СИСТЕМА «ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО»

 

 

ТЕМА 3 ТЕХНОГЕНЕЗ І ЕКОНОМІКА

 

§16. Ресурси техносфери — масштаби і межі споживання

 

Серед основних чинників, що визначають масштаби споживання ресурсів, можна відзначити розширення обсягів виробництва, зростання енергоспоживання, різке зростання чисельності населення Землі.

Світова промисловість нині виробляє у 7-100 разів більше товарів і видобуває у три-чотири рази більше корисних копалин, ніж 25-30 років тому. Водночас щорічно світова промисловість виробляє 2,1 млрд т твердих відходів, із яких 340 млн т є потенційно небезпечними. Щороку у світі синтезується близько 250 тис. нових хімічних сполук, десятки тисяч шкідливих речовин забруднюють атмосферу, воду і ґрунти. У водойми світу щороку скидається понад 500 млрд т промислових і побутових стоків, для нейтралізації і розбавлення яких використовується у десятки разів більше чистої води. Близько 130 млрд т корисних копалин щороку видобувається із земних надр. При цьому в корисну для людини продукцію використовується тільки 10 % мінеральних ресурсів.

Наприкінці ХХ ст. у світі щорічно видобувалось близько 3,2 млрд т вугілля, 3 млрд т нафти і близько 3 трлн м3 природного газу. Якщо першу половину ХХ ст. можна назвати «ерою вугілля», початок другої половини - «ерою нафти», то початок нового тисячоліття називають «ерою газу». Загальне споживання енергетичних ресурсів у світі складає близько 30 млрд т умовного палива. Якщо мінеральне паливо спалюватиметься й надалі такими темпами, то, за розрахунками спеціалістів, усі його запаси будуть вичерпані через 130 років.

Спалювання енергетичних ресурсів призводить до масштабних забруднень атмосфери. Тільки теплова енергетика сьогодні продукує близько 25 % промислових забруднень атмосфери.

У масштабних прогнозних розрахунках використовується умовна одиниця Q, що дорівнює 36 млрд т умовного палива. За даними спеціалістів, світові розвідані запаси вугілля становлять 18 Q нафти 3  Q газу 2 Q, урану 4 Q. Водночас запаси сонячної енергії оцінюються у 2000 Q.

За умов домінування стратегії сталого розвитку важливим є збалансоване використання природних ресурсів власної держави. Наша держава забезпечена вугіллям на 95 %, нафтою - на 8 %, природним газом - на 22 %. Дані таблиці (табл. 1) демонструють розрахункову забезпеченість України запасами мінеральних ресурсів. Дефіцитними для України є руди кольорових металів, а також нафта і газ.

Розрахункова забезпеченість запасами видобутку корисних копалин в Україні

Таблиця 1

 

Назва корисних копалин	Забезпеченість, років	Назва корисних копалин	Забезпеченість, років
Сіль калійна	2650	Нафта з конденсатом	53
Каміння облицювальне	2550	Природний газ	62
Сіль кухонна	1867	Залізна руда	217
Сірка	1549	Скляна сировина	254
Графіт	1246	Марганцева руда	292
Буре вугілля	1151	Каолін	293
Цегельно-черепична сировина	835	Глина вогнетривка	321
Кам’яне вугілля	727	Цементна сировина	423
Камінь будівельний	609	Доломіт для металургії	493

Враховуючи явно виражену сировинну спрямованість економіки України на початку ХХІ ст. і зростання частки сировинних галузей у продукції експорту, можна зробити висновок, що спостерігається невиважене і нераціональне використання мінерально-сировинної бази держави.

Енергоємність виробництва одиниці продукції в Україні у дев’ять разів більша, ніж у країнах Європи. Ресурсоємність виробництва одиниці продукції у декілька разів перевищує пересічний єпропейський показник.

Аргументи і факти

Таблиця 2

Порівняння біосфери і техносфери (за Т.А. Акімовою і В.В. Хаскіним, 2001)

Показники, що порівнюються	Біосфера	Техносфера
Кількість біологічних видів, що утворюють сферу	107	1
Кількість контрольованих видів	107	104
Маса сфери, млрдт,	5 · 104	2 · 104
у тому числі активна речовина, млрдт	104	15
Неактивна, вироблена речовина, млрд т	4 · 104	2 · 104
Кратність оновлення активної речовини, рік	0,10	0,10
Річна нетто-продукція, млрд т	625	1,5
Річні витрати органічної речовини, млрд т	212	24
Річні витрати енергії, 1018 Дж	12000	450
Річні витрати води, км3	3· 104	305
Ступінь замкненості кругообігу речовин, %	99,9	менше 10
Запас генетичної інформації, Гбіт*	106	7
Запас сигнальної інформації, Гбіт**	-	8
Швидкість переробки інформації, біт/с	1036	1016
Інформаційні швидкість еволюції, біт/с	0,1	107

* Гбіт = 109 біт, запас генетичної інформації обраховується шляхом відношення числа видів у біосфері на середню кількість інформації в геномі одного виду.

**Об’єм інформації довготривалої пам’яті однієї людини.

•    Порівняльний аналіз кількісних характеристик біосфери і техносфери дає можливість зробити наступні висновки:

•    людина контролює і в певній мірі використовує незначну частину біологічних видів у біосфері;

•    нетто-продукція техносфери у 1000 разів менша за нетто-продукцію біосфери;

•    витрати води в техносфері тільки у шість разів менші, ніж в біосфері, однак водомісткість продукції техносфери у 140 разів більша;

•    ступінь замкнутості колообігу речовин у техносфері на порядок менший, ніж у біосфері;

•    швидкість прогресу цивілізації у ХХ ст. на вісім порядків більша, ніж швидкість біологічної еволюції у біосфері.

ВИСНОВКИ

1. Масштаби техногенних процесів, які зумовлюють розвиток техносфери, досягли глобального рівня і можуть бути поставлені в один ряд з провідними природними процесами.

 2. Просторові межі техносфери продовжують розширюватися і значно перевищують просторові межі біосфери.

3. Оскільки ресурси біосфери носять кінцевий вичерпний характер, то ця обставина зумовлює бережливе й економне їх використання людиною.