Хімія 10 клас
РОЗДІЛ 2 НЕМЕТАЛІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ТА ЇХ СПОЛУКИ
ХІМІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ VA ГРУПИ
§ 33. Солі амонію
Усвідомлення змісту цього параграфа дає змогу:
характеризувати фізичні, загальні та специфічні хімічні властивості солей амонію, їх добування і застосування; експериментально розпізнавати солі амонію;
складати рівняння та схеми електронного балансу відповідних хімічних реакцій.
Солі амонію мають йонну кристалічну ґратку, у вузлах якої розміщуються катіони — йони амонію та аніони — кислотні залишки.
- Поміркуйте, який хімічний зв’язок виникає між йонами амонію і кислотного залишку і який — у йоні амонію? (За допомогою зверніться до § 33.)
Фізичні властивості. Солі амонію — це переважно безбарвні кристалічні речовини, добре розчинні у воді, термічно нестійкі на відміну від солей, утворених катіонами металічних елементів.
Хімічні властивості. Солі амонію належать до сильних електролітів, тому для них характерні загальні властивості солей. З багатоосновними кислотами утворюються солі двох видів: кислі, наприклад амоній гідрогенсульфат NH4HSO4, і середні — амоній сульфат (NH4)2SO4.
- Пригадайте загальні хімічні властивості солей (див. § 1).
Як сильні електроліти солі амонію у водному розчині дисоціюють на йони амонію і йони кислотного залишку:
Цим визначаються їх загальні властивості, а саме взаємодія з: кислотами, якщо солі амонію утворені слабшими кислотами:
лугами при нагріванні. Це якісна реакція на солі амонію:
іншими солями:
- Напишіть усі рівняння реакцій у йонних формах.
Коротко про головне
Солі амонію — сильні електроліти, у воді гідролізуються з утворенням кислого середовища. Для них характерні як загальні властивості солей, так і специфічні. Реакція з лугами є якісною на солі амонію. Ознака реакції — виділення амоніаку. При нагріванні солі амонію розкладаються, продукти реакції залежать від властивостей кислотного залишку. Застосування солей амонію визначається їх індивідуальними властивостями.
Для допитливих. Якщо нагрітий паяльник занурити в нашатир NH4Cl, то сіль розкладається (див. вище). Утворений хлороводень HCl взаємодіє з купрум(ІІ) оксидом СuO, що вкриває поверхню паяльника. Внаслідок цього утворюється купрум(ІІ) хлорид CuCl2, який сплавляється з надлишком нашатирю NH4Cl. Поверхня паяльника звільняється від оксидів, і розплавлене олово прилипає до очищеної міді.