Підручник Біологія 7 клас - Шабанов Д.А. - Грамота 2015 рік

Тема 1 РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН

§ 29. Життя звичайної лисиці

1. Дивовижна здатність до пристосувань. Щоб розглянути особливості життя ссавців, оберемо звичайну лисицю, яка поширена по всій Україні. Лисиця належить до родини Собачі ряду Хижі та є близькою родичкою свійського собаки. Довжина тіла лисиці становить 60-90 см, довжина хвоста — 40-60 см, важить тварина 6-10 кг.

Цей вид має дивовижну здатність пристосовуватися до різних природних умов. Лисиці живуть у тундрі й у лісах, у степу й у пустелі, у горах і навіть у містах. У різних умовах лисиця знаходить найкращі способи полювання та захисту від ворогів. Вона живиться найрізноманітнішими тваринами (від комах до зайців) і навіть плодами та ягодами. Але основна її їжа — мишоподібні гризуни.

Вас не здивувало, що кількість видів ссавців, панівної групи в сучасному тваринному світі, є доволі невеликою — 4700 видів? Це менше, ніж у рядах Безхвості амфібії або Лускаті. Річ у тому, що більшість видів ссавців має широкі ареали та значно впливає на життя представників усіх інших груп організмів. Саме тому відносно нечисленний клас тварин став найважливішим для сучасної живої природи.

2. Зовнішня будова лисиці. Представники виду, який ми розглядаємо, мають гнучке й мускулисте тіло, укрите шерстю (волосяним покривом). Узимку густа й пухнаста шерсть захищає лисицю навіть від сильного морозу (рис. 29.1), улітку ця тварина здається обскубаною (рис. 29.2).

Розрізняють два типи волосся — остьове й підшерстя (рис. 293). Остьове волосся захищає шкіру від ушкоджень, а м’яке густе підшерстя зберігає тепло. У хижих і деяких інших звірів є волосини, розташовані здебільшого невеликими пучками на голові та кінцівках, — вібриси (рис. 29.4). Це — органи дотику. Шерсть зігріває тіло звірів, а розміщені у шкірі потові залози його охолоджують. Оскільки запах поту може попередити жертву про наближення хижака, у хижих потових залоз мало. Тому в спеку лисиця охолоджується, висунувши язик і дихаючи широко відкритим ротом.

Рис. 29.1. Лисиця: зовнішній вигляд

Рис. 29.2. Мати принесла лисеняті їжу

Рис. 29.3. Типи волосся лисиці

Заради хутра на лисиць полюють, а також розводять їх спеціальні різновиди на звірофермах (рис. 29.5).

У більшості ссавців міцна гнучка шия забезпечує рухливість великої голови з добре розвиненими органами чуття. Рухаючи вушними раковинами, лисиця спрямовує їх на джерело звуку. Рот звірів обмежений губами — мускулистими складками шкіри. Малятам губи потрібні для ссання молока, а дорослим тваринам вони допомагають захоплювати корм.

У лисиці, як і в інших представників ряду Хижі, добре розвинені всі три групи зубів, але найбільшими є ікла. Особливістю тварин цього ряду є те, що один з верхніх і один із нижніх корінних зубів із обох боків щелепи перетворюються на хижі зуби, що мають гострий ріжучий край. Ними хижаки розгризають кістки.

Кінцівки лисиці розташовані не з боків тулуба, як у сучасних рептилій, а під ним. Це полегшує утримування тіла над землею: рептилії цього досягають силою м’язів, а ссавці — завдяки міцності кісток. Порівняно з людьми лисиця ходить ніби навшпиньках. Річ у тім, що одні ссавці (ведмеді, люди тощо) спираються на всю стопу, а інші — лише на пальці (рис. 29.6).

3. Розмноження лисиці. Кожна пара лисиць має свою ділянку, де є місце для нори й території, на яких лисиці живляться. Завдяки кігтям на пальцях лисиця добре копає, тож пара лисиць може вирити собі нору сама. Утім, коли є можливість зайняти нору борсуків або бабаків, лисиці залюбки це роблять.

Рис. 29.4. Роздивіться голову лисиці детальніше

Рис. 29.5. Чорнобура лисиця на звірофермі.

Цю тварину вирощують для виробництва хутряних виробів; щоб отримати хутро, її вб’ють.

Рис. 29.6. Вовк (як і лисиця) при ходьбі спирається на пальці (а), а мавпа (як і людина) — на всю стопу (б)

Рис. 29.7. Лисеня — сама чарівність... Але не забувайте: ссавці — наші близькі родичі, і від них легко можна заразитися спільними для тварин і людей хворобами!

Парування лисиць відбувається взимку.

Приблизно через 2 місяці, навесні, самка народжує від 4 до 12 цуценят. Перші півтора місяці життя вони живляться молоком матері, а з часом починають уживати їжу, яку їм приносять батьки у своєму шлунку.

Доросла лисиця відригує напівперетравлену їжу, і цуценята їдять її прямо з рота дорослої тварини. На рисунку 29.2 (с. 115) зафіксовано саме цей процес.

Восени молоді лисиці стають самостійними та йдуть шукати собі пару й місце для нори...

Проте, якими б симпатичними вам не здавалися лисиці, варто пам’ятати: вони є розносниками небезпечних хвороб, зокрема сказу (рис. 29.7). Якщо ви побачите лисицю, яка не боїться вас і сміливо йде вам назустріч, — тікайте від неї, залізьте на дерево або відженіть палицею. Здорова лисиця боїться людини, а вірус сказу «вимикає» цю реакцію. Укус такої лисиці є смертельно небезпечним. Зі сказом у лисиць борються шляхом щеплень. Принаду, оброблену вакциною проти сказу, розкидають у тих місцях, де її з’їдять лисиці. Це, звісно, не вирішує проблему повністю, але зменшує небезпеку.

Ссавці вкриті волосяним покривом, що складається з остьового волосся та підшерстя; вібриси — довгі волоски, що є органами дотику. Для ссавців характерною є турбота пропотомство та гнучка, залежно від обставин, поведінка.

Остьове волосся, підшерстя та вібриси; губи; хижі зуби.

1. Чому на рисунку 29.1 (с. 115) лисиця виглядає гладкішою, ніж на рисунку 29.2 (с. 115)1

2. Чому в новонароджених звірів найчастіше немає зубів?

3. Укажіть у тварин, зображених на рисунку 29.6, тазостегновий, колінний і гомілковостопний суглоби (де їх шукати, дивіться на рисунку 21.5, с. 85).

4. Собаки й коти — добре відомі нам тварини. Поясніть, чому вони відрізняються.

Рис. 29.8. Голі землекопи

4. Соціальні звірі. Голі землекопи (рис. 29.8) — це підземні гризуни, які живуть у Кенії, Ефіопії та Сомалі, ведуть соціальне життя, подібно до бджіл і мурах. Вони живуть колоніями, що складаються з 80 та більше особин. Від підземних камер, де мешкають «королева» й два-три самці, у різні боки відгалужуються тунелі загальною довжиною до 5 км! «Королева» народжує й вигодовує виводок за виводком малят, за якими доглядають робочі особини. Вони ж прогризають тунелі, шукають корм (підземні бульби) та захищають колонію від змій. Голі землекопи майже нездатні регулювати температуру свого тіла. Кожен із них не в змозі повністю перетравити корм, багатий на клітковину, і вони поїдають послід одне одного. «Королева» виділяє речовини, що стримують розмноження робочих. Якщо вона гине, робочі самки починають битися між собою, поки одній із них не вдасться посісти місце, що звільнилося.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити