Підручник Географія 8 клас - В.М. Бойко - Абетка 2016

Розділ ІІІ ПРИРОДНІ УМОВИ І РЕСУРСИ УКРАЇНИ

Тема 7. Ландшафти України

§ 39. ЛІСОСТЕП

♦ Пригадайте, які ґрунти сформувалися в лісостепу.

♦ У чому полягають особливості поширення у лісостепу рослинності й тваринного світу?

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Лісостеп - це перехідна зона між мішаними і широколистими лісами та степом. Широка смуга лісостепу простягається з південного заходу від кордону з Молдовою на північний схід до кордону з Росією, займаючи 25 % території України. Виразних меж зона не має, адже степові ділянки вклинюються островами в лісову зону, а ліси окремими масивами заходять у зону степів. Межу між лісостепом і степом умовно проводять вздовж лінії міст Подільськ (Одеська область) - Кіровоград - Красноград - Куп’янськ (Харківська область).

РЕЛЬЄФ І КОРИСНІ КОПАЛИНИ. Правобережна частина лісостепу лежить на височинах - Подільській та Придніпровській, а лівобережна - на Придніпровській низовині. Лише на крайньому сході зона виходить до відрогів Середньоруської височини. Плато- подібні поверхні правобережних височин чергуються з горбогір’ями. Їх окраїни сильно розчленовані ярами та балками. Такий самий рельєф і на схилах Середньоруської височини та Полтавській рівнині, що до неї прилягає. Загалом поверхня із заходу та сходу нахилена до Дніпра.

Характерною ознакою краєвиду майже всієї території є високі праві береги річок, сильно розчленовані ярами, і низькі ліві береги з терасами. Заплави річок нерідко заболочені, вищі їх тераси займають поля, населені пункти.

У межах лісостепу залягають поклади бурого вугілля (Дніпровський басейн), нафти і природного газу (Східний нафтогазоносний регіон), природних будівельних матеріалів (гіпсу, вапняку, каоліну, мергелю, піску). У місцях ви ходу на поверхню порід Українського щита є родовища гранітів, лабрадоритів, доломітів, графіту, горючих сланців, а у болотах - бурштину.

Україна дивовижна

Гори над Дніпром

Канівські «гори» підносяться над Дніпром на висоту до 243 м і є частиною Придніпровської височини. Вони - унікальна пам'ятка природи: там гірські породи різного віку зім'яті у складки, зсунуті зі свого первинного місця і припідняті. При цьому давні відклади опинилися зверху, а ті, що утворилися пізніше, під ними. Геологи називають це явище Канівськими дислокаціями.

Мал. 143. Лісостеп на Подільській височині

Мал. 144. Лісостеп на Придніпровській низовині 190

Подорож у слово

Походження багатьох назв річок ще не розгадано, є різні припущення і тлумачення від тюркських і давньослов'янських слів. Так, Сула вірогідно означає мокре місце; Ворскла - біла вода (за берегові кручі, що складені білими пісками і крейдяними відкладами) або ворчати; Псел - луки, вологе місце; Рось - волога, роса; Тясмин - камінь (у руслі є виходи кристалічних порід на поверхню).

Мал. 145. Річка Рось

КЛІМАТ І ВНУТРІШНІ ВОДИ. Клімат у лісостеповій зоні помірно континентальний. Його континентальність збільшується у східному напрямку. Середні температури січня змінюються від -5 °С на заході до -7 °С на сході, липня - відповідно від +18 до +20 °С. Кількість опадів зменшується з півночі на південь від 600 до 500 мм за рік. Майже стільки само води і випаровується, тому зволоження там достатнє. У окремі роки в лісостепу бувають посухи. Річкову мережу формують Дніпро, Південний Буг, Дністер з притоками. Всі річки мають долини з асиметричними берегами та повільні течії. У місці перетину твердих порід Українського щита, де виходи гранітів перегороджують русла Південного Бугу і Гірського Тікича, утворюються пороги. Річки мають змішане живлення, найбільш повноводні навесні та у червні. Судноплавним є Дніпро. Колись судноплавство було можливим і на його лівих притоках, таких як Сула, Псел, Ворскла. Але через знищення лісів у їх долинах вони дуже обміліли. Праві притоки Дніпра - Рось, Тясмин також маловодні (мал. 145).

Озер у лісостепу мало. Вони є в заплавах великих лівих приток Дніпра. Численні озера-стариці, які колись були в заплаві самого Дніпра, залиті водами Канівського та Кременчуцького водосховищ. Брак природних водойм компенсується ставками, які створені біля багатьох населених пунктів.

ҐРУНТОВО-РОСЛИННИЙ ПОКРИВ. У лісостепу переважають родючі чорноземи (типові та опідзолені), що сформувалися на лесах або лесоподібних суглинках. У зниженнях поширені лучні ґрунти, подекуди - торфові.

Природна рослинність представлена лісовими і степовими видами. Лісистість території становить лише 12 %. Ліси збереглися в долинах річок та межиріччях, ростуть на сірих лісових ґрунтах. Лісові масиви утворюють переважно дуб і граб. У широких балках поширені байракові ліси, в яких ростуть дуб, граб, клен, липа, ліщина, бруслина та ін. На піщаних берегах Дніпра та Сіверського Дінця, куди доходив язик давнього льодовика, острівцями трапляються соснові ліси.

Глечики жовті - окраса водойм

Козуля

Рябчик

До лісових масивів прилягає степ, проте він не займає великих площ, тому що його змінили сади і поля, де ростуть різноманітні сільськогосподарські культури (пшениця, ячмінь, овес, гречка, цукровий буряк, картопля, овочі). Степове природне різнотрав’я збереглося на схилах балок і берегах річок. Доволі великі площі зайнято луками. Там ростуть горицвіт, анемона, конюшина, тонконіг, стоколос, ковила, вероніка колосиста, гадючник, звіробій. Це переважно багаторічні рослини, із коренів і стебел яких утворюється дернина. На заплавних луках ростуть осока, рогіз, стрілолист, калюжниця, цикута. Водойми прикрашають глечики жовті, латаття біле, папороть водяна.

У лісостепу водяться лісові й степові види тварин: дикий кабан, козуля, лисиця, куниця, заєць, білка, тхір, полівка, вуж. Багато птахів - дятли, сови, жайворонки, лелеки, куріпки, дрозди.

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНА ПРИРОДИ. Територія лісостепової зони освоєна дуже давно. Саме на межі лісу і степу були найкращі умови для життя людей. Ліс давав їм прихисток від ворогів, матеріал для будівництва і обігрівання жител, а вільні від лісу ділянки використовувалися для землеробства і скотарства. Цим наші далекі пращури займалися ще у IV-ІІ тисячоліттях до н. е. У ХVІІ-ХVIII ст. значно збільшилося число поселень. Великі площі лісів були вирубані. Запровадження трипільної системи орного землеробства призвело до виснаження ґрунтів, тому вже тоді їх почали удобрювати гноєм. У ХІХ - ХХ ст. на ландшафтах лісостепу позначилося виникнення міст, збільшення людності поселень, розвиток транспорту, ремесел і промисловості. Майже всі природні степові ділянки було перетворено на поля і сади, багато лісів у верхів’ях річок Сули, Ворскли, Псла, про які є згадки в історичних джерелах XVII ст., знищено.

Інтенсивне господарське освоєння лісостепу, нещадна експлуатація природних багатств спричинили значне винищення природи як у лісових, так і степових ділянках зони. Це вимагає створення заповідних територій там, де ще збереглися природні комплекси. Проте таких ділянок залишилося надзвичайно мало. Нині великих природоохоронних територій у лісостепу лише дві. Канівський природний заповідник - один з найдавніших в Україні (1923 р.), де поєднується історія природи і народу. Він охоплює частину яру та пагорби на правому березі Дніпра та дніпрові острови. Земля там «всіяна» археологічними пам’ятками ще з часів палеоліту. Важливими об’єктами заповідника є геологічні утворення, грабовий ліс. Заповідник межує із Чернечою горою, що здіймається на 100 м над Дніпром і відома як Тарасова гора. Там було перепоховано генія українського народу Тараса Шевченка (мал. 147). У природному заповіднику «Михайлівська цілина» охороняють єдину в Україні ділянку цілинного, ніколи не ораного лучного степу в межах лісостепової зони. Численні рослини (астрагал, пальчатокорінник, півники, ковила, рябчик, сон) занесено до Червоної книги України.

Мал. 146. Сільськогосподарські угіддя - типовий ландшафт лісостепу

Мал. 147. Тарасова (Чернеча) гора межує із Канівським природним заповідником

Мал. 148. Лучний степ у природному заповіднику «Михайлівська цілина»

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ

• У лісостеповій зоні, яка розташована в середній смузі України, поширені височини та низовини, яри та балки, в умовах помірно континентального клімату під трав’яною рослинністю сформувалися чорноземи різних типів, а під лісовою - сірі лісові ґрунти.

• Для збереження цінних об’єктів природи, рідкісних видів рослин і тварин у лісостепу створено природні заповідники Канівський і «Михайлівська цілина».

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Чому лісостепову зону вважають перехідною між лісом і степом?

2. Який рельєф у лісостепу?

3. Розкажіть про кліматичні особливості середньої смуги України.

4. Яка рослинність характерна для лісостепу?

5. Користуючись додатковими джерелами інформації, підготуйте розповідь про один із природних заповідників зони.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити