Біологія 6 клас

Тема 2. ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ. ПЕРЕХІД ДО БАГАТОКЛІТИННОСТІ

 

§13. КОРИСНІ БАКТЕРІЇ

 

Цей параграф присвячено бактеріям, які охороняють наш організм та використовуються у господарській діяльності людини.

Якщо знищити всі бактерії в організмі, чи буде тоді людина жити довше? Чи існують «хороші» бактерії, які допомагають знищувати «погані»? Йогурти, сметана, кефір складаються з бактерій? Навіщо виробляють продукти харчування, які заносять в організм всілякі погані бактерії? Яких на світі бактерій більше: корисних чи шкідливих?

У тілі здорової людини живе від 300 до 1000 видів бактерій, загальна маса яких складає близько 1 кг, а чисельність клітин — близько 10 квадрильйонів. Це в десять разів більше, ніж кількість клітин, з яких складається тіло дорослої людини. За чисельністю переважають саме корисні бактерії — їх частка становить до 70-80%. Решта припадає на умовно-небезпечні бактерії.

Корисні бактерії покращують травлення, забезпечують організм деякими необхідними речовинами, пригнічують розвиток умовно-небезпечних бактерій, «навчають» організм людини боротися з хвороботворними мікроорганізмами.

Мал. 32. Корисні бактерії: а — біфідобактерія; б — молочнокисла бактерія (лактобацила кислотолюбна)

Мал. 33. Молочнокислі бактерії під оптичним мікроскопом: а — болгарська паличка; б—лактобацила кислотолюбна; в — сирна паличка

Найвідомішими корисними бактеріями є біфідобактерії та молочнокислі бактерії (мал. 32). Їх найбільше у молочнокислих продуктах — кефірі, йогурті, ряжанці, кисляку. Молочнокислі бактерії (мал. 33) можуть самостійно розвиватись у молоці, викликаючи його скисання — молочнокисле бродіння. Біфідобактерії самі не зброджують молоко, їх у кисломолочні продукти вносять спеціально для того, щоб заселити ними кишечник людини. Інше джерело надходження корисних бактерій — це різноманітні соління, квашені та мочені овочі та фрукти.

Бактерії корисні не лише для здоров’я, а й у практичній діяльності людини (мал. 34). За допомогою корисних бактерій виготовляють молочнокислі продукти та соління, а також деякі ліки, кормові добавки для свійських тварин, препарати, які підвищують та відновлюють родючість ґрунтів. Бактерії використовуються при обробці сировини у текстильній промисловості. Прадавні бактерії відіграли провідну роль в утворенні корисних копалин — самородної сірки, «болотної» залізної руди, нафти та газу. Особливе значення бактерії мають для переробки та використання різноманітних відходів: за їх допомогою здійснюється очищення стічних вод, а нерозчинні органічні рештки переробляються на біогаз.

Мал. 34. Бактерії і промисловість. Йогурт та кефір, квашені огірки — продукти діяльності молочнокислих бактерій; оцет «виробляють» оцтовокислі бактерії; самородна сірка та болотна руда часто є результатами діяльності прадавніх бактерій; природний газ та біогаз — продукт бактеріального бродіння; природне азотне добриво — це бульбочкові бактерії

ВИСНОВКИ

1. Бактерії для людини зазвичай дуже корисні, але за певних умов можуть бути надзвичайно небезпечними.

2. Корисних бактерій набагато більше, ніж шкідливих.

3. Особливо корисними для здоров’я людини є бактерії, які перешкоджають розвитку хвороботворних.

4. Бактерії широко використовуються у практичній діяльності людини.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Молочнокислі бактерії, біфідобактерії.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

Дайте відповіді на запитання школярів, що наведені на початку параграфа.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Пробіотики

Корисні бактерії, що захищають організм від шкідливих і додаються до продуктів харчування з метою лікування або профілактики захворювань, називають пробіотиками. На корисність молочнокислих бактерій, їх здатність протидіяти шкідливим бактеріям та навіть — старінню організму, першим звернув увагу наш видатний співвітчизник — професор Ілля Ілліч Мечников. Це сталось у 1907 р. — більш ніж за три чверті століття до того, як з’явився термін «пробіотик».

Ілля Ілліч Мечников (1845-1916 pp.). Видатний зоолог, ембріолог, імунолог та мікробіолог. Лауреат Нобелівської премії з фізіологїї та медицини (1908 p.). Один із засновників мікробіології та імунології. Автор теорії імунітету, теорії походження багатоклітинності у тварин. Народився в Харківській губернії. Закінчив Харківський університет. Працював в Одеському університеті та інституті Пастера у Парижі. Засновник Одеської бактеріологічної станції





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити