Біологія 6 клас

Тема 1. КЛІТИНА

 

§8. СПІЛЬНІ ОЗНАКИ РОСЛИННОЇ І ТВАРИННОЇ КЛІТИН

 

Ви дізнаєтеся, що клітини рослин та тварин схожі за тими структурами, які керують роботою клітини, зберігають спадкову інформацію, обумовлюють ріст клітини та забезпечують клітину енергією.

 - Що таке ДНК? Чи є ДНК у тварин? Чи дихають рослини?

На малюнках 10 і 11 зображено схеми будови тваринної та рослинної клітин. Не зважаючи на досить різний вигляд, у обох типів клітин є багато подібного: клітинна мембрана, ядро, рибосоми, мітохондрії. Ці структури та органели виконують функції, спільні як для тваринних, так і для рослинних клітин.

Клітинна мембрана — це структура, яка є в будь-якої клітини. Вона дуже тонка і в оптичний мікроскоп не помітна. Мембрана утворена плівкою жироподібних молекул, у яку «вбудовані» молекули білків. Жироподібні молекули роблять мембрану непроникною, а білки визначають, які речовини пропустити всередину, а які — випустити назовні.

Кожна клітина заповнена цитоплазмою. Цитоплазма не залишається нерухомою. Рух цитоплазми полегшує транспортування неорганічних та простих органічних речовин до різних органел.

Мал. 10. Тваринна клітина

 

І рослинна, і тваринна клітини мають ядро, яке можна роздивитись в оптичний мікроскоп. Ядро — це структура, яка відмежована від цитоплазми ядерною оболонкою і містить молекули ДНК.

ДНК — це довга молекула, що є носієм інформації про виробництво всіх необхідних клітині білків. Ділянка ДНК, яка містить інформацію про один білок, має назву ген. При кожному поділі дочірні клітини у спадок отримують копію ДНК материнської клітини. Тому молекула ДНК не лише керує роботою клітини, а є також носієм спадкової інформації.

Таким чином, ядро є центром керування роботою клітини та місцем збереження носіїв спадкової інформації — молекул ДНК.

В усіх клітинах є рибосоми — органели, на яких відбувається синтез білків. Вони помітні лише під електронним мікроскопом. Таким чином, рибосома — це, фактично, клітинний конвеєр, на якому відбувається збирання білків.

Як у рослинної, так і у тваринної клітини також є мітохондрії.

Мітохондрія — це органела, яка забезпечує клітину енергією. Вона помітна лише під електронним мікроскопом.

Синтез — це процес з’єднання простих розрізнених частин у складне ціле. Наприклад, синтез білків — це процес, при якому прості речовини (амінокислоти), з’єднуючись одна з одною у певній послідовності, утворюють складну сполуку — білок.

Мал. 11. Рослинна клітина

Мал. 12. Схема роботи мітохондрії

Мітохондрія працює аналогічно до теплової електростанції: в ній «пальне» взаємодіє з киснем. Цей процес називають диханням, він подібний: до горіння, але без полум'я. Частина енергії, що виділяється при цьому, заряджає «хімічні батарейки» — особливі молекули, які називаються АТФ. Залишок енергії розсіюється у вигляді тепла.

«Пальним» для мітохондрії, на відміну від теплоелектростанції, є не вугілля, а вуглевод — глюкоза. Глюкоза в мітохондріях при взаємодії з киснем розкладається на вуглекислий газ і воду (мал. 12).

Але між роботою електростанції та мітохондрії є суттєві відмінності. Електростанція виробляє електричну енергію, а мітохондрія — хімічну. На відміну від електростанції, роботу мітохондрії не можна призупинити — клітина майже відразу загине.

ВИСНОВКИ

Органелами та структурами, спільними для тваринної та рослинної клітини є ті, що: керують роботою клітини та зберігають спадкову інформацію (ядро з ДНК);

 - у процесі дихання забезпечують клітину енергією (мітохондрія);

 - забезпечують синтез білків (рибосоми);

 - контролюють поглинання та виділення клітиною речовин, а також відмежовують цитоплазму від зовнішнього середовища (клітинна мембрана).

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Мітохондрії, ДНК, рибосоми, дихання.

КЛНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

Назвіть органелу або клітинну структуру, яка:

• виробляє енергію для забезпечення клітинних процесів;

• дозволяє потрібним речовинам потрапляти в клітину та запобігає надходженню непотрібних або шкідливих речовин;

• керує роботою клітини та зберігає спадкову інформацію;

• забезпечує синтез білків.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Органели, що забезпечують транспорт речовім у клітині

За транспортні функції у рослинній та тваринній клітинах відповідають, у першу чергу, ендоплазматична сітка та диктіосоми. Ендоплазматична сітка — це розгалужена система тонких каналів (мал. 10, 11). Канали ендоплазматичної сітки є своєрідними внутрішньоклітинними шляхами, які визначають маршрути руху різних органічних речовин, у першу чергу, — білків. Зовнішні стінки каналів ендоплазматичної сітки є також місцем прикріплення рибосом. Ендоплазматична сітка помітна лише під електронним мікроскопом.

Диктіосоми — це органели, які отримують речовини від ендоплазматичної сітки, сортують їх, готують до від правлення та «пакують» у маленькі мембранні пухирці (мал. 10, 11). Далі ці пухирці відправляються за призначенням — або до інших частин клітини, або до клітинної мембрани, звідки виводяться назовні.

Наявність диктіосом є спільною ознакою і рослинної, і тваринної клітин, проте у тварин диктіосоми утворюють досить складну структуру — комплекс Гольджі. Диктіосоми помітні під оптичним мікроскопом, але їх будову можна вивчити лише з допомогою електронного мікроскопа.

Скільки різних білків працює на фабриці життя?

Для того щоб клітина була живою — тобто могла рости та розмножуватись, їй потрібно багато різноманітних білків. Згідно з розробленою у другій половині XX ст. гіпотезою «мінімальної клітини», вважалося, що клітині, щоб бути живою, необхідно синтезувати 800-1000 різних типів білків. Сучасні оцінки мінімальної кількості необхідних білків показали, що клітина може бути живою, якщо її ДНК кодує приблизно 310-380 білків. У 2010 р. молекула ДНК з мінімальною кількістю генів була штучно створена та введена в клітину бактерії, з якої була вилучена її власна ДНК. Така бактеріальна клітина в лабораторних умовах почала рости та ділитися. Таким чином було доведено, що навіть мінімальної кількості генів достатньо для забезпечення повноцінної життєдіяльності клітини.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити