Біологія 7 клас

Розділ 1 РОСЛИНИ

 

Тема 2. РОЗМНОЖЕННЯ І РОЗВИТОК РОСЛИН

 

26. Сезонні явища в житті рослин

 

Основне поняття:СЕЗОННІ ЯВИЩА

Розгляньте ілюстрацію 26.1 «Схема обертання Землі навколо Сонця» і дайте відповідь на запитання. Завдяки чому змінюються нори року?

У природи всього чотири великих декорації — пори року, завжди ті самі актори — Сонце й Місяць, але вона змінює глядачів.

         А. Рівароль

Іл. 26.1. Схема обертання Землі навколо Сонця

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Сезонні зміни в природі характеризуються ритмічністю і впливають на життя рослин, яке також стає ритмічним. Біологічні ритми — це періодичні зміни біологічних процесів та явищ, які є відповіддю на регулярні зміни дії чинників середовища. Як вам відомо, обертання Землі навколо Сонця, обертання Землі навколо своєї осі й обертання Місяця навколо Землі зумовлюють регулярні зміни на нашій планеті світлового режиму, температури, вологості тощо. Найважливіше значення для організмів мають світло й температура. Багато процесів росту (наприклад швидкість росту) і розвитку (наприклад цвітіння, листопад) залежать від світла й регулюються ним. Однак головним є не кількість світла, а тривалість світлового та темпового періодів (фотоперіод). Періодичні зміни дії чинників середовища визначають наявність таких біологічних ритмів, як сезонні, добові тощо.

Сезонні ритми — це зміни зовнішнього вигляду, процесів росту й розвитку організмів упродовж року відповідно до чергування його сезонів. Причиною їх є обертання Землі навколо Сонця, унаслідок чого змінюються пори року, що характеризуються зміною кліматичних умов. Відповідно й у рослин проявляються інші ознаки пристосованості до змінених умов. Сезонні явища вивчає наука фенологія.

Добові ритми — це зміни стану організмів упродовж доби. Загальновідомо, що деякі рослини розкривають квітки вранці та закривають їх увечері. Але не всім відомо, що й такі процеси, як фотосинтез, випаровування води рослинами, поділ клітин тощо, теж мають правильну добову періодичність, яка зберігається за певних сезонних умов середовища. Саме ці внутрішні періодичні зміни й визначають зовнішні прояви добових ритмів, які узгоджують процеси життєдіяльності рослини зі змінами температури, вологості повітря тощо протягом доби.

ПОГЛИБЛЕННЯ ТЕМИ

Яке значення для рослин має тривалість довжини світлового дня?

Реакцію рослин на співвідношення тривалості дня і ночі називають фотоперіодизмом. Тривалість довжини світлового дня є найпостійнішим із чинників середовища, бо вона завжди незмінна в певному місці в даний день року, тоді як інші чинники (наприклад температура) можуть змінюватися в значних межах щодобово. Здатність організмів відповідати на зміну довжини світлового дня є пристосуванням до щорічних сезонних змін. Фотоперіодизм тісно пов’язаний з явищем «біологічного годинника».

Реакція рослин на ритми освітлення виражається зміною процесів їхнього росту та розвитку. За типом фотоперіодичних реакцій розрізняють такі групи рослин: 1) рослини короткого дня, яким для переходу до цвітіння потрібна тривалість світлового дня до 12 год (наприклад соя, тютюн, рис, айстри, хризантеми, просо); 2) рослини довгого дня — рослини, які зацвітають за тривалості світлового дня не менше 12-14 год (наприклад пшениця, картопля, цукровий буряк, жито, кріп); 3) рослини фотоперіодично нейтральні, цвітіння яких відбувається за будь-якої довжини світлового дня (наприклад кульбаба, помідор, соняшник, гречка). Отже, світло є основним регулятором росту та розвитку рослинного організму.

Для чого вивчають сезонні явища?

Фенологія — наука про сезонні явища в природі. Вона реєструє та вивчає періодичні явища в живій та неживій природі, що пов’язані зі змінами сезонів. Зазвичай розрізняють чотири сезони: весну, літо, осінь і зиму. Залежно від сезону в дерев, кущів і трав змінюються зовнішній вигляд, процеси росту та розвитку.

Весну поділяють на три періоди: рання весна — поява таловин, зникнення снігу на полях, цвітіння ранньоквітучих рослин-первоцвітів, початок сокоруху; середня весна (квітуча) — триває до зацвітання черемхи; пізня весна — відцвітає бузок, починає колоситися жито, відцвітають яблуні.

Літо поділяють на три періоди. Початок літа — на луках з’являються квітучі трави (волошки, дзвоники, ромашки тощо), у лісах зацвітає малина, у водоймах — глечики, у садах — садовий жасмин. У народному календарі червень називають різноцвіттям. Починають дозрівати суниці, з’являються літні гриби. Середина літа починається із зацвітання липи й триває звичайно до середини серпня. Дозрівають плоди вишні, чорниці, малини, смородини, аґрусу, черемхи тощо. На полях закінчується збирання озимих. Кінець літа триває від середини серпня до середини вересня, до перших заморозків. Це пора грибів, яка припадає на кінець літа й початок осені. У лісі дозрівають горіхи, починають жовтіти листки в липи й опадати листки в берези.

Осінь поділяють на два періоди. Перший період (від перших заморозків до кінця листопаду) — золота осінь, коли змінюється забарвлення листків і починається листопад. Для другого періоду (з кінця листопаду до замерзання водойм) характерний перехід від осені до зими. У цей час повністю припиняється ріст і розвиток рослин і в них настає період спокою.

Зиму поділяють на три періоди. Перший період (безсніжний) — початок зими — настає від моменту остаточного замерзання водойм до встановлення постійного снігового покриву. Другий період (справжня зима) триває до початку танення снігу на сонці. Третій період (передвесняний) триває до появи перших таловин. Узимку в рослинах уповільнюються або й практично повністю припиняються всі процеси життєдіяльності. Отже, знання сезонних явищ має велике значення для сільського господарства, екології, медицини. За допомогою фенологічних спостережень формується розуміння взаємозв’язків у природі, уявлення про мінливість і цілісність природи в цілому.

Яке значення для рослин має «біологічний годинник»?

Більшість учених вважають, що ритми рослин (наприклад закривання та розкривання квіток шипшини) регулюються клітинним механізмом, який має назву «біологічний годинник». «Біологічний годинник» — це здатність організму реагувати на плин часу. В основі цієї здатності рослин орієнтуватися в часі є чітка періодичність фізичних і хімічних процесів, які відбуваються в клітинах. І що є особливо цікавим, ця періодичність процесів не залежить від температури довкілля. Отже, завдяки «біологічному годиннику» рослини можуть відповідно реагувати на зміни пір року в результаті точного вимірювання тривалості світлового дня і пристосовуватися до відповідних умов навколишнього середовища.

 

САМОПЕРЕВІРКА Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

 

Зміст матеріалу

Ви опанували цю тему, якщо можете:

16. Розмноження рослин

—      назвати форми розмноження, види нестатевого розмноження в рослин;

—      порівняти статеве та нестатеве розмноження в рослин;

—      застосовувати знання про способи розмноження в рослин для вирощування культурних рослин

17. Вегетативне розмноження

—      назвати способи вегетативного розмноження в природі й у господарстві;

—      пояснити мету клонування;

—      робити висновки про значення в житті людини знань про процеси розмноження рослин

18. Будова й різноманітність квіток

—      назвати частини квітки, навести приклади одно- і двостатевих квіток, одно- і дводомних рослин;

—      порівнювати будову квіток різних рослин;

—      робити висновок про значення квіток у житті рослин, тварин і людини

19. Суцвіття

—      пояснити значення суцвіть для рослин;

—      назвати рослини з різними типами суцвіть;

—      порівняти прості та складні суцвіття

20. Запилення

—      назвати способи запилення в рослин;

—      розпізнати за будовою квітки спосіб запилення;

—      охарактеризувати пристосування рослин до самозапилення та перехресного запилення

21. Запліднення в рослин

—      назвати частини квітки, з якими пов’язане запліднення в рослин;

—      пояснити подвійне запліднення в рослин;

—      охарактеризувати утворення насіння та плодів

22. Насінина. Проростання насінини

—      порівняти будову насінин різних рослин;

—      описати досліди з вивчення умов проростання насіння;

—      пояснити значення періоду спокою в житті рослин

23. Плід

—      назвати рослини з різними типами плодів;

—      розпізнати різні типи плодів;

—      порівняти будову різних плодів

24. Поширення плодів і насіння

—      назвати способи поширення плодів і насіння;

—      робити висновки про значення плодів і насіння в житті людини;

—      охарактеризувати пристосування плодів і насіння рослин до поширення

25. Ріст і розвиток рослин

—      назвати типи росту в рослин;

—      назвати періоди й стадії розвитку рослин;

—      застосувати знання про процеси росту та розвитку рослин для їхнього вирощування

26. Сезонні явища в житті рослин

—      навести приклади добових і сезонних ритмів рослин;

—      пояснити значення сезонних явищ у житті рослин;

—      робити висновки про значення знань щодо процесів розвитку та розмноження рослин у житті людини




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити