§ 2. Основи практичної астрономії

 

1.Небесна сфера

 

Під час спостережень за зорями нам здається, що всі небесні світила розташовані на однаковій відстані, ніби світять на поверхні велетенської сфери, у центрі якої розташований спостерігач. Нині відомо, що зорі та планети перебувають на різних відстанях від Землі (рис. 2.1, 2.2), а наша планета не розміщується у центрі Всесвіту, тому таку небесну сферу вважають допоміжною при визначенні сферичних координат світил. На таку допоміжну сферу проектуються зображення зір та планет, і ми можемо виміряти тільки кути між напрямками на ці світила. При цьому центр небесної сфери може розташовуватися у будь-якій точці простору; залежно від цього розрізняють топоцентричні, геоцентричні чи геліоцентричні координати.

 

 

Рис. 2.1. Сузір'я Оріон (давня карта зоряного неба)

 

 

 

Рис. 2.2. Зорі в сузір'ї Оріон розташовані на різній відстані від Землі, а нам здається, що вони світять на поверхні сфери

 

Сузір'я — ділянки небесної сфери, на які поділені окремі групи зір для зручності орієнтування