РОЗДІЛ 7 АВІАЦІЙНИЙ ТРАНСПОРТ (АТ)

7.6. АЕРОПОРТИ УКРАЇНИ

  Наземне обслуговування повітряних суден

  Загальні положення

  Головна проблема і вимога діяльності цивільної авіації — безпека польотів, яка безпосередньо залежить від якості наземного обслуговування повітряних суден. Організація і технологія наземного обслуговування характеризується тим, що відбувається перехід до повітряних технологій, прийнятих у світовій авіації. Типовою є ситуація, коли аеропорт обслуговує багато авіакомпаній, які працюють на значній відстані від власних технологічних баз. Тому наземне обслуговування літаків авіакомпаній здійснюють інші, так звані обслуговуючі компанії. В зв'язку з тим, що в світі існує багато авіакомпаній, виникла необхідність узгодити в світовій цивільній авіації правила і процедури наземного обслуговування, а також розробити стандартні форми відповідних угод. Уперше це було здійснено 1967 року ІАТА (Міжнародна авіатранспортна асоціація) у вигляді стандартної угоди наземного обслуговування (SGHA), яку включили до Керівництва ІАТА з наземного обслуговування в аеропортах (AHM). Вказані документи отримали статус 1988 року, коли була утворена Рада ІАТА з наземного обслуговування (IGHC), що об'єднала представників авіакомпаній, незалежних компаній, які виконують наземне обслуговування, адміністративні органи аеропортів та інші організації, що безпосередньо здійснюють наземне обслуговування.

  Прийняті документи постійно оновлюються і вдосконалюються новими редакціями або додатками, оформлюються у вигляді стандартів:

  AHM 801 - вступ до стандартної угоди ІАТА про наземне обслуговування;

  AHM 802 - коментарі до стандартної угоди;

  AHM 803 - рекомендований текст - Меморандум про взаєморозуміння;

  AHM 804 - система оцінки стандартів аеропортових послуг (AHS 1000);

  AHM 810 - стандартна угода ІАТА про наземне обслуговування;

  AHM 814 - стандартна угода щодо послуг із бортхарчування;

  AHM 815 - угода ІАТА щодо оформлення перевізної документації;

  AHM 817 - стандартна угода про навчання персоналу.

  Основна угода між перевізником і компанією, яка здійснює наземне обслуговування, встановлює:

• перелік разових послуг;

• конфіденційність;

• порядок видачі субпідрядів на виконання послуг;

• вимоги до обслуговування;

• оплату послуг;

• відповідальність сторін і відшкодування збитків;

• порядок арбітражу;

• гербові і реєстраційні збори;

• строк дії і порядок припинення угоди.

  Послуги з наземного обслуговування згідно із вказаними міжнародними документами включають в себе:

• надання відомостей про представництво обслуговуючої компанії і її розміщення;

• процедури контролю завантаження ПС, надання засобів зв'язків і автоматизованої системи керування вильотом (ОС5);

• контроль за засобами пакетування вантажів (ІЛ-0);

• обробку багажу і обслуговування пасажирів, вантажів і пошти;

• використання перонних технологій (супроводження, стоянка, зв'язок з екіпажем, завантаження-розвантаження, запуск, переміщення ПС, безпека);

• обслуговування ПС після польоту і перед вильотом (очищення, внутрішнє прибирання, обслуговування туалетів, заправлення водою, кондиціювання, послуги діайсингу, обслуговування окремих сервісних систем пасажирського салону, внутрішньої екіпіровки);

• заправлення пальним, дозаправлення мастильними матеріалами і спецрідинами;

• технічне обслуговування ПС (транзитне, додаткове, місце в ангарі тощо);

• забезпечення польоту і робота з екіпажами;

• забезпечення спецтранспортом;

• забезпечення бортовим харчуванням;

• здійснення контролю і управління;

• забезпечення охорони і безпеки.