — кажу йому, коли після зміни вийшли з заводу,

— чого ти через Гімалаї летів сюди?» (О. Гончар).

5. «Гарний хлопець! Добра дитина! Золоте серце!» — шептала сама до себе тітка Антося... (К. Попович).

III. Вкажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку.

1. Важко переоцінити значення того, що вже в роки дитинства, на порозі отроцтва людина усвідомлює свої творчі сили і здібності (В. Сухомлинський).

2. Всі кому дорога була воля, відчули смертельну небезпеку, що знову нависла над батьківщиною (Натан Рибак).

3. Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає серце від довгого пробування на чужині? (Панас Мирний).

4. Не скрізь повинен брати гору практицизм, рсобливо той, що висотує з нас душевність (М. Стельмах).

5. Справжня любов народжується тільки в серці, яке пережило турботу про долю іншої людини (В. Сухомлинський).

IV. Визначте, у яких безсполучникових складних реченнях замість риски треба поставити двокрапку.

1. Спокійно там / ні дерево, ні зілля не шелестить, не навіває мрій...

2. Ти туди належиш / ти бліднеш від огню, від руху млієш, для тебе щастя — тінь, ти нежива.

3. Нічка коротка / довга розлука...

4. Се так, як голуби... Я часом заздрила на їх / так ніжно вони кохаються...

5. Обгорта мене туга / болить голова, стіни й стеля гнітять, мов темниця... (За Лесею Українкою)

1

2

3

4

5

         

V. Розставте розділові знаки, яких не вистачає. Знайдіть відповідність між реченнями і пунктограмами (один із варіантів зайвий).

1. Нещасливий в особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, в матері (М. Рильський).

2. Далеко-далеко на південь засиніли гори вкриті лісом (І. Нечуй-Левицький).

3. З природи мовчазна вона залюбки слухала веселу та гарну бесіду (М. Коцюбинський).

4. З-під кашкета рудуватими віхтями вибивалось посріблене першою сивиною

волосся (Ю. Збанацький).

А. Поширені узгоджені означення, що стоять після означуваного слова, відокремлюються комами.

Б. Узгоджені означення, виражені прикметниковими і дієприкметниковими зворотами, якщо вони стоять перед пояснювальним словом і мають додатковий обставинний відтінок, відокремлюються комами.

В. Узгоджені означення, виражені зворотами, що стоять безпосередньо перед пояснювальними словами і не мають обставинного відтінку у значенні, комами не відокремлюються.

Г. Одиничні і поширені означення, які пояснюють особовий займенник, відокремлюються комами.

Ґ. Узгоджені означення, що пояснюють присвійні займенники, не відокремлюються комами.

1

2

3

4

5

         

VI. Упишіть до таблиці назву другорядного члена, який виділено комами у реченні.

Є у мене мати — Україна мила (М. Хоросницька).

                             

Картка № 10

I. Віднайдіть речення, у якому допущено помилку при виокремленні порівняльного звороту.

1. Це струнке і гнучке слово п’янить мене, мов пісня, мов золота струна, що бринить в морозному повітрі (І. Микитенко).

2. Невістка як з хреста знята (Панас Мирний).

3. Пучечки соснових гілок стелились на небі як дороге гаптування на блакитному шовку (М. Коцюбинський).

4. Я сьогодні розумію це як виклик долі... (Ірина Вільде).

5. Веселі, сині, як небо, очі світились привітно і ласкаво (І. Нечуй-Левицький).

II. Оберіть речення, у якому допущено пунктуаційну помилку.

1. У неділю опівдні насунулись чорні хмари, вдарив грім, заблискала блискавка, пішов чималий густий літній дощ (І. Нечуй-Левицький).

2. Був теплий день світилася весна (М. Рильський).

3. На поле синєє вечірній впав туман, над річкою пливуть його мінливі хвилі (М. Рильський).

4. А вечір, мов чарівне решето, сіє і сіє звідусіль то перші шматки пісень, то жіноче цокотання, то парубочий перегук, то запізнілий скрегіт жорен (М. Стельмах).

5. Темний осінній вечір стоїть за вікнами й шкрябається в шибки дрібними крапельками дощу (В. Козаченко).

III. Укажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку.

1. А лопухи, почувши холодок, настовбурчилися, тихо зарипіли, випростовуючись, і теж запахли — низовинням, росою, ніччю (Г. Тютюнник).

2. Гойдаючись, тіні в годині вечірній з промінням сріблястим свавільно злились і, хвильку побувши у дружбі невірній, безжурно і легко навік рознялись (Г. Чупринка).

3. Людина! Це ж слово! Його треба завжди, стоячи, говорити і кашкета скидати (М. Зарудний).

4. Підеш собі, зажурившись, гаєм по долині (Т. Шевченко).

5. Воюючи, командуючи, Черниш водночас невтомно вчився (О. Гончар).

IV. Визначте речення, у яких прикладка виділена тире.

1. Богдан подав наказ гетьманський свій — уже печаттю скріплений сувій (Л. Костенко).

2. Зрадити в житті державу — злочин, а людину — можна?! (Л. Костенко).

3. Чужа душа — то тихе море сліз. Плювати' в неї — гріх тяжкий, не можна (Л. Костенко).

4. Не цвітуть на вікні герані — сонний символ спокійних буднів (О. Теліга).

5. Брат мудрості — величний супокій — стоїть над світом на зорі стрімкій (Д. Павличко).

1

2

3

4

5

         

V. Розставте розділові знаки у реченнях. Знайдіть відповідність між реченнями та їх схемами.

1. Посієш вчасно / вродить пшениця рясно (Народна творчість).

2. Бери до серця і затям / душа творця не переквітне (М. Сингаївський).

3. З лісу шепче гілка / з жита перепілка... (А. Малишко).

4. Подивись / шляхів нема / а тільки де-не-де поплутані стежинки йдуть на безвість

1

2

3

4

       

VI. Упишіть до таблиці назву другорядного члена, який виділено комами у реченні.

На його дворі, замість похилої хатини, стояв великий будинок (Панас Мирний).

                             

Картка № 11

I. Укажіть, яка умова відокремлення означень є неправильною.

1. Відокремлюються означення, виражені прикметником чи дієприкметником із залежними від них словами, якщо вони дистантно розміщені щодо означуваного слова.

2. Означення, що відносяться до особових займенників, відокремлюються в будь-якій позиції.

3. Відокремлюються постпозитивні означення при наявності означень перед означуваним словом.

4. Завжди відокремлюються означення, виражені дієприкметниковими зворотами.

5. Відокремлюються постпозитивні означення, виражені дієприкметниковим чи прикметниковим зворотом.

II. Оберіть речення, у якому допущено помилку при відокремленні додатків.

1. На його дворі, замість похилої хатини, стояв веселий будинок (Панас Мирний).

2. Пахне грибами й медом, вогкістю пахне тією, що опріч назви осінь немає імені їй (М. Рильський).

3. Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на свого шкіпера (М. Трублаїні).

4. Більш жодного звуку не донеслося, крім повівання пахучого повітря в розквітленому гіллі саду (Марко Вовчок).

5. У нашій лоцманській слободі, замість тополь, край шляху виросли металеві щогли, вищі за всяку тополю (О. Гончар).

III. З’ясуйте, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку при виокремленні вставного слова.

1. А єдиних слів, на жаль було не сказано... (Б. Олійник).

2. Зрештою, щастя — це найвищий тонус душі (О. Гончар).

3. Як відомо, однією з найважливіших ланок у духовному житті кожної нації є видання книг (3 газети).

4. Досі дні стояли теплі, сонячні, а сьогодні, мов на гріх, задощило (О. Гурін).

5. Словом, я до безумства люблю небо, трави, зорі, задумливі береги, ніжні осінні ранки... (М. Хвильовий).

IV. Визначте речення, у яких тире ставиться між частинами складного безсполучникового речення.

1. Життя — така велика ковзаниця. Кому вдалось, не падавши, пройти? (Л. Костенко).

2. Сидиш на сухарях — то і душа прозора, і відлітає страх, і твердне непокора (В. Стус).

3. Впадеш — не засмутись, згубивсь — шукай-но слід і серця не в’яли од випадкових бід (А. Малишко).

4. Без серця жити — краще вже згоріть (Д. Павличко).

5. Дзвіниця — мертва. Обгоріли крони. І все німе — і гори, і Поділ... (Л. Костенко).

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між реченнями і пунктограмами (один із варіантів зайвий).

1. Мабуть, людині не можна відриватися від рідного берега (Ю. Мушкетик).

2. Земле моя, я сходив тебе вздовж і поперек (І. Цюпа).

3. Тут, біля меморіалу, зібралися колишні воїни (3 газети).

4. Село, оповите вранішнім туманом, ще дрімало в долині (М. Стельмах).

5.І на тім рушникові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов (А. Малишко).

А. Уточнюючі обставини виділяються комами.

Б. Комами виділяються вставні слова.

В. Звертання на письмі виділяється комами.

Г. Дієприслівникові звороти на письмі виділяються комами.

Ґ. Дієприкметникові звороти,що стоять після означуваного слова, виділяються комами.

1

2

3

4

5

         

VI. Упишіть до таблиці назву другорядного члена, який виділено комами у реченні.

Її вражала розкішна картина осінньої природи, осипана сонячним промінням під чистим блакитним небом (М. Коцюбинський).

                             

Картка № 12

I. Укажіть умову відокремлення означення у реченні.

Нещасливий в особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу

красу світу бачив у жінці, в матері (М. Рильський).

1. Ступінь поширеності означуваного слова іншими членами речення.

2. Синтаксична несполучуваність із займенником.

3. Ускладнення основного змісту причиновим значенням.

4. Постпозиція щодо означуваного слова.

5. Уточнюючий характер означення.

II. Оберіть речення з однорідними членами, у якому допущено пунктуаційну помилку.

1. Уміння чітко мислити, багата уява, достатній запас слів — ось що дає змогу людині стисло і небагатослівно висловити досить складні думки (А. Коваль).

2. Майже всі опери Миколи Лисенка: «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба» написані на лібрето Михайла Старицького (3 календаря).

3. У неї було все: багатство і дивовижна врода (Б. Лепкий).

4. І піч, і комин, і жердка для убрання, і лави, і стіл, і колиска — все на своїм усталенім зручнім місці, як у кожнім житлі людськім (М. Влад).

III. Визначте, у якому безсполучниковому складному реченні замість риски треба поставити двокрапку.

1. Защебетав соловейко / пішла луна гаєм; червоніє за горою, плугатар співає (Т. Шевченко).

2. У товаристві лад / усяк тому рад (Народна творчість).

3. Дружба — як дзеркало / розіб’єш — не складеш (Народна творчість).

4. Продають / хвалять, купують / гудять (Народна творчість).

5. Рада б зірка зійти / чорна хмара заступає (Народна творчість).

IV. Укажіть, у яких реченнях є відокремлені означення, виражені дієприкметниковими зворотами.

1. Я хотіла би нинішній вид буковинських гір задержати навіки в пам’яті, а передовсім одну частину краєвиду.

2. Високу, стрімку, густо порослу лісом гору, віддалену від сусідньої гори глибоким вузьким яром.

3. У тім яру все темно, однак я його знаю, він не страшний.

4. По спадистих стінах його повиростали густо смереки, і то вони здалека такі темні.

5. Посередині між великим і дрібним камінням, мов дзеркало, тло, від котрого відбиваються гори, — то синяво-сріблясте небо, засіяне зорями, ніжними миготячими зорями (За О. Кобилянською).

V. Розставте розділові знаки, яких не вистачає. Знайдіть відповідність між реченнями та їх схемами

image41

1. Зійде сонце / утру сльози / ніхто не побачить (Т. Шевченко).

2. А літо йде полями і гаями / і вітер віє / і цвіте блакить (А. Малишко).

3. Хто спить / хто не спить / покорись темній силі (Леся Українка).

4. Можна б сказати так / розкоші — короткочасні, гідність — вічна (П. Загребельний).

1

2

3

4

       

VI. Упишіть до таблиці назву другорядного члена, який виділено комами у реченні.

Неначе скарб дорогоцінний, ми рідне слово берегли (М. Рильський).

                             




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити