Художня культура 10 клас

РОЗДІЛ III ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XIX СТ.


ТЕМА 1. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО


§16. Декоративно-ужиткове мистецтво та народні художні промисли


Кераміка


Значне місце в народній творчості посідає кераміка. Основні осередки народного гончарного виробництва XIX ст. відповідали розміщенню родовищ глин: Київщина (Васильків, Канів); Чернігівщина (Ічня, Ніжин, Глухів); Полтавщина (Миргород, Опішня); Харківщина (Зміїв, Ізюм); Івано-Франківщина (Косів, Кути) та ін. Кожен район мав свої особливості виробництва, що залежало від властивостей матеріалу та призначення виробів. Найпоширенішим різновидом виробів майстрів київського, полтавського, чернігівського та інших центральних регіонів є червоний керамічний посуд — полив’яний і розмальований. У південно-західних районах великого поширення набула біла полив’яна кераміка. На Тернопільщині виготовляли посуд із легкою орнаментикою, нанесеною гравіруванням. У XIX ст. значного поширення набув декоративний фігурний посуд для різних напоїв: барильця, куманці, калачі.


Великодні українські писанки


Розквіт гончарного виробництва припадає на першу половину XIX ст. Майстри того часу винайшли нові технологічні прийоми декоративного оформлення та обробки художніх виробів.

Історія залишила нам імена майстрів А. Бацуци (Поділля), В. Шестопальця (Львівщина), О. Бахметюка (Гуцульщина) і О. Панасенка (Ічня). Яскравий слід у стильовому спрямуванні місцевого гончарства залишив опішнянський майстер Ф. Червінка. Він почав вводити в оздоблення виробів ліпні орнаментальні деталі, застосовувати штучне гравірування.

Для народної кераміки XIX ст. є характерним розвиток дрібної пластики. Окрім «тваринного» посуду, виготовляли й іграшки. У цих невеличких творах — народний гумор, декоративність, лаконічність форм.



Косівська кераміка

Опішнянські куманці





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити