Підручник Географія 7 клас - Кобернік С.Г. - Грамота 2015 рік

Розділ ІІ. Материки тропічних широт

Тема 1. Африка

§ 14. Природні зони Африки. Вологі екваторіальні ліси

Пригадайте: 1. Що таке природна зона? 2. Які існують закономірності зміни природних зон на рівнинах? Чим вони зумовлені? 3. Які ви знаєте природні зони?

Закономірності поширення природних зон в Африці. Вам уже відомо, що в межах кожної з природних зон подібні клімат, ґрунти, рослинність і тваринний світ. Оскільки екватор перетинає Африку приблизно посередині, то для неї характерне чітке чергування однакових природних зон на північ і на південь від екватора, тобто спостерігається широтна зональність. Вологі екваторіальні ліси змінюються саванами й рідколіссям, а ті — тропічними пустелями й напівпустелями.

- За картою географічних поясів і природних зон світу (див. форзац 2 підручника) з’ясуйте, на яких територіях Африки та з яких причин порушується широтна зональність.

Крайні північ і південь материка зайняті субтропічними твердолистяними лісами й чагарниками.

Розміщення природних зон на материку зумовлене кліматичними умовами, які пов’язані з географічною широтою, висотою над рівнем моря, впливом морських течій, перерозподілом опадів залежно від рельєфу. Тому широтна зональність подекуди порушується й природні зони витягуються вздовж меридіанів.

Вологі екваторіальні ліси. Зона вологих екваторіальних лісів охоплює узбережжя Гвінейської затоки на північ від екватора та басейн річки Конго. Вона простягається на 1600 км з півночі на південь і на 5000 км із заходу на схід. Ця природна зона своєрідна й неповторна. Тут практично відсутні пори року: і взимку, і влітку температура повітря становить приблизно +24 °С. За рік випадає понад 2000 мм опадів. Дощі ллють щодня, зазвичай по обіді. Вода й тепло створюють ідеальні умови для розвитку всього живого, тому тут ростуть вологі екваторіальні дощові ліси — гілеї (від грецьк. hile — ліс). З літака вони нагадують зелене море (мал. 23).

У зоні вологих екваторіальних лісів річки завжди повноводі. Під час повені вони часто заливають низькі береги, а вода вкриває величезні простори.

В умовах екваторіального лісу утворилися червоно-жовті фералітні ґрунти (від латин, ferrum — залізо). Саме сполуки заліза надають їм червоного кольору. Ці ґрунти дуже бідні на поживні речовини, адже органічні рештки за високої вологості й тепла швидко розкладаються мікроорганізмами, а поживні елементи швидко вбираються рослинами. Тому вирубування екваторіальних лісів спричинює екологічну катастрофу. Ґрунт на оголених ділянках змивають дощі, а сонце перетворює поверхню землі на суху кірку, де вже не може нічого рости.

В екваторіальних лісах Африки налічується понад 25 000 видів рослин. Тільки дерев — майже 1000 видів. У цих лісах завжди парко, волого й темно. Ліс настільки густий, що роздивитися щось неподалік неможливо: навколо кущі, обплетені ліанами дерева, повалені велетенські колоди.

Мал. 23. Вологий екваторіальний ліс

Мал. 24. Ярусність африканської гілеї

Екваторіальний ліс має дві характерні ознаки: він вічнозелений і багатоярусний.

Вічнозелений ліс тому, що рослини ніколи не скидають листя повністю. Завдяки теплій і вологій погоді протягом року листя може існувати на пагоні 2-3 роки.

Ярусність — це розподіл рослин за висотою відповідно до потреби у світлі.

У лісах помірного поясу 3-4 яруси рослин. У гілеях їх 6-8 (мал. 24)! Знизу — царство тіньовитривалих мохів і повзучих рослин. Вище піднімаються невибагливі до світла чагарники та молоді деревця. Тут багато деревоподібних папоротей, бананів. Ще вище ростуть дерева 15-20 м заввишки, яким потрібно більше світла. Серед них багато цінних порід, таких як червоне, ебенове, сандалове, жовте дерева. Трапляються також хлібне, мускатне дерева. Ще вище панують фікуси й різні види пальм. Найвищими є світлолюбні дерева сейби, розлогі крони яких сягають 60-80 м. У таких високих дерев листя тверде й випаровує мало води. Адже підняти її на таку висоту важко навіть найпотужнішій кореневій системі. Широкі корені-підпірки допомагають утримати стовбур у вертикальному положенні.

Гілки дерев нижнього ярусу переплітаються так щільно, що крізь них не видно крон дерев верхнього ярусу. Біля самої поверхні землі панує суцільний морок. Сюди потрапляє тільки 1/120 частка сонячного світла, тому трави зовсім немає. Натомість із землі піднімаються ліани — дерева з гнучким і довгим (до 300 м) стеблом, які, обвиваючи стовбури, виносять до світла листя та квіти. Пробиратися таким лісом без стежки складно й небезпечно.

Африканська гілея — батьківщина цінних господарських порід дерев: кавового дерева, олійної пальми. Тут також культивують какао.

Тваринний світ вологих екваторіальних лісів багатий і різноманітний.

Заселені всі яруси лісу. Тут живуть великі людиноподібні мавпи — горили й шимпанзе. Справжнім велетнем є двометрова горила (мал. 25) з густою чорною шерстю. Вона має велику фізичну силу. Більшу частину життя проводить на землі, хоча час від часу залазить на дерева. Шимпанзе менша за горилу (зріст — до 1,5 м), має великий об’єм мозку, вирізняється складною поведінкою. Живе на деревах. З інших мавп відомі мартишки та павіани.

Мал. 25. Горила

Мал. 26. Окапі

Серед дерев пурхають різноманітні птахи: фруктовий голуб, різні види папуг, птахи-носороги, дятли, нектарниці, бананоїди. Дуже багато комах: терміти, москіти, жуки, метелики, бджоли, бабки, скорпіони, павуки. Деякі комахи небезпечні для людини: малярійні комарі розносять збудників тропічної лихоманки, муха цеце — сонної хвороби.

З наземних тварин поширені ящірки, землерийки, земляні гадюки, пітони, китицевухі й лісові свині, африканський оленьок (заввишки 40 см), лісові антилопи. Дивовижним створінням природи є окапі (мал. 26) — тварина зі смугастими задніми кінцівками, наче в зебри. Насправді це карликова жирафа, утричі нижча за свого височенного родича. Зрідка трапляється карликовий бегемот, який важить у 10-12 разів менше, ніж справжній.

Неначе гігантський ланцюг, огортає вологі екваторіальні ліси з півночі й півдня зона перемінно-вологих лісів. Це перехідна зона від вологих екваторіальних лісів до трав’янистих саван. Рослинність і тваринний світ цієї зони подібні до екваторіального лісу, однак ритм їх життя зумовлений сезонами (вологим і сухим).

Перемінно-вологі ліси освоєні людиною більше, ніж екваторіальні. Населення, що живе поблизу або в самих лісах, нечисленне. Місцеві племена займаються мисливством і рибальством. Великі ділянки лісів вирубують заради цінних порід дерев. Разом з лісом гинуть і тварини.

Коротко про головне!

• В Африці чітко простежується широтна зональність природних зон, яка дзеркально повторюється по обидва боки екватора. Основними природними зонами материка є вологі екваторіальні ліси (гілеї), савани та рідколісся, тропічні пустелі й напівпустелі.

• Вологі екваторіальні ліси Африки ростуть переважно на узбережжі Гвінейської затоки та в басейні річки Конго в умовах теплого й вологого екваторіального клімату. Тут утворилися бідні на поживні речовини червоно-жовті фералітні ґрунти.

• Вологі екваторіальні ліси є вічнозеленими та багатоярусними. Вони вражають багатством рослинності.

• Найпоширенішими представниками тваринного світу є мавпи (горили, шимпанзе, мартишки), птахи (папуги, птахи-носороги, нектарниці, бананоїди), численні комахи.

1. Які особливості зміни природних зон в Африці?

2. Назвіть і покажіть на карті основні природні зони материка.

3. Які ґрунти сформувалися в гілеях?

4. Назвіть представників рослинності й тваринного світу зони вологих екваторіальних лісів.

5. Поміркуйте, завдяки чому рослини пристосувалися до умов існування у вологих екваторіальних лісах.

б. Як ви думаєте, чи зможуть вижити тварини, які мешкають у вологих екваторіальних лісах, якщо їх переселити в ліси помірного поясу? Відповідь обґрунтуйте.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити