Підручник Біологія 9 клас - В. І. Соболь - Абетка 2017

Тема 2. СТРУКТУРА КЛІТИНИ

§ 14. ЦИТОПЛАЗМА ТА ОСНОВНІ КЛІТИННІ ОРГАНЕЛИ

Цитоплазма - місце, де відбуваються основні події в житті клітини.

Дитяча енциклопедія

Основні поняття й ключові терміни: ЦИТОПЛАЗМА. Органели. Пригадайте! Що таке клітина?

Поміркуйте!

Рух цитоплазми притаманний певною мірою всім живим клітинам, проте найпомітнішим під світловим мікроскопом він є у клітинах елодеї канадської (Elodea canadensis). Реальна швидкість руху цитоплазми в клітинах її листків становить 0,1 мм/хв. Розрізняють ці рухи, спостерігаючи за переміщеннями хлоропластів. Яке ж значення має рух цитоплазми для життєдіяльності клітин?

ЗМІСТ

Чому цитоплазма є структурною системою?

Під клітинною мембраною всередині живої клітини є не просто розчин сполук та органели, а складна динамічна структурна система, що називається цитоплазмою (іл. 32). Пригадуємо, що ядро до цієї системи не належить. З цитоплазмою пов’язані усі життєві функції клітини - її опора, рух, живлення, травлення, дихання, виділення, транспортування речовин, подразливість, розмноження та ін.

Внутрішній вміст клітини характеризується відносною сталістю складу та властивостей.

Причиною цьому є те, що в клітині постійно відбуваються процеси перетворення речовин, енергії та інформації. Основною властивістю цитоплазми є здатність до руху (циклоз).

Завдяки їй цитоплазма створює оптимальні умови для біохімічних реакцій, пов’язує всі частини клітини в єдине ціле. Під контролем ядра цитоплазма регулює реакції синтезу (асиміляція) й розпаду (дисиміляція), має здатність до росту і самооновлення, бере участь у самовідтворенні клітин, здійснює розподіл органел й ресурсів материнської клітини.

Цитоплазма складається з таких компонентів, як гіалоплазма, цитоскелет, включення і органели.

Цитоскелет - сукупність мікрониток і мікротрубочок, які виконують насамперед рухову та опорну функції. Мікронитки (мікрофіламенти) побудовані зі скоротливих білків актину і міозину, мікротрубочки - із спірально упакованих одиниць білка тубуліну.

Іл. 32. Цитоплазма - динамічна тривимірна система із складною молекулярною організацією

Іл. 33. Краплини олії в клітинах насіння соняшнику

Ця опорно-рухова система про- та еукаріотичних клітин, як і цитоплазма загалом, постійно змінюється, її функціями є підтримка і адаптація форми клітини, забезпечення зовнішніх й внутрішніх рухів, ріст й поділ клітин.

Гіалоплазма (від грец. гіалос - скло), або цитозоль, - основа цитоплазми, її матрикс, що є прозорим розчином органічних і неорганічних речовин у воді. Фізичний гельний або зольний стан гіалоплазми впливає на швидкість перебігу біохімічних процесів: чим вона густіша, тим повільніше відбуваються хімічні реакції.

Включення - непостійні клітинні структури, що є запасливими сполуками або продуктами обміну речовин і роль яких у клітині пасивна. Вони мають вигляд зерен, кристаликів, краплин і слугують для забезпечення життя клітини або з’являються в результаті її функціонування (іл. 33). За функціями їх поділяють на секреторні, екскреторні, трофічні, пігментні, а за хімічною природою - на білкові, вуглеводні, ліпідні, кристалічні та ін.

Отже, ЦИТОПЛАЗМА (від грец. цитос - клітина і лат. plasma - виліплене, створене) - частина клітини, що міститься між поверхневим апаратом і ядром, має високий ступінь структурної й функціональної організації.

Яке значення основних органел еукаріотичної клітини?

За особливостями будови органели клітин поділяють на одномембранні (ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, лізосоми, вакуолі), двомембранні (мітохондрії, пластиди) та немембранні (рибосоми, клітинний центр) (іл. 34).

Ендоплазматична сітка (ЕПС) - одномембранна органела у вигляді системи цистерн, трубочок, міхурців, що беруть участь у клітинному обміні й транспортуванні речовин. Виокремлюють гладку (без рибосом) і шорстку (з рибосомами) ЕПС. Основними функціями є синтез білків, вуглеводів, жирів, транспортування речовин по клітині та утворення вакуолей. ЕПС є органелою, яка ділить цитоплазму на окремі функціональні відсіки.

Іл. 34. Органели клітин: 1 - ендоплазматична сітка; 2 - комплекс Гольджі; 3 - лізосома; 4 - вакуоля; 5 - мітохондрія; 6 - пластида; 7 - рибосома; 8 - клітинний центр

Комплекс Гольджі (КГ) - одномембранна органела у вигляді системи цистерн, трубочок, міхурців, що здійснює клітинні процеси секреції й екскреції. Забезпечує перетворення сполук, що надходять із ЕПС, на функціональні продукти (гормони, ферменти тощо). Ці молекули упаковуються у міхурці й транспортуються по клітині або секретуються назовні. Ще однією важливою функцією є утворення лізосом.

Лізосоми (від грец. лізис - розщеплення, сома - тільце) - одно- мембранні органели у вигляді округлих міхурців, що містять ферменти для клітинного травлення. Ці органели окрім розщеплення складних органічних речовин до простих знищують чужорідні сполуки, відпрацьовані органели, заражені вірусами клітини тощо. Ферментний склад лізосом дуже різноманітний.

Вакуолі (від лат. vacuus - порожній) - одномембранні органели, що беруть участь у секреції, екскреції та запасанні сполук. Розташовуються в клітинах тварин (травні, секреторні й скоротливі вакуолі), рослин (осморегуляторні й секреторні вакуолі) й грибів (запасливі й секреторні вакуолі). Особливо добре розвинуті вакуолі в клітинах рослин, де забезпечують стан напруги клітинної стінки.

Мітохондрії (від грец. мітос - нитка та хондріон - зернятко) - двомембранні еукаріотичні напівавтономні органели клітинного дихання. Найхарактернішою особливістю будови є кристи (гребені), на яких виявлено дрібні тільця - АТФ-соми з ферментами для синтезу АТФ. Всередині розташовані ДНК, іРНК, рибосоми для синтезу власних білків. Енергетична функція мітохондрій складається з таких процесів, як: а) окиснення органічних сполук, завдяки чому мітохондрії називають дихальним центром клітин; б) синтез АТФ, через що мітохондрії називають енергетичними станціями клітин.

Пластиди (від грец. пластос - виліплений) - це двомембранні напівавтономні органели рослинних клітин, що здійснюють живлення й запасання речовин. Цей вид органел поділяють на хлоропласти (здійснюють фотосинтез і синтез АТФ), хромопласти (зумовлюють забарвлення пелюсток, плодів) і лейкопласти (запасають крохмаль). Пластиди здатні до взаємоперетворень. Наприклад, у процесі позеленіння бульб лейкопласти перетворюються на хлоропласти, у шкірках апельсинів і коренеплодах моркви хлоропласти перетворюються на хромопласти.

Рибосоми (від назв РНК і грец. сома - тільце) - немембранні універсальні органели, що складається з рРНК та білків і забезпечують синтез білків. Вільно розташовані в цитоплазмі, прикріплені до мембран зернистої ЕПС, на ядрі, в пластидах і мітохондріях. Складаються з двох субодиниць: великої та малої. Утворюються субодиниці із РНК (синтезується в ядерці) та білків (надходять із цитозолю). У ядерці субодиниці самозбираються, покидають ядро і надходять до цитоплазми.

Клітинний центр (центросома) - немембранна органела, що складається з центріолей. У клітині ця органела розміщується біля ядра. Стінки циліндра формують 9 триплетів мікротрубочок, розміщених по колу. Виконує такі функції, як поділ клітини та організація цитоскелета. Отже, органели (від грец. органон - знаряддя), або органоїди, - це сталі клітинні структури, які мають специфічну будову та виконують життєво важливі функції клітини.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Самостійна робота з ілюстрацією

Зіставте позначені структури клітини з їхніми назвами: А - комплекс Гольджі; Б - мітохондрія; Г - цитоплазма; Е - лізосома; С1 - клітинна мембрана; С2 - видільна вакуоля; Т - ЕПС; Р1 -ядро; Р2 - клітинний центр; Р3 - рибосома; У - елементи цитоскелета.

У випадку правильного зіставлення у таблиці відповідей отримаєте прізвище німецького ботаніка, який ввів у науку поняття цитоплазма.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

СТАВЛЕННЯ

• Завдяки методу фарбування окремих клітин за допомогою аргентум нітрату Камілло Гольджі (1843 - 1926) відкрив у нейронах сітчастий апарат, названий на його честь комплексом Гольджі.

• Нобелівську премію в галузі фізіології і медицини за 2016 р. присуджено японському вченому, науковому спеціалісту з клітинної біології Йошинорі Осумі за дослідження механізмів аутофагії у клітині, яку здійснюють лізосоми.

• Науковці Київського національного університету імені Тараса Шевченка під керівництвом професора Т. Б. Желтоножської запропонували варіант доставки ліків у клінічній онкології, створивши міцелярні наноконтейнери.

Яке значення цих досліджень для різних галузей діяльності людини?

РЕЗУЛЬТАТ

Оцінка

Завдання для самоконтролю

1 - 6

1. Що таке цитоплазма? 2. Назвіть структурні компоненти цитоплазми. 3. Що таке гіалоплазма? 4. Що таке цитоскелет? 5. Що таке органели клітини? 6. Назвіть основні групи органел еукаріотичної клітини.

7 - 9

7. Чому цитоплазма є структурною системою? 8. Яке значення мембранних органел еукаріотичної клітини? 9. Яке значення немембранних органел еукаріотичної клітини?

10 - 12

10. Чому цитоплазма є складною динамічною структурною й функціональною системою клітини?



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити