Біологія 7 клас

ВСТУП

 

2. Різноманітність живих організмів

Принадність світу — у його різноманітності.

О. Смирнов

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Організм, або жива істота, — будь-яке живе тіло. Іншими словами, це будь-яке тіло природи, яке виявляє ознаки живого. Як ви вже знаєте з уроків природознавства, кожна жива істота — це єдина цілісна система, побудована зі складових частин: клітин, тканин, органів, які чітко й злагоджено взаємодіють між собою. Дерево в яблуневому саду, білий гриб під дубом, карась у ставку — усе це організми. Кожна істота може жити лише у взаємодії з умовами середовища існування, її характерні особливості будови й життєвих функцій є ознаками пристосування до життя в ньому Наприклад, риби, які живуть у водному середовищі, мають для переміщення плавці, а птахи, які літають у повітрі, — крила. Організмів дуже багато, вони мають різні розміри, форму, забарвлення тощо. Для опису й упорядкування різноманітних існуючих і вимерлих організмів, їхнього розподілу (класифікації) на групи існує наука систематика. Класифікація організмів — це визначення місця організмів у системі органічного світу на основі їхньої подібності й відмінності від інших. Класифікувати певний організм — означає визначити належність до певних систематичних одиниць. Основною і найнижчою систематичною одиницею є вид, а найвищою — царство. Усю сукупність істот сучасного органічного світу об'єднують у 5 основних царств: Віруси, Бактерії, Рослини, Гриби й Тварини (іл. 2.2).

Іл. 2.1 Живі організми

 

ПОГЛИБЛЕННЯ ТЕМИ

Чим зумовлена надзвичайна різноманітність організмів?

Організми надзвичайно різноманітні за будовою, типом живлення, розмірами тощо. Так, за будовою організми поділяють на одноклітинні та багатоклітинні. Одноклітинними організмами називають істоти, які складаються лише з однієї клітини, що виконує всі необхідні для життя процеси (бактерії). Організми, тіло яких складається з великої кількості клітин, що спеціалізуються на виконанні окремих процесів життя, називають багатоклітинними (папороті, риби, птахи). Такі істоти мають тканини, органи. Лише віруси, які спричинюють різні захворювання, не мають клітинної будови. Ці форми життя займають у природі особливе місце. Вони проявляють ознаки живого, лише потрапивши в живі клітини інших організмів. Самостійно ж здійснювати життєві функції вони не можуть.

Іл. 2.2 Основні царства сучасною органічного світу

Кожен організм є відкритою системою, тому що бере із середовища завдяки процесам живлення необхідні поживні речовини й енергію. За типом живлення організми поділяють на автотрофні та гетеротрофні. Автотрофні організми, або автотрофи, самостійно виробляють усі необхідні для їхнього життя органічні речовини з неорганічних (рослини). Гетеротрофні організми, або гетеротрофи, не здатні самостійно синтезувати органічні речовини з неорганічних, тому живляться готовими органічними речовинами, виробленими іншими організмами (тварини, гриби).

Усім відомо, що одні організми живуть тільки на суходолі, інші — у воді, ще інші — у грунті тощо. Місця, у яких живуть організми, називають середовищем їхнього існування. Тобто, середовище існування — це частина природи, що безпосередньо оточує організми й здійснює на них прямий або непрямий вплив. На Землі вчені виокремлюють чотири середовища існування організмів: водне, наземно-повітряне, грунтове та організмове (іл. 2.3). У кожному середовищі для особин є певні умови життя, які створюються дією таких чинників, як світло, температура, вологість тощо. Ці чинники називаються екологічними. Саме особливості впливу екологічних чинників і відрізняють середовища існування між собою. Наприклад, у наземно- повітряному середовищі на організм впливають передусім світло, температура, вологість, а особливості водного середовища визначаються властивостями води й відсутністю різких коливань температури. Кожний живий організм пристосовується відповідно до навколишнього середовища. Це проявляється в особливостях його будови та життєвих функціях, які забезпечують певний спосіб життя. Наприклад, у коропа для дихання у водному середовищі є зябра, а в яблуні для життя в наземно-повітряному середовищі є крона й коренева система.

 

 

Іл. 2.3

Живі організми, виникнувши на Землі дуже давно, близько 4 млрд років тому, постійно розвиваються, удосконалюються, пристосовуючись до життя в різних середовищах — у воді, на суходолі, у грунті, в інших організмах. Отже, величезна різноманітність організмів зумовлена різноманітністю умов існування, що їх оточують, і їхнім тривалим історичним розвитком.

Для чого організми класифікують?

Увесь сучасний світ живого на нашій планеті налічує понад 2 млн видів істот. Щоб розібратися з такою величезною різноманітністю організмів, учені-біологи об’єднують їх у групи й дають кожній групі назву.

Для чого вивчати різноманітність живого? Як це робити? На ці та багато інших запитань відповідає систематика — наука, що вивчає різноманітність живих організмів і класифікує їх. Систематика одна з найдавніших біологічних наук. Ще давньогрецький учений Арістотель та його учень Теофраст намагалися класифікувати живі організми. Лише у XVIII столітті були закладені наукові основи класифікації рослин і тварин і введені із цією метою класифікаційні, або таксономічні одиниці. Групи організмів, які належать до певної одиниці класифікації, називають таксонами (іл. 2.4). Усі одиниці придумала людина для зручності класифікації. У природі ж є тільки види. Вони існують незалежно від того, усвідомлюємо ми це чи ні. Вид — основна найнижча одиниця класифікації.

Існують особливі правила, відповідно до яких таксонам надаються (присвоюються) назви. Усі таксони мають міжнародні (латинські) та національні назви. Для чого потрібні латинські назви таксонів? Це потрібно для того, щоб учені всього світу могли розуміти один одного, досліджуючи різноманітність живого.

Наукові назви видів завжди складаються з двох слів, а інших таксонів — з одного. Наприклад, тополя біла й тополя пірамідальна — назви двох видів з одного роду.

Усі таксони в системі, починаючи від видів, об’єднують на основі спільних ознак будови, споріднених зв’язків, походження та історичного розвитку.

Сучасні систематики найчастіше поділяють увесь світ живого на п’ять царств: Віруси (Vira), Бактерії (Bacteria), Рослини (Plantae, або Vegetabi 1 і а), Гриби (Mycota), Тварини(Animalia).

Іл. 2.4. Основні категорії класифікації рослин




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити