Українська мова 5-11 класи - тестові завдання - 2018 рік

Зв’язне мовлення

Лінгвістика тексту

Програма 2

Картка № 1

I. Продовжте речення: «Текст — це...».

1. ...граматично організована одиниця мови, яка складається з одного або кількох слів і виражає закінчену думку.

2. ...граматично організована одиниця мови, частини якої нерівноправні за змістом і об’єднані в одне ціле за допомогою підрядних сполучників і сполучних слів.

3. ...складне речення, частини якого рівноправні за змістом і граматично поєднуються сурядними сполучниками.

4. ...складне речення, частини якого з’єднуються в одне граматичне та смислове ціле не сполучниками і сполучними словами, а лише інтонацією.

5. ...повідомлення, яке складається з кількох чи багатьох речень, характеризується змістовою і структурною завершеністю і певним ставленням автора до змісту висловлення.

II. Продовжте речення: «Комунікативна мета тексту (те, заради чого його створено) — це...».

1. ...тема тексту.

2. ...головна думка тексту.

3. ...підтема тексту.

4. ...мікротема тексту.

5. ...заголовок.

III. Визначте жанр тексту.

У посібнику подано оригінальну систему роботи над самостійним написанням твору та переказу — основними формами державної підсумкової атестації. Вміщено творчі завдання, тренувальні вправи, поради, що полегшать підготовку до написання творчих робіт.

Призначений для учнів і абітурієнтів, учителів і методистів. Буде корисним викладачам і студентам-філологам.

1. Анотація.

2. Памфлет.

3. Публіцистична стаття.

4. Дискусія.

5. Оповідання.

IV. З’ясуйте, до якого різновиду опису належить текст.

По праву руч від вас збігає вниз шлях, в’ється поміж деревами. По ліву — яри, непролазні хащі, а прямо перед вашими очима розіслалася долина.

Над річкою — село з білими хатками та вишневими садками (За Панасом Мирним).

1. Портрет.

2. Стан середовища.

3. Інтер’єр.

4. Опис місцевості.

5. Характеристика предмета, людини, явища.

1

2

3

4

5

         

V. Визначте, який із поданих варіантів є текстом.

1. Українська мова в світі. Возвируй у Слово. Секрети української мови. Як народжується слово. Барви української мови.

2. Слово — найтонше доторкання до серця, воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом. Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне — приносить біду (В. Сухомлинський).

3. Мова й мовлення, звуки і букви, слово й словосполучення, речення й текст, стиль і жанр.

4. Як добрий чорний хліб для їжі і як прозора джерельна вода для життя, так нам потрібне пристрасне, вихоплене з-під громів і з-під самого сонця слово, зіткане з мужності і ніжності, з перехресних тривог і хрещатого цвіту надій (М. Стельмах).

5. Рідна мова, солодкі звуки, пружне слово, мовний скарб, мова-взірець.

1

2

3

4

5

         

VI. З’ясуйте недолік у побудові тексту.

Про вибір професії я почала замислюватися три роки тому. А сталося це випадково. Одного разу мені забажалося когось підстригти. Смішно, звичайно, але це було так. Я підстригла свою молодшу сестричку. На щастя, стрижка вийшла гарною. З того часу я почала думати про свою майбутню професію. Улітку я поїхала в лагер праці і відпочинку. За місяць наші хлопці позаростали волоссям і стали схожі на дівчат. І тоді я вирішила ризикнути. Через пару днів хлопці ходили як «новенькі». Всім сподобалася моя «майстерність». Я вирішила стати перукарем, творцем краси, що приносить людям радість.

Усі люди, особливо прекрасна половина — наші жінки, — бажають бути гарними. І в цьому допомагають їм перукарі. Я хочу придумувати такі зачіски, які б подобалися і личили всім жінкам. Сподіваюсь, що моя мрія здійсниться (3 учнівського твору).

1. Невідповідність темі. Наявність елементів змісту поза темою.

2. Відсутність змістового зв’язку між частинами тексту.

3. Наявність мовленнєвих помилок.

4. Відсутність належної аргументації.

5. Між реченнями немає послідовності викладу теми.

1

2

3

4

5

         

Картка № 2

І. Продовжте речення: «Текст складається з...».

1. ...декількох не пов’язаних між собою змістовим зв’язком речень.

2. ...речень, не пов’язаних тематично.

3. ...певної кількості пов’язаних між собою речень, рідше — з окремого речення, що вичерпно виражає якусь думку.

4. ...розділових знаків.

5. ...сполучників, часток, вигуків.

II. Продовжте речення: «Тема тексту — це...».

1. ...те, про що в ньому йдеться, його зміст.

2. ...комунікативна мета висловлення (те, заради чого створено текст).

3. ...частина тексту, що містить його основну думку.

4. ...сукупність виражальних засобів мови, використаних у певному тексті.

5. ...стійкі сполучення слів, що виражають єдине поняття.

III. Визначте жанр тексту.

«Усе треба віддати в музеї, — говорив батько, — тільки в музеї». «Але ж це не варто виставляти в музеях, — заперечували йому, — і не все виставляється там, хіба що краще, щоб не пропадало, як пропадає маса звичаїв, слів, котрі вмирають разом з речами і звичаями». «А ти скажи, скажи! — кричав на батька приятель, — з чого починається “Третьяковка”?» «О, це ви знаєте, ви знаєте надто багато», —уже втрачав аргументи батько (Н. Бічуя).

1. Анотація.

2. Памфлет.

3. Публіцистична стаття.

4. Дискусія.

5. Оповідання.

IV. З’ясуйте, які типи мовлення поєднано в тексті.

Олесь не повірив своїм очам: по городі спокійнісінько походжав здоровенний вепр. Він визбирував картоплю, що залишилася після копання. Величезний, вуха — ніби лопухи, ікла, як дві шаблі, з рила стирчать, щетина — наче дріт. Вепр пирхнув, прочистив забиті землею ніздрі і рушив у напрямку лісу (За Б. Комаром).

1. Розповідь і опис.

2. Розповідь і роздум.

3. Розповідь, опис і роздум.

4. Розповідь, опис та оцінка предмета.

5. Роздум та оцінка предмета.

1

2

3

4

5

         

V. Укажіть назву стилістичної фігури, у якій цілісна, завершена думка подається в ускладненому простому, багатокомпонентному складному реченні або кількох реченнях, що структурно та інтонаційно поділяються на дві частини — засновок і висновок.

Нехай у грудях ти чудове серце маєш І серце те усіх звабля,

Бо всіх до нього ти ласкаво пригортаєш,

Та коли ти Вкраїни не кохаєш, —

Ти не моя! (М. Вороний).

1. Антитеза.

2. Символ.

3. Іронія.

4. Період.

5. Алегорія.

1

2

3

4

5

         

VI. З’ясуйте, до якого стилю належить текст.

Гори навколо мовби висіли в повітрі, такі вони були прозорі й легкі в ці останні дні ясного гірського літа. Ліси наче світилися наскрізь. Контури кожного дерева, кожної скелі були напрочуд виразні, як у панорамі бінокля. Де-не-де по лісах прохоплювалось перше полум’я осіннього багрянцю, від якого вони ставали ще пишніші й барвистіші (За О. Гончаром).

1. Публіцистичного.

2. Наукового.

3. Художнього.

4. Розмовного.

5. Офіційно-ділового.

1

2

3

4

5

         

Картка № 3

I. Оберіть рядок, у якому наведено основні ознаки тексту.

1. Вживання слів у прямому значенні, використання термінів, усталених зворотів.

2. Тематична цілісність, уживання складних речень, прямий порядок слів у реченнях.

3. Переважання іменників, уживання складних речень, прямий порядок слів у реченнях.

4. Офіційність, знеособленість, стандартизованість викладу, аналіз явищ.

5. Тема, абзац, зачин, уживання слів з абстрактним значенням.

II. Продовжте речення: «Основним поняттям лінгвістики тексту є...».

1. ...слово.

2. ...речення.

3. ...складне синтаксичне ціле (надфразна єдність).

4. ...текст.

5. ...словосполучення.

III. Визначте жанр тексту.

Вже третій тиждень тягнув Кобзар важку солдатську лямку. Він жив подвійним життям. Одне було у всіх на очах: на плацу, в смердючій і гамірливій казармі. Інше було таємне й глибоке, і здогадуватися про нього могли лише друзі. А сторонні й не підозрювали, що в душі його бринять нечутні пісні, сплітаються рими, народжуються образи... (За З.Тулуб).

1. Анотація.

2. Памфлет.

3. Публіцистична стаття.

4. Дискусія.

5. Оповідання.

IV. Оберіть варіант, який є текстом.

1. Безсмертя душі, важливе для нас питання, воно стосується, настільки глибока, байдужість служила, ознака втрати, будь-яка свідомість.

2. Чи не нам, сьогоднішнім, що не зберегли Україну від катастроф...

3. Згори гарно та тихо, а всередині ворушиться лихо. Словом, як шовком, вишиває, а ділом, як шилом, шпигає.

4. Досить часто київські князі були фундаторами таких бібліотек. Чутки про таке диво швидко поширились по всій країні. Вишиванням в Україні займалися переважно жінки.

5. Сонце ще далеко за обрієм. Його дотики до хмар ледве-ледве можна розпізнати. Це навіть ще не дотики. Це погляд здалеку, від якого голубіє небо на тім місці, де зійде сонце (Ю. Яновський).

1

2

3

4

5

         

V. Визначте, скільки мікротем містить текст.

Спочатку було слово. Слово — Бог, і слово людське одвічно, повсякчас і повік-віку передує всьому, що творить людина в світі. А це значить, що поки є у нас слово, перед нами є майбутнє, є надія. У нас не було ні правди, ні волі, у нас одбирали віру. Але крізь мури, крізь грати і дріт пробивалося слово, і попри все, навіть коли розум вже не бачив перспективи, серце сподівалось. Бо вільне слово поета переконувало: є в світі любов, яка не боїться нічого, є творчість, що в злетах своїх не знає меж, є готовність зробити вибір, є відвага здійснити вчинок, взяти на себе відповідальність, чинити спротив — тобто є можливість свободи. А саме тим людина і виконує призначення, що дав їй Бог: бо лише в свободі, лише вільна людина може бути образом і подобою Божою (За В. Маринчаком).

1. Одну.

2. Дві.

3. Три.

4. Чотири.

5. П’ять.

1

2

3

4

5

         

VI. Продовжте речення: «Полілог — це...».

1. ...чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту, форми та інтонації.

2. ...мовлення однієї особи, звернене до широкої аудиторії слухачів, глядачів, читачів з метою цілеспрямованого впливу на них.

3. ...форма мовлення, що являє собою розмову між двома особами.

4. ...синтаксична конструкція, що відтворює мовлення групи людей (більше двох).

5. ...дослівний уривок з чийогось тексту або висловлення для підтвердження якоїсь думки.

1

2

3

4

5

         

Картка № 4

І. Оберіть рядок, у якому вказано змістові особливості тексту.

1. Наказовий характер викладу, офіційність, логічність, об’єктивність, конкретність, стислість, знеособленість і стандартизованість викладу.

2. Наявність зачину і кінцівки, послідовність викладу змісту, використання мовних засобів зв'язку між складниками.

3. Наявність теми, основної думки, можливість дібрати відповідний заголовок, зв’язок між складниками.

4. Наявність розділових знаків, які допомагають читачеві зрозуміти зміст написаного, передати на письмі все багатство інтонаційних відтінків усного мовлення.

5. Об’ємна змістова єдність, своєрідний невеликий художній твір.

1

2

3

4

5

         

II. Продовжте речення: «Проміжною ланкою між текстом і реченням є...».

1. ...слово.

2. ...словосполучення.

3. ...складне синтаксичне ціле (надфразна єдність).

4. ...абзац.

5. ...звук.

III. Визначте жанр поданого тексту.

Добробут нації залежить від багатьох чинників. Та найголовнішою передумовою з усіх є все-таки воля й незалежність держави.

Може, нинішні випробування послані українцям Богом? Щоб перевірити, чи здатні вони вижити, не втративши людської гідності, не ставши на коліна перед іноземцями? Переконатись, що не зречуться вони того, за що змагалися їхні славні предки, чи не зганьблять себе перед нащадками?

Які ж ми, сьогоднішні українці? Вже не такі, якими були сто років тому, але й не ті, якими були п’ять років тому. Що єднає нас із нашими предками, які жили на цій землі сто й тисячу років перед нами? Наша генетична пам’ять жива у гронах калини, у колядках, у кожнім слові рідної мови... (За Г. Печерною).

1. Анотація.

2. Памфлет.

3. Публіцистична стаття.

4. Дискусія.

5. Оповідання.

1

2

3

4

5

         

IV. Визначте основну думку твору.

Я хотіла би нинішній вид буковинських гір задержати навіки в пам’яті, а передусім одну частину краєвиду. Високу, стрімку, густо порослу лісом гору, відділену від сусідньої гори глибоким вузьким яром. У тім яру все темно, однак я його знаю, він не страшний. По спадистих стінах його повиростали густо смереки, і то вони здалека такі темні. Серединою між великим і дрібним камінням котиться потік. У мерехтячім світлі місяця він блищить місцями, мов дзеркало. Тло, від котрого відбиваються гори, — то синяво-сріблясте небо, засіяне зорями, ніжними, миготячими зорями (За О. Кобилянською).

1. Захоплення рідним краєм.

2. Краєвид.

3. Поросла лісом гора.

4. Світло місяця.

5. Повиростали густо смереки.

1

2

3

4

5

         

V. З’ясуйте, до якого типу зв’язного мовлення належить поданий міні-текст (складне синтаксичне ціле).

Степ рівний, як долоня, широкий і довгий — безкраїй. Він тоне у своїй просторій просторості, у своїй зеленій траві, спершу аж темно-зелений, а чим далі — блідніший, голубіший, аж поки не сходиться з краєм блакитного неба, де, здається, він загинається угору і йде уже попід небом.

Серед нього хвилі золотого сонячного світу так і ходять, так і переливаються... (За Панасом Мирним).

1. Розповідь.

2. Опис.

3. Роздум.

4. Комбінований.

5. Діалог.

1

2

3

4

5

         

VI. Укажіть, яким типом зв’язку поєднані речення у тексті.

Цей чудернацький ссавець (Д) має вкриті роговим чохлом щелепи (Н). Розмножується він (Д) також незвичайно: відкладає (Н) яйця, насиджує (Н) їх, а малят вигодовує (Н) молоком. У тихих річках Австралії ця тварина (Д) ловить (Н) безхребетних, вибираючи їх із мулу. Качкодзьоби (Д) стали дуже рідкісними (Н) тваринами. Вони (Д) перебувають (Н) під охороною закону (3 довідника).

1. Паралельний.

2. Перспективний.

3. Дистантний.

4. Послідовний.

5. Перехресний.

1

2

3

4

5

         

Картка № 5

I. Укажіть структурні особливості тексту.

1. Наказовий характер викладу, офіційність, логічність, об’єктивність, конкретність, стислість, знеособленість і стандартизованість викладу.

2. Наявність зачину і кінцівки, послідовність викладу змісту, використання мовних засобів зв’язку між складниками.

3. Наявність теми, основної думки, можливість дібрати відповідний заголовок, змістовий зв'язок між складниками.

4. Наявність розділових знаків, які допомагають читачеві зрозуміти зміст написаного, передати на письмі все багатство інтонаційних відтінків усного мовлення.

5. Об’ємна змістова єдність, своєрідний невеликий художній твір.

II. Продовжте речення: «З погляду актуального членування в реченні можна виокремити...».

1. ...підмет і присудок.

2. ...групу підмета і групу присудка.

3. ...головні і другорядні члени речення.

4. ...«дане» і «нове».

5. ...зачин і кінцівку.

III. Визначте жанр поданого тексту.

Наші поборники правовірності, а властиво, темноти та безмитності серед народу, дуже сердяться на нас, що ми силуємося не лише освіченим верствам, але й простому народові подавати здобутки ново- часної науки. Особливо не люблять ті праведники, коли згадати за Дар- віна, хоча жоден з них не пробував читати Дарвінових писань... Тим

часом, хто читав Дарвінові писання, той знає, що Дарвін завсюди не був безбожником, а тільки так званим агностиком (І. Франко).

1. Анотація.

2. Памфлет.

3. Публіцистична стаття.

4. Дискусія.

5. Оповідання.

IV. Укажіть стиль, до якого належить текст.

Заява

Прошу допустити мене до складання вступних іспитів на перший курс філологічного факультету.

До заяви додаю:

1)атестат про середню освіту, виданий Львівською середньою школою № 32 29 червня 2005 р.;

2) автобіографію;

3) довідку про стан здоров’я (форма № 086-У);

4) 2 фотокартки.

12 липня 2005 р. Підпис

1.Розмовний.

2. Публіцистичний.

3. Офіційно-діловий.

4. Художній.

5. Науковий.

1

2

3

4

5

         

V. З’ясуйте, до якого типу зв’язного мовлення належить поданий міні-текст (складне синтаксичне ціле).

Минав жовтень. У море повинен був відійти останній у цьому році, поштовий човен. У ньому унтер-офіцер мав перевезти на півострів Мангишлак рядового Тараса Шевченка.

Дісталися рибальського містечка. Подалися до Уралу, влаштувалися на шхуну.

Перед ними проїхав віз з палицями. Тарас здригнувся. Він зрозумів, що палиці везли до кари шпіцрутенами. В два ряди вишиковували солдатів, давали кожному палицю. Покараного роздягали до пояса, вели із зав’язаними назад руками між рядами, і кожен повинен був ударити. Присуджували тисячу або дві ударів. Мало хто після цього виживав (О. Іваненко).

1. Розповідь.

2. Опис.

3. Роздум.

4. Комбінований.

5. Діалог.

1

2

3

4

5

         

VI. Продовжте речення: «У реченнях опису стану середовища «дане» і «нове» — це...».

1. ...назва предмета і назва його ознаки.

2. ...назва особи, що виконує дію, та назва дії.

3. ...назва місця розташування та назва предмета.

4. ...назва предмета й оцінка.

5. ...елементи середовища й ознаки стану.

1

2

3

4

5

         

Картка № 6

I. Продовжте речення: «Розповідь — це...».

1. ...висловлення, змістом якого є вияв ставлення мовця до того, про що він розповів, що описав, чи щодо суті явища або предмета, про який ідеться.

2. ...висловлення, мета якого — повідомити про події чи дії, що розгортаються (або розгорталися) в часі і просторі.

3. ...висловлення, у якому характеризуються предмети, люди, явища природи шляхом перелічення їх істотних ознак.

4. ...висловлення про встановлені людиною зв’язки між предметами та явищами, про причини й наслідки ознак, якостей, подій.

5. ...стійкі сполучення слів, що виражають єдине поняття.

II. Продовжте речення: «Засобом зв’язку речень у тексті є...».

1. ...«дане».

2. ...«нове».

3. ...граматична основа речення.

4. ...другорядні члени речення.

5. ...абзаци.

III. Оберіть фразу, яка виражає основну думку тексту.

Нація, як і будь-яка інша спільнота людей, не може ні сформуватись, ні існувати без спілкування її членів, без збереження ними історичної пам’яті, надбань духовності, самоусвідомлення, без ідентифікації — відчуття приналежності до цієї спільноти. Універсальним засобом здійснення всього цього є мова. Вона забезпечує єдність, функціонування і розвиток національного організму в просторовому та часовому вимірах (І. Іванишин).

1. Нація — спілкування її членів.

2. Мова — універсальний засіб збереження нації.

3. Нація — відчуття приналежності до спільноти.

4. Мова — це розвиток національного організму.

5. Нація — це самоусвідомлення.

IV. Укажіть стилістичну фігуру, використану в поданому складному синтаксичному цілому.

Вбігаю в ліс — гриби. У лози — ожина. В кущі — горіхи. В озері воду скаламучу — риба (О. Довженко).

1. Анафора.

2. Градація.

3. Еліпс.

4. Паралелізм.

5. Антитеза.

1

2

3

4

5

         

V. Укажіть, у якому тексті речення з’єднано паралельним зв’язком.

1. Інколи мама жартома просить тата, аби той помінявся з нею роботою. Нехай би вона їздила верхи на буланому по лісі, а тато порався вдома. Але тато не пристає. Він каже, що об’їжджати ліс — не жіноча справа (Я. Письменна).

2. Пізнім вечором Олекса з Іваном стояли у глибині розлогого саду над берегом гірської річки. Річка шумить, плюскотить і щось цікаве розповідає берегам і камінню. Сад у безруху прислухається до розповіді. Перепел б’є десь по нічних у золотистих дзвіночках захвату.

Обидва мовчазно слухають, ніби прагнуть збагнути цю непорушну правду, якою дихає сад (І. Голубовський).

3. Я люблю, щоб сонце гріло, щоб гукали скрізь громи, щоб нове життя будило рух і гомін між людьми (П. Грабовський).

4. Як ідеш ти білою тропою і зимове сонце блисне враз, як над широчінню сніговою за алмазом спалахне алмаз, як зненацька у людській розмові дружній голос душу стрепене, як зблисне у посмішці раптовій юне личко, — спогадай мене (М. Рильський).

5. Людина — цар природи. Людина — вершина живого. Твій організм і середовище. Людина — дитя природи. Людина — дитя землі.

1

2

3

4

5

         

VI. Визначте тип мовлення, до якого належить текст.

Ранок паркий, теплий, наче молоком п’янким облитий. У цьому білому розведеному ранковому молоці видніє мляве, бліде сонце, схоже на великий ворок сиру. На голках молодої трави ще не розтанула роса й приглушено мерехтить, як розсипана сіль (За Є. Гуцалом).

1. Розповідь.

2. Опис.

3. Монолог.

4. Роздум.

5. Діалог.

1

2

3

4

5

         

Картка № 7

I. Продовжте речення: «Опис — це...».

1. ...висловлення, змістом якого є вияв ставлення мовця до того, про що він розповів, що описав, чи щодо суті явища або предмета, про який йдеться.

2. ...висловлення, мета якого — повідомити про події чи дії, що розгортаються (або розгорталися) в часі і просторі.

3. ...висловлення, у якому характеризуються предмети, люди, явища природи шляхом перелічення їх суттєвих ознак.

4. ...висловлення про встановлені людиною зв’язки між предметами та явищами, про причини й наслідки ознак, якостей, подій.

5. ...стійкі сполучення слів, що виражають єдине поняття.

II. Продовжте речення: «Містить у собі основне повідомлення, виділяючись логічним наголосом...».

1. «Дане».

2. «Нове».

3. Один із другорядних членів речення.

4. Один із головних членів речення.

5. Один із однорідних членів речення.

III. Укажіть, яким типом зв’язку поєднано речення в тексті.

Повівав холодний вітерець. З краю неба насувались білі, наче молочні, хмари. Разно бігли мишасті коненята. Дорога була слизька, і сани йшли взатоки. На обидва боки від дороги, скільки скинеш оком, розстелилось поле, вкрите снігом, мов білою скатеркою. Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами. Чорне вороння сідало громадами на сніг і знов здіймалося з місця. Вітер дужчав. Насували снігові хмари і оповили небо. Сонце сховалось за хмари. Посипав сніжок. Василько вйокнув

на коні, і вони побігли підтюпцем, наближаючись до лісу, що чорною стіною стояв перед ними (М. Коцюбинський).

1. Послідовний.

2. Паралельний.

3. Перспективний.

4. Дистантний.

5. Послідовно-паралельний.

IV. З’ясуйте стиль тексту.

Ще на початку XX століття геніальний учений, один з творців української науки М. С. Грушевський сказав: «Серед усіх потреб нашого національного життя потреба рідної школи найголовніша, бо народ, який не має своєї школи, може бути лише пасербом чужих народів, а ніколи не виб’ється на самостійну дорогу існування». Його думки про українську школу і рідну мову свіжі, ніби взяті зі зрізу сьогоднішнього життя, коли давня тінь зневаги до мови нашого народу упала зі страшною силою. Найболючіша наша проблема сьогодні — стан української мови (Г. Жуковська).

1. Публіцистичний.

2. Науковий.

3. Розмовний.

4. Офіційно-діловий.

1

2

3

4

5

         

V. З’ясуйте, які граматичні засоби міжфразного зв’язку використано в наведеному висловлюванні.

Ім’я видатного вченого Володимира Вернадського відоме в усьому світі. Але мало хто знає, що його батько Іван Васильович Вернадський свого часу був теж відомий в наукових колах як автор численних праць з економіки (За В. Рожанівським).

1. Вставні слова.

2. Співвіднесеність вигукових і часових форм дієслів.

3. Граматична неповнота речень.

4. Синтаксичний паралелізм речень.

5. Сполучники сурядності і, рідше, підрядності.

1

2

3

4

5

         

VI. Визначте недолік у побудові фрагмента тексту.

Наша молодь на перше місце ставить обов’язок перед старшим поколінням, бо що може бути дорожче від схвального батьківського слова, тепер мало хто хоче йти працювати в полі, але це дуже потрібна професія. Багато моїх однокласників стануть хліборобами (3 учнівського твору).

1. Зіставлення непорівнюваних понять (алогізм).

2. Уживання слів у не властивому їм значенні.

3. Є граматична помилка, логічна неузгодженість між частинами другого речення.

4. Уживання росіянізмів.

5. Невідповідність ужитих мовних засобів стилеві висловлювання.

1

2

3

4

5

         

Картка № 8

І. Продовжте речення: «Роздум — це...».

1. ...висловлювання, змістом якого є вияв ставлення мовця до того, про що він розповів, що описав, чи щодо суті явища або предмета, про який ідеться.

2. ...висловлювання, мета якого — повідомити про події чи дії, що розгортаються (або розгорталися) в часі і просторі.

3. ...висловлювання, у якому характеризуються предмети, люди, явища природи шляхом перелічення їх істотних ознак.

4. ...висловлювання, у якому встановлено зв'язки між предметами та явищами, причини й наслідки ознак, якостей, подій.

5. ...стійкі сполучення слів, що виражають єдине поняття.

II. Продовжте речення: «Якщо “даним” наступного речення стає “нове” речення попереднього, йдеться про...».

1. ...паралельний зв’язок.

2. ...послідовний зв’язок.

3. ...перспективний зв’язок.

4. ...дистантний зв’язок.

5. ...перехресний зв’язок.

III. Укажіть, яка з поданих тем найбільше відповідає змістові тексту.

Пахучий хліб на нашому столі — ,

то виборені радощі родинні.

Пахучий хліб — то щедрий дар землі за труд і розум доблесній людині.

Пахучий хліб — цілющий скарб життя, його неперевершений владика.

Він наша гордість, наше майбуття,

він наша творчість і мета велика (Д. Луценко).

1. Хліб треба берегти.

2. Радощі родинні.

3. Розум людини.

4. Наше майбуття.

5. Пахучий хліб.

IV. Визначте недолік у побудові тексту.

Ще з дитинства я хотіла бути мікробіологом. Мене захоплював дивовижний світ клітин, бактерій, яких ми не бачимо простим оком. Першим відкрив мікроорганізми Лівінгук — голландський майстер, шліфувальщик скла. Йому належить відкриття мікроскопу, який був прадідом наших сучасних електронних мікроскопів. Якщо мікроскоп Лівінгука звеличує в 20—50 разів, то електронний — майже у мільйон разів. Це дуже цікаво. Я хочу стати мікробіологом (3 учнівського твору).

1. Невідповідність змісту темі. Наявність елементів змісту поза темою.

2. Відсутність смислового зв’язку між частинами тексту.

3. Наявність мовленнєвих помилок.

4. Незавершеність міркувань, необґрунтованість тверджень.

5. Уживання повнозначного дієслова являтися замість дієслова-зв’язки (є, був, було, були).

1

2

3

4

5

         

V. Укажіть тип змістових відношень між реченнями в тексті.

Ялинку ми запозичили пізніше з скандинавських країн. А для українців традиційним є дідух. Це останній снопик або пучечок колосків з поля, зібраних наприкінці жнив, так званий «обжинок» (Л. Орел).

1. Ставлення кого-небудь до чого-небудь.

2. Пояснювальні.

3. Часові.

4. Причинові.

5. Цільові.

1

2

3

4

5

         

VI. Продовжте речення: «Цитата — це...».

1. ...чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту, форми та інтонації.

2. ...мовлення однієї особи, звернене до широкої аудиторії слухачів, глядачів, читачів з метою цілеспрямованого впливу на них.

3. ...форма мовлення, що являє собою розмову між двома особами.

4. ...синтаксична конструкція, що відтворює мовлення групи людей (більше двох).

5. ...дослівний уривок з чийогось тексту або висловлення на підтвердження певної думки.

1

2

3

4

5

         

Картка № 9

I. Продовжте речення: «Оцінка предмета — це...».

1. ...висловлення, змістом якого є вияв ставлення мовця до того, про що він розповів, що описав, чи щодо суті явища або предмета, про який йдеться.

2. ...висловлення, мета якого — повідомити про події чи дії, що розгортаються (або розгорталися) в часі і просторі.

3. ...висловлення, у якому характеризуються предмети, люди, явища природи шляхом перелічення їх суттєвих ознак.

4. ...висловлення про встановлені людиною зв’язки між предметами та явищами, про причини й наслідки ознак, якостей, подій.

5. ...стійкі сполучення слів, що виражають єдине поняття.

II. Продовжте речення: «Складне синтаксичне ціле (ССЦ) — це...».

1. ...сукупність загальноприйнятих правил, яких дотримуються у процесі спілкування мовці.

2. ...група речень, об’єднаних тісним змістовим і граматичним зв’язком, що забезпечує повніший порівняно з реченням розвиток думки.

3. ...мовлення, обов’язково зафіксоване на папері і розраховане на зорове сприйняття.

4. ...основна одиниця синтаксису, яка виражає окрему завершену думку.

5. ...будь-яка синтаксична одиниця.

III. Укажіть, яка з поданих тем найбільше відповідає змістові тексту.

Як багато у світі краси! Яке небо! А Дніпро синій-синій, чистий! Брате мій, Дніпре! Скільки радості, скільки глибоких найдорожчих почуттів принесли моєму серцю рідні твої води! Скільки людської краси одкрилося мені на твоєму урочистому березі! Які великі подарунки приніс ти мені, незабутній і безмірно глибоко любимий! Скільки ласки у вітрах над тобою, у синьому небі, що дивиться в твої води, милується з тебе! Скільки життя і зворушливої поезії в твоїх прозорих ключах, що прагнуть до тебе з берегів!

І сонце, сонце, ніжне і щедре, якому я поклоняюсь усе життя, річко моя дорога й велика. Велика річка народу мого (О. Довженко).

1. Багато у світі краси!

2. Дніпро — ріка мого народу.

3. Найдорожчі почуття.

4. Зворушлива поезія.

5. Синє небо.

IV. Визначте стиль тексту.

Ярина Васюхно, туманіючи зором та раз у раз прикусуючи губи, розказує: — Ото нагостювалася в сестри, ото нагостювалася! Й треба ж було повіятися до неї та ще й дітей узяти. А як могла не повіятися, коли в кожному листі пише: приїдь і приїдь, не бачилися давно, чомусь нездужається. Справді, очуняла трохи Килина, як ми явилися... Ой, Лебедин отой! Що там коїлося... Скільки там перемучилася, поки білети взяла. А люди, люди! Поїзд прийшов, ну моя мала Олька й скочила в тамбур. Тоді я до Ілька, що стеріг коша на вокзалі. Впхнула коша, сама влізла, поїзд рушив, а Ілько й зостався (Є. Гуцало).

1. Публіцистичний.

2. Науковий.

3. Художній.

4. Розмовний.

5. Офіційно-діловий.

1

2

3

4

5

         

V. З’ясуйте основну думку тексту.

Незаперечна істина: не знаючи рідної мови, не можна вважати себе повноцінною часткою свого народу. Бо ж вона, літературна мова, для кожного з нас як повітря, цілюще джерело, з якого черпаєм духовну наснагу.

А погляньмо навколо себе, прислухаймося до своїх земляків-українців, як вони іноді розмовляють між собою. Тут почуваємо суцільний так званий суржик, або, у кращому разі, кальку з російської на зразок: «такоє й скажеш», «вчора приобрела очень інтересную кнігу на русском язику», «хочу висказатися». Як правило, вживаємо «дійсно» замість «справді», «між тим» замість «тим часом», «кидається в очі» замість «впадає в око», «не мішайте мені» замість «не заважайте мені» тощо. Постає запитання: як же всього цього позбутися? Як кожному українцеві прилучитися до багатющої скарбниці рідної літературної мови? Скажу відверто: для цього насамперед потрібне щире бажання досягти мети. І якщо вона в людині з’явиться, то можна сподіватися на безперечний успіх. «Учітеся, брати мої...» (М. Чепурний).

1. Рідна мова.

2. Калька і суржик.

3. Важливе запитання.

4. «Учітеся, брати мої...».

5. Мовлення земляків-українців.

1

2

3

4

5

         

VI. Оберіть рядок, у якому сформульовано мету художнього опису предмета.

1. Забезпечити точність інформації про розмір, форму, вагу, колір предмета тощо.

2. Скласти аргументовану оцінку предмета.

3. Створити образ предмета, увиразнивши в ньому найхарактерніше.

4. Дати уявлення про призначення предмета.

5. Указати на місце розташування предмета.

1

2

3

4

5

         

Картка № 10

I. Продовжте речення: «Пряма мова — це...».

1. ...чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту, форми та інтонації.

2. ...мовлення однієї особи, звернене до широкої аудиторії слухачів, глядачів, читачів для цілеспрямованого впливу на них.

3. ...форма мовлення, що являє собою розмову між двома особами.

4. ...синтаксична конструкція, що відтворює мовлення групи людей (більше двох).

5. ...дослівний уривок із чийогось тексту або висловлювання для підтвердження певної думки.

II. Укажіть, у якому рядку названо типи мовлення.

1. Науковий, художній, діловий, публіцистичний.

2. Оповідання, новела, повість, нарис.

3. Розповідь, опис, роздум (міркування).

4. Замітка, репортаж, інтерв’ю, стаття.

5. Говоріння, слухання, письмо, читання.

III. Зазначте, до якого типу мовлення належить поданий текст.

Відомо, що мова кожного народу — явище давнє, її коріння сягає у доісторичні часи. Вони є найгеніальнішим наслідком матеріальної і духовної діяльності багатьох поколінь, а кожне створене слово — це символ сформованої ідеї, витвореної у великих зусиллях людини проникнути в світ природи, у саму себе.

Національна мова — це здобуток культури, духовної діяльності певного народу, а одночасно здобуток культури всього людства, бо кожна мова доповнює іншу, а разом —- вони витвір світового колективного людського розуму (Г. Нудьга).

1. Опис.

2. Роздум.

3. Діалог.

4. Розповідь.

5. Оцінка предмета.

IV. Зазначте, яким типом зв’язку поєднані речення в тексті.

Кенгуру (Д) двометрового зросту народжує малюсіньке, завбільшки з волоський горіх, дитятко (Н). Таке немовлятко (Д) навіть мамине молоко (Н) одержує в примусовому порядку. Пожива (Д) впорскується (Н) йому в рот без його на те згоди (3 довідника).

1. Послідовний зв’язок.

2. Паралельний зв’язок.

3. Перспективний зв’язок.

4. Дистантний зв’язок.

5. Перехресний зв’язок.

1

2

3

4

5

         

V. Укажіть текст, у якому речення поєднано послідовним зв’язком.

1. На узліссі стоїть самотній дуб. Міцний, кремезний. Старий, мов дід — пастух. Мабуть, і виріс він на узліссі, щоб бачити, як ростуть його побратими в лісі (В. Сухомлинський).

2. Місто Хорол (Полтавська обл.) одержало назву від річки Хорол, на березі якої воно розташоване. Назва річки — слов’янського

походження. Колись у слов'ян було таке слово із значенням «швидкий». На сьогодні воно збереглося в сербохорватській мові, там хрл, хрла, хрло — «швидкий, швидко, швидке», хрлити — «поспішати, квапитись». У східнослов'янських мовах слово зникло, не дійшло до наших часів, збереглася тільки назва річки й міста (А. Коваль).

3. Хіба не вірите, що скоро день засвітить, що сонце наше вже з-за обрію встає, що хід його спинить ніщо не зможе в світі і цвіту нашого ніщо вже не уб’є (О. Олесь).

4. Ця хвороба призвела до нових ускладнень. Звісно, як і будь-якого болю, гаймориту можна позбутися лікуванням. Надмірне навантаження на ноги, тривала ходьба, стояння, незручне взуття на високих підборах можуть спричинити плоскостопість.

5. Текст. Типи мовлення. Стилі мовлення. Підготовка учнів до переказу.

1

2

3

4

5

         

VI. Зазначте частини, з яких традиційно складається складне синтаксичне ціле.

1. Зачин, середня частина й кінцівка.

2. Пряма мова, діалог і полілог.

3. Цитати, афоризми і крилаті вислови.

4. Зачин, зав’язка й експозиція.

5. Теза, аргументи і висновки.

Картка № 11

I. Продовжте речення: «Монолог — це...».

1. ...чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту, форми та інтонації.

2. ...мовлення однієї особи, звернене до широкої аудиторії слухачів, глядачів, читачів з метою цілеспрямованого впливу на них.

3. ...форма мовлення, що являє собою розмову між двома особами.

4. ...синтаксична конструкція, що відтворює мовлення групи людей (більше двох).

5. ...дослівний уривок з чийогось тексту або висловлювання на підтвердження певної думки.

II. Продовжте речення: «У реченнях опису предмета “дане” і “нове”— це...».

1. ...назва предмета і назва його ознаки.

2. ...назва особи, що виконує дію, і назва дії.

3. ...назва місця розташування і назва предмета.

4. ...назва предмета й оцінка.

5. ...елементи середовища й ознаки стану.

III. Зазначте тип зв’язку, яким поєднані речення в тексті.

Лесь Курбас

Коли я ще закінчував гімназію, — в сімнадцятому-вісімнадцятому році, — портрет Леся Курбаса висів над моїм ліжком на килимку.

Був то портрет (фото) джентльмена, безперечно, наймолодшого віком у всьому ряді портретів ще й гарно зодягнутого: елегантний піджак під викотом модної сорочки «апаш», широкий «англійський» пояс із кишень- ками-гаманцями і фетровий капелюх, молодецьки збитий на потилицю.

Та припав мені цей портрет до смаку зовсім не тому, що я мав якусь особливу прихильність до «піжонів», як казали тоді на тих, що, мовити б, ультрамодно вдягалися: до будь-якого піжонства був я і в ту пору надто неприхильний, надаючи перевагу певній дозі недбайливості в одязі та вайлуватості в поводженні.

Якраз Курбас був аж ніяк не випадковий у тій моїй галереї (Ю. Смолич).

1. Паралельний зв’язок.

2. Перспективний зв'язок.

3. Дистантний зв’язок.

4. Послідовний зв'язок.

5. Перехресний зв’язок.

IV. Укажіть стиль тексту.

Для позначення групи речень, що складається із самостійного речення і речень, від нього залежних, лінгвісти пропонували різні терміни: «компонент тексту», «прозаїчна строфа», «надфразова єдність», «лінійно- синтаксичний ланцюжок», «складна синтаксична єдність». Найуживаніший термін — «складне синтаксичне ціле» (ССЦ). ССЦ є проміжною ланкою між текстом і реченням (3 підручника).

1. Публіцистичний.

2. Науковий.

3. Художній.

4. Розмовний.

5. Офіційно-діловий.

1

2

3

4

5

         

V. Зазначте тему, яка найбільше відповідає змістові тексту.

Ліс ще дрімає у передранішній тиші... Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво... Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає...

А з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів. Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу...

Стрепенувся врешті ліс і собі заграв... Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травиці комашня, розітнулося у гущині голосне щебетання й полинуло високо — туди, де небо міниться, де небо грає всякими барвами (М. Коцюбинський).

1. Ранок у лісі.

2. Всілякі барви.

3. Синє небо.

4. Шепіт листочків.

5. Голосне щебетання.

1

2

3

4

5

         

VI. Визначте недолік у побудові тексту.

У нашій країні є більше семи тисяч професій. І з тих семи тисяч я виберу тільки одну. Моя мета — стати художником. Живописці вміють показати на портреті людини його душу, настрій, на пейзажі показати красощі природи.

Я люблю малювати портрети людей, тварин, птахів, пейзажі вуглем, аквареллю, а також сангиною (3 учнівського твору).

1. Невідповідність змісту темі. Наявність елементів змісту поза темою.

2. Відсутність смислового зв’язку між частинами тексту.

3. Наявність мовленнєвих помилок.

4. Незавершеність міркувань, необгрунтованість тверджень.

5. Уживання повнозначного дієслова являтися замість дієслова-зв’язки (є, був, було, були).

1

2

3

4

5

         

Картка № 12

I. Продовжте речення: «Діалог — це...».

1. ...чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту, форми й інтонації.

2. ...мовлення однієї особи, звернене до широкої аудиторії слухачів, глядачів, читачів з метою цілеспрямованого впливу на них.

3. ...форма мовлення, що являє собою розмову між двома особами.

4. ...синтаксична конструкція, що відтворює мовлення групи людей

(більше двох).

5. ...дослівний уривок з чийогось тексту або висловлювання на підтвердження певної думки.

II. Продовжте речення: «У реченнях опису місця “дане” і “нове” — це...».

1. ...назва предмета і назва його ознаки.

2. ...назва особи, що виконує дію, та назва дії.

3. ...назва місця розташування та назва предмета.

4. ...назва предмета і оцінка.

5. ...елементи середовища та ознаки стану.

III. Визначте тип зв’язку, яким поєднані речення в тексті.

Коли мала дитина тільки спинається на ноги, то на відзначення незчисленних табу, якими світ наповнений, як знаємо, не лише для дорослих, але й для малечі також, нерозумні батьки страхають своє немовля дідом з торбою, і бабою-ягою, і чортом з відьмою чи ще якоюсь нечистою силою. Коли я спинався на ноги, тільки-тільки починаючи свою путь на літературну ниву (було це зразу після громадянської війни, при самісінькому початку 20-х років), то і мене, і мені подібних теж настрашували... «неокласиками» (Ю. Смолич).

1. Послідовний.

2. Паралельний.

3. Перспективний.

4. Дистантний.

5. Перехресний.

IV. Визначте порядок слів у поданому тексті.

Калина уже по ярах стоїть у червоних кетягах, як у зорях. Кожна ягода аж дзвенить достиглим соком, так і жевріє сипким жаром. Але не може підпалити ні віття, ні стверділого листя. Горобці клюють ягоди, кетяги ворушаться, і набубнявілі сузір’я здригаються, ніби хочуть злетіти (Є. Гуцало).

1. Зворотний (інверсія).

2. Прямий.

3. Перехресний.

4. Суміжний.

5. Протиставний.

1

2

3

4

5

         

V. Оберіть схематичний план, який відповідає будові поданого тексту.

Історія — це діяльність людей, які спільно прямують до своєї цілі. Очевидно, можна додати, що це й діяльність народу, який іде до своєї мети.

Яка вона, ця нинішня мета українського народу? Як можна її окреслити, визначити? Боротьба за зміцнення власної держави? Добре. Але чи є це метою всієї нації? Можливо, це благородне поривання хоч досить помітної, але ж таки тільки частини українців?

Що ж потрібно зробити, щоб ця частина свідомих українців швидко й невпинно зростала? Це і є суть сучасного моменту суспільного життя України. Всіма силами й засобами потрібно розширити коло національно свідомих громадян держави. Інакше всі спроби змінити життя на краще будуть приречені на цілковиту невдачу.

Існує й друге, не менш важливе, завдання. Україна має посісти гідне місце у колі рівноправних націй світу. Певно, шлях до цього буде довгим і тернистим.

Найтяжча праця, найвиснажливіша боротьба ще попереду (За О. Сливинським).

1. Експозиція — зав’язка — розгортання подій — кульмінація — розв’язка.

2. Загальне уявлення про предмет — опис складових частин предмета.

3. Твердження — доказ (аргументи) — висновок.

4. Д1 — Н1 — Д1 — Н2.

5. Зачин — кінцівка.

1

2

3

4

5

         

VI. Укажіть тип зв’язного мовлення, до якого належить міні-текст (складне синтаксичне ціле).

Праця — це коріння моральності. Без праці не можна чесно жити. Ледар, дармоїд — це трутні, котрі пожирають мед працелюбних бджіл. Осягнути істину, що життя без праці неможливе, здатний лише той, хто живе радощами праці. Від усіх інших радощів ці радощі різняться тим, що людина напружує зусилля, робить не те, що хоче, а те, що потрібно, і, зробивши це, переживає радість за зроблене для людей.

Моральний смисл праці якраз і полягає в тім, що людина здобуває найвищу в світі радість — радість творіння. У праці людина морально стверджується (3 підручника).

1. Розповідь.

2. Опис.

3. Роздум.

4. Комбінований.

5. Діалог.

1

2

3

4

5

         




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити