Біологія 8 клас

Тема 9. ПЛАЗУНИ

 

§ 45. Сезонні перельоти і міграції птахів

 

Птахів, що живуть на території нашої країни, поділяють на три групи: осілі, кочові та перелітні.

Осілі птахи не відлітають на зимівлю. Це домовий горобець, велика синиця, тетерук, глухар, ворона, сорока та ін. Горобці, синиці, ворони можуть прилітати на зимівлю в міста, де температура повітря вища, немає надто пронизливих вітрів, а часом можна живитися кормом, що залишила людина. Деякі птахи (сойка, повзик) навіть роблять запаси їжі на зиму. Повзики в щілини під кору ховають спійманих комах, павуків та насіння, а сойки в дуплах чи лісовій підстилці роблять сховище жолудів.

 

Мал. 123. Схема міграції сільської ластівки. Території: 1 — де ластівка гніздиться; 2 — де зимує.

 

Кочові птахи не здійснюють регулярних перельотів, але залежно від зимових умов у пошуках їжі перелітають на певну відстань у південні райони, де менше снігу й більше корму. Вони кочують у межах тієї самої природної зони. До таких птахів належать грак, куріпка сіра, снігур, омелюх.

Перелітні птахи відлітають на зимівлю у теплі тропічні країни. Ці перельоти називають сезонними міграціями. Куди ж відлітають на зимівлю птахи, що живуть на території України? Сільська ластівка (мал. 123), лелека білий, стриж та соловей зимують на півдні Африки; мартини — на Середземному морі або в південній частині Чорного моря, вільшанка та перепілка — в Північній Африці, вухата сова та грак — у Південній і Центральній Європі.

Птахи здатні здійснювати тривалі перельоти. Рекордсменом у цьому є крячок полярний. Гніздиться цей птах у тундрі й на островах Північного Льодовитого океану, а на зимівлю відправляється на острови Антарктиди.

Причиною масових перельотів птахів вважають періодичні зміни погодних умов, пов’язані зі зміною сезонів року. Внаслідок цього птахи втрачають основну їжу: восени зникають комахи, а взимку птахи не спроможні відшукати насіння рослин під щільним сніговим покровом.

Весна і перша половина літа — це сезон розмноження, коли птахи насиджують яйця і вигодовують пташенят. Майже відразу після того як пташенята виростають, починається сезон міграцій. Стриж, вивільга, зозуля і соловей залишають наші краї наприкінці липня — на початку серпня, коли пташенята вже вміють добре літати. Крячки і плиски ще деякий час набираються сил перед далекою мандрівкою. Вони відлітають наприкінці серпня або у вересні, а водоплавні птахи (качки й гуси) — у жовтні, коли холоднішає.

Отже, не всі птахи чекають настання осені, холодів і нестачі їжі. Вчені вважають: скорочення світлового дня є для птахів основним сигналом, який породжує інстинкт перельоту.

У тропічних країнах для птахів справжній рай: завжди літо, вдосталь їжі — комах, рослин і плодів, але навесні вони повертаються на північ. Деякі з них летять на узбережжя Північного Льодовитого океану, туди, де тільки скелі, надзвичайно холодна морська вода, а інколи сніг може накрити птаха, що сидить у гнізді.

Батьківщина птаха — це місце, де він з’явився на світ. Але батьківщина його предків — місце, де зародився вид, часто-густо зовсім не там, де він нині поширений. Здебільшого птахи, які розмножуються в помірній зоні, походять з тропіків. Звідти лелеки, стрижі, ластівки, зозулі, вивільги, вівчарики, славки, очеретянки та багато інших. Тому жителі тропіків кажуть: «Північ — не батьківщина птахів, а пологовий будинок». Вони мають рацію, адже споконвічно наші птахи (синиці, повзики, дятли, вівсянки тощо) в Африку не відлітають. Відданим помірному клімату виявився горобець, хоча за походженням він — тропічний птах.

Чому саме тропічні птахи багатьох видів обрали собі за другу батьківщину територію нашої країни? На це запитання досі немає однозначної відповіді. Можна лише припустити, що на півдні через доволі сприятливі умови життя стало тісно. І ті, що гірше пристосувалися до цієї тісноти, або ті, які занадто розмножилися, почали відлітати на північ, де умови життя влітку кращі, ніж у тропіках. Птахи-прибульці чудово прижилися, деякі навіть стали численнішими видами, ніж їхні тропічні «брати» й «сестри».

Орієнтація птахів під час перельотів. Птахи мають власні міграційні шляхи (мал. 124), якими вони з року в рік летять на південь, а потім повертаються в місця гніздування для розмноження. Для багатьох видів птахів пролітні шляхи збігаються з берегами морів, з долинами великих річок. Досі не з’ясовано, яким чином птахи, долаючи десятки тисяч кілометрів над поверхнею океану, знаходять ті невеликі острівці, де вони щороку гніздяться. Відомо лише, що під час польоту птахи відшукують чимало орієнтирів за допомогою високорозвинених органів слуху й зору, які перевершують органи чуття людини в кілька разів. Учені навіть не виключають, що мігруючі птахи здатні орієнтуватися за розташуванням Сонця, Місяця і зірок.

 Кулик — таїтянський кроншнеп, що гніздиться на Алясці, на зимівлю вирушає за 9000 км на невеликі острови, розташовані в центральній частині Тихого океану. Йому не перешкоджають ані вітри, ані шторми, ані величезна відстань льоту над водою, де немає жодного орієнтира.

 

Мал. 124. Головні міграційні шляхи птахів на території України:

1 — поліський: 2 — дніпровський; 3 — південний.

 

Під час Другої світової війни чимало льотчиків, які служили на аеродромах, розміщених на цих островах, не мали змоги навіть за допомогою навігаційних приладів віднайти зворотний шлях, і їхні літаки, відпрацювавши запас пального, падали в океан. . кулики справляються із цим завданням протягом десятків тисяч років.

Метод кільцювання птахів. Міграційні шляхи і місця зимівлі птахів вивчаються зокрема за допомогою методу кільцювання. Птахам, що перебувають на гніздовищах або готуються до польоту, на ногу прилаштовують легке металеве кільце, на якому зазначають номер кільця і назву країни, де окільцьовано птаха. Якщо птах із кільцем потрапить до людини, за цими даними можна дізнатися про місце і час кільцювання. А після повторного вилову — з’ясувати, куди і якими шляхами рухається птах, термін перельоту і місце зимівлі. За допомогою методу кільцювання було доведено, що птахи завжди повертаються в ті місця, де вони з’явилися на світ.

Кожна країна має власний Центр кільцювання птахів, куди передаються відомості про окільцьованих на території цієї країни птахів, які потрапили до рук людини.

•  В Україні Центр кільцювання розташований в Інституті зоології Національної академії наук. Якщо до тебе потрапить окільцьований птах, кільце (або відомості про номер і назву країни) треба надіслати за адресою:

Інститут зоології Національної академії наук України

Центр кільцювання

вул. Б. Хмельницького, 15

м. Київ

01601

Завдяки польоту птахи мають змогу рухатися в пошуках сприятливих місць існування на такі величезні відстані, на які не здатна пересуватися жодна інша жива істота. Щороку птахи багатьох видів здійснюють сезонні міграції за тисячі кілометрів, безпомилково знаходять місця зимівлі й завжди повертаються туди, де вони з’явилися на світ.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити