Художня культура 10 клас

Розділ IV ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XX СТ.


ТЕМА 1. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО


§23. Архітектура. Скульптура


Архітектура


На початку XX ст. точилася гостра боротьба між творчими угрупованнями із суперечливими поглядами на архітектуру. Головні якості архітектури — це користь, міцність, краса (функціональне, конструктивне, естетичне). У цей період робилися спроби абсолютизувати одну з якостей, що знижувало рівень архітектурних творів узагалі. В українській архітектурі помітний слід залишили такі напрями, як раціоналізм* і конструктивізм**. Прикладом конструктивізму є споруда Держпрому (арх. С. Серафимов, С. Кравець, М. Фельгер) в Харкові.

Ряд споруд було виконано в стилі так званого українського модерну, прихильники якого використовували відомі європейські прийоми та форми: високі дахи з перепадами, лоджії з трапецієподібними завершеннями, вікна зі скошеними верхніми кутами. Елементи українського модерну, запозичені з українських стародавніх дерев’яних споруд, не відповідали новій епосі й сучасним матеріалам, що спричиняло ускладнення будівельних процесів.

На початку XX ст. з’являється унікальна постать в історії українського мистецтва — Василь Кричевський. Митець, що працював у царині архітектури, дизайну, малярства, книжкової і станкової графіки, театральної декорації, оформлення кінофільмів, був одним із фундаторів Української академії мистецтв, професором і керівником низки вищих шкіл у Києві та Львові.

Він створив десятки проектів приватних будинків та громадських установ, що засвідчило досконале знання архітектором конструктивних, композиційних і декоративних особливостей різних стилів. Однак В. Кричевський шукав власний шлях, уособленням якого став будинок Полтавського губернського земства, спроектований ним у традиціях української народної архітектури.

В українському стилі В. Кричевський спроектував близько двадцяти будинків. У 1920—1930-х роках В. Кричевський відійшов від декоративності в бік більшої функціональності й конструктивності споруд. Цей напрям репрезентують будинок письменників РОЛІТ у Києві та Музей Т. Шевченка на Чернечій горі в Каневі (обидва — у співавторстві з П. Костирком).

*Раціоналізм — мистецький напрям, що прагнув знайти раціональні начала в образному аспекті архітектури, максимально освоїти досягнення сучасної науки і техніки.

**Конструктивізм — напрям в архітектурі, спроба створити життєвий простір за допомогою нової техніки, її логічно доцільних конструкцій, а також естетичних якостей таких матеріалів, як метал, дерево, скло. Конструктивісти зовсім відкидали значення спадщини минулого.

Будівля Полтавського губернського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей)

Будівля Держпрому. Харків

Досвід роботи архітектором дав В. Кричевському розуміння значення синтезу мистецтв і ролі кожної складової в системі цілого. Очевидно, саме тому найвищі досягнення майстра пов’язані з «синтетичними мистецтвами»: архітектурою, дизайном інтер’єрів, оформленням книг, сценографією, художньою постановкою кінофільмів. Пошуки митця були співзвучні прагненням доби модерну естетизувати навколишній світ, знівелювати межі між мистецтвом і побутом.

Ще за життя ім’я архітектора Владислава Городецького було овіяне легендами, а його дивовижні витвори стали не лише відомими, але й улюбленими. У творчому доробку славетного зодчого храми, палаци, маєтки, музеї, лікарні, фабрики та ін. В історію архітектури митець увійшов як будівничий модерну.

Творча діяльність В. Городецького розпочалася в Києві. За кілька років він зробив блискучу кар’єру і здобув статус провідного архітектора. Городецький був талановитою людиною, фахівцем високого класу, чудово знав і вміло використовував різні архітектурні стилі.

Упродовж Г898—1903 років він будує Музей старовини і мистецтв (нині Національний художній музей) у стилі класицизму, очолює будівництво однієї з найцікавіших архітектурних споруд початку XX ст. — римо-католицького костелу св. Миколая в стилізованих готичних формах із високими стрілчастими шпилями, зводить приміщення караїмської кенаси в мавританському стилі.

Вершиною творчого злету В. Городецького став його власний маєток на вулиці Банковій, так званий «Будинок з химерами», зведений у стилі модерн 1903 року. Свою назву будинок отримав через скульптурні прикраси, тематика яких — тваринний наземний і підводний світ, атрибути полювання, казкові істоти. Цей оригінальний і чудернацький витвір — пошук нового, незвичного в архітектурі. «Химер» на цьому будинку, що дивують нас своєю загадковістю, майстерно виконав із бетону за рисунками В. Городецького італійський скульптор Еліо Саля.


Будинок з химерами. Київ





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити