Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Підручник Біологія 7 клас - Остапченко Л.І. - Освіта 2015 рік

ТЕМА 1 РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН

§17. РИБИ

Пригадайте, що таке хорда.

Усі ви пули вислів: «Почувається, як риба у воді». Так кажуть тому, що риби найкраще пристосовані для мешкання у водоймах. Для цього вони мають безліч пристосувань.

ЯКІ ОЗНАКИ ПРИТАМАННІ РИБАМ?

 Риби здатні плавати за допомогою плавців і дихають розчиненим у воді киснем за допомогою зябер. Риби поширені в усіх типах прісних і солоних водойм нашої планети. Під кригою в антарктичних й арктичних морях, а також на великих глибинах багато видів риб живуть при температурі нижче 0 °С, натомість відомі риби - мешканці гарячих джерел Північної Америки, які живуть за температури близько + 50 °С.

Особливості зовнішньої будови риб розглянемо на прикладі звичайного мешканця прісних водойм України - окуня річкового (мал. 95). Тіло риби поділяють на голову, тулуб і хвіст. Голова нерухомо сполучена з тулубом: чітких меж між відділами тіла немає. Вони плавно переходять один в одного, що забезпечує обтічну форму тіла.

Ротовий отвір оточений верхньою та нижньою щелепами. Нижня щелепа рухома, що дає змогу активно захоплювати здобич (річковий окунь - хижак). На голові також є очі та органи нюху: парні отвори - ніздрі. З боків голови розміщені зяброві кришки, які прикривають органи дихання - зябра.

Maл. 95. Зовнішня будова окуня річкового: 1 - голова; 2 - тулуб; 3 - хвіст; 4 - спинні плавці; 5 - хвостовий плавець; 6 - анальний плавець; 7 - черевний плавець; 8 - грудний плавець; 9 - зяброва кришка

Плавці забезпечують рух тварини або регулюють її положення в товщі води. Це згортки шкіри, які зазвичай мають у своєму складі опорні скелетні утвори - промені. Плавці бувають парними та непарними. До парних плавців належать грудні та червні, до непарних - хвостовий, анальний та спинний (один або декілька) (мал. 95). Хвіст, що закінчується хвостовим плавцем, - головний орган руху. Для повільного руху вперед або назад слугують грудні плавці. Парні грудні та черевні плавці слугують своєрідним «стерном глибини» - дають змогу змінювати напрямок руху. Непарні плавці (спинні та анальний) забезпечують стабільне положення тіла риби у воді.

Тіло риби вкрите лускою, що захищає її від механічних пошкоджень і надає більшої обтічності. Шкіра має залози, які виділяють слиз. Він захищає шкіру від проникнення хвороботворних організмів і полегшує плавання, зменшуючи тертя у воді.

Відомо дві великі сучасні групи риб - кісткові та хрящові.

ЯКІ БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КІСТКОВИХ РИБ?

У скелеті цих тварин переважає кісткова тканина. Зябра прикривають зяброві кришки. Більшість кісткових риб мають особливий орган - плавальний міхур (мал. 96). Цей тонкостінний виріст кишечнику, заповнений газами, допомагає рибам триматися у товщі воді.

Самки кісткових риб відкладають вкриті драглистою оболонкою ікринки у воду або на підводні предмети, а самці поливають їх «молочком» - сім’яною рідиною. Для розвитку зародка в його тілі міститься запас поживних речовин (жовток). Розвиток у більшості кісткових риб непрямий: личинки значно відрізняються від дорослих риб.

• Осетроподібні відрізняються за будовою від інших кісткових риб. Їхній скелет переважно хрящовий, кістки є лише у черепі. Хорда зберігається протягом усього життя. Передня частина голови видовжена, ротовий отвір має вигляд поперечної щілини; хвостовий плавець у вигляді півмісяця; парні плавці розташовані горизонтально. Уздовж тіла п’ятьма рядами проходять великі кісткові щитки. Крім того, шкіра вкрита багатьма дрібними лусочками. У морях і річках нашої країни мешкають чорноморська білуга, осетри азово-чорноморський та атлантичний, стерлядь і севрюга (мал. 97). Більшість із цих видів занесено до Червоної книги України.

Maл. 96. Плавальний міхур риби густо оплетений кровоносними судинами

Maл. 97. Осетроподібні риби: 1 - осетер азово-чорноморський; 2 - севрюга

Осетроподібні мають велике промислове значення. Через інтенсивний промисел, спорудження гребель, забруднення та обміління водойм чисельність цих риб різко знизилася, тому їх вилов обмежений, а багатьох видів - узагалі заборонений. Людина штучно розводить деякі види осетроподібних. Зокрема, створено гібрид білуги та стерляді - бістер, який швидко росте й має високі харчові якості.

• У коропоподібних щелепи не мають зубів, однак на задній зябровій дузі є особливі кісткові утвори - глоткові зуби, за допомогою яких вони можуть перетирати їжу. Коропоподібні - переважно всеїдні риби. Серед них трапляються хижаки (наприклад, жерех) та рослиноїдні види (як-от, товстолоб) (мал. 98).

У рибних господарствах розводять різноманітні породи коропів. Дикий предок коропа - сазан - мешкає у Дніпрі та інших річках України. Сріблястий карась є об’єктом промислу та спортивної рибалки.

• Найбільший серед риб - мешканців українських водойм, - представник сомоподібних - сом звичайний, або європейський (мал. 99). Шкіра сома не має лусок, а в роті є кілька рядів гострих зубів. Довгі вуса - органи дотику - допомагають тварині орієнтуватись у темряві (вона переважно активна вночі) та каламутній воді. Сом - хижак, який, лежачи на дні, підстерігає здобич - риб, водоплавних птахів тощо.

• Оселедцеподібні - риби дрібних і середніх розмірів. Їхнє обтічне тіло, за винятком голови, вкрите дрібною лускою, що надає йому сріблястого кольору. В Україні в Чорному морі поширений чорноморський оселедець, анчоус європейський, або хамса, та інші промислові види оселедцеподібних (мал. 100. А).

Мал. 98. Коропоподібні: 1 - короп; 2 - товстолоб

Мал. 99. Сом звичайний

Мал. 100. А. Оселедцеподібні: 1 - оселедець чорноморський; 2 - aнчoyс європейський. Б. Лососеподібні: 1 - xapіyc европейський; 2 - дунайський лосось; 3 - форель райдужна

• Характерна ознака представників лососеподібних - наявність особливого позбавленого променів жирового плавця, розташованого на спинному боці тіла перед хвостовим. Більшість видів лососеподібних мешкає в морях, однак для розмноження заходить у річки. В Україні мешкає харіус європейський (у басейнах Дунаю та Дністра), дунайський і чорноморський лососі (мал. 100. Б, 1, 2), які занесені до Червоної книги України. Форель райдужна (мал. 100. Б, 3) віддає перевагу прохолодній воді, тому мешкає у гірських річках. Її штучно розводять у рибних господарствах Закарпаття, Карпат і Криму.

• Окунеподібні - переважно хижаки. Багато видів мають промислове значення. У Чорному морі добувають скумбрію, ставрида, різноманітні види бичків. У прісних водоймах України поширені окунь річковий, судак. йорж та інші види цих риб (мал. 101).

ЯКІ ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ ХРЯЩОВИХ РИБ?

 Ці риби поширені майже виключно в морях. З боків або знизу голови помітні 5-7 парних зябрових щілин. Грудні та черевні плавці розміщені в горизонтальній площині. Плавального міхура немає. Шкіра цупка та зазвичай укрита лусками, що нагадують маленькі зубчики. У хижих акул зуби трикутні та розміщені в кілька рядів, причому зламані зуби замінюються новими. Скелет хрящових риб утворений виключно з хрящової тканини.

У хрящових риб розвиток прямий: самка відкладає яйця (ікринки, вкриті щільними додатковими оболонками). З них виходять молоді риби, що загалом нагадують дорослі особини. У деяких видів яйце затримується в материнському організмі доти, доки всередині яйця не сформується живе маля (явище яйцеживонародження). У деяких видів акул і скатів зародок отримує поживні речовини від організму матері через її кровоносну систему. Таким видам притаманне справжнє живонародження. Найпоширеніші хрящові риби - акули та скати.

Мал. 101. Окунеподібні: 1 -скумбрія; 2- судак

Мал. 102. Акула катран

• Акули мають переважно обтічну форму тіла. Зяброві щілини розташовані з боків голови. Передня частина голови видовжена. Рот у формі півмісяця, він оточений великою кількістю зубів. Основним органом руху слугує хвостовий плавець, верхня лопать якого більша за нижню. У великій печінці цих тварин відкладається жироподібна речовина, яка підвищує їм плавучість і компенсує відсутність плавального міхура. Більшість акул - активні хижаки, лише деякі види (наприклад, китова акула) живляться дрібними організмами. У прибережних водах Чорного моря поширена колюча акула, або катран (мал. 102). Цей яйцеживородний вид сягає трохи більше метра завдовжки, живиться рибою, молюсками, ракоподібними та не становить небезпеки для людини.

• Тіло скатів сплощене зверху вниз. Плавають вони, хвилеподібно рухаючи широкими грудними плавцями. Зяброві щілини розміщені, на відміну від акул, знизу голови. Більшість цих риб веде придонний спосіб життя - вони лежать на морському дні, чатуючи на здобич, або закопуються в пісок. У прибережній смузі Чорного та Азовського морів мешкають два види скатів - шилуватий, або морська лисиця, та хвостокол (мал. 103). Морська лисиця цілий рік мешкає на глибинах до 100 м. Вона сягає до 125 см завдовжки. Хвостокол щороку мігрує на зимівлю в Середземне море і в наших водах трапляється лише навесні та влітку. На його хвості є зазубрена голка до 30 см завдовжки, яка слугує для захисту від ворогів; відомі випадки поранення людей.

Акул і меншою мірою скатів відловлюють заради шкіри, з якої виробляють сумки та інші галантерейні вироби, поживного м’яса (катран, оселедцеві акули) та печінкового жиру - джерела вітамінів та інших корисних речовин. Для життя та здоров’я людини небезпечні тигрова акула завдовжки до 5 м, біла акула (або кархародон) завдовжки до 6 м та акула-молот, названа так тому, що її паща настільки широка, що голова розширена вбік і нагадує молот (мал. 101). Небезпечні також ураження електричними розрядами електричних скатів та поранення, завдані скатами-хвостоколами (див. форзац І).

Мал. 103. Скати: 1 - скат шипуватий, або морська лисиця; 2 - хвостокол

Мал. 104. Небезпечні для людини акули: 1 - біла акула; 2 - акула-молот

Біологічний словничок: плавці, плавальний міхур, кісткові риби, хрящові риби.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Риби - це хребетні тварини, які живуть виключно у воді. Для них характерні такі ознаки: тіло поділяється на голову, тулуб і хвіст; наявні парні та непарні плавці; тіло риб вкрите лускою; більшість риб дихає за допомогою зябер.

Найбагатша на види група хребетних тварин - кісткові риби. Ті представники мешкають у всіх типах солоних і прісних водойм. Важливе промислове значення мають представники осетроподібних, коропоподібних, сомоподібних, оселедцеподібних, лососеподібних, окунеподібних тощо.

Хрящові риби майже всі - мешканці морів: скелет у них повністю хрящовий; хрящові риби не мають зябрових кришок. Їхні зяброві щілини відкриваються назовні самостійними отворами; у хрящових риб відсутній плавальний міхур. Основні групи хрящових риб - акули та скати.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

1. Де мешкають риби? 2. Які ви можете назвати пристосування риб до середовища життя? 3. Які відділи тіла риб вам відомі? 4. Які функції плавців? 5. Які функції луски? 6. Які характерні ознаки кісткових риб? 7. Назвіть представників кісткових риб. Які з них мають промислове значення? 8. Які характерні ознаки хрящових риб? Назвіть представників хрящових риб.

ОБГОВОРІТЬ У ГРУПАХ

Які основні пристосування кісткових і хрящових риб до середовища життя?

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ І КМІТЛИВИХ

Відзначте в зовнішній будові окуня річкового ознаки пристосованості до мешкання у водоймах.

Цікаво!

• Кистеперих риб ще порівняно недавно вважали вимерлими. У1938 р. в Індійському океані, поблизу узбережжя Африки, було виловлено невідому доти рибу, яку назвали латимерією (мал. 105). Предки латимерії мешкали у прісних водоймах, де відчувалася нестача кисню. У зв'язку із цим у давніх кистеперих разом із зябрами утворилася легеня (виріст кишечнику). Отже, крім кисню, розчиненого у воді, вони могли дихати й атмосферним киснем. У сучасної латимерії, яка мешкає на великих глибинах, легеня заповнена жировою тканиною. Парні плавці кистеперих за своєю будовою подібні до кінцівок наземних тварин. Це давало можливість предкам латимерії виходити на суходіл і переповзати з однієї водойми в іншу. Викопних кистеперих риб учені вважають предками наземних хребетних тварин. У1998 р. біля берегів індонезійського острова Сула весі було знайдено ще один вид латимерій. Отже, Світовий океан зберігає ще багато таємниць!

Мал. 105. Латимерія

Мал. 106. Дводишна риба африканський протоптер

    • Дводишні риби поширені в прісних водоймах Австралії, Африки та Південної Америки. Крім зябер, вони мають одну ми дві легені, які забезпечують їм дихання атмосферним повітрям. Легеневе дихання допомагає дводишним рибам переживати періоди пересихання водойм або нестачу кисню у воді (мал. 106).

•   Електричні скати мають особливі утвори для нападу та захисту - електричні органи. Вони здатні виробляти електричні розряди напругою від 60 до 230 вольт та становлять собою видозмінені посмуговані м’язи.

•   Хижа риба піранья (мал. 107) поширена в басейнах Амазонки та інших річок Південної Америки. На відміну від її мирних родичів - королів, карасів тощо, у цієї риби в роті є численні гострі зуби. Вона полює великими зграями, нападаючи на будь-яку тварину, що знаходиться у воді.

•   У тропічних і субтропічних частинах Світового океану поширені летючі риби (мал. 108). Вони мешкають у поверхневих шарах води та живляться дрібними організмами (наприклад, креветками). У погоні за здобиччю або тікаючи від ворогів, вони здатні розвивати швидкість до 65 км на годину та, використовуючи плавці як крила, вистрибувати з води і пролітати в повітрі до 400 м.

•   У теплих водах морів та океанів поблизу поверхні води повільно плаває, підкоряючись океанічним течіям, химерна риба-місяць (мал. 109). Тіло цієї великої риби (довжина - до 4,26 м, маса - до 2235 кг) сплющене з боків, дископодібне, а плавці короткі. Самка риби-місяця за нерест продукує до 300 млн ікринок. Для порівняння: самка тріски - до 10 млн. атлантичного осетра - до 2,5 млн. сазана та судака - до 1 млн.

Мал. 107. Піранья

Мал. 108. Летюча риба

Мал. 109. Риба-місяць

Мал. 110. Риба-вудильник

•   Цікава група риб - вудильники, або морські чорти (мал. 110). Їхній спинний плавець, що розміщений на голові, утворює особливий виріст. Морський чорт рухає ним. і створюється вражання, ніби це живий черв’як. Риба, що пропливає повз морського чорта, намагається заковтнути «черв'яка» і сама стає здобиччю.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.