Підручник Біологія 7 клас - Шабанов Д.А. - Грамота 2015 рік

Тема 

4 ОРГАНІЗМИ ТА СЕРЕДОВИЩЕ І ІСНУВАННЯ

§ 61. Людина й інші тварини

1. Навіщо охороняти тварин? Людина з’явилася як частина тваринного світу, але з часом стала найупливовішою частиною біосфери. Людська діяльність може призводити до знищення багатьох видів інших тварин.

Чому людині потрібно зберігати існування інших видів тварин?

Певна частина видів тварин може бути корисною для людини. Деякі види можуть бути їжею, джерелом потрібних речовин чи необхідною складовою певних екосистем. Але цього замало. В останні десятиліття люди почали охороняти інші організми та природу загалом за їхню красу — це теж важлива причина!

Разом із тим існує багато видів тварин, що не приносять людині ніякої користі й не є особливо красивими. Існує навіть багато видів тварин, про які ми нічого не знаємо. Порушення природних екосистем призводить до знищення цих видів. Але вимирання будь-якого виду — незворотна втрата. Кожен із цих видів — наш родич і є наслідком еволюції, настільки ж тривалої, як і еволюція людини. Вчинок нашого виду, що знищив вид своїх родичів, можна порівняти з убивством або відмовою захистити від загибелі брата чи сестру. Кожна така втрата є трагедією.

Рис. 61.1. Вирішіть для себе: чи бажали б ви опинитися на місці цих людей

Етика (сукупність моральних норм, що регулюють людську поведінку) давно визнала неприпустимість убивства іншої людини (крім деяких особливих випадків, наприклад, таких, що можуть виникати під час захисту власного життя чи Батьківщини). Нам усім треба звикати жити за правилами екологічної етики, згідно з якою втрата інших видів є неприпустимою. Згідно з цими правилами, кожну нашу дію слід оцінювати за її наслідками не лише для людей, а й для представників інших видів, що населяють Землю разом із нами (рис. 61.1).

Що треба зробити, щоб унаслідок людської діяльності не зникали види тварин? Передусім — охороняти екосистеми, що є місцями їхнього існування (рис. 61.2). ш 2. Збереження природних екосистем. Як можна зберегти природні екосистеми? Людина зберігає місця існування тварин на природоохоронних територіях.

Яку територію слід робити природоохоронною для збереження, наприклад, тварин лісу? Це має бути справжній ліс певного типу з характерним для цього типу складом рослин, тварин та інших організмів. Цей ліс має бути якнайменше ушкодженим діяльністю людини (наскільки це можливо у наш час). Він має бути досить великим, щоб у ньому могли існувати популяції як дрібних, так і великих тварин. Бажано, щоб він був розташований так, аби тварини мали змогу з цієї території дістатися до інших лісів. Необхідно, щоб цей ліс можна було захистити від руйнівних наслідків людської діяльності.

Найвідоміші з територій під охороною — заповідники. Це наукові установи в природі, де можна проводити тільки дослідницьку роботу. Нині в заповідниках України представлені майже всі типи її природних екосистем (рис. 61.3). У природних заповідниках учені досліджують природні процеси без утручання в них людини, а в біосферних заповідниках, крім того, — взаємодію природних екосистем із людиною.

Національні природні парки, на відміну від заповідників, організовуються не тільки для охорони природи, а й для відпочинку людей.

Рис. 61.2. Заміна природних місцеперебувань штучними призводить до загибелі багатьох тварин

Призначення парків — показати красу природи, навчити людину спілкуватися з нею.

У цих природоохоронних територіях вирізняють різні зони. У заповідній зоні людина може лише досліджувати природні процеси, не впливаючи на них. В інших зонах може бути дозволеною певна діяльність (наприклад, проведення екскурсій), яка не порушує природні екосистеми.

Найбільше в Україні заказників і пам’яток природи, які створюють для охорони окремих видів. Господарська діяльність і туризм тут дозволені, але обмежені з метою охорони природи.

3. Охорона окремих видів. Не завжди зникнення виду пов’язане зі знищенням екосистем. Існують види, які зникають, коли в природі ще зберігаються придатні для них місця існування.

Так, мисливці можуть знищувати цінні види звірів і птахів, рибалки — промислові види риб. Осетрові риби (табл. 20.1, с. 77-78) в Україні перебувають на межі вимирання. Частково це пов’язано з тим, що їхньому нересту заважають греблі. Утім, основна причина скорочення чисельності осетрових — браконьєрський (протизаконний) вилов (рис. 61.1). За виконанням законів, що захищають тварин, повинна пильнувати не лише держава, а й усі громадяни.

Повністю заборонено полювання на види, занесені до Червоної книги, — ті, яким загрожує зникнення. У Червоній книзі України налічується 542 види тварин, але, вірогідно, цей перелік не є вичерпним.

Рис. 61.3. На заповідних територіях України охороняються різні типи екосистем: Карпатський біосферний заповідник (а); Український степовий природний заповідник (б); Національний природний парк «Гомольшанські ліси» (в); Карадазький природний заповідник (г)

Деякі види страждають від того, що їх уважають чи вважали шкідливими. Так, ще 50 років тому для боротьби (насправді, не потрібної) з крапчастими ховрахами (рис. 61.4) залучали навіть школярів. Зараз цю тварину занесено до Червоної книги України.

Не існує видів, «шкідливих» узагалі, є лише види, що за певних умов завдають людині шкоди. Чисельність небажаних у штучних екосистемах видів потрібно обмежувати, але робити це в такий спосіб, щоб при цьому не знищувати інші види й не займати природні екосистеми.

Рис. 61.4. Крапчастого ховраха (а) винищували в минулому, звичайну мідянку, повністю безпечну змію (б,), продовжують винищувати й тепер. Ці види занесені до Червоної книги України.

В умовах, коли людина може знищити будь-який вид, особливе значення має охорона довкілля та поширення екологічної етики. Засобом охорони екосистем є створення природоохоронних територій (заповідників, національних парків тощо), а засобом збереження окремих видів — їх занесення до Червоної книги.

Екологічна етика; заповідник; національний природний парк; Червона книга України.

1. Навіщо охороняти ті види тварин, від яких немає ніякої користі?

2. Що треба змінити в ставленні українського суспільства до тварин?

3. Які природоохоронні території є у вашому регіоні? Чим вони примітні? Які рідкісні тварини мешкають на них?

4. Що ви можете змінити у вашому житті, аби стати більш дружніми до живої природи й сприяти охороні тварин?

4. Володимир Станчинський — теоретик охорони природи. В Україні працював відомий учений, який одним із перших почав розробляти ідеї, що визначили розвиток екології в II половині XX ст. В умовах Радянського Союзу його робота була жорстко розкритикована, а сам він був репресований.

З 1929 р. Володимир Станчинський став заступником директора з наукової роботи найдавнішого українського заповідника Асканія-Нова й водночас — завідувачем кафедри зоології хребетних у Харківському університеті. У ці роки він пропонує вивчати на заповідних територіях вплив на природу діяльності людини. Нині саме це є завданням біосферних за повідників. Він приходить до висновку, що тварини, рослини та неживе середовище утворюють єдність. Нині цю єдність вивчають, застосовуючи терміни «екосистема» (запропонований у 1935 р. американським біологом Артуром Тенслі) та «біогеоценоз» (запропонований у 1942 р. радянським біологом, що, до речі, народився в Харківській області, Володимиром Сукачовим).

Рис. 61.5. Володимир Володимирович Станчинський (1882-1942)

У 1933 р. В. Станчинського заарештовують і звинувачують у тому, що в охороні природи він не враховував потреби господарства. Під тортурами НКВД він зізнається в злочинах, яких не скоював. У 1936 р. він, відбувши покарання, виходить на волю.

У цей час учений працює в Росії, знову займається наукою та охороною природи.

У 1940 р. В. Станчинського вдруге заарештовують. У нього вистачає сил відкидати звинувачення, але в 1942 р., в ув’язненні, він умирає від серцевої хвороби.

5. Біологічні знання й охорона природи. Останніми роками в суспільстві стає популярним прагнення змінити спосіб життя, щоб воно якнайменше завдавало шкоди середовищу. На жаль, біологічні знання, які є основою охорони природи, поширюються набагато повільніше.

Люди намагаються захищати красиві види тварин або ті, представники яких великі за розміром, не розуміючи, що необхідно захищати екосистеми...

Люди пропонують нездійсненні способи дій для охорони природи, і коли їхні зусилля закінчуються невдачею, вони втрачають віру...

Люди довіряють пропаганді, за допомогою якої прагнуть нав’язати помилкові страхи (наприклад, перед генетично модифікованими продуктами) та помилкові ідеали (наприклад, так звану «органічну» їжу)...

Люди вірять рекламі, якщо вона стверджує, що певна технологія є «екологічною», хоча втрати для середовища при її реалізації є більшими, ніж при звичайному способі дій...

Люди намагаються будувати майбутнє так, щоб воно нагадувало їхні уявлення про минуле, а це неможливо...

...Дійсно, люди часто роблять багато помилок. У чому їх причина? У недостатніх біологічних знаннях.

Протягом вашого життя взаємодія людства з біосферою значно зміниться. Щоб ці зміни не були руйнівними, щоб ми могли пристосуватися до нового життя й зберегти те, що цінуємо, — учіть і прагніть розуміти біологію!




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити