Підручник Біологія 8 клас - Н. Й. Міщук - Підручники і посібники 2016 рік

Тема 5. ВИДІЛЕННЯ. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ

Шкіра — це орган, за станом якого можна визначити здоров’я і навіть життєву історію людини.

Моріц Вінтерніц, австрійський історик кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

§ 24. Виділення — важливий етап обміну речовин. Будова та функції сечовидільної системи

Пригадайте, які органи здійснюють виділення у тварин. Що таке внутрішнє середовище організму?

Значення виділення у процесі обміну речовин. У процесі обміну речовин постійно утворюються кінцеві продукти окиснення жирів, білків і вуглеводів, які вже не потрібні та навіть шкідливі для організму, а тому повинні бути виведені з нього. Кінцевими продуктами розпаду вуглеводів та жирів є вода та вуглекислий газ. Під час розпаду білків, крім вуглекислого газу й води, утворюється сечовина, сечова кислота та інші сполуки.

Кінцеві продукти обміну речовин надходять у кров, а далі виводяться назовні через шкіру, органи дихальної, травної та сечовидільної систем. Певна кількість води та розчинених у ній сечовини та мінеральних солей виводяться через потові залози. Вуглекислий газ і водяна пара виділяються через легені.

Печінка знешкоджує різні отруйні речовини, надлишки гормонів, продукти обміну гемоглобіну та білків. У складі жовчі вони надходять у кишечник, а з нього — з калом назовні. З калом також виводиться частина води.

Близько 60 % маси кінцевих продуктів обміну речовин виділяється через сечовидільну систему. Із сечею, яка утворюється в нирках, виходить надлишок води, у якій розчинені кінцеві продукти розпаду, переважно білкового обміну (сечовина, креатинін); мінеральні солі (натрію хлорид, солі амонію) та шкідливі для організму речовини (сполуки важких металів, пестициди, синтетичні барвники). Із сечею виділяються також гормони, вітаміни тощо.

Будова та функції органів сечовиділення. Як вам уже відомо, органами сечовидільної системи є: нирки, сечоводи, сечовий міхур і сечівник (сечовипускальний канал) (іл. 68).

ВИДІЛЕННЯ — це фізіологічний процес, що забезпечує звільнення організму від шкідливих і непотрібних продуктів обміну речовин.

Іл. 68. Сечовидільна система

Нирка (іл. 68) — парний орган бобоподібної форми. Розташована в черевній порожнині по обидва боки хребта на рівні попереку. Маса однієї нирки дорослої людини в середньому становить 150 г.

Будова нирки зумовлена її основними функціями: видільною (виділення з організму кінцевих продуктів обміну) та регуляторною (регулює водно-сольовий баланс, артеріальний тиск, об’єм рідин внутрішнього середовища організму).

На увігнутому внутрішньому боці нирки є заглиблення — так звані ниркові ворота, через які проходить сечовід, ниркові артерії та вени, нерви, лімфатичні судини (іл. 68, 69 а). Зверху нирка вкрита щільною сполучнотканинною оболонкою.

Іл. 69. Будова нирки: а — у поздовжньому розрізі; б — нефрон

Нирка утворена двома шарами: зовнішнім — кірковим і внутрішнім — мозковим. У кірковому шарі містяться нефрони — структурно-функціональні одиниці нирки (іл. 69 б), а в мозковому шарі — збірні трубочки. Вони, зливаючись, утворюють збірні протоки, які формують ниркові пірамідки. Ниркові пірамідки відкриваються на вершинах отворами (нирковими сосочками) в ниркові чашки, що об’єднуються в ниркову миску, від якої відходить сечовід.

Сечовід (іл. 68, 69 а) — це парний орган у вигляді циліндричної трубки (діаметр 4-9 мм, завдовжки 30-35 см). Він з’єднує нирку із сечовим міхуром — непарним порожнистим органом, який лежить у передній частині порожнини малого тазу та вміщує до 500 мл сечі. М’язова оболонка його стінки утворена непосмугованими м’язами, розміщеними у три шари. Їх скорочення 100 спричиняє випорожнення сечового міхура. Вихід із сечового міхура оточений круговими м’язами, які утворюють сфінктер, що забезпечує періодичне сечовипускання. Сечівник з’єднує сечовий міхур із зовнішнім середовищем.

Нефрон (іл. 69 б) — найважливіша складова нирки, утворений нирковим тільцем і системою звивистих канальців. До складу ниркового тільця входить чашоподібна капсула, між стінками якої утворюється щілина — порожнина капсули. У капсулі міститься клубочок капілярів. Капсула розташована в кірковому шарі, від неї відходить звивистий каналець першого порядку, який іде до мозкового шару і, вигинаючись, утворює петлю. Петля повертається в кірковий шар і там утворює звивистий каналець другого порядку, який впадає у збірну трубочку. Стінки всіх структур нефрона утворені одношаровим епітелієм.

- Виділення. Органи сечовидільної системи: нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник. Нефрон

Органи виділення тісно пов’язані з іншими органами, які виконують видільну функцію: якщо будь-який з них вийде з ладу, інші беруть на себе його функції. Якщо погано працюють нирки, їм допоможуть потові залози, які починають виводити більше речовин, що мали б виводити нирки: сечовину, сечову кислоту тощо. Якщо печінка втрачає здатність забирати з крові жовчні пігменти (фарбувальні речовини, що входять до складу жовчі), нирки намагаються вивести якомога більше їх із сечею.

1. Що таке виділення? 2. Поясніть біологічне значення виділення з організму продуктів обміну речовин. 3. Які органи утворюють сечовидільну систему? 4. Які речовини видаляються із сечею? 5. Які функції виконують органи сечовидільної системи? 6. Схарактеризуйте будову та функції нирок. 7. Яку будову має нефрон? 8. Яке значення для роботи нирок має їх багате кровопостачання? 9. У чому полягає взаємозв’язок між будовою та функціями нирки? 10. Доведіть, що нефрон є елементарною структурною та функціональною одиницею нирки. 11. Маса нирок становить близько 0,5 % маси тіла людини. Але на функціонування нирок витрачається близько 10 % енергії, яка продукується в організмі. Прокоментуйте наведену інформацію.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити