Біологія 9 клас



Розділ 2 ОПОРА І РУХ


Спробуйте з'ясувати, скільки різних рухів ви робите протягом дня. Виявиться, що їх сотні. Усі вони - результат роботи вашої опорно-рухової системи. Які її компоненти відповідають за рухи? Яким є механізм їх здійснення?

На ці запитання ви знайдете відповідь у розділі «Опора і рух». Ви також дізнаєтеся про будову й функції скелета і м'язів; про будову кісткової тканини і розвиток кісток; про механізм скорочення м'язів і причини їх стомлення.


§ 9. Функції й будова опорно-рухової системи


Функції опорно-рухової системи. Розглянемо, як діють кістки й м’язи, коли ви, наприклад, згинаєте і розгинаєте руку в лікті.

У такому русі скелет і м’язи працюють разом як важіль. Важіль — це стрижень, який обертається навколо точки опори під дією сили, що прикладена до нього. Саме з таких елементів складається система, що згинає й розгинає руку в лікті (мал. 9.1). Кістки передпліччя є стрижнем, у ліктьовому суглобі розміщується точка опори, передпліччя й кисть є об’єктами, які необхідно перемістити. Сили, що змушують стрижень-передпліччя підніматися й опускатися, виникають внаслідок скорочення м’язів, прикріплених по різні боки від точки опори. У згинанні руки бере участь один м’яз (біцепс), а у розгинанні — інший м’яз (трицепс). Біцепс розміщується з внутрішньої сторони руки, а трицепс — із зовнішньої. Таке розташування цих м’язів обумовлює відмінність в ефектах, які виникають унаслідок їх скорочення. Біцепс називають м’язом-згиначем, а трицепс — м’язом-розгиначем.

М’язи, які забезпечують протилежні рухи, називають антагоністами. Чому участь м’язів-антагоністів у протилежних рухах є обов’язковою? Річ у тому, що м’яз може переміщувати кістку лише під час скорочення: він може підтягти кістки одна до одної, а відштовхнути не може. Тому протилежні рухи й виконуються за допомогою згиначів і розгиначів.

Проте функція кісток та м’язів не обмежується рухами. Скелет слугує міцним каркасом, що сприяє збереженню форми тіла. Він є опорою для всіх органів: внутрішні органи прикріплені до скелета сполучною тканиною, немов підвішені до нього. Дії опорно-рухової системи запобігають порушенням стійкості тіла, утримують його у вертикальному положенні. Опорно-рухова система захищає внутрішні органи. Череп і хребет оберігають головний і спинний мозок, грудна клітка — серце й легені, м’язи живота — органи черевної порожнини.


Мал. 9.1. Під час руху м’язи і кістки працюють як важіль: 1 — важіль;

2 — кістки передпліччя; 3 — ліктьовий суглоб; 4 — біцепс, що скорочується; 5 — трицепс, що скорочується

Мал. 9.2. Компоненти опорно-рухової системи: 1 — кістки; 2 — м’язи;

3 — сухожилля; 4 — зв’язки

Компоненти опорно-рухової системи. Для здійснення рухів необхідна спільна робота м’язів і кісток. Аби вона стала можливою, м’язи прикріплюються до кісток за допомогою сухожиль, а зв’язки утримують кістки разом у суглобі (мал. 9.2). Щоб унаслідок тертя кістки в суглобі не руйнувалися, їх поверхні покриті хрящем.

У складі опорно-рухової системи розрізняють сполучну тканину кількох видів (мал. 9.3). Кісткова тканина утворює кістки, хрящова — хрящі, а зв’язки і сухожилля — волокниста сполучна тканина.

У скелеті людини налічується близько 200 кісток, і кожна має певні форму, розміри й місце розташування. Залежно від форми і розмірів вирізняють декілька типів кісток: трубчасті (кістки стегна, плеча), плоскі (грудина, ребра), короткі губчасті (зап’ясток, передплесно). Класифікують кістки і за місцем розташування в скелеті: розрізняють кістки черепа, кінцівок, хребта, плечового пояса тощо.


Мал. 9.3. Сполучні тканини опорно-рухової системи: кісткова (а); хрящова (б); волокниста (в): 1 — клітини; 2 — міжклітинна речовина

 

Основа м’язів — посмугована м’язова тканина, яка здатна скорочуватися. Завдяки цій її властивості працюють м’язи, забезпечуючи рухи. У тілі дорослої людини налічується близько 400 скелетних м’язів, що складають до 40 % його маси. М’язи розрізняють за місцем їх розміщення в тілі (м’язи голови, тулуба, кінцівок тощо), а також за формою. М’язи кінцівок подовжені, веретеноподібної форми, а м’язи тулуба зазвичай великі й плоскі. Ці відмінності у формі м’язів пов’язані з особливостями їх функції. Довгі тонкі м’язи, що прикріплюються до кісток тонкими сухожиллями, забезпечують швидкі точні рухи, як, скажімо, м’язи пальців кисті. Короткі широкі м’язи, наприклад у ділянках таза та хребта, прикріплені до кісток товстими сухожиллями. Ці м’язи можуть витримувати великі навантаження, але розмах рухів, які здійснюються за їх допомогою, невеликий.






Personalised Essay Writing Service for You

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити