Біологія 7 клас

Розділ 1 РОСЛИНИ

 

Тема 1. БУДОВА ТА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ

 

13. Листок — бічна частина пагона

 

Основне поняття: ЛИСТОК

Зелений — висить, жовтий — летить, а чорний — лежить.

Загадка Поясніть Завдяки чому гофровані листки паперу витримують вагу наповненої склянки (іл. 13.1)?

 

 

 

Іл. 13.1. Склянка води на папері

Іл. 13.2. Зовнішня будова листка

Листок є бічною частиною пагона і виконує функції фотосинтезу, газообміну та випаровування води, що є основними. Листок складається з листкової пластинки, черешка й основи. На відміну від стебла та кореня, листок у більшості рослин має обмежений ріст і двобічну симетрію. Листки за зовнішньою будовою поділяють на прості (наприклад вишні, яблуня, кріп) та складні (наприклад біла акація, горох, конюшина).

На листковій пластинці завжди помітні виступи; їх називають жилками. Жилки на листку розташовуються в певному порядку, який називають жилкуванням (іл. 13.2). Розрізняють три основних типи жилкування: сітчасте, дугове й паралельне. Листки на стеблі розташовуються в певному порядку, що є пристосуванням рослини вловлювати найбільшу кількість світла. Розрізняють три основних типи листкорозміщення: чергове, супротивне та кільчасте. У більшості рослин листки час від часу опадають. Масове опадання листків у холодний або жаркий період року називають листопадом. Це явище є пристосуванням рослин для захисту від втрати води та для видалення при цьому шкідливих продуктів обміну.

ПОГЛИБЛЕННЯ ТЕМИ

Чим зумовлюється різноманітність листків?

Найважливішою частиною листка є пластинка, що виконує функції фотосинтезу, газообміну й випаровування води. Черешок регулює положення пластинки відносно світла та проводить речовини. Основа має вигляд подушечки, що з’єднує листок зі стеблом.

Ззовні листки різних рослин можуть дуже відрізняютися між собою за розмірами, формою, опушенням, жилкуванням тощо. Відмінності в будові листків пов’язані з умовами існування рослин. Важливими чинниками, що впливають на особливості листків, є доступність води та світла. Наприклад, у латаття, яке живе у воді, листки великі, а в кактусів, які поширені на посушливих територіях, вони перетворилися па колючки. Листки розрізняють за формою листкової пластинки, за її краєм, верхівкою тощо. Залежно від кількості листкових пластинок на черешку розрізняють прості листки — з однією листковою пластинкою на черешку та складні листки — з кількома пластинками (іл. 13.З). Якщо прості листки не мають черешків, їх називають сидячими (наприклад кукурудза, пшениця, конвалія). Складні листки бувають трійчасті (наприклад конюшина), пальчасто- складні (наприклад гіркокаштан, люпин) і перистоскладні (наприклад жовта акація (парноперистоскладні) і біла акація (непарноперистоскладні). Отже, відмінності в зовнішній будові листків значною мірою пов’язані з умовами середовища існування рослин та їхнім походженням.

 

Іл. 13.3. Різноманітність листків

Яке значення для рослин мають жилки листків і листкорозміщення?

У жилках листка знаходяться провідні тканини, які утворюють пучки. Вони рельєфно виступають особливо з нижнього боку листка й забезпечують проведення до листка неорганічних і виведення з нього органічних речовин. До того ж жилки надають йому міцності. У листках із сітчастим жилкуванням від головної жилки відгалужуються бічні (наприклад дуб, клен), з дуговим - листкову пластинку пронизують дугоподібно розміщені жилки (наприклад тюльпан, конвалія тощо), з паралельним — жилки на пластинці розташовуються паралельно (наприклад пшениця, кукурудза) (іл. 13.4).

Листкорозміщення, коли листки у вузлах прикріплюються по одному, називають черговим (наприклад яблуня, береза). Якщо листки у вузлах прикріплюються по два, один навпроти іншого, то таке листкорозміщення називається супротивним (наприклад бузок, клен, кропива). А якщо у вузлі прикріплюється більше трьох листків, листкорозміщення називається кільчастим (наприклад хвощ, олеандр).

Іл. 13.4. Жилкування листків:

1 — сітчасте; 2 — паралельне; З - дугове

Iл. 13.5. Листкорозміщення:

1 — чергове; 2 — супротивне; 3 — кільчасте

 

Будь-яке листкорозміщення дає можливість рослинам уловлювати найбільшу кількість світла (іл. 13.5). З цим пов'язане і явище, що називається листковою мозаїкою, тобто таким розташуванням листків, коли вони не затіняють один одного. Це досягається різною довжиною та різним вигинанням черешків, різними розмірами листкових пластинок.

Листкова мозаїка характерна для багатьох рослин. Іноді трапляється і зворотне явище.

Наприклад, для захисту від яскравого світла листки евкаліпта повернені до світла ребром пластинки. Отже, жилки забезпечують опорну й транспортну функції, а листкорозміщення є пристосуванням для найкращого використання рослиною сонячного світла.

Які додаткові функції може виконувати листок і яка тривалість його життя?

Листки, видозмінюючись, можуть виконувати інші функції. Так, листки можуть нагромаджувати поживні речовини (цибуля, капуста). Листками може здійснюватися розмноження (наприклад у бегонії), видалення продуктів обміну речовин під час листопаду в дерев і кущів тощо.

Зазвичай листки живуть недовго. Рослини, які мають листки, що живуть декілька років й опадають неодночасно, а по черзі, називають вічнозеленими. До них належать рослини тропіків. У нас вічнозеленими рослинами є хвойні, брусниця, верес, барвінок тощо. Рослини ж, у яких листки опадають щорічно й одночасно, називають листопадними (наприклад дуб, вишня) (іл. 13.6).

Підготовка до листопаду розпочинається задовго до того, як настане несприятливий для рослин період. Вона супроводжується руйнуванням хлорофілу та зміною забарвлення листків, нагромадженням у них шкідливих для рослини продуктів обміну речовин, утворенням спеціального відокремлювального шару в місці прикріплення листка до стебла. Серед умов, які спричинюють листопад, найважливіше значення має зміна тривалості світлового дня, а також температура довкілля, вміст води в грунті тощо.

 

 

Іл. 13.6. Листопадна (1 - липа) та вічнозелена (2 — брусниця) рослини




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити