Біологія 8 клас

Тема 10. ССАВЦІ


Ссавці, або Звірі,— це теплокровні хребетні тварини, які вигодовують своїх малят молоком.

Звірі опанували всі середовища існування. Вони живуть на землі і в товщі ґрунту, на деревах, у прісній і морській воді, пристосувалися до повітряного простору. (Подумай, у якому середовищі існування не живуть комахи, а в якому — птахи.)

Клас Ссавці налічує понад 4500 видів тварин. До нього належать такі тварини, як кажани, кроти, зайці, миші, носороги, коні, мавпи, і вид, до якого належать усі люди,—людина розумна.


§ 48. Спосіб життя і зовнішня будова ссавців


Розглянемо спосіб життя і зовнішню будову ссавців на прикладі вовка (мал. 133).

Спосіб життя. Вовк не дуже вибагливий до середовища існування. Він живе і в тундрі, і в тайзі, і в степу, і в напівпустелі, і в гористій місцевості. Вовки трапляються і на Крайній Півночі поряд із песцями і північними оленями, і в тропічній Індії, де живуть слони й тигри. Це єдиний сухопутний звір, поширений у таких різних природних умовах. Чим пояснюється здатність вовка пристосовуватися до різноманітних умов життя? Вчені вважають, що, по-перше, це хижак, а хижак завжди відшукає здобич, по-друге, вовк — надзвичайно рухлива тварина, здатна в пошуках їжі долати величезні відстані. Адже недарма кажуть: «Вовка ноги годують».

У лісі вовк, усупереч поширеній думці, уникає глухих хащів, а тримається в рідколіссі, на великих галявинах, де легше наздогнати жертву. Він полює не лише на великих диких звірів: козуль, лосів, оленів, кабанів, а й на менших за розміром хижаків: лисиць, єнотовидних собак. Нападає й на свійських тварин. Частину раціону вовка складають дрібні хребетні тварини: зайці, ховрахи, різноманітні птахи, ящірки та миші. Зграя вовків може напасти на людину і навіть на ведмедя, що спить у барлозі. Крім того, вовк полюбляє великих жуків, коників, сарану, охоче живиться різноманітними плодами та ягодами.

• У країнах Західної Європи — Німеччині, Франції, Нідерландах та Великій Британії — вовків визнано тваринами, що зникають. їх навіть узято під охорону.


Мал. 133. Вовк у природі


Більшу частину року вовки живуть парами і лише на зиму збираються в зграї. Вони утворюють пару один раз і протягом усього життя зберігають вірність партнеру. Розмножуються вовки ранньої весни. Як лігво самка використовує різноманітні сховища: порожнини під коренями вивернутих дерев, розколини скель, печери в ярах, покинуті нори борсуків і бабаків. Часом вовчиця сама риє нору. Непоодинокі випадки, коли вовки влаштовують лігво поблизу житла людини. Проте вони нічим не видають себе, бо полюють завжди далеко від свого потомства. У виводку звичайно буває 5—6 вовченят, іноді — до 12. Незважаючи на те, що вовки — сильні й люті хижаки, на першому році життя гине більше половини вовченят.

Покриви тіла. Поверхня тіла вовка, як і в переважної більшості ссавців, вкрита волоссям (мал. 134). Основна функція волосяного покриву — запобігати переохолодженню тіла та різноманітним ушкодженням. У волосяному покриві розрізняють два шари: шерсть і підшерстя. Шерсть — довге остьове волосся, а підшерстя — густе й м’яке. Волосся ссавців складається з ороговілих клітин шкіри. Завдяки потовщенню — волосяній цибулині — волосина закріплюється в заглибленні шкіри, ще називається волосяним мішечком. До кореня волосини підходять пучки м’язів, що підіймають волосся, та нервові закінчення.

•   У диких свиней волосся перетворилося на жорстку щетину, в їжаків і дикобразів — на голки, кити та дельфіни взагалі не мають волосяного покриву. А з чого утворюються кігті, нігті, роги й копита ссавців? Виявляється, так само, як і волосся,— з ороговілих клітин шкіри.

На шкірі вовка містяться залози, які відрізняються за своєю структурою і призначенням. (Пригадай, чи є залози на шкірі птахів.) Сальні залози продукують речовини, які змащують шкіру і запобігають її висиханню. Потові залози виділяють рідину — піт. Разом з потом з організму виводяться шкідливі речовини, при цьому відбувається охолодження тіла. Більшість ссавців має пахучі залози, які продукують речовини з різким запахом, що слугують для відлякування ворогів або допомагають знаходити особин свого виду та мітити територію. Молочні залози — це видозмінені потові залози. їх у вовка 10. Кожна молочна залоза має сосок, з якого у самок виділяється молоко — незамінна їжа для малят. За своїм хімічним складом молоко є сумішшю основних поживних речовин, необхідних для росту і розвитку організму.


Мал. 134. Будова шкіри вовка:

1 — волосяний мішечок; 2 — волосяна цибулина; 3 — остьове волосся; 4 — потова залоза;

5 — сальна залоза; 6 — м’яз, що підіймає волосся; 7 — кровоносні судини.

 

Будова тіла. Тіло вовка складається з голови, шиї, тулуба, хвоста й кінцівок.

•   А як зовні відрізнити вовка від собаки? По-перше, у вовка значно більша голова: по-друге, у нього прямий пухнастий хвіст, який називають «поліном»; по-третє, вовк має звичку підгинати задні ноги, тому складається враження, що спина вовка різко нахилена назад.

Голова вовка велика, видовжена, з витягнутою мордою. Рухливі вуха стоять сторчма. Тулуб міцний, стрункий, з’єднується з головою добре помітною шиєю. Хвіст ніколи не загинається на спину. Кінцівки — ноги — у вовка довгі й міцні, утворюються з тих самих відділів, що й в інших чотириногих хребетних (пригадай яких). На передніх лапах — по 5  пальців, на задніх — по 4. Пальці мають міцні, але тупі кігті, які, на відміну від кігтів кішки, не втягуються.

• Часом можна почути розповіді про жахливих вовків, маса яких понад 100 кілограмів. Таких вовків у природі не буває. Звичайний вовк завбільшки з німецьку вівчарку, його маса у середньому становить 40—50 кілограмів. Маса найбільшого вовка сягає 70—80 кілограмів.

Вовк — типовий ссавець. Це сильний і витривалий хижак, який пристосувався до життя в різноманітних умовах.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити