Художня культура 10 клас

РОЗДІЛ III ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XIX СТ.

 

ТЕМА 3. ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО

 

§21.Театр корифеїв. Перший український стаціонарний театр у Києві. Творчий шлях М. Заньковецької

 

Перший стаціонарний театр у Києві

 

У 1907 році М. Садовському, який боровся за українське слово та український театр за часів їх заборони, вдалося відкрити у Києві стаціонарний Український театр. Одержавши театр, М. Садовський уперше зміг сформувати трупу, яка була потрібна йому для великих постановочних вистав. Важливим елементом у театрі була музика. Крім опер («Запорожець за Дунаєм», «Продана наречена», «Галька», «Катерина») йшли вистави мішаного жанру — музично-драматичні,— де велика роль приділялась пісням і танцям, наприклад «Енеїда» І. Котляревського. Тому в театрі був постійний зіграний оркестр, який набував особливого звучання, коли за пульт диригента ставав український композитор О. Кошиць. Музичне оформлення спектаклів здійснювали композитори М. Лисенко та К. Стеценко, художнє — В. Кричевський. Таким чином, створилися передумови розвитку українського театру модерну, основи якого заклала драматургія Лесі Українки, В. Винниченка, О. Олеся.

За свідченням критиків, М. Садовський розвинув кращі здобутки театру корифеїв у поєднанні з європейськими традиціями.

Сила й роль корифеїв були в тому, що вони, створюючи репертуар, формували по-справжньому народний національний театр, впливаючи цим на свідомість людей. Вони створили школу акторської та режисерської майстерності, піднесли український театр на значно вищий щабель професіоналізму. Завдяки їхній діяльності друга половина XIX ст. увійшла в історію української культури як «золотий вік» театру.

 

 

В. Кричевський

 

М. Садовський у ролі Запорожця





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити