Підручник Біологія 8 клас - Н. Й. Міщук - Підручники і посібники 2016 рік

Тема 2. ТРАВЛЕННЯ

§ 9. Травлення в ротовій порожнині. Ковтання

Пригадайте особливості будови зубів у ссавців, спричинені характером їжі. Які правила гігієни ротової порожнини вам відомі з курсу «Основи здоров’я»?

Підготовлена до вживання їжа надходить у ротову порожнину — початок травного тракту. Саме тут розпочинається процес перетравлювання їжі — механічна та хімічна її обробка.

Механічна обробка їжі. У ротовій порожнині (іл. 21) їжа аналізується губами та язиком. Губи визначають температуру їжі та частково її консистенцію. Язик аналізує смакові якості їжі — кисле, солодке, солоне чи гірке. Язик — це рухомий м’язовий орган, укритий слизовим епітелієм. Серед епітеліальних клітин міститься близько 2 000 смакових сосочків (рецепторів), які забезпечують усю різноманітність смакових відчуттів.

В аналізі їжі беруть участь і зуби. Зубами ми відчуваємо температуру й твердість харчових частинок. Жувальні м’язи рухають нижню щелепу відносно верхньої, зуби при цьому подрібнюють їжу, язик перемішує її зі слиною. Перемішування подрібненої їжі в ротовій порожнині відбувається також за участі м’язів щік. Слина розмочує їжу під час пережовування, сприяє формуванню харчової грудки, полегшує ковтання та проходження їжі в стравоході. Добре пережована їжа краще засвоюється і сприяє збереженню здорового травного тракту. Подрібнена їжа краще просувається по травному тракту. Усе це сприяє швидкому й повнішому перетравлюванню, всмоктуванню та засвоєнню їжі.

Будова зубів. Протягом життя в людини послідовно розвиваються два типи зубів — молочні (20 зубів) і постійні (32 зуби). Молочні зуби закладаються ще в утробний період, а з’являються з 6 місяців до 2 років. До 10-12 років вони повністю замінюються постійними зубами. Остання пара зубів (так звані зуби мудрості) з’являється у 20-25 років.

Іл. 25. Будова зуба

Кожний зуб складається з коронки, шийки та кореня (іл. 25). Коренем зуб кріпиться в щелепі. Частину зуба, яка виступає в ротову порожнину й контактує з їжею, називають коронкою. Звужену частину зуба, яка розташована на межі між коронкою та коренем і міститься в яснах, називають шийкою. Усередині зуба є порожнина.

Зуб побудований з дентину — твердої зубної тканини (містить 70 % мінеральних солей). Товщина шару дентину в різних частинах зуба коливається в межах 2-6 мм. Зовні коронку зуба покриває емаль — дуже тверда зубна тканина (містить 95 % мінеральних солей) білого чи злегка жовтуватого кольору. Вона захищає дентин і пульпу від дії зовнішніх чинників. Емаль є найтвердішою тканиною людського організму, що, зруйнувавшись, не відновлюється. Пригадайте, за яких умов емаль може стиратися й тріскатися.

Корінь та шийка зуба покриті цементом — різновидом кісткової тканини. На відміну від кістки, він містить більше фосфату Кальцію. Завдяки цементу зуб щільно кріпиться в щелепі. Порожнина зуба заповнена пульпою — пухкою сполучною тканиною зі значною кількістю кровоносних судин і нервових волокон.

Типи зубів. Людина — істота всеїдна, тому має диференційовані зуби, які пристосовані для виконання різноманітних функцій. Залежно від функцій зуби за анатомічною формою поділяють на чотири типи: різці, ікла, малі кутні й великі кутні (іл. 21, 26).

Спереду на верхній і нижній щелепах є по 4 плоскі різці, функція яких полягає у відрізанні шматків їжі. Різці мають один корінь та долотоподібну форму коронки. Позаду різців містяться ікла. Вони мають один корінь і конічну форму коронки. Функція ікла — утримувати та шматкувати їжу. Позаду ікл з кожного боку є по 2 малі і по 3 великі кутні зуби. Для кутніх зубів характерна горбиста жувальна поверхня. Малі кутні зуби забезпечують подрібнення їжі. Вони мають один корінь (зазвичай верхній перший малий кутній зуб має роздвоєний корінь) й округлу форму коронки. Великі кутні зуби забезпечують розтирання їжі. Вони мають кубоподібну форму коронки, три (верхні зуби) або два (нижні зуби) корені.

Змикання верхніх різців з нижніми називають прикусом. Якщо верхні різці займають положення дещо попереду нижніх, це посилює їхню ріжучу дію. Такий прикус вважають правильним.

Іл. 26. Типи зубів: 1 — різець; 2 — ікло; 3 — малий кутній зуб; 4 — великий кутній зуб

Лабораторне дослідження

Тема. Зовнішня будова зубів.

Мета: дослідити зовнішню будову зуба; визначити тип зуба; виявити особливості, за якими можна розпізнати різні типи зубів; установити та обґрунтувати взаємозв’язок між анатомічним типом зуба та функціями, які він виконує.

Обладнання: набір муляжів або моделей: «Людська щелепа», «Зуб», «Типи зубів».

Хід дослідження

1. Розгляньте муляж (модель) зуба. Знайдіть коронку, корінь та шийку зуба. Схематично зобразіть у зошиті зовнішню будову зуба та підпишіть його складові.

2. З’ясуйте: а) яку форму має коронка зуба; б) скільки коренів має зуб.

3. Визначте, до якого типу належить досліджуваний зуб.

4. Порівняйте розглянуту модель зуба з іл. 26.

5. Зробіть висновок про особливості зовнішньої будови зуба у зв’язку з функціями, які він виконує.

Хвороби зубів та їх профілактика. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), 70 % людей потребують лікування зубів. Серед чинників, які спричинюють захворювання зубів, виділяють такі: недотримання гігієни зубів і ротової порожнини, характер харчування, режим життя, стреси, несприятлива екологічна ситуація. Розвиток захворювань зубів залежить від індивідуальних особливостей організму, стану імунітету, спадковості.

Найпоширенішою хворобою зубів є карієс. Він виникає внаслідок дії на емаль кислот, що утворюються під час розпаду їжі й розчиняють її мінеральні солі. Найнебезпечнішою є молочна кислота, що утворюється в процесі розщеплення вуглеводів. Через пошкоджену емаль ушкоджується і дентин. У пошкоджені зуби проникають мікроорганізми, які ще більше їх руйнують, і, поширюючись по всьому організму, можуть спричиняти інфекційні захворювання. Розвиткові карієсу сприяють також нестача вітамінів (особливо вітамінів групи В і вітаміну D), солей Кальцію, Фосфору, Флуору тощо. Якщо в ротовій порожнині нагромаджується велика кількість бактерій, вони можуть викликати запалення ясен — пародонтоз. Недотримання гігієнічних вимог догляду за зубами призводить до того, що зубний наліт стає твердим і перетворюється на зубний камінь, який вже не можна видалити за допомогою зубної щітки.

До основних напрямків профілактики захворювань зубів належать такі: дотримання здорового способу життя, раціональне харчування, гігієна ротової порожнини.

Із правилами гігієни ротової порожнини ви ознайомлені з курсу «Основи здоров’я», тому коротко зупинимось на деяких основних правилах догляду за зубами. Адже здорові зуби — запорука хорошої механічної обробки їжі, успішного дальшого перетравлення її, створення оптимальних умов для роботи шлунку й кишечнику. Гарні зуби — окраса обличчя людини.

Як правильно доглядати за зубами?

• Чистити зуби вранці й увечері.

• Після чищення зубів використовувати зубну нитку (флос), а потім ополіскувач.

• Раз на півроку відвідувати стоматолога.

• Якщо виникають певні проблеми із зубами та яснами, больові відчуття чи набряки, слід негайно звернутися до стоматолога.

Як обрати зубну щітку й пасту?

• Необхідно враховувати стан порожнини рота, наявність захворювань ясен, зубного нальоту, викривленість, скупченість зубів, наявність ортодонтичних конструкцій тощо.

• Звертати увагу на основні характеристики сучасних зубних паст і щіток. Щоб не помилитися, краще звернутися за порадою до стоматолога. Він професійно визначить стан ротової порожнини та допоможе дібрати відповідну зубну пасту й щітку.

• Зубну щітку слід міняти раз на 4-6 місяців, а за парадонтозу — раз на два місяці.

Що найбільше шкодить нашим зубам?

• Погана гігієна ротової порожнини, кисла та солодка їжа.

• Куріння, чай у пакетиках і «кольорова їжа» негативно впливають на колір зубів.

Хімічна обробка їжі. Щоденно в людини утворюється близько 2 л слини, яку виділяють великі слинні залози (привушні, підщелепні та під’язикові) та значна кількість дрібних щічних залоз, розташованих у порожнині рота (іл. 20). Слина є сумішшю секретів усіх слинних залоз. Це безбарвна в’язка рідина, яка має слаболужну реакцію і на 98-99 % складається з води. Слина містить мінеральні й органічні речовини, серед яких є ферменти (амілаза, мальтаза). Вони розщеплюють складні вуглеводи (крохмаль, глікоген) до простих і частково до глюкози. Завдяки наявності в слині білкової слизової речовини — муцину — відбувається формування харчової грудки. У слині є речовина лізоцим, яка має антибактеріальні властивості.

Склад, кількість і властивості слини залежать від характеру їжі, стану організму тощо. Якщо споживається рідка їжа — слини виділяється менше. Якщо їжа суха — кількість слини збільшується і вона стає рідшою.

Ковтання (іл. 27). Сформована в ротовій порожнині харчова грудка рухами язика та щік спрямовується до кореня язика. Подразнення рецепторів кореня язика супроводжується підняттям м’якого піднебіння, завдяки чому їжа не потрапляє в носову порожнину, а скороченням язика проштовхується в глотку. У цей момент відбувається закриття надгортанним хрящем входу в гортань, завдяки чому їжа не потрапляє в дихальні шляхи.

Іл. 27. Процес ковтання

Після ковтання харчова грудка потрапляє в стравохід, хвилеподібні рухи стінок якого просувають її в шлунок. Між стравоходом і шлунком є сфінктер (м’язове кільце), який у нормальному стані щільно стиснутий і відкривається лише під час проходження їжі зі стравоходу в шлунок, а потім знову закривається, щоб уміст шлунку не потрапив у стравохід.

Регуляція слиновиділення і ковтання. Слиновиділення регулюється нервовою системою. Унаслідок подразнення рецепторів язика і слизової оболонки рота їжею виникають нервові імпульси, які надходять до центру слиновиділення, що міститься в довгастому мозку. Від нього нервові імпульси спрямовуються до слинних залоз, які виділяють слину. Вигляд, запах їжі або навіть думка про неї теж спричиняють виділення слини.

Ковтання є складним рефлекторним актом, обов’язковою умовою якого є збудження рецепторів кореня язика. Це збудження передається в довгастий мозок, де розміщений центр ковтання. Під час ковтання відбувається затримка дихання і прискорюється серцебиття. Людина може впливати на процес ковтання — затримувати або пришвидшувати потрапляння слини або їжі на корінь язика.

Травлення в ротовій порожнині. Механічна обробка їжі.

- Будова та функції зубів. Захворювання зубів та їх профілактика. Хімічна обробка їжі. Слина. Ферменти слини. Ковтання. Регуляція слиновиділення і ковтання

1. У чому полягає механічна обробка їжі? 2. Які органи ротової порожнини беруть участь у механічній обробці їжі? 3. Яке значення зубів у травленні? З яких частин складається зуб та з чого він побудований? 4. На які типи за анатомічною формою поділяють зуби? 5. Які захворювання зубів є найбільш поширеними? Чому? 6. Назвіть основні напрямки профілактики захворювань зубів. 7. Яка роль слинних залоз у хімічній обробці їжі? 8. Які ферменти входять до складу слини? 9. Які органічні речовини розщеплюються в ротовій порожнині? 10. Як відбувається процес ковтання? 11. У їдальні приготували салат, до складу якого входила картопля, і приправили його оцтом. Як вплине на перетравлення картоплі в ротовій порожнині така приправа? Чому? 12. Чому відсутність багатьох зубів призводить до погіршення травлення? 13. Чому рана в роті загоюється значно швидше, аніж рана на поверхні тіла? 14. Щоб пересвідчитись у тому, що відбувається з вуглеводами у ротовій порожнині, проведіть простий дослід. Візьміть шматочок чорного хліба. Ретельно пережуйте його та затримайте на певний час у ротовій порожнині. Що ви відчуваєте? Поясніть чому.

Дослідницький практикум

Тема. Дія ферментів слини на крохмаль.

Мета: дослідити вплив ферментів слини на крохмаль; установити та обґрунтувати умови протікання цього процесу.

Варіант 1.

Обладнання та матеріали: шматочки накрохмаленого білого полотна, косметичні палички, розчин йоду, чашки Петрі, пінцети.

Хід дослідження

1. Візьміть два шматочки накрохмаленого білого полотна.

2. Змочивши косметичну паличку слиною, на одному зі шматочків полотна напишіть якусь літеру або намалюйте геометричну фігуру (коло, трикутник, квадрат тощо). Подбайте, щоб тканина була добре зволожена слиною.

3. Зволожений слиною шматок тканини потримайте на долонях 5-7 хв, зігріваючи його подихом.

4. Обидва шматочки тканини покладіть у чашки Петрі та нанесіть на них кілька крапель розчину йоду. Що спостерігаєте? Порівняйте результати дослідів.

5. Зробіть висновок. Про що свідчить зміна забарвлення?

Варіант 2.

Обладнання та матеріали: штатив, 4 пробірки, крохмальний клейстер, хлоридна кислота, лакмус, хімічна склянка, кубики льоду, розчин йоду, піпетка, водяна баня, термометр.

Хід дослідження

1. Наповніть пробірки речовинами (по 1 мл) за схемою, як це зазначено в таблиці.

2. Перевірте за допомогою лакмусового паперу реакцію середовища в кожній пробірці. Запишіть результати у відповідну графу таблиці.

№ проб.

Уміст пробірки

Температура, t °С

Реакція середовища

Забарвлення під дією розчину йоду

1

крохмаль + слина

37 °

2

крохмаль + слина

0 °

3

крохмаль + слина + НСl

37 °

4

крохмаль + вода

37 °

3. Нагрійте воду на водяній бані (до 37 °С) і поставте туди пробірки №№ 1, 3, 4. У хімічну склянку налийте холодної води, покладіть туди кілька кубиків льоду й помістіть у неї пробірку № 2.

4. За 15-20 хв додайте в кожну пробірку по 2-3 краплі розчину йоду. Зазвичай за наявності крохмалю розчин змінює своє забарвлення на фіолетове. У якій із пробірок забарвлення відрізняється від типового фіолетового? Чому?

5. Зробіть висновок: чи впливають ферменти слини на крохмаль? За яких умов відбувається процес розщеплення?




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити