Українська мова 5-11 класи - тестові завдання - 2018 рік

Зв’язне мовлення

Рекомендації до виконання тестових завдань

Стилістика. Культура мовлення. Практична риторика

1. Пам’ятайте, що кожній мові притаманні вимоги до мовлення (система комунікативних якостей), до яких належать: а) правильність — дотримання літературних норм; б) точність — відповідність мовленнєвих засобів ситуації спілкування; в) логічність, що забезпечує змістові зв’язки між словами і реченнями в тексті; г) виразність — особливі прийоми, які підтримують увагу та інтерес співрозмовника; г) багатство (образність) — уживання різноманітних засобів відповідно до теми, змісту і стилю висловлення; д) лаконічність — формулювання думки коротко, чітко, доречно.

2. Розрізняйте види мовних норм: а) акцентологічні, що регулюють наголошування слів (випадок, посердині); б) орфоепічні, які регулюють правильну вимову звуків, звукосполучень (грунт — грунт), в) орфографічні, що регулюють правильне написання слів; г) лексичні, котрі регулюють слововживання (заходи, а не міроприємства тощо); г) граматичні, які регулюють творення слів, уживання форм слів (найсмачніший, а не дуже смачніший; Миколо Федоровичу (при звертанні), а не Микола Федорович); д) синтаксичні (Ми визначаємо роль іменника в реченні, а не Нами визначається роль іменника в реченні); е) стилістичні, що регулюють добір мовних засобів залежно від умов спілкування (посідати призові місця, а не займати призові місця- брати (взяти) участь у змаганнях, а не приймати участь у змаганнях тощо).

3. Пам’ятайте, що для уникнення стилістичних помилок потрібно знати значення слів, уміти уводити їх у речення, правильно будувати висловлення, вміти розпізнавати і виправляти мовленнєві помилки.

Зверніть увагу на основні види стилістичних помилок: а) неправильне вживання слів із переносним значенням — зловживання метафорами, епітетами, порівняннями тощо (Життя Горпини в пані було таким, як смерть); б) невідповідність ужитих мовних засобів стилю висловлення (Із характеристики учня:«Чепіль Іван — добрий роботяга»)] в) порушення принципу милозвучності (Олена і Ольга] в стрісі; дід й баба); г) нерозрізнення слів-пароні мів; уживання діалектизмів, росіянізмів (суржикових слів), жаргонізмів, сленгу (Селяни збирають бараболі; Я на тій неділі їду в командировку; Брателло, ти купив класну джинсуру); г) невиправдане повторення слів — тавтологія (моя автобіографія; Письменник переконливо зобразив образ борця); д) неправильна сполучуваність слів (Ці факти доказують про мужність козаків; е) поєднання несумісних за значенням слів в однорідний ряд (Сусід дорожить новим авто і тещею); є) вживання дієприслівникового звороту, який не стосується того самого підмета, що і присудок, неправильний порядок слів (Збираючи гриби, нас застав дощ) тощо.

4. Однією з причин збіднення літературної мови є словесні штампи — слова і вирази, позбавлені образності, часто та одноманітно повторювані без урахування контексту, які знеособлюють мову. Основою таких виразів є певний образ, який унаслідок частого вживання втратив оригінальність. Наприклад, творча співпраця, люди в білих халатах, чорне золото (вугілля), набути широкого розмаху, викликає занепокоєння стан справ, пом’якшити гостроту проблем тощо. Уживання мовних штампів доречне лише в офіційно-діловому стилі, який учені називають «сухим, небобразним».

5. Тропи використовують в усіх сферах мовлення, крім офіційно-ділового. Поширені ці «прикрашальні слова» («квіти красномовства») в художньому стилі, оскільки їх основна функція — зображальна, естетична.

Зверніть увагу на такі найпоширеніші тропи: а) порівняння — троп, побудований на зіставленні двох явищ, предметів, фактів для пояснення одного з них за допомогою іншого (Ми з тобою — як море і небо (Л. Костенко)); б) епітет — слово, що образно означає предмет або дію, підкреслює характерну властивість певного явища чи поняття (Літо збігло, як один день, і з невлежаного туману вийшов синьоокий золотозубий вересень (М. Стельмах)); в) метафора, метонімія та синекдоха (див. «Лексика. Фразеологія»); г) персоніфікація —троп, побудований на наділенні предметів, явищ природи та абстрактних понять рисами людини (Ходила яблуня і стукала у вікна (Л. Костенко)); ґ) гіпербола — троп, який грунтується на перебільшенні розмірів, ознак, характеристик предмета (У класі пролунав океан сміху). Протилежний гіперболі троп — літота (Дивно побудований наш світ... Той має чудового кухаря, але, на жаль, такий малий рот, що більше, як два шматочки не може пропустити (М. Гоголь)); д) алегорія — втілення абстрактного поняття в конкретному образі (хитрість — лисиця, впертість— віслюк тощо).

6. До стилістичних фігур належать: а) анафора — повторення одних і тих самих елементів мови на початку рядка, строфи, абзаца (Небо, гей на морі піна. А з тої піни срібна роса паде на ліси, на гори. А з того неба Купало любість по землі сіє... (М. Черемшина)); б) алітерація — повторення однакових або близьких за вимовою приголосних звуків з метою створення звукового образу (Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий, так наші молоти гриміли раз у раз (І. Франко)); в) асонанс — повторення однакових чи близьких за вимовою голосних звуків (На городі опудало горобців перепудило); г) звуконаслідування — стилістичний засіб у художньому тексті для відтворення звукових ситуацій, звукових образів (Цок-цок, цок-цок... — за небокрай козацький кінь прудкий (Я. Ротач)).

7. У риториці визначають такі види (форми) та жанри красномовства: а) академічне — лекція (шкільна, науково-популярна, наукова доповідь, науковий огляд, наукове повідомлення); б) судове — прокурорська (звинувачувальна), адвокатська (захисна), самозахисна промови; в) соціально- політичне — звітна доповідь на конференції (з’їзді, зборах, засіданні), парламентська та мітингові промови, військово-політична промова, політичний огляд; г) соціально-побутове — ювілейна, вітальна, застільна, надмогильна (поминальна) промови, виступ на прийомі; г) церковно-богословське (духовне) — церковна проповідь, промова на соборі, офіційне звернення до пастви.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити