Біологія 7 клас

Розділ 5. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ

 

Тема 10. ОРГАНІЗМИ Й СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ

 

62. Рослини й біотичні чинники

 

Як рослини, так і тварини бувають тісно пов’язані сіткою складних відносин.

Ч. Дарвін

Запам’ятайте Що ж поєднує живі істоти в лісі чи на луках, наприклад, квітки конюшини та джмелів, які літають над ними, і мишей, які живуть під ними? Одним із перших учених, які поставили собі це запитання, був Ч. Дарвін. Саме він описав зв’язок конюшини, джмелів і мишей (іл. 62.1). Тільки джмелі з їхнім довгим хоботком можуть запилювати квітки конюшини, яка добре ростиме там, де їх багато. Ці комахи будують свої гнізда під землею. Тут вони стають поживою гризунів, які полюбляють їхні личинки та мед. У тих місцях, де мало мишей, на полях більше джмелів і краще росте конюшина. Отже, усе в природі взаємопов’язано!

Іл. 62.1 Взаємозв'язки організмів у природі

Основний зміст

Як ми вже з’ясували, чинники живої природи, що зумовлені взаємозв’язками живих організмів між собою, називають біотичними. Ці взаємозв’язки бувають позитивними та негативними. Прикладом позитивних впливів може бути співжиття бульбочкових бактерій і бобових, коренів рослин з грибами, а також симбіотичні організми — лишайники. До негативних біотичних чинників можна віднести вплив на рослини грибів, бактерій і вірусів, які спричинюють їхнє захворювання; вплив рослин, які паразитують на рослинах.

Рослини живуть не відокремлено, а у взаємодії з іншими рослинами, бактеріями, грибами, тваринами. Зв’язки між організмами, що існують на певній території, дуже різноманітні: вони можуть приносити користь або шкоду, зумовлювати вплив на всі організми чи лише на один з них тощо. Тварини відіграють важливу роль у запиленні й поширенні рослин. Рослини є першою ланкою в ланцюгах живлення, оскільки лише вони здатні самостійно виробляти органічні речовини, а також є основою в співіснуванні всіх живих істот на певній території.

Наш південний степ, африканські савани, американські прерії формувалися під впливом багатотисячних стад копитних. Після освоєння людиною степів, саван, прерій у зв’язку з надмірним випасанням худоби й розорюванням значних площ під сільськогосподарські угіддя почалося руйнування природного рослинного покриву цих територій. На великих площах відбулися незворотні негативні зміни, що призвели до знищення стенів, саван, прерій.

Чим зумовлена різноманітність біотичних чинників?

Поширення рослин на Землі залежить не тільки від клімату, грунту та рельєфу, а й від організмів, які оточують рослини в природі. Біотичні чинники поєднують усі ті організми, які здійснюють певний вплив на життя рослини. Ці впливи можуть бути прямими та непрямими. Прямі впливи безпосередньо поєднують різні організми (наприклад, олень поїдає траву), а непрямими є впливи, за яких одні організми впливають на інші організми опосередковано, через зміну чинників середовища або через треті організми (наприклад, лев, поїдаючи зебру, впливає на рослинність савани: бактерії гниття розкладають рештки, створюючи перегній для життя рослин). Залежно від того, які організми здійснюють впливи, розрізняють фітогенні (вплив рослин), зоогенні (вплив тварин) і антропогенні (вплив людини) чинники.

Які форми взаємодії організмів є найпоширенішими в житті рослин?

Найпоширенішими формами взаємодій рослин з іншими рослинами, грибами, бактеріями чи тваринами є мутуалізм і паразитизм. Мутуалізм — це форма взаємодії, за якої спостерігається взаємовигідне співжиття організмів різних видів. Такі зв’язки існують, наприклад, між рослинами родини Бобові й азотфіксуючими бульбочковими бактеріями, які оселяються на їхніх коренях. Взаємовигідним для обох організмів є і спільне існування коренів рослин із грибницею шапкових грибів (наприклад берези й підберезника, підосичника й осики, боровика й сосни). Паразитизм — форма взаємодії, за якої одні організми використовують інші організми як середовище існування та джерело живлення. Рослинами-паразитами є повитиця, петрів хрест, вовчок (іл. 62.2). Омела, дзвінець — рослини-напівпаразити, оскільки, прикріплюючись до рослини-хазяїна й живлячись його речовинами, вони самі не лише здатні до фотосинтезу, а й фотосинтезують.

Існують форми взаємодії, за яких одні організми пригнічують або припиняють існування інших організмів. Серед цих взаємодій можна виокремити виїдання, конкуренцію і хижацтво. Виїдання — це форма взаємодії, за якої тваринні організми поїдають рослини (іл. 62.3). Рослиноїдними тваринами є різні види комах, гризунів, копитних ссавців. У рослин є різноманітні пристосування до захисту від виїдання. Наприклад, вироблення отруйних речовин, утворення колючок, шипів тощо. Конкуренція — це форма взаємодії, що проявляється в змаганні за засоби існування та умови розмноження. Особини одного чи різних видів можуть змагатися між собою за воду, освітлення, поживні речовини тощо. Прикладом конкуренції може бути змагання між соснами за світло й простір в одновіковому лісовому насадженні. Ті рослини, які ростуть швидше, затінюють відстаючих, чим ще більше затримують їхній ріст.

 

Іл. 62.2 Рослини-паразити: 1 — повитиця; 2 — вовчок; 3 — петрів хрест

Іл. 62.3. Виїдання рослин: 1,2 — комахами; 3 — гризуном

Які основні життєві форми є в рослин?

Відмінності між життєвими формами полягають у формі росту, галуження, тривалості життя тощо. Основними життєвими формами рослин є дерева, кущі й трави. Дерева — це багаторічні рослини з чітким поділом надземної частини на здерев’яніле стебло й крону. Пригадайте, як називають здерев’яніле стебло. Так, його називають стовбуром (наприклад вишня, сосна). Тривалість їхнього життя становить сотні років. У дерев спостерігається швидкий і тривалий верхівковий ріст, унаслідок якого крона розміщується високо над землею, що сприяє найкращому поглинанню сонячної енергії. Така життєва форма є пристосуванням до найсприятливіших кліматичних умов. Кущі — це рослини з численними здерев’янілими стеблами висотою 0,5-5 м (наприклад смородина, бузок). Тривалість життя кущів може становити в загальному навіть кілька сотень років, але кожний зі стовбурів живе в середньому 10-40 років. Трави — це рослини здебільшого з невисоким, нездерев’янілим стеблом (наприклад пшениця, картопля). Вони бувають одно-, дво- та багаторічні. Трав’янисті рослини відзначаються величезною різноманітністю. Отже, основними життєвими формами рослин є дерева, кущі й трави.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити