Фізика 8 клас збірник задач - 2016

ВІДПОВІДІ, ВКАЗІВКИ, РОЗВ’ЯЗАННЯ

1.10. 4 °С. 1.11. На 3 см. 1.12. Висота стовпчика води змінюється залежно від погоди (від атмосферного тиску). 1.15. Час вирівнювання температур зменшиться (теплопередача прискориться). 2.6. Значення кута не змінюється. 2.8. Пластинка прогнеться опуклістю вгору. 2.11. Висота стовпчика зменшувалася б унаслідок підвищення температури. 2.12. Збільшується. 2.14. Вода розширюється та стискає повітряну бульбашку. 3.16. Розв’язання. Туман — це маленькі краплинки води, що утворюються з водяної пари. Сама ж водяна пара невидима. 3.19. Розв’язання. Молекули, що переносять запахи, змінюють напрям руху після кожного зіткнення з іншими молекулами. Тому вони рухаються в повітрі не прямолінійно, а дуже заплутаними ламаними лініями. Щоб запах поширився на певну відстань, молекули мають пройти набагато більший шлях. 3.24. Силами притягання між молекулами. 5.9. 2,1 С. 5.10. 0,5 кг. 5.11. 0,75 кг. 5.12. На 1,2°С. 5.13. На 120°С. 5.19. 170 кДж. 5.20. 540 кДж. 5.21. 80 кДж. 5.22. 7 кДж. 5.23. 550 кДж. 5.24. 200 МДж. 5.25. З алюмінію. 5.26. З олова. 5.27. Із цегли. 5.28. На 7,5°С. 5.29. 510 кДж. 5.30. 1,2 МДж. 5.31. 49 МДж. 5.32. На 0,4°С. 5.33. 2,5 кг. 5.34. На 0,5 °С. 5.35. На 0,1 °С. 5.36. 31 °С. 5.37. З л. 5.38. 220 л. 5.39. 83 °С. 5.40. 42 °С. 5.41. Зі срібла. 5.45. 1 — мідь, 2 — сталь, 3 — вода. 5.46. 900 кДж; 1 кВт. 5.47. На 45 °С. 5.48. На 0,15°С. 5.49. На 50°С. 5.50. Свинцева куля. 5.51. 37°С. 5.52. 152 л холодної води та 48 л гарячої. 5.53. Теплові втрати були. 5.54. Гарячої води потрібно взяти більше на 2,4 г. 5.55. 810 м3. 5.56. Найбільшу — сталева, найменшу — алюмінієва. 5.57. Для нагрівання алюмінієвої деталі потрібна кількість теплоти, більша в 1,6 разу. 5.58. На 12°С. 5.59. 5%. 5.60. Не може. 5.61. На 6°С. 5.62. На 3,6°С. 5.63. На 3,7°С. 6.19. На 79°С. 6.20. 480 МДж. 6.21. 4,7 МДж. 6.22. 33,5 кДж. 6.23. 1 кг. 6.24. 22 кДж. 6.25. 4,9 кДж. 6.26. 3,1 МДж. 6.27. 2,7 МДж. 6.28. 24 МДж. 6.29. 93 кДж. 6.30. 71 кДж. 6.31. У твердому стані; у 2 рази. 6.32. У другого металу; в 1,25 разу. 6.39. Усередині порожнистого дна каструлі може бути, наприклад, натрій (його температура плавленнястановить саме 98 °С). Розплавлений натрій під час кристалізації віддає тепло без зміни температури. 6.40. Для плавлення олов’яного бруска; в 1,6 разу більша. 6.41. Для плавлення сталевого циліндра; у 2,3 разу більша. 6.42. 9,5 МДж. 6.43. 0,79 кг. 6.44. 0,63 кг. 6.45. 2 кг. 6.46. 245 г. 6.47. 2,9 кг. 6.48. -23 °С. 6.49. 13,4 км. 6.50. 1,6 6.51. 38 °С. 6.52. а) 20 °С; б) 0°С. 6.53. а) 0°С; б) 10°С; в) 19°С. 6.54. 0°С. 6.55. 0,1. 7.14. За будь-якої температури; з підвищенням температури зростає швидкість випаровування. 7.18. У склянці з водою, тому що ефір випаровується швидше та сильніше охолоджується. 7.20. У сауні вологість повітря менша, тому випаровування поту ефективніше охолоджує тіло. 7.25. Температура паперу не піднімається вище за температуру кипіння води. 7.27. Під час конденсації водяної пари повітрю передається тепло, що запобігає подальшому зниженню температури. 7.30. 5,4 МДж. 7.31. 12,4 МДж. 7.32. 1,2 МДж. 7.33. 660 кДж. 7.34. 150 кДж. 7.36. Вода спочатку перетворюється на лід, а потім лід — на пару. 7.38. Бульбашки пари потрапляють у менш нагрітий шар води та «схлопуються» (пара конденсується). 7.41. Вода кипітиме та замерзатиме. 7.43. Відсутні центри пароутворення. 7.44. Ні, оскільки за температури кипіння вона не може отримувати тепло від води в каструлі. 7.47. Пара має більшу внутрішню енергію, під час її конденсації виділяється велика кількість теплоти. 7.48. 85 г. 7.49. 0,15 кг. 7.50. 26°С. 7.52. 100°С. 7.53. 100°С; 98,5%. 7.54. 3,25 8.5. 0,5 кг. 8.6. 2 кг. 8.7. 27 8.8. На 190 МДж. 8.9. Ні, требаврахувати й густину палива. 8.10. 92 МДж. 8.11. 320 кДж. 8.12. В 1,6 разу. 8.13. 192 МДж. 8.14. На 95 МДж. 8.15. 5 кг. 8.16. 79°С. 8.17. 2,15 км. 8.18. 75%. 8.20. 72 г. 8.21. 1,15 кг. 8.22. 175 г. 8.23. 2,4 т. 8.24. 81 г. 8.25. 63 г. 8.26. Нагріти залізо до плавлення не можна. 8.27. 39%. 9.3. Щоб не було накопичення вихлопних газів у тунелях. 9.4. Щоб зменшити шкідливі викиди. 9.6. На суднах; дизельні двигуни. 9.15. Паливо подається, коли всередині циліндра стиснуте повітря під високим тиском. 9.17. 30%. 9.18. 20%. 9.19. 33%. 9.20. 25%. 9.21. 40%. 9.22. 33%. 9.23. 2,9 кг. 9.24. 97 МДж. 9.25. 1,1 МВт. 9.26. 1,7 млн т; 35%. 9.27. 13,6 т. 9.28. 12 кВт. 9.29. 24 . 9.30. 55 л. 10.32. 8 нКл. 10.33. -3 нКл. 10.36. 3,2 нКл. 10.37. 300 мільярдів електронів. 10.38. Заряд кожної кульки -4 нКл. 10.44. Набуває. 10.45. Від землі до кулі. 10.50. Вони створюють на поверхні тіла провідний шар, через який заряди стікають. 10.51. 2 мкН. 10.52. 0 ,4 мг. 10.54. Заряд лівої кульки позитивний, правої — негативний. 10.58. Розв’язання. Очевидно, тіло мало негативний заряд. Кулька, якої торкнулося тіло, теж набула негативного заряду, тому відштовхування кульок змінилося на притягання. Коли кульки стикнулися, їх заряди стали однаковими, і кульки розійшлися. Оскільки вони розійшлися на початкову відстань, тепер заряди кульок дорівнюють -q . Отже, загальний заряд кульок змінився від 2q до -2q. Це свідчить, що тіло передало під час дотику заряд -4q. 10.60. Краплі матимуть заряди одного знака, через їх відштовхування струмінь розбризкається. 10.73. Тіло передає весь заряд. 10.74. Унаслідок перерозподілу зарядів у провідних тілах кулька та правий кінець стрижня набувають однойменних зарядів. 10.75. Зображена ситуація можлива, якщо заряд маленької кульки достатньо великий. 10.76. Збільшиться. 10.77. Зменшиться. 10.78. Розв’язання. Між кульками діє сила відштовхування. Якщо збільшити відстань між ними, ця сила виконає додатну роботу (наприклад, надасть кулькам кінетичної енергії). Із закону збереження енергії випливає, що потенціальна енергія взаємодії кульок при цьому зменшиться. Якщо ж зменшити відстань між кульками, потенціальна енергія взаємодії між ними збільшиться. 10.80. Вода теж притягається до зарядженої палички. На воді утворюється гірка, з якої голка з’їжджає. 11.3. 20 мкН. 11.4. 45 мкН. 11.5. 12 см. 11.6. 2,4 см. 11.10. ±0,3 мкКл. 11.11. ±5 нКл. 11.12. Замість притягання виникне відштовхування; модуль сили збільшиться в 3 рази. 11.13. Замість притягання виникне відштовхування; модуль сили збільшиться у 2 рази. 11.14. Замість притягання виникне відштовхування; модуль сили зменшиться в 1,25 разу. 11.15. 58 мкН. 11.16. 8,3 1011. 11.17. 5 см. 11.18. 18 мг. 11.19. 760 мкН, 40 мкН. 11.20. На відрізку між зарядами, на відстані 6 см від більшого заряду. 11.21. 2,25 нКл; на відстані 4 см від негативного заряду і 12 см — від позитивного. 11.23. 5,6 і -1,6 нКл або -5,6 і 1,6 нКл. 12.5. Струм потече в бік землі, вільні електрони в дроті рухатимуться в протилежному напрямі. 12.12. Так, виникає. 13.11. Від негативного полюса до позитивного. 13.12. Ці напрями протилежні. 13.17. Рис. 1. 13.18. Рис. 2.13.19. Рис. 3. 13.20. Рис. 4. 13.21. Рис. 5. 13.23. Рис. 6. 13.24. Через рейки. 13.25. Через металевий корпус двигуна. 13.26. Рис. 7. 13.27. Рис. 8. 13.28. Рис. 9. 13.29. Рис. 10.

Рис. 1

Рис. 2

Рис. З

Рис. 4

Рис. 5

Рис. 6

Рис. 7

Рис. 8

Рис. 9

Рис. 10

14.13. 6 В. 14.14. 12 В. 14.15. 0,9 А. 14.17. 30 Ом. 14.18. 5 Ом. 14.19. 880 Ом. 14.20. 4 Ом. 14.21. R1 = 2 Ом, R2 = 4 Ом, R3 = 1 Ом. 14.22. 0,8 В. 14.23. 7,2 В. 14.25. 0,6 А. 14.26. 1,10м. 14.27. 1 Ом. 14.28. 400 Ом. 14.33. Збільшаться. 14.34. Збільшаться. 14.35. 144 кКл. 14.36. 36 кКл. 14.37. 75 хв. 14.38. 5 1014. 14.39. 1,5 1014. 14.40. 60 Кл. 14.41. 0,6 Дж. 14.46. а) Вольтметр, 10 В; б) амперметр, 2 А; в) кілоамперметр, 0,05 кА; г) мілівольтметр, 10 мВ; д) мікроамперметр, 5 мкА. 14.47. У приладу б; 0,1 В. 14.48. а) 1,4 мА; б) 0,3 мкА; в) 5 А. 14.49. а) 7,5 В; б) 10 мВ; в) 3,6 кВ. 14.50. б) Див. рис. 11. 14.55. 2 мм2. 14.56. 0,84 мм2. 14.57. 20 м. 14.58. 95 м.

Рис. 11

14.59. 1 км. 14.60. 200 м. 14.61. 6,25 мм2. 14.62. 10 мм2. 14.63. 2,8 Ом. 14.64. 210 Ом. 14.65. 0,24 14.68. За ходом годинникової стрілки. 14.69. 8 Ом; 32 Ом. 14.70. 4,4 А. 14.71. 1,25 А. 14.72. 5 В. 14.73. 154 В. 14.74. Напрям струму залежить від того, заряджається акумулятор чи живить електрообладнання автомобіля. 14.76. 30 А; 0,1 мА; 0,1 мА. 14.77. R2 = 1,25R1. 14.78. Збільшився в 16 разів. 14.79. 12,5 Ом. 14.80. Той, що має менший діаметр. 14.81. Стрижень більшої довжини. 14.82. Реостат а; у 2,25 разу. 14.83. Розв’язання. Опір реостата R = р де р — питомий опір нікеліну, І — довжина проводу, S — площа його поперечного перерізу. Очевидно, довжина проводу І = N ∙ D, а його діаметр d = Ураховуючи, що S = отримуємо = 5 Ом. 14.84. Показання першого вольтметра зменшаться, другого — не зміняться. 14.85. 1 км. 14.86. Можна. 14.87. З алюмінію (його маса буде меншою). 15.7. 45 Ом. 15.8. 48 Ом. 15.16. 96 мВ; 32 мВ; 128 мВ. 15.17. З А; 6 В. 15.19. 276 Ом. 15.20. 8 Ом. 15.21. Напруга на нікеліновому дроті більша в 15 разів. 15.24. 9,6 В. 15.25. 1 А. 15.26. 2 В. 15.27. 7 В. 15.28. Від 50 до 250 Ом. 15.29. 2,3 Ом. 15.34. Після замикання ключа показання амперметра збільшаться. 15.36. Зменшиться. 15.37. 5 Ом. 15.38. 96 Ом. 15.41. 1,1 А. 15.42. 30 Ом. 15.43. 0,5 А. 15.44. 0,5 А. 15.45. 80 мА; 120 мА; 200 мА. 15.46. R1 = 9R2; 22 Ом. 15.47. 15.48. 15.49. По мідному; у 5,9 разу. 15.50. По ніхромовому; 0,28. 15.51. 2 Ом. 15.52. 27 Ом. 15.53. 1,8 Ом; 0,6 А; 0,4 А; 0,3 А. 15.54. 5,5 і 60 Ом. 15.56. а) 18 Ом; б) 9 Ом; в) 4 Ом. 15.57. а) 0,5 А; б) 1 А; 0,5 А; 0,5 А; в) 1,5 А; 0,75 А; 0,75 А. 15.58. 100 Ом; 0,3 А; 0,1 А; 0,2 А; 0,2 А. 15.59. 6 резисторів, див. рис. 12. 15.60. 6 резисторів, див. рис. 13. 15.62. 25 мА; 50 мА.

Рис. 12

Рис. 13

15.63. При послідовному з’єднанні опір більший у 6,25 разу. 15.64. 30 і 90 Ом. 15.65. а) 250 Ом; б) 160 Ом; в) 160 Ом; г) 250 Ом. 15.66. У 6 разів. 15.67. 2 Ом. 15.68. 0,02 Ом. 15.69. У 4 рази. 15.70. 90 кОм. 15.71. 24 кОм. 15.72. 40 Ом. 15.73. 50 мА.15.74. 2 Ом. 15.75. На 0,008%. 15.76. Показання всіх приладів збільшаться в 1,2 разу. 15.77. Показання амперметра зменшаться, вольтметра — збільшаться. 15.78. 1,5 А. 15.79. 22 В.15.80. I1 = I5 = 100 мА, I3 = 75 мА, I2 = I4 = I6 = 25 мА. 15.81. U1= U5 = 4 В, U3 = 3 В, U2 = U4 = U6 = 1 В. 15.82. Розв’язання. а) У цьому випадку резистори 2 і 3 з’єднані послідовно, R2-3 = R2 + R3 = 2r. Резистор 4 приєднаний до ділянки кола 2-3 паралельно, отже, R2-3-4 = Оскільки резистор 1 з’єднаний із розглянутою ділянкою кола послідовно, повний опір кола R = R2-3-4 + R1 = Отже, за законом Ома повна сила струму в колі I = Напруга на ділянці 2-3-4 (вона дорівнює напрузі на резисторі 4) U2-3-4 = I R2-3-4 = Отже, I4 = = 0,12 А. б) У цьому випадку резистор 2 «закорочено», Тобто напруга на ньому дорівнює нулю. Струм не тече через цей резистор; отже, його можна видалити з кола, не змінюючи сили струму в решті резисторів. Еквівалентна схема зовнішньої частини кола зображена на рис. 14. Повний опір кола дорівнює 1,5г , сила струму в колі І = . Через резистор 4 тече половина цієї сили струму; отже, І4 = = 0,1 А. 15.83. а) 60 Ом; б) 20 Ом; в) 36 Ом. 15.84. а) 45 Ом; б) 40 Ом. 15.85. Схема а дозволяє найточніше вимірювати малі опори, схема б — великі опори. 15.86. Розв’язання. Щоб отримати простішу еквівалентну схему цього кола, можна скористатися його симетрією. Наприклад, можна частково розірвати з’єднання в центральній точці (рис. 15, а). Очевидно, навіть якщо «повернути» з’єднання точок С і D, струм між ними не потече. Опори правої та лівої частин каркаса дорівнюють по 18 Ом. Оскільки ці частини з’єднані одна з одною паралельно, опір каркаса дорівнює 9 Ом. Можна отримати й іншу еквівалентну схему, якщо з’єднати симетричні точки (рис. 15, б). Верхня та нижня частини каркаса в цьому випадку містять паралельні з’єднання двох і чотирьох відрізків. Отже, загальний опір каркаса R = 2= 9 Ом. 15.87. 5 Ом.

Рис. 14

Рис. 15

15.88. 60 Ом. 15.89. 4 Ом. 15.90. Точки приєднання мають ділити кільце в співвідношенні 2:1. 15.91. 5,6 Ом. 15.92. 3,2 Ом. 16.9. 108 Вт. 16.18. Зменшиться. 16.19. Зменшиться. 16.20. Збільшиться. 16.21. 2,2 кВт. 16.22. 24 Вт. 16.23. 220 В. 16.24. 220 В. 16.25. 0,1 А. 16.26. 10 А. 16.27. 0,4216.28.0,22 16.29. В обох випадках розжарення ламп 2 і 3 однакове, а розжарення лампи 1 сильніше. 16.30. а) 27 мВт; б) 54 мВт; в) 0,12 Вт. 16.31. 66 Вт. 16.33. За більшої швидкості протягом хвилини тролейбус проходить більший шлях; отже, виконується більша робота проти сил опору рухові й витрачається більше електроенергії. 16.34. Яскравіше світитиме лампа з більшим опором, номінальна потужність якої 60 Вт. 16.35. Розв’язання. За наведеними даними можна визначити опори ламп: R1 = R2 = Отже, сила струму в послідовно з’єднаних лампах І = Напруги на лампах U1 = IR1 = = 73 в, U2 = IR2 = = 147 В. Потужності стуму в лампах P1посл = U1І = = 13 Вт, Р2 посл = = 27 Вт. Зазначимо, що навіть загальна потужність струму в обох лампах менша від номінальної потужності будь-якої з ламп. 16.36. Не можна, тому що на лампі з більшим опором напруга набагато перевищить 110 В і ця лампа перегорить. 16.37. 240 А. 16.38. 20 . 16.39. 10 кДж. 16.40. 0,59 МДж. 16.41. 57 А. 16.42. 75%. 16.43. 0,5 л. 16.44. 3,5 м. 16.45. З кг. 16.46. 9 ламп; 2 Ом. 16.47. За 16 хв при послідовному з’єднанні, за 3 хв — при паралельному. 16.48. 22 мс. 17.3. 1,1 г. 17.4. 16,5 г. 17.5. 0,4 г. 17.6. 0,15 г. 17.9. 2,9 кКл. 17.10. 18 кКл. 17.11. 6,7 А. 17.12. 9,8 А. 17.13. За 2,5 год. 17.14. 1 год 45 хв. 17.15. 3 ∙ 10-7 . 17.16. 15 мкм. 17.17. 36 мкм. 17.18. 1 год. 17.19. 6 год. 17.20. 1,9 МДж. 17.21. 7,3 ГДж. 17.23. У ванні З 17.24. а) Кількість заліза однакова; б) кількість заліза більша у ванні з більш концентрованим розчином. 17.25. 1,1 ∙ 1013 Дж. 17.26. 4,7 ∙ 109 Кл. 17.27. 0,1 . 17.28. 1,8 . 109 Кл. 18.2. Хаотично. 18.3. Опір збільшується під час нагрівання. 18.7. Коронний розряд. 18.8. Дуговий розряд. 18.9. Тліючий розряд. 18.12. Вільні електрони. 18.19. Розв’язання. Розряд електроскопа — це процес протікання струму через повітря, що оточує електроскоп. У чистому повітрі практично немає вільних носіїв зарядів, і тому електроскоп не розряджається. Частинки ж пилу або диму притягуються до кулі електроскопа. Після дотику їм передається частка заряду кулі, унаслідок кулонівського відштовхування частинки уносять цей заряд. 18.25. Діркову. 18.26. Вільні електрони. 18.27. Електронну. 18.28. Кількості вільних електронів і дірок однакові; для отримання напівпровідника p-типу треба збільшити кількість атомів Ga , для отримання напівпровідника n-типу — кількість атомів As. 18.31. 2,5 . 18.32. 730 .





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити