Загальний курс транспорту

 

РОЗДІЛ 8 ВИДИ ТРАНСПОРТУ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ В ЄДИНІЙ СИСТЕМІ МІСТА

8.4. МЕТРОПОЛІТЕН

  Основні напрямки будівництва метрополітенів в Україні

  У найбільших містах України Києві, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку продовжується спорудження метрополітенів. У Києві на період до 2010 року планується будівництво четвертої лінії. Найближчими роками з'являться станції — «Деміївська», «Голосіївська», «Васильківська», «Виставковий центр», «Тарас Шевченко», «Глибочицька» та інш. До 2010 року буде збудовано 15 нових станцій.

  Був проект будівництва і п'ятої, Придніпровської, лінії, яку планувалось прокласти з житлового масиву Троєщина вздовж Дніпра на Позняки (станцію «Позняки» навіть готували як пересадочну). Цей план не буде здійснений. В міській адміністрації вирішили будувати швидкісний трамвай, він значно дешевший за метрополітен.

  У Харківському метрополітені буде введено новозбудовані дільниці протяжністю 6,7 км з чотирма новими станціями. Крім того, у 2009 році буде введено електродепо Олексіївської лінії.

  У Дніпропетровському метро продовжиться будівництво першої черги - дільниці від станції «Вокзальна» до станції «Центральна» (введення в експлуатацію у 2010 році), будуть виконані проектні роботи по другій черзі метро. Усього по цьому метро буде введено в дію 2,4 км дільниць з двома станціями. Слід зауважити, що будівництво у Дніпропетровську особливо довготривале через те, що проходка тунелів проходить повністю в скельних породах.

  У Донецьку буде введено в дію перший пусковий комплекс першої черги з 6 станцій та одного електродепо (від станції «Пролетарська» до ст. «Політехнічний інститут», протяжність 10,3 км).

  Київський метрополітен - особливий. Сьогодні він має 3 діючі лінії, експлуатаційна довжина яких близько 60 км. До послуг пасажирів - 44 станції, з трьома підземними пересадочними вузлами в центрі міста.

  Лінії метрополітену перетинають всі 10 районів міста. Перша лінія, Святошинсько-Броварська, історія якої починається з 6 листопада 1960 року, має довжину 22,8 км (із яких 6,7 км - наземна ділянка) і 18 станцій. Наземна ділянка має 2 мостових переходи - через ручку Дніпро та Русанівську протоку та 2 шляхопроводи. Друга лінія, Куренівсько-Червоноармійська, перша ділянка якої була введена в експлуатацію 16 грудня 1976 року, має довжину 13,2 км і 12 станцій. Третя лінія, Сирецько-Печерська, перша ділянка якої була введена в експлуатацію 31 грудня 1989 року, має довжину 22,5 км і 14 станцій.

  Така схема ліній метрополітену в значній мірі задовольняє потребу населення та гостей міста в перевезеннях до місць роботи, громадських та культурних центрів, сприяє сполученню житлових і промислових районів з центром міста. Всі діючі станції Київського метро різні за характером конструкцій, архітектурним та художнім оформленням. Кожна станція має свій індивідуальній вигляд, краса наземних споруд органічно вписується в квартали та вулиці міста, а ошатність



підземних вестибюлів є яскравим прикладом злиття інженерної майстерності та художньої думки.

  Київський метрополітен - це багатогалузеве підприємство, сучасний складний інженерний комплекс. В його складі функціонують 11 експлуатаційних служб, три електродепо («Дарниця», «Оболонь» та «Червоний хутір»), вагоноремонтний завод. Всі три лінії метрополітену обладнані пристроями автоматики та телемеханіки руху поїздів. Водіння поїздів здійснюється одним машиністом. Основним засобом забезпечення безпеки руху поїздів метрополітену є система автоматичного регулювання швидкості (АРШ). Загальний парк депо складає 617 вагонів, Електродепо є основними виробничими підрозділами служби рухомого складу і призначені для проведення поточних ремонтів, технічного обслуговування вагонів та забезпечення експлуатації поїздів на лініях. Пасажирів метрополітену обслуговують 113 ескалаторів, що діють на 23 станціях. Лінії метрополітену обладнані системами вентиляції, опалення, водопостачання, водовідведення. На лініях метрополітену діють автоматизовані системи управління технологічними процесами ескалаторів, електропостачанням, рухом поїздів та сантехнікою.

  Жоден елемент складного багатогранного господарства метрополітену не може працювати без електричної енергії. Енергетична система метрополітену включає розвинену кабельну мережу, 38 тягово-понижувальних підстанцій, 2 тягові підстанції, 14 трансформаторних підстанцій. Керування ними здійснюється з автоматизованих диспетчерських пунктів.

  Безперебійність та чіткість роботи найскладнішої техніки в цілому, залежить від багатотисячного колективу працівників, котрі обслуговують техніку. Управління та контроль за рухом поїздів на лініях, роботою ескалаторів та сантехніки, системою електропостачання здійснюється з автоматизованих диспетчерських пунктів.

  Станції обладнані системою управління із застосуванням пристроїв телебачення: з пульта оператора здійснюється контроль усіх процесів обслуговування пасажирів.

  Святошимсько-Броварська

  В серпні 1949 року управлінням «Київметробуд» розпочато будівництво метрополітену в м. Києві. Перша ділянка Святошинсько-Броварської лінії довжиною 5,2 км від ст. «Вокзальна» до ст. «Дніпро» ввійшла в дію 6 листопада 1960 р. Тоді вагони обслуговувались у тимчасовому депо «Дніпро», а сама станція мала вельми незвичну конструкцію. В 1963 році здана в експлуатацію ділянка в західному напрямку з двома станціями протяжністю 3,4 км, при будівництві тунелю почали застосовувати бетонні тюбінги. З 1965 року метро пролягло над Дніпром двоярусним Метромостом до лівого берега і отримало електродепо «Дарниця». З 1 червня 1970 року збільшена кількість вагонів електропоїздів. Замість тривагонних на лінію вийшли чотиривагонні поїзди. З 1972 року курсують п'ятивагонні поїзди. У 1987 році між ст. «Університет» і ст. «Хрещатик» побудована ст. «Ленінська», зараз «Театральна», спеціально як пересадочна на Сирецько-Печерську лінію. З осені 2000 року почалось будівництво трикілометрової ділянки Святошинсько-Броварської лінії в західному напрямку. Нині діюча лінія з 18 станціями обслуговується 260-ма вагонами, проходить з заходу на схід перетинаючи р. Дніпро і Русанівську протоку по мостах. Довжина лінії складає 23 км, час проїзду 38,5 хв.

  Куренівсько-Червоноармійська

  У 1971 р. почалось будівництво першої ділянки лінії. В грудні 1976 р. введена в дію ділянка Куренівсько-Червоноармійської лінії довжиною 2,3 км від ст. «Площа Жовтневої революції» (зараз «Майдан незалежності») до ст. «Червона площа» (зараз «Контрактова площа»). Протягом 6-ти років була повністю побудована ділянка в північному напрямку, котра зв'язала житловий масив Оболонь з центром міста, також було здане в експлуатацію електродепо «Оболонь».

  Діюча лінія з 12-ма станціями обслуговується 187-ма вагонами, проходить з півночі на південь, має довжину 13 км, час проїзду 22,5 хв.

  Сирецько-Печерська

  У 1981 році розпочато будівництво третьої лінії Київського метрополітену. 31 грудня 1989 року введена в дію перша ділянка Сирецько-Печерської лінії метрополітену довжиною 2,1 км від ст. «Золоті ворота» дост. «Мечнікова» (зараз «Кловська»). Будівництво південно-східної ділянки, яка перетинає р. Дніпро Південним мостом, завершено у 1994 році. Станція «Печорська», що будувалася з 1989 року, відкрита для пасажирів лише в 1997 році. У 1996 році запущено першу ділянку північно-західного напрямку з двома станціями, одна з яких до цього часу не експлуатується і знаходиться у напівзаконсервованому стані через відсутність ескалаторного тунелю. ЗО березня 2000 року введена в дію 40-а станція Київського метрополітену «Дорогожичі». Довжина діючої ділянки з 12-ма станціями -19 км, вона обслуговується 122 вагонами, час проїзду - 28 хв.

  Подільсько-Воскресенська

  2005 рік можна вважати роком початку будівництва лінії. Будуються станції на Подільському мостовому переході.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.