Екологія 10 клас

СИСТЕМА «ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО»

 ТЕМА 2 СВІТОВИЙ РОЗВИТОК І ЕКОЛОГІЯ

§ 10. Екологічна криза: причини і наслідки

Причини екологічної кризи. Зростаючі масштаби антропогенного впливу на природне середовище досягли глобального рівня і почали істотно впливати на зміни природних процесів і деградацію компонентів природного середовища. У другій половині ХХ ст. почали наглядно проявлятися кризові явища у природному середовищі. Під екологічною кризою розуміють загострення взаємин між суспільством і природним середовищем, які є результатом невідповідності розвитку продуктивних сил природно-ресурсному потенціалу території. Кризові явища відрізняє ще одна особливість, а саме: якщо після негативного впливу на природне середовище залишається можливість його відновлення, то таку ситуацію називають кризовою. У випадку формування ситуації з незворотними негативними наслідками її іменують катастрофічною.

Екологічна криза й екологічні катастрофи спричиняють надзвичайні екологічні ситуації, загальною ознакою яких є нестійкий перехідний стан природних систем, що формується в результаті зміни лімітуючих екологічних чинників. У широкому розумінні «криза» як явище має не лише негативні, а й позитивні наслідки. Для природи кризові явища є однією з рушійних сил її еволюції. Екологічні кризи і катастрофи природного походження минулих геологічних епох є об’єктом дослідження палеонтологів і палеогеографів.

• Наслідки екологічної кризи. Головними причинами існуючої екологічної кризи є планетарний характер масштабів антропогенного впливу і змін, спричинених ним, який є нерегульований у загальносвітовому вимірі (мал. 20).

У результаті тривалого антропогенного впливу на природне середовище сталися такі глобальні зміни природних процесів і компонентів природи:

•  порушення теплового балансу планети;

• зміна ланок колообігу речовин і енергії;

• забруднення навколишнього середовища;

• деградація компонентів природи;

• формування антропогенних модифікацій ландшафтів.

Порушення теплового балансу планети є результатом вивільнення

світовим господарством величезної кількості теплової енергії, значна частина якої затримується в нижніх шарах атмосфери парниковими газами (вуглекислий газ, оксиди нітрогену, фреони, метан). Причому тільки концентрація СО2 за останні 100 років зросла на 17 %. Порушення теплового балансу спричиняє глобальне зростання температури на планеті, за підвищення якої на 3-5 °С можуть відбутися глобальні негативні для людства явища. Так, танення льодовиків планети призведе до підняття рівня Світового океану, за оцінками вчених, на 60-80 м, а це спричинить затоплення найбільш освоєних і заселених низовинних територій планети. Різке танення льодовиків Антарктиди може призвести до активізації неотектонічних процесів, землетрусів і вулканічної діяльності, що стане причиною «вулканічної зими». Підвищення глобальної температури на 1-3 °С може призвести до зміни конфігурації кліматичних поясів, зміни циркуляційних процесів в атмосфері і шляхів переносу повітряних мас, виникненню посушливих явищ і активізації спустелення території.

Мал. 20. Система «людина - середовище» в індустріальній фазі (за Гейнріхом Д, Гергтом М, 2003)

Зміну ланок колообігу речовин можна простежити на прикладі деяких ланок колообігу води. Зокрема, в результаті випадання опадів на земну поверхню формується поверхневий і підземний стік води. У природних умовах співвідношення між поверхневим і підземним стоком на користь останнього. В антропогенізованих умовах, на розораних і забудованих територіях частка поверхневого стоку різко зростає і інколи є більшою за підземний стік. Якщо врахувати особливість зростання частки розораних і урбанізованих територій і скорочення частки природної рослинності, то наслідками такого процесу є скорочення запасів підземних вод, зменшення живлення річок і озер підземними водами і різке коливання їх водності в посушливі періоди року. В період затяжних і інтенсивних атмосферних опадів зростання поверхневого стоку є основною причиною паводкових явищ.

Під забрудненням розуміють привнесення в навколишнє середовище надмірної кількості характерних для нього хімічних елементів і сполук або незначної кількості нехарактерних для нього речовин (табл.).

Шкідливі викиди в різних середовищах, т/км2

*с - середньорічне значення, м - максимум у році.

Масштаби забруднення навколишнього середовища оцінюються сотнями мільярдів тонн газових викидів і твердих відходів і сотнями мільярдів кубометрів стічних вод. Забруднення є однією з причин зміни параметрів середовища існування живих організмів і середовища життєдіяльності людини. Це так званий опосередкований вплив світового виробництва на деградацію живої природи. Забруднення погіршує якість природного ресурсу, який є основою виробничих процесів. Забруднення природного середовища життєдіяльності людини спричиняє погіршення здоров’я населення. Наслідками забруднення і надмірного використання природного ресурсу є деградація основних складових природного середовища. Деградація атмосферного повітря і води проявляється у погіршенні їхнього якісного стану. Деградація ґрунтів спричиняється процесами ерозії, засолення, закислення, заболочення, порушення структури ґрунту, хімічного забруднення. Деградація живої природи проявляється в процесах вимирання та міграції біоти. Спеціальних форм охорони і збереження нині потребує близько 10 % генофонду живих організмів, що становить близько 30 тис. видів вищих судинних рослин і 150 тис. видів тварин. У результаті сукупної дії антропогенних чинників на природне середовище змінюються ландшафтоутворювальні процеси і компоненти ландшафту, які спричиняють модифікацію природних ландшафтів. Модифіковані і перетворені людською діяльністю природні ландшафти іменують антропогенними (від грец. antropo - людина, genes - створений). Такими ландшафтами нині охоплено близько 60 % суходолу планети.

Основні відмінності антропогенних ландшафтів від природних такі:

•      рушійною силою природних ландшафтів є природний саморозвиток, а антропогенних - людська діяльність;

•      антропогенний ландшафт є спрощеною біологічною системою щодо природного;

•  антропогенний ландшафт є менш стійким до зовнішнього впливу.

Аргументи і факти

Щорічний приріст населення Землі за нинішніх темпів становить близько 100 млн осіб.

•  За прогнозами демографів до 2050 року близько 50 % населення планети мешкатиме у містах.

•  Традиційне землеробство нині може прогодувати близько 3 млрд осіб.

•  Запаси енергетичних мінеральних ресурсів за нинішніх темпів споживання можуть бути вичерпані до 2250 року.

•  Кожен четвертий мешканець планети відчуває дефіцит чистої води.

•  Щорічні техногенні надходження газових забруднень сягають близько 25     млрд тонн.

•  Близько 20 % річкового стоку забирається на господарські потреби.

•  Щорічне внесення мінеральних добрив у ґрунти становить 0,5 млрд тонн і 4 млн тонн отрутохімікатів.

•  Понад 7 тис. хімічних сполук нині є забруднювачами довкілля.

ВИСНОВКИ

1. Екологічні кризи і катастрофи природного походження притаманні розвитку природи Землі і спричинені в основному геофізичними чинниками.

2. Сучасна екологічна криза має антропогенне походження і може перерости у глобальну екологічну катастрофу, яка загрожує існуванню людства.

3. Вихід із кризової ситуації, що склалася, може бути знайдений лише за умови переосмислення людиною свого ставлення до природного середовища на нових морально-етичних засадах.

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити