Підручник Біологія 7 клас - Шабанов Д.А. - Грамота 2015 рік

Тема 

2 ПРОЦЕСИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТВАРИН

§ 37. Транспортна система

1. Чому система називається транспортною? Якщо тварина є досить великою, обмін речовин між її частинами не може відбуватися без транспортної системи. Транспортна система — це сукупність порожнин, якими переміщується рідина, що розносить речовини по тілу.

Транспортна система може переносити поживні речовини від травної системи, кисень — від органів газообміну, вуглекислий газ та інші продукти обміну від тканин, де відбувається клітинне дихання. Транспортні рідини (кров тощо) — це тканини внутрішнього середовища (рис. 37.1). Вони мають багато рідкої міжклітинної речовини, яка називається плазмою, і формені елементи (клітини з певними функціями).

Тим тваринам, які мають прискорений обмін речовин, а також тим, котрі мешкають в умовах нестачі кисню, може бути замало кількості газів, що розчиняються в їх транспортній рідині. У таких тварин з’являються дихальні пігменти (гемоглобін тощо). Це речовини, які зв’язуються з киснем і вуглекислим газом. Дихальні пігменти можуть міститися в певних клітинах (як гемоглобін міститься в еритроцитах хребетних) або просто бути розчиненими в плазмі.

2. Колообіг у транспортній системі. Транспортні рідини тварин перебувають у безперервному русі, здійснюючи свій колообіг.

Рушієм цієї рідини, як правило, є спеціальний орган — серце. В одних тварин цей колообіг відбувається лише по судинах. Така транспортна система називається замкненою.

В інших тварин транспортна рідина в певних місцях виливається із судин у порожнини. Така система називається незамкненою.

У транспортній системі виокремлюють три типи судин (рис. 37.2).

Артерії переміщають транспортну речовину від серця. Вони мають добре розвинений шар м’язів, що може витримувати досить високий тиск крові. Найбільшою судиною є аорта — артерія, що починається від серця. Венами транспортна рідина прямує до серця. Стінки вен тонші, а внутрішній сполучнотканинний шар часто має вирости-кишені, які перешкоджають зворотному руху крові. Найменшими судинами є капіляри. У тварин із замкненою кровоносною системою вони проходять крізь усі органи й тканини. Саме через них проходить обмін речовин між транспортною рідиною й органом, у якому вони розташовані.

Рис. 37.1. Склад транспортної рідини (на прикладі крові людини)

Рис. 37.2. Схема будови судин

3. Кров і гемолімфа. Чому ми називаємо транспортну систему хребетних кровоносною, а подібну систему багатьох безхребетних (наприклад, членистоногих) — ні? У хребетних (а також, наприклад, кільчастих червів) транспортна система замкнена. Транспортна рідина переносить не тільки поживні речовини та продукти обміну речовин, а й розчинені гази: кисень і вуглекислий газ. Вона має червоний колір завдяки дихальному пігменту, що містить залізо, — гемоглобіну. Така транспортна речовина називається кров’ю, а система, якою вона рухається, — кровоносною системою.

У членистоногих, молюсків і деяких інших безхребетних транспортна система незамкнена, і рідина, що по ній рухається, називається гемолімфою. У комах гемолімфа (звичайно безбарвна) переносить поживні речовини та продукти обміну. У молюсків і деяких членистоногих гемолімфа, крім того, переносить гази й може містити дихальні пігменти. У такому разі вона має блакитний або зелений колір (зумовлений тим, що ці пігменти містять атом Купруму).

4. Замкнена кровоносна система кільчастих червів. Із тих груп, що ви вивчали, кільчасті черви мають найпростіше побудовану замкнену кровоносну систему. Її основу складають спинна й черевна судини (рис. 37.3). Їх з’єднують кільцеві судини, що розташовані в кожному сегменті тіла. Кільчасті черви не мають серця, а рух крові забезпечується скороченням ділянок спинної та кільцевих судин. Кров у цих тварин може бути безбарвною, зеленою або навіть червоною.

5. Незамкнена транспортна система членистоногих і молюсків. Представники типів Членистоногі та Молюски мають незамкнену транспортну систему, у якій рухається гемолімфа.

У членистоногих рух гемолімфи забезпечується спинною судиною. Вона поділена на дві ділянки. Задня, що розташована в черевці, — це «серця», а передня, що тягнеться до голови, — аорта (рис. 37.4).

Рис. 37.3. Схема будови кровоносної системи кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка)

Рис. 37.4. Схема будови транспортної системи комах

Рис. 37.5. Схема будови транспортної системи черевоногого молюска

«Серця» утворюються завдяки наявності перетяжок, що поділяють судину на окремі сегменти. Кожен із сегментів має парні отвори з клапанами, через які збагачена поживними речовинами гемолімфа з порожнини тіла потрапляє в спинну судину.

Клапани в отворах перешкоджають зворотному руху гемолімфи. По аорті гемолімфа тече до голови, де виливається в порожнину тіла. Цією порожниною вона, омиваючи органи, повертається до черевця.

У молюсків серце має один шлуночок та одне або декілька передсердь (рис. 37.5). На відміну від членистоногих, у молюсків гемолімфа виливається в порожнини безпосередньо біля органів. Від легень та інших органів до серця й від серця до цих органів вона рухається судинами.

Головоногі молюски мають замкнену транспортну систему, подібну до транспортної системи риб.

Транспортна система призначена для перенесення речовин у тілі досить великих тварин. Вона може бути замкненою або незамкненою. У транспортній системі виокремлюють три типи судин: артерії, вени й капіляри. Транспортними речовинами можуть бути кров і гемолімфа, колір яких залежить від дихального пігменту. Пігменти підвищують кількість газів, які може переносити транспортна речовина. Безхребетні мають замкнену (кільчасті черви) або незамкнену (членистоногі, молюски) транспортну систему.

Транспортна система; дихальні пігменти; серце; замкнена й незамкнена транспортні системи; кровоносна система; аорта; артерії, вени та капіляри; кров і гемолімфа.

1. Які речовини може переносити транспортна система?

2. Навіщо потрібні дихальні пігменти?

3. Як пов’язана досить проста транспортна система комах із будовою їхньої дихальної системи?

4. Поясніть, чому у тварин з’являється транспортна система. Чому вона може зникати у внутрішніх паразитів?

6. Захисні властивості гемолімфи. Гемолімфа комах може містити речовини, що роблять її гіркою, їдкою або навіть отруйною. Якщо ви візьмете в руки сонечко, воно виділить із суглобів кінцівок краплі гіркої гемолімфи (рис. 35.6, с. 141). Саме для того, щоб попередити можливих хижаків про її неприємний смак, сонечко має яскраве забарвлення. Подібний захист має й колорадський жук (рис. 13.5, с. 53). Отрута малорухливого жука олійниці (рис. 35.7, с. 141), якого можна побачити в травні, набагато небезпечніша. Якщо вона потрапить на шкіру, то може спричинити подразнення й нариви.

Рис. 37.6. Сонечко захищається тим, що виділяє краплі гіркої гемолімфи

Рис. 37.7. Отруйний жук олійниця




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити