Біологія 9 клас



Розділ 13 ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ І ПСИХІКИ ЛЮДИНИ


Натрапивши на колючку шипшини, ви вмить відсмикнете палець, проте терпляче витримаєте такий укол, здаючи кров на аналіз. Якщо ви довго перебуваєте в шкільному коридорі під час перерви, голоси навколо вас перетворюються на суцільний гомін. Але, прислуховуючись до цікавої розмови, ви перестаєте цей гомін чути. Чому той самий вплив середовища часто викликає в людини протилежні реакції? Як пов'язане це явище з особливостями психіки людини?

На ці запитання ви знайдете відповіді в розділі «Формування поведінки і психіки людини». Ви також дізнаєтеся про структури мозку, від яких залежить функціонування психіки; про властивості сприйняття, уваги, пам'яті людини; про потреби, мотивації, емоції, що регулюють поведінку; про природжену і набуту поведінку; про види навчання, завдяки яким формується поведінка.


§ 67.Мозок і психіка. Види психічних процесів


Функції психіки. Будь-які дії людини — і розумові, і рухові — опосередковані діяльністю її психіки (мал. 67.1). Психіка виконує три головні функції: відображує дійсність, зберігає цілісність організму і регулює поведінку. Ці функції тісно пов’язані між собою. Так, аби не попасти в аварію, переходячи вулицю на перехресті, ви в першу чергу зосереджуєте увагу на тому, що відбувається на дорозі, - ваше сприйняття загострюється. Пам’ять мимоволі підказує вам правила дорожнього руху, а мислення дає змогу порівняти з ними ситуацію на перехресті й прийняти рішення про подальші дії. Емоції сигналізують, чи почуваєтеся ви в безпеці під час переходу.


Мал. 67.1. Діяльність психіки опосередковує і розв’язання математичного завдання, і гру в футбол

Зони мозку і психічні процеси. Усі названі вище психічні процеси мають своє представництво в корі головного мозку (мал. 67.2). Зв’язок його ділянок з певними психічними функціями вчені досліджують, спостерігаючи за людьми із різними травмами мозку, вивчаючи його роботу методами електроенцефалографії, томографії тощо.

Відомо, що за зорові відчуття й сприйняття відповідають потиличні ділянки кори головного мозку. Слухові відчуття виникають і об’єднуються в образи слухового сприйняття в скроневих відділах кори. У тім’яній ділянці кори виникають окремі тактильні відчуття і формуються цілісні образи дотику. Поряд з цією зоною розташована рухова кора — це ділянки мозку, які забезпечують довільні рухи. Ліва півкуля містить ділянки, що відповідають за сприйняття звуків мови і за артикуляцію (рухи, завдяки яким ці звуки вимовляються). Спільна робота цих центрів забезпечує людське мовлення.

У здійсненні психічних функцій беруть участь й інші відділи головного мозку. Так, гіпокамп відповідає за пам’ять, а гіпоталамус, ретикулярна формація і лімбічна система мозку — за потреби й мотивації людини. Проте роль диригента психіки відіграє саме кора головного мозку, насамперед її лобові долі, які забезпечують мислення, планування і контроль нашої поведінки. Якщо спеціалізовані ділянки мозку ушкоджуються, порушуються відповідні психічні процеси — мовлення, слухове або зорове сприйняття, пам’ять тощо. Однак мозок людини має дивовижну рису, яку називають пластичністю: виконання функцій пошкоджених ділянок мозку можуть частково брати на себе інші його ділянки. Наприклад, сліпі люди орієнтуються в просторі за допомогою слухових і тактильних відчуттів — розвиток цих аналізаторів дає їм змогу деякою мірою компенсувати втрату зору


Мал. 67.2. Представництво психічних процесів у корі головного мозку:

1 — центр сприйняття нюхової інформації; 2 — лобова зона 3 — руховий центр мовлення (зона Брока); 4 — зона довільних рухів;

5 — зона тактильної чутливості; 6 — зона формування цілісних образів дотику; 7 — центр сприйняття мовлення (зона Верніке);

8 — центр аналізу зорової інформації; 9 — зона зорового сприйняття; 10 — зона слухового сприйняття; 11 — центр аналізу слухової інформації

Види психічних процесів. Психіка людини нагадує добре зіграний ансамбль, у якому кожний психічний процес виконує свою партію. Розрізняють три групи психічних процесів. До першої належать пізнавальні процеси, за допомогою яких людина отримує знання про світ і саму себе. Відчуття постачають нам елементарну інформацію, а сприйняття пов’язує її в цілісні образи довкілля, людей, які нас оточують тощо. Мислення дає змогу виявляти зв’язки між об’єктами, аналізувати їх, відшукувати способи розв’язання життєвих проблем, формувати відповідні плани поведінки.

Друга група — це універсальні процеси, які весь час супроводжують будь-яку діяльність людини. Пам’ять утримує минулий досвід, увага допомагає зосередитися на поточній ситуації, уява дає можливість прогнозувати майбутнє. Уже той факт, що ви прочитали більше половини параграфа, є проявом роботи не лише вашого сприйняття, але й пам’яті й уваги.

До третьої групи належать регуляторні процеси — вони зумовлюють зміни поведінки людини. Потреби й мотивації спонукають нас до дій, емоції відображують значущість для нас подій або явищ. Воля організує нашу поведінку, примушує зосередитися й діяти, у разі потреби долаючи перешкоди.

Вивчення і розуміння закономірностей психічних процесів людини дає змогу ефективно лікувати психічні порушення, як, наприклад, розлади мови або пам’яті. Знання властивостей сприйняття надають можливість правильно конструювати механізми й прилади, розробляти комфортні умови роботи і побуту. Завдяки розумінню закономірностей розвитку психіки ми можемо обирати ефективні способи навчання й виховання. Розуміння потреб і мотивів людей допомагає прогнозувати соціальну взаємодію. Така інформація використовується в багатьох сферах життя: у повсякденних контактах із людьми, у медицині, менеджменті, рекламі й політиці.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити