Підручник Біологія 8 клас - Н. Й. Міщук - Підручники і посібники 2016 рік

Тема 9. ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

§ 55. Сон

Яке значення має сон у житті людини? Чи можна вважати сон станом спокою?

Сон як функціональний стан організму. Життя людини протікає у двох основних функціональних станах: бадьорість і сон. Чергування цих двох станів є необхідною умовою життєдіяльності людського організму, проявом загального закону природи —ритмічності. Зміна бадьорості та сну повторює добовий природний ритм Землі — зміну дня і ночі, до якого протягом багатьох тисячоліть пристосовувались усі організми.

СОН — це фізіологічний стан, який характеризується вимкненням свідомості, зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники, зниженням активності більшості функцій організму й відносною нерухомістю.

Близько третини життя людина спить. Мудреці Стародавньої Греції порівнювали сон з божественним даром, який відновлює сили, а розум робить ясним. Іван Павлов вважав, що сон — це захисне гальмування, яке виникає в корі великих півкуль та деяких інших структурах. Учений розрізняв активний сон, який розвивається під впливом гальмівних подразників — шуму дощу, колискової тощо, та пасивний сон, що виникає через припинення або обмеження надходження до кори великих півкуль чутливих імпульсів від рецепторів.

Сучасне пояснення фізіологічної природи сну ґрунтується на результатах досліджень учених, якими виявлено в головному мозку центри сну, неспання та гальмування рухів під час сну. Основними структурами, які відповідають за стан неспання, є певні ділянки кори великого мозку та проміжного мозку (гіпоталамус). Об’єднання цих утворів у єдину систему здійснюють особливі клітини стовбура головного мозку. Вони зумовлюють зміну активності нейронів різних мозкових структур. Ті нервові клітини, що були активні вдень, стають менш активними, а ті, що були пасивні протягом дня, збільшують свою активність. Чергування сну і неспання (й навпаки) зумовлене зміною чинників та кількості сигналів, що надходять від стовбура до вищих відділів головного мозку (іл. 136).

Отже, сон — це діяльний стан, який зумовлений переходом активності кори великих півкуль головного мозку на новий режим роботи.

Види сну. Природний нічний сон складається з 4-5 циклів (тривалість кожного — 60-90 хв), які закономірно чергуються. У кожному циклі розрізняють фазу повільного сну і фазу швидкого сну.

Основною ознакою сну є типова біоелектрична активність мозку. Її можна виявити за допомогою методу електроенцефалографії. У стані неспання й у фазі швидкого сну електрична активність мозку характеризується високочастотними хвилями, а у фазі повільного сну — низькочастотними (іл. 137).

На повільний сон припадає близько 80 % часу спання, за якого відбувається поступовий перехід від дрімання до глибокого сну. Після засинання повільний сон характеризується припиненням рухової діяльності, розслабленням м’язів, зниженням температури тіла, кров’яного тиску, інтенсивності обміну речовин, сповільненням частоти дихальних рухів та роботи серця, поверхневим і рідким диханням, зміною електричної активності мозку. Під час глибокого сну вимикається свідомість, знижуються всі види чутливості. Людину в стадії глибокого сну дуже важко розбудити.

Іл. 136. Чинники сну

Іл. 137. Запис електричної активності мозку під час сну та неспання

Через 1-1,5 год повільний сон змінюється швидким сном, за якого активізується діяльність усіх внутрішніх органів. Зокрема, дихання стає частішим, глибшим, посилюється робота серця, підвищується обмін речовин, з’являються швидкі рухи очей, окремі мимовільні рухи тулуба й кінцівок. У дорослих людей швидкий сон становить близько 20 % загального часу спання.

Під час швидкого сну мозок працює інтенсивно, аналізуючи, осмислюючи, упорядковуючи й закріплюючи інформацію, отриману під час бадьорого стану. Відбувається переробка існуючих уявлень і фіксація їх у довготривалій пам’яті мозку. Люди, розбуджені в цій фазі, у 75-90% випадках пам’ятають сновидіння.

Сновидіння вчені пояснюють тим, що під час сну активність деяких ділянок кори головного мозку не загальмовується, вони залишаються збудженими й викликають певні відчуття. Важливу роль у формуванні сновидінь відіграють зорові горби проміжного мозку, через які проходить уся чутлива інформація до кори великого мозку. Під час сну передача сигналів до кори утруднена, інформація спотворюється, а сновидіння, які виникають у результаті цього, мають незвичайний характер.

Іноді під час сну збуджені ділянки «продовжують роботу», пов’язану з тривалою діяльністю людини над якоюсь проблемою. Тоді можуть виникати так звані «творчі сновидіння», які часом підказують правильне розв’язання проблеми. Наприклад, Дмитрові Менделєєву наснилася періодична таблиця хімічних елементів, Нільсові Бору — модель атома, Альбертові Ейнштейну — певні елементи його теорії відносності. Відомі також факти, що уві сні Людвіг ван Бетховен почув свої перші мелодії, а Рафаель побачив образ своєї знаменитої Сікстинської Мадонни.

Біологічне значення сну. Діяльність центральної нервової системи протягом дня доволі напружена. Сон захищає організм від перевтоми, позитивно впливає на загальне самопочуття, розумову діяльність, увагу тощо. Це пов’язано з відновними процесами, які протікають у мозку. Якщо людина тривалий час недосипає або дві-три доби взагалі не спить, у неї порушуються увага і пам’ять, притуплюються емоції, знижується працездатність. Під час сну нервова система підтримує лише життєво важливі функції організму, тому сон запобігає перевтомі й виснаженню нервових клітин.

Щоб сон був повноцінним, необхідно дотримувати правил гігієни. Насамперед сон повинен тривати достатньо, залежно від віку людини. Так, немовлята мають спати 18-20 год на добу, діти дошкільного й молодшого шкільного віку — 10-12 год, підлітки — 9-10 год, дорослі — не менше 7- 8 год.

Лягати спати бажано в той самий час, а вечеряти — не пізніше як за дві години до сну. Їжа при цьому має бути такою, що легко засвоюється. Не рекомендується пити міцний чай та каву, які збуджують нервову систему. Перед сном корисні прогулянки на свіжому повітрі. Не бажано спати на занадто м’якому матраці. На ніч корисно відчиняти вікно. Сон настає швидше, якщо на організм не діють сторонні подразники: яскраве світло, шум, усілякі запахи, надмірно висока або низька температура.

Здоровий сон — це запорука правильного фізичного і психічного розвитку. Іноді за розумової перевтоми, порушення режиму, під час хвороб може виникнути безсоння (порушення нічного сну — утруднене засинання, часті пробудження серед ночі або повне зникнення сну). Цей стан є вкрай небезпечним для психіки людини, тому за його виникнення слід звернутися до лікаря-психіатра.

- Сон. Види сну. Повільний сон. Швидкий сон. Сновидіння. Біологічне значення сну.

Неприємності, хвороби, а також незручні побутові умови сну є причинами того, що людині сняться жахи. Випромінювання різних приладів «втручаються» в імпульси мозку й спотворюють сновидіння. Після травм, перевтоми можуть виникнути патологічні сни — летаргічний (тривалий) сон, наркоепсія (короткочасний сон протягом 1-2 хв), сноходіння, сноговоріння.

Гіпноз — стан сну, що викликається навіюванням. Є три стадії гіпнозу: сонливість, легкий сон, сноходіння (лунатизм). Майже всі люди піддаються гіпнозу. Але в справжній гіпнотичний стан, коли цілком підкоряються наказам гіпнотизера і не пам’ятають потім, що відбувалося, здатні поринути лише 20-25 % людей. Психічні функції під час гіпнозу можна змінювати. Навіювання може спричинити галюцинації, зміну якості відчуттів, рис особистості. Але під гіпнозом власна особистість людини ніколи цілком не поступається місцем «новій» особистості.

1. Що таке сон? 2. Назвіть види сну. 3. Схарактеризуйте сон як функціональний стан організму. 4. У чому відмінність швидкого та повільного сну? 5. Що таке сновидіння? Коли воно виникає? 6. Поясніть біологічне значення сну. 7. Як ви вважаєте, сон — це відпочинок чи робота мозку? Відповідь обґрунтуйте. 8. Доведіть, що сон необхідний організму. 9. Розгляньте іл. 136 і визначте чинники, які: а) сприяють сну; б) не дозволяють заснути. 10. Як впливає сон на емоційний стан зранку і працездатність протягом дня? 11. Простежте впродовж тижня, чи дотримуєте ви правил гігієни сну.

Узагальнення

Вища нервова діяльність (ВНД) — це діяльність кори й підкіркових структур головного мозку, основа психічних процесів. Вона є сукупністю умовних і складних безумовних рефлексів. ВНД забезпечує поведінкові реакції організму завдяки найдосконалішим пристосуванням до умов існування. У їх основі лежить здатність кори головного мозку до швидкої зміни нервових процесів — збудження і гальмування. Основними показниками нервових процесів є сила, врівноваженість та рухливість. На їх основі виділяють чотири основні типи вищої нервової діяльності.

Вроджені, відносно постійні реакції організму на дію зовнішнього або внутрішнього середовища — це безумовні рефлекси. Їх сукупність, спрямована на задоволення основних біологічних потреб, утворює інстинкти. Вони формують інстинктивну поведінку. Умовні рефлекси — це індивідуально набуті рефлекторні реакції, які виробляються на базі безумовних рефлексів. Вони мають тимчасовий характер і сигнальне значення. Фізіологічною основою умовних рефлексів є утворення тимчасового нервового зв’язку між центрами безумовного рефлексу й умовного подразника. Умовні рефлекси формують набуту поведінку людини.

У людини, крім першої, є друга сигнальна система — здатність реагувати на слово. Вищу нервову діяльність людини забезпечує взаємодія двох сигнальних систем.

Індивідуальний досвід людини засвоюється здебільшого завдяки навчанню, види якого зумовлені способом набуття досвіду. Пам’ять — це здатність фіксувати, зберігати, обробляти й відтворювати інформацію. Її види залежать від характеру запам’ятовування і тривалості зберігання інформації. Мислення — це процес відображення зв’язків і відношень між предметами та явищами дійсності, що здійснюється через розумові операції. Свідомість — це особлива функція мозку, яка охоплює всі форми ВНД і зумовлює її цілеспрямовану діяльність.

Циклічні зміни біологічних процесів називають біоритмами. Сон — це фізіологічний стан, який характеризується вимкненням свідомості, зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники, зниженням активності більшості функцій організму. Він захищає організм від перевтоми. Для запобігання передчасній втомі під час розумової праці необхідно дотримувати розпорядку дня.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити