Підручник Біологія 9 клас - С. В. Межжерін - Підручники і посібники 2017

Тема 5. ЗАКОНОМІРНОСТІ УСПАДКУВАННЯ ОЗНАК

§ 38. Генетика людини й медична генетика

Терміни й поняття: генетика людини, генетичнім вантаж, спадкові хвороби, генні патології, хромосомні хвороби, захворювання зі спадковою схильністю, медико-генетичні консультації.

Особливості генетичних досліджень людини. Багато хто вважає, що найбільш захопливий розділ генетики — це генетика людини — наука про спадковість і мінливість ознак людини. І справді, саме в цій царині розгортаються найжорсткіші наукові дискусії, саме сюди спрямовують найбільш сучасні наукові методи й технології.

Слід зазначити, що людина як біологічний вид підпорядковується тим самим закономірностям успадкування, що й будь-яка тварина зі статевим способом розмноження. Принципи будови й функціонування генетичного апарату в людини такі самі, як і в усіх інших мешканців Землі. Його основу становлять молекули ДНК, на яких синтезується РНК, що бере участь у процесах біосинтезу білків. Усе різноманіття генів побудоване за участю чотирьох нуклеотидів, генетична інформація зчитується триплетами. Більше того, багато генів людини та інших живих істот повністю ідентичні. Це важко собі уявити, але в людини й банана існує багато однакових структурних генів, які майже не відрізняються за послідовностями ДНК! Генетична подібність людини й шимпанзе становить 98,7 % (іл. 38.1). Причому однакові не лише гени, що нормально функціонують, але й так звані псевдогени — ділянки хромосоми, схожі на той чи інший структурний ген, але які містять деяку кількість «друкарських помилок», які роблять їх нефункціональними.

Успадкування ознак у людини підпорядковане усім законам і правилам генетики: законам Менделя, Моргана, зчеплення генів, взаємодії генів. Однак людина — це не лише біологічна, а й соціальна істота, а тому генетичні дослідження виду Homo sapiens мають ряд особливостей. Для вивчення успадкування ознак у людини неможливо, як у мишей чи дрозофіл, застосовувати гібридологічний аналіз, адже люди не дають потомство за вказівками експериментатора. Тому для вивчення гібридизації в людини використовують більш опосередкований генеалогічний метод.

Іл. 38.1. Шимпанзе — вид, генетично споріднений з людиною

Людині властиві ознаки, яких немає в інших організмів: темперамент, математичні, образотворчі, музичні й інші здібності, успадкування яких — мабуть, найцікавіша частина генетики людини.

Завдяки суспільній підтримці й медицині стає можливим виживання і розмноження людей з явними відхиленнями від норми, адже в дикій природі такі організми виявляються нежиттєздатними або не залишають потомства.

Генетичні проблеми, що викають на рівні людських популяцій. Окремим напрямком є генетика людських популяцій (від англ. population — населення). На відміну від популяцій інших ссавців, у людських поселеннях діють фактори, що зумовлюють особливості генетичних процесів. Це насамперед релігійні та соціальні бар'єри, які накладають обмеження на вільні схрещування. Крім того, у популяціях людини не дуже ефективним є природний добір. Справа в тому, що розвиток медицини знижує смертність особин, які є носіями генетичного вантажу, тобто особин, які мають в гетерозиготному стані летальні гени. Саме тому в людини природний добір, спрямований проти несприятливих мутацій, ефективний лише на ранніх стадіях розвитку, коли нежиттєздатні ембріони гинуть.

Останнім часом дедалі більше стає актуальним питання зміни генофонду людської популяції за останні 100 років. З одного боку, відбувалась масова міграція, якої не знало людство за всю свою історію. Унаслідок цього відбувається безліч міжрасових шлюбів, що спричиняє змішування і збагачення генофонду. З іншого боку, є медичні втручання, які дозволяють вижити носіям генетичних вад, забруднення води, повітря та їжі мутагенами, підвищення рівня радіації й озонові діри. Все це спричиняє підвищення генетичного вантажу. Сьогодні щодо цього питання не існує єдиної точки зору. Одні генетики вважають, що факт збільшення генетичного навантаження все-таки наявний, інші — такий результат є просто наслідком більшої уваги до цього питання і ретельніших досліджень, проведеними останнім часом.

Генетика окремих ознак. Неабиякий інтерес викликають закономірності успадкування окремих ознак. Зараз вже встановлена успадкування більшості людських ознак (табл. 8, 9).

Забарвлення волосся контролюють чотири гени, кожен з яких має два алелі: домінантний і рецесивний. За комбінування алелів цих чотирьох локусів можливі дев'ять фенотипових станів — від чорного до білого волосся (табл. 10).

Рудий колір волосся контролює інший ген, його позначають буквою D: DD — яскраво-руді, Dd — світло-руді, dd — неруді.

Спадкові захворювання. Найбільшого розвитку набув медичний аспект генетики людини, яка сформувалася в особливу науку — медичну генетику. Насамперед ця наука вивчає спадкові захворювання — розлади організму, пов'язані з порушеннями генетичного апарату: генів, структури окремих хромосом або їх кількості.

Генні патології— це хвороби, викликані неправильною дією одного гена. Таке захворювання з погляду генетики можна аналізувати як генетичну ознаку й вивчати його успадкування за законами Менделя — залежно від того, домінантною чи рецесивною ознакою є дана хвороба.

Таблиця 8.

Приклади деяких домінантних і рецесивних ознак у людському організмі

Ознака

Домінантна

Рецесивна

Колір очей

карі

блакитні

Зір

короткозорість

норма

Підборіддя

широке

гостре

Форма губ

товсті

тонкі

Форма носа

прямій

кирпатий

Форма ніздрів

широкі

вузькі

Колір волосся

темні

світлі

Голос у жінок

сопрано

альт

Голос у чоловіків

бас

тенор

Ріст

низький

високий

Група крові

II, III, IV

І

Колір шкіри

смаглявий

світлий

Провідна рука

ліва

права

Таблиця 9.

Приклади ознак з неповним домінуванням у людини

Ознака

Домінантний фенотип

Гетерозиготний фенотип

Рецесивний фенотип

Розмір носа

великий

середній

малий

Розміри рота

великий

середній

малий

Розмір очей

великі

середні

малі

Відстань між очима

велика

середня

мала

Колір брів

дуже темні

темні

світлі

Кучерявість

волосся

кучерявеньке

кучеряве

пряме

Таблиця 10.

Успадкування кольору волосся (контролюється чотирма генами, успадковується полімерно)

Кількість домінантних алелів

Кількість рецесивних алелів

Колір волосся

8

0

Чорне

7

1

Темно-коричневе

6

2

Темно-каштанове

5

3

Каштанове

4

4

Русяве

3

5

Світло-русе

2

6

Блондин

1

7

Дуже світлий блондин

0

8

Біле

Типовим випадком домінантної генної патології є полідактилія — наявність на руках або ногах додаткових пальців (іл. 38.2). Зараз зайві пальці зазвичай видаляють у дитинстві, а раніше люди, що народилися із зайвими пальцями рук або ніг, не мали можливості позбутися їх.

Патологією з рецесивним типом успадкування є фенілкетонурія — захворювання, пов’язане з порушенням обміну речовин.

Частота захворювання на фенілкетонурію становить 1 : 10 000 немовлят європеоїдної раси. Частота гетерозигот (носіїв гена) — 80 : 10 000 дітей.

У представників інших рас ця хвороба трапляється значно рідше. Причина фенілкетонурії — «поломка» гена (ген перебуває в 12-й хромосомі), який кодує фермент, що відповідає за один з етапів перетворення амінокислоти фенілаланіну.

Слід зазначити: якщо домінантні мутації генів доволі різноманітні за своєю природою і дією, то рецесивні мутації — це різноманітні точкові мутації, які призводять або до порушень синтезу іРНК, або до синтезу поліпептидного ланцюга з неправильним набором амінокислот. В останньому випадку це може призвести до того, що такий білок або фермент не здатний виконувати свою функцію.

38.2 Рентгенівський знімок кисті людини з полідактилією

Хромосомні хвороби. Існують генетичні захворювання, викликані порушенням в одній хромосомі. Іноді це випадіння шматочка хромосоми. Наприклад, поломка плеча V хромосоми викликає патологію, що має назву синдром котячого лементу. Для цього захворювання характерні деформація гортані, через яку голос дитини нагадує нявкання кішки, м'язова слабість, маленька маса й зріст, загальне відставання у розвитку й розумова відсталість.

Переміщенням плеча 21-ої хромосоми на 15, 14, рідше — на 21, 22 і Y- хромосому та Х-хромосому призводить до синдрому Дауна або успадкування зайвої 21 хромосоми від батьків (трисомія) (іл. 38.3). Це найбільш поширена хромосомна патологія людини, що супроводжується розумовою відсталістю та безпліддям, косим розрізом очей, пласким носом та іншими ознаками.

Геномні мутації. У людей доволі часто виникають спадкові хвороби, викликані зміною числа статевих хромосом. У цьому випадку в каріотипі хворої людини може бути зміненим як число Х-хромосом, так і число Y-хромосом. Трапляються такі співвідношення статевих хромосом: ХО (синдром Шерешевського-Тернерсі), XXX, ХХХХ, ХХY (синдром Клайнфельтера), ХХYY, ХYY, ХYYY, ХYYY. У цих випадках, якщо в каріотипі наявна хоча б одна Y-хромосома, організм розвивається за чоловічим типом. Якщо в каріотипі є лише Х-хромосоми, організм розвивається за жіночим типом.

Синдром Шерешевського-Тернера та синдром Клайнфельтера мають чітко визначений фенотиповий ефект. Крім того, за цих хвороб відбувається недорозвинення статевих органів і порушення психіки — саме тому діагноз без ускладнень ставиться вже на перших роках життя людини.

Інший вигляд має ситуація з патологіями каріотипу, пов'язаними зі збільшенням числа Х-хромосом у жінок і Y-хромосом у чоловіків. Частота таких аномалій доволі велика й становить 2 людини з 1 000, однак діагностується патологія далеко не в усіх її носіїв. У жінок збільшення числа Х-хромосом специфічно ніяк не проявляється.

Чоловіки, у каріотипах яких наявні зайві Y-хромосоми, також рідко звертаються до фахівців і не знають про свою особливість. Однак з'ясувалася цікава закономірність: число носіїв зайвої Y-хромосоми серед ув'язнених суттєво перевищує число таких людей у середньому серед людської популяції. Виявилося, що наявність у каріотипі зайвої Y-хромосоми провокує в чоловіка агресивність. Зовні такі хворі виглядають як великі високі чоловіки із занадто довгими руками й лютим виразом обличчя.

Хвороби зі спадковою схильністю. Крім захворювань, що чітко успадковуються, існує значна категорія хвороб зі спадковою схильністю. Для того, щоб розвинулося таке захворювання, необхідна комбінація двох факторів: спадковості й впливу середовища.

Іл. 38.3. Синдром Дауна — найбільш поширена хромосомна патологія людини

До таких захворювань відносять ішемічну хворобу, цукровий діабет, ревматоїдні захворювання, виразки шлунку й дванадцятипалої кишки, онкологічні хвороби, шизофренія та інші захворювання психіки. Якщо людина зі спадковою схильністю до якихось захворювань буде дотримувати відповідного режиму, вести здоровий спосіб життя, то хвороби не розів'ються.

Слід пам'ятати, що всі питання здоров'я, пов'язані з медичною генетикою, необхідно розв'язувати через систему медико-генетичних консультацій. Основна мета медико-генетичні консультування — інформувати зацікавлених осіб про ймовірність ризику появи в потомстві хворих. Для цього аналізують роль генотипу в розвитку даного захворювання й прогнозують ризик народження нездорових нащадків. До медико-генетичних заходів відносять також пропаганду генетичних знань серед населення — це допомагає запобігти народженню хворих дітей.

Генетика людини вивчає закономірності спадковості й мінливості ознак людини. Цей напрям має певне обмеження на застосування деяких традиційних методів дослідження, адже на генетичні процеси людини накладають відбиток і соціальні фактори.

Медична генетика — наукова галузь про спадкові аспекти медичних проблем. Існують спадкові хвороби й хвороби зі спадковою схильністю. Спадкові захворювання поділяють на патології, що відбуваються на рівні генів і хромосом, а також патології, що стосуються числа хромосом, частіше за все статевих.

1. У чому полягають особливості генетичних досліджень людини? 2. Які групи спадкових захворювань вам відомі? 3. Наведіть приклади генних захворювань із домінантним і рецесивним типом успадкування. 4. Що викликає синдроми Клайнфельтера та синдром Шерешевського-Тернера? Які ще патології, пов’язані з числом хромосом, ви знаєте?

· Чи можна вивести генетично ідеальну людину?

Лабораторне дослідження № 3

Тема. Дослідження мінливості в рослин і тварин. Побудова варіаційного ряду та варіаційної кривої.

Мета: навчитися оцінювати модифікаційну мінливість живих організмів, будувати варіаційний ряд та варіаційну криву, підраховувати середнє значення й підтверджувати чи спростовувати нормальний характер мінливості.

Обладнання та матеріали: боби квасолі (не менш ніж 30 шт.), штангенциркуль або лінійка.

Теоретична частина. Різноманітний стан біологічних об’єктів є загальною властивістю будь-якої біологічної системи. Саме тому однією з найбільш поширених задач, яку необхідно вирішувати, є оцінка ступеня мінливості організмів чи будь-яких їхніх частин. Для цього проводять серію вимірів чи зважувань, потім будують варіаційний ряд, далі — варіаційну криву та підраховують статистичні параметри, найважливішим з яких є середнє значення. Причому у випадку, якщо розподіл об’єктів за параметрами, що вивчають, є нормальним. то й величина середнього значення буде збігатися з піком значень у варіаційній кривій.

Хід роботи.

Варіант 1

1. Виміряйте в міліметрах довжину і ширину не менш, ніж 30 бобів (вимірювати ширину сім’ядолі зручно, поклавши біб «на бік»). Запишіть результати вимірів на чернетці.

2. Заповніть таблицю.

Довжина бобу

Розмірні класи

мм

мм

мм

мм

мм

мм

мм

мм

мм

Кількість бобів

Ширина бобу

Кількість бобів

3. Намалюйте варіаційну криву, відкладаючи по осі абсцис довжину бобів L або їх ширину Н, а по осі ординат — кількість бобів певного розмірного класу. Після з’єднання точок лінією, у вас вийде варіаційна крива.

4. Обчисліть за формулою середню арифметичну довжину та ширину бобів.

5. Зробіть висновок про те, чи є розподіл ознак у вашому дослідженні нормальним.

Варіант 2

Проведіть відповідні дії, що зазначені у варіанті 1, використавши як ознаку довжину правої долоні учнів свого класу. Для цього можна скористатися звичайною лінійкою.

Практична робота № З

Тема. Складання схем схрещування.

Мета: навчитися складати схеми схрещування, використовуючи спеціальну символіку.

Теоретичні відомості. Схрещування особин, що чітко відрізняються за своїми генотипами, називають гібридним, а потомство — гібридами. Для запису результатів схрещувань використовують спеціальні символи. Гени однієї алельної пари позначають певною літерою латинського алфавіту. Домінантні алелі записують великою літерою, а рецесивні алелі — малою. Запис АА означатиме гомозиготний генотип за двома домінантними алелями; аа — гомозиготний генотип за рецесивними алелями; Аа — гетерозиготний генотип.

Схема схрещування, записана за допомогою умовних позначок

Гібриди, одержані в результаті схрещування, позначають буквою F; перше покоління — F1, друге — F2. Гамети позначаються літерою G. Гомозиготний організм продукує гамети одного типу, що несуть лише один алель, гетерозиготні — два типи гамет, що несуть різні алелі в рівному співвідношенні.

Завдання

1. Складіть схему схрещування двох особин, гетерозиготних за генотипами (Аа).

2. Складіть схему схрещувань, коли материнська особина мала гетерозиготний генотип Аа, а батьківська була гомозиготою аа.

Проект 1

Тема. Складання власного родоводу.

Інструктивна картка. Метод родоводів полягає у вивченні успадкування будь-якої ознаки в ряді поколінь піддослідної людини. Для цього потрібно залучити чи обстежити якомога більше членів однієї родини й скласти родовідну таблицю. Це дозволить вивчити успадкування будь-якої ознаки в ряді поколінь піддослідного. Вивчаючи родовід, можна з тією чи іншою ймовірністю передбачити успадкування звичайних ознак майбутніх нащадків, наприклад, зовнішності людини: колір очей, кучерявість волосся, форма носа тощо.

Завдання 1. Скласти таблицю свого родоводу із залученням максимальної кількості родичів за поданою схемою. За ознаку взяти колір очей чи волосся. Потрібно пам’ятати, що гени, які визначають темні (карі) очі та волосся, домінують над генами, що визначають зелені, сірі, блакитні очі та світле волосся. Врахуйте — темними кружками позначають домінанту' ознаку, білим — рецесивну.

Завдання 2. Під час схрещування двох садових рослин нічної красуні, що мають рожевий колір забарвлення квіток, у потомстві з’явилися особини трьох фенотипів: малинове забарвлення — 26 особин, рожеве — 49 та біле — 24. Установіть генотипи батьківських особин і потомків з різними фенотипами забарвлення квіток, побудувавши схему схрещувань. Який тип взаємодій алелів у даному випадку?

Завдання 3. Під час схрещування самки миші із сірим забарвленням хутра та самцем з білим забарвленням народилися білі й сірі мишенята у рівному співвідношенні. Побудуйте схему схрещувань і визначте генотипи батьківських особин. Який фенотип забарвлення хутра є домінантним, а який — рецесивним?

Тестові завдання до теми 5

5.1. Основою генеалогічного методу дослідження є

А схрещування

Б аналіз родоводів

В аналіз близнюків

Г гібридизація

5.2. Першовідкривачем законів генетики є

А Т. Морган

Б Г. де Фріз

В Г. Мендель

Г Дж. Ватсон та Ф. Крік

5.3. Гени, які розташовані на гомологічних ділянках гомологічних хромосом

А домінантні

Б рецесивні

В алельні

Г різні

5.4. Кількість типів гамет, які несуть особини з генотипом АаВb

А 2

Б 4

В 8

Г 16

5.5. Позначення схрещування гетерозиготної за двома генами самки з гетерозиготним за одним геном самцем

5.6. Назва схрещування, коли батьківські особини відрізняються між собою за двома менделюючими ознаками

А віддалене

Б моногібридне

В дигібридне

Г полігібридне

5.7. Назва моделі, за допомогою якої легко розрахувати генотипи гібридів у різних комбінаціях

А таблиця Менделя

Б решітка Пеннета

В рівняння Пеннета

Г третій закон Менделя

5.8. Потомство, яке вийде від схрещування двох гетерозиготних рослин зі смугастими плодами, якщо гладеньке забарвлення кавунів успадковується як рецесивна ознака

А усі смугасті

Б смугасті й гладенькі у співвідношенні 1 : 1

В усі гладенькі

Г смугасті і гладенькі у співвідношенні 3 : 1

5.9. Генотипи батьківських особин, якщо за їх схрещування утворилося 25 % особин космей з білими пелюстками, 50 % — з рожевими та 25 % — з малиновими

5.10. Групи крові, що можливі у батьків, якщо у їх сина І група крові, а в дочки — IV

А І і II

Б II і III

В III і IV

Г І і IV

5.11. Група крові, яка є наслідком кодомінування

А І

Б II

В III

Г IV

5.12. Об’єкт досліджень, на якому були встановлені головні положення хромосомної теорії

А горох

Б дрозофіла

В миша

Г кріль

5.13. Кількість груп зчеплення у людини, якщо число хромосом становить 46

А 13

Б 23

В 46

Г 92

5.14. Закон Менделя, якому суперечить закон Моргана

А перший

Б другий

В третій

Г усі

5.15. Увідповідніть співвідношення генотипів у дигібридному схрещуванні та генотипи батьківських особин

1

9 : 3 : 3 : 1

А

AaBb X АаВb

2

3 : 1

Б

AABb X АаВb

3

1 : 1

В

ааВВ X Aabb

4

1 : 1 : 1 : 1

Г

Aabb X aaBb

Д

AABB X aabb

5.16. Увідповідніть терміни та їх значення

1

локус

А

місце гена на хромосомі

2

генотип

Б

сукупність генів організму

3

алель

В

альтернативний стан гену

4

фенотип

Г

зовнішні ознаки організму

Д

генетичний матеріал гаплоїдного набору хромосом





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити