Біологія 7 клас


Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН

 

Тема 3. ВОДОРОСТІ

 

27. Загальна характеристика водоростей

 

Основне поняття: ВОДОРОСТІ

Підводні висячі сади виконують функцію єдиної житниці океану, без якої життя в ньому було б неможливим.

Б. Сергеєв

Знайомтеся

Перші описи водоростей були виконані давньогрецьким ученим Діоскоридом і давньоримським ученим, державним діячем Плінієм Старшим (23-79 pp. н. е.), який описав їх у праці «Природня історія». З цією роботою пов’язують появу латинського терміна «alga» — «морська трава», «водорість», від якого пізніше виникла назва науки, що вивчає водорості, — альгологія.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Водорості — найдавніша група рослин на Землі (іл. 27.1). Це найпростіші рослинні організми, тому що в тілі водоростей немає тканин і воно не розділяється на органи. Таке тіло має назву шалом (або слань). Загальною ознакою всіх водоростей, як і більшості рослин, є наявність хлорофілу. Цей пігмент зумовлює здатність водоростей до фотосинтезу і забезпечує автотрофне живлення. У багатьох водоростей хлорофіл маскується іншими пігментами, які й надають рослинам різноманітного забарвлення. Забарвлення водоростей є пристосуванням до життя в різних умовах довкілля, зокрема до життя на різній глибині у воді. Хлорофіл міститься в хлоропластах, які ще називають хлорофіловими зернами, або хроматофорами. Найчастіше хлоропласти мають зернисту форму. Проте бувають веретеноподібні, стрічкоподібні, чашоподібні та інші. Форма хлоропластів, їхня кількість у клітині є важливими ознаками в класифікації водоростей. Клітина може мати один, два чи багато хлоропластів (іл. 27.2).

Життя водоростей здебільшого пов’язане з водним середовищем. Одні з них ростуть у солоній воді океанів і морів, інші — у прісних водах річок та озер. Проте водорості живуть і в ґрунті, на камінні, стовбурах дерев, навіть на снігу.

Іл. 27.1. Різноманітність морських водоростей

Іл. 27.2. Зелені водорості

Іл. 27.3. Різні типи організації водоростей:

1 — колонія з багатьох самостійних клітин, об’єднаних шаром слизу; 2 — колонія з фіксованою кількістю клітин, що не змінюється; 3 — колонія клітин, які об’єднуються між собою місточками (вольвокс); 4, 5 — розгалужений багатоклітинний толом

Іл. 27.4. Схема будови одноклітинної водорості

 

Розмір водоростей може бути від тисячних часток міліметра до кількох десятків метрів. Однією з основних умов існування водоростей є наявність світла, тому в поверхневих шарах їх завжди більше. За місцем зростання водорості поділяють на дві великі групи: водні та наземні.

Водорості виробляють величезну масу органічної речовини, збагачують воду та повітря киснем, є основою живлення водяних рослиноїдних тварин. Вони беруть участь в утворенні осадових порід, у ґрунтоутворенні. Людина вживає водорості в їжу, використовує як корм для худоби, як органічне добриво та джерело різних хімічних сполук.

ПОГЛИБЛЕННЯ ТЕМИ

Які особливості будови та життєдіяльності характерні для водоростей?

Тіло водоростей — талом — має різноманітну будову, форму, розміри, забарвлення тощо. За будовою водорості поділяються на одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми (іл. 27.3). Основними компонентами клітин водоростей є: клітинна оболонка, яка захищає клітину від несприятливих впливів; ядро, що містить спадкову інформацію і керує всіма процесами в клітині; цитоплазма з органелами, серед яких виокремлюються хлоропласти, що можуть мати різну форму; запасні речовини, якими є здебільшого вуглеводи (іл. 27.4). Забарвлення визначається пігментами, які містяться в хлоропластах. Крім зелених пігментів, у водоростей є ще й інші пігменти, які надають їхньому тілу червоного, жовто-зеленого, бурого забарвлення, маскуючи при цьому основне зелене. Живлення автотрофне, але за певних умов частина водоростей може переходити на гетеротрофне живлення (наприклад хлорела). Водоростям властиві різні способи розмноження: вегетативне — поділом клітини навпіл або відірваними частинами слані; нестатеве — за допомогою рухливих або нерухомих спор; статеве — за участю гамет. Наприклад, одноклітинна зелена водорість хлорела розмножується лише нестатевим способом, а морська зелена водорість ацетабулярія лише статевим. Отже, спільними для всіх водоростей ознаками є: а) клітинна будова; б) наявність хлорофілу; в) автотрофний тип живлення; г) відсутність тканин і вегетативних органів.

Де поширені водорості?

У зв’язку з тим, що умови життя у водному середовищі мало змінюються, більшість сучасних водоростей майже не відрізняються від первісних форм. Життя водоростей здебільшого пов’язане з водним середовищем, де вони живуть лише в тих шарах, куди надходить світло. Водорості можуть жити й на суходолі, але тільки в умовах постійного зволоження, оселяючись на корі дерев, стінах будинків тощо. Є водорості, які пристосувалися до життя в ґрунті, на поверхні снігу та льоду. Деякі види водоростей пристосувалися до співіснування з іншими живими організмами, оселяючись у середині їхнього організму. Серед водоростей немає таких видів, які б вели паразитичний спосіб життя. За місцем зростання водорості поділяють на такі групи: водні прісноводні, водні морські та наземні. Отже, водорості можуть жити у водному, Грунтовому й наземно-повітряному середовищах. Поширення цих рослин визначається наявністю світла та постійним зволоженням.

Яка роль водоростей у природі та в господарстві людини?

Водорості є джерелом їжі для багатьох водних мешканців (наприклад молюсків, риб), насичують киснем товщу води та повітря атмосфери. Разом із бактеріями багато водоростей здійснюють очищення водойм. Із решток водоростей після їхнього відмирання утворюються гірські породи (наприклад вапняк). Разом із тим водорості можуть і негативно впливати на якість води, створюючи біологічне забруднення. Так, при масовому розмноженні мікроскопічних водоростей у водоймах виникає явище, що дістало назву «цвітіння» води, коли вода стає зеленого, червоного, жовтого, коричневого кольору. З водоростей людина добуває речовини, які використовує для виробництва продуктів харчування. Деякі морські водорості їстівні й багатьом людям до смаку (бурі та червоні водорості). Найчастіше їх просто вибирають із води, але деякі види вирощують спеціально (наприклад морська капуста). У водоростях високий вміст вітамінів, мінеральних солей, тому їхнє постійне вживання в їжу запобігає різним порушенням обміну речовин. Бурі та зелені водорості є кормом для тварин (іл. 27.5). Крім того, з водоростей отримують добрива, їх застосовують у медицині. Сучасні препарати із цих рослин застосовують для лікування людей, які зазнали радіоактивного опромінення. Деякі водорості використовують для визначення ступеня забруднення середовища стічними водами та нафтопродуктами. Багато видів водоростей є зручними об’єктами для наукових досліджень. Отже, величезне значення водоростей у природі та для людини зумовлене здебільшого тим, що вони виробляють величезну масу органічної речовини та продукують кисень.

 

Іл. 27.5 Бура водорість




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити