РОЗДІЛ 2 НЕМЕТАЛІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ТА ЇХ СПОЛУКИ

 

ХІМІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ VA ГРУПИ

 

§ 33. Солі амонію

 

Усвідомлення змісту цього параграфа дає змогу:

характеризувати фізичні, загальні та специфічні хімічні властивості солей амонію, їх добування і застосування; експериментально розпізнавати солі амонію;

складати рівняння та схеми електронного балансу відповідних хімічних реакцій.

Солі амонію мають йонну кристалічну ґратку, у вузлах якої розміщуються катіони — йони амонію та аніони — кислотні залишки.

- Поміркуйте, який хімічний зв’язок виникає між йонами амонію і кислотного залишку і який — у йоні амонію? (За допомогою зверніться до § 33.)

Фізичні властивості. Солі амонію — це переважно безбарвні кристалічні речовини, добре розчинні у воді, термічно нестійкі на відміну від солей, утворених катіонами металічних елементів.

Хімічні властивості. Солі амонію належать до сильних електролітів, тому для них характерні загальні властивості солей. З багатоосновними кислотами утворюються солі двох видів: кислі, наприклад амоній гідрогенсульфат NH4HSO4, і середні — амоній сульфат (NH4)2SO4.

- Пригадайте загальні хімічні властивості солей (див. § 1).

Як сильні електроліти солі амонію у водному розчині дисоціюють на йони амонію і йони кислотного залишку:

Цим визначаються їх загальні властивості, а саме взаємодія з: кислотами, якщо солі амонію утворені слабшими кислотами:

лугами при нагріванні. Це якісна реакція на солі амонію:

іншими солями:

- Напишіть усі рівняння реакцій у йонних формах.

Коротко про головне

Солі амонію — сильні електроліти, у воді гідролізуються з утворенням кислого середовища. Для них характерні як загальні властивості солей, так і специфічні. Реакція з лугами є якісною на солі амонію. Ознака реакції — виділення амоніаку. При нагріванні солі амонію розкладаються, продукти реакції залежать від властивостей кислотного залишку. Застосування солей амонію визначається їх індивідуальними властивостями.

Для допитливих. Якщо нагрітий паяльник занурити в нашатир NH4Cl, то сіль розкладається (див. вище). Утворений хлороводень HCl взаємодіє з купрум(ІІ) оксидом СuO, що вкриває поверхню паяльника. Внаслідок цього утворюється купрум(ІІ) хлорид CuCl2, який сплавляється з надлишком нашатирю NH4Cl. Поверхня паяльника звільняється від оксидів, і розплавлене олово прилипає до очищеної міді.