Художня культура 10 клас
Розділ II ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVII—XVIII СТ.
Українському музичному мистецтву доби бароко притаманні багатоголосий спів і такі жанри, як хоровий концерт, псалом, кант, романс. Широко застосовувався у той час партесний спів* (від латин. partes — голоси). Співаки, які виконували партесні твори, називалися партесниками.
Основним жанром української професійної музики XVII — першої половини XVIII ст. був партесний концерт**. Як вам уже відомо, слово «концерт» походить від латинського, що означає «змагатися».
* Партесиий спів — різновид багатоголосого (найчастіше чотириголосого) хорового виконання а capella за окремими партіями (голосами).
** Партесний концерт — одночастинний багатоголосий хоровий твір віртуозного характеру.
Сторінка «Мусікальної грамоти» М. Дилецького
Фестиваль духовної музики
Отже, саме в партесному концерті епізоди, виконувані ансамблем солістів, протиставляються епізодам, які виконує хор.
В Україні партесний концерт з’явився наприкінці XVI ст., поступово формувався як жанр, досяг кульмінації свого розвитку та занепав у другій половині XVIII ст. Серед найвидатніших композиторів — авторів концертів — Симеон Пекалицький, Іван Колядчин, Микола Дилецький.
Тексти для творів партесного стилю запозичувалися з літургії, всеношної та інших служб; використовувалися також і світські тексти. За характером музики та образним змістом партесні концерти умовно можна поділити на урочисті й лірико-драматичні (скорботні).
Партесні концерти виконували чоловічі голоси — чоловіки й хлопчики. Темброва палітра концертів була досить багатою. Партесні концерти писали не тільки на духовні, а й на світські сюжети, отже хорова музика відбивала життя народу.