Підручник Географія 8 клас - П. О. Масляк - Аксіома 2016
Розділ ІІІ Природні умови і ресурси України
Тема 3. Води суходолу і водні ресурси
§ 31. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РІЧКИ. ПАДІННЯ, ПОХИЛ РІЧКИ. РІЧКОВИЙ СТІК. ЖИВЛЕННЯ І РЕЖИМ РІЧОК
1. Які рівнинні та гірські річки світу Ви знаєте?
2. Пригадайте, як називаються русла річок, які пересихають.
Вплив рельєфу на течію річок. Рельєф визначає напрям і характер течії річок. На рівнинах, де місцевість нахилена слабко, швидкість течії річок є невеликою, у горах, де похили місцевості великі, річки — швидкі та бурхливі. Рівнинна річка стає бурхливою лише там, де в її руслі виходять на поверхню тверді гірські породи. У таких місцях утворюються пороги. У місцях, де річки падають з уступу, утворюються водоспади (мал. 78).
? Пригадайте найбільші водоспади світу. Де вони знаходяться?
Більшість річок України є рівнинними. Гірськими є деякі річки Українських Карпат і невеликі річки Південного берега Криму. Більшість річок, що беруть початок у Карпатах та на північних схилах Головного пасма Кримських гір, є гірсько-рівнинними (Дністер, Тиса, Прут, Салгир та ін.).
Мал. 78. Водоспад Шипот у Карпатах
- Знайдіть ці річки на фізичній карті шкільного навчального атласу.
Падіння та похил річки. Рельєф визначає падіння та похил річок. Падінням річки називається різниця між висотою її витоку і гирла.
Зазвичай вираховують падіння ріки на 1 км русла (за формулою: П = h1 - h2, де П — падіння річки, h1 — висота витоку, h2 — висота гирла). Для рівнинних річок воно становить декілька см/км, для гірських — декілька м/км.
В Україні максимальні величини падіння річки характерні для гірських річок Українських Карпат і Кримських гір, найменші — для рівнинних річок, наприклад, Чернігівського та Волинського Полісся.
Похил річки зазвичай виражають у метрах на кілометр (м/км). У гірських річок він є великим, у рівнинних — малим. Що більший похил річки, то більша швидкість її течії.
Наприклад, витік р. Сули (довжина 363 км), знаходиться на висоті 155 м над рівнем моря, а гирло (місце впадіння в Дніпро) — на висоті 80 м. Отже, її падіння становить: 155 - 80 = 75 м, а середній похил дорівнює: 75 м : 363 км = 21 см/км.
? Порівняйте ці дані з даними для карпатської р. Лімниці: падіння — 1185 м, а похил — 9,7 м/км. Зробіть висновки.
Падіння річки — різниця висот рівнинної поверхні води річки у двох різних точках, розташованих на певній відстані по довжині річки (вимірюється в метрах).
Похил річки — це відношення падіння річки (або окремої її ділянки) до її довжини (чи окремої ділянки).
Вплив клімату на формування річкової системи. Особливістю річки є постійний рух води. Коли припиняється живлення річки, тобто поповнення річища водою, вона пересихає. Пересихаючі ріки є в Криму (мал. 79).
Більшість річок України має мішане живлення з переважанням одного із джерел: дощовою водою, талими водами снігу та льоду, підземними водами. Наприклад, узимку, коли Дніпро покривається кригою, він живиться підземними водами, навесні — талими, улітку й восени — дощовими й підземними. Кількість води в річках змінюється за сезонами, і ці зміни впродовж року називають режимом річки.
Мал. 79. Пересихаюча річка в Криму
Найвищий рівень води в річці, який настає після танення снігу навесні або внаслідок танення льоду і снігу в горах улітку чи після тривалих дощів і спостерігається щороку в певний час, називають повінню. Найнижчий рівень води в річці, який спостерігається в посушливу пору, називається меженню. Річки Українських Карпат та інших гірських територій мають особливий режим. На них часто бувають паводки — раптові підйоми рівня води в будь-який час року, спричинені тривалими дощами й посиленим таненням снігу.
Зміна пір року в Україні супроводжується льодоставом — періодом нерухомого льодового покриву на річці, а навесні — льодоходом.
Річковий стік, витрати води. Головною характеристикою річкового стоку є витрати води. Річковий стік підраховується в помірному кліматі не за календарний рік, а за гідрологічний, що починається восени (1 жовтня або 1 листопада), коли запаси вологи в річкових басейнах, що переходять з одного року в інший, є малими. При підрахунку за календарний рік стік і опади не можуть відповідати один одному, тому що опади, які випали в кінці одного року, стікають навесні наступного року.
Результатом руйнівної роботи річки є твердий стік. Від кількості речовин, що містяться в 1 м3 води, залежить каламутність річки. Найвищі показники твердого стоку і каламутності води мають річки Українських Карпат і Криму. Твердий стік поступово відкладається у вигляді наносів нижче за течією і виноситься в моря чи озера, нагромаджується на дні, відкладається у гирлах річок у вигляді островів, які утворюють дельту. Найбільші дельти мають Дунай і Дніпро.
Гідрографічна мережа України. Основними чинниками формування гідрографічної мережі України є особливості клімату й рельєфу різних частин її території. Залежно від характеру й обсягу опадів виділяються річки з весняною повінню, повінню в теплу частину року і річки з паводковим режимом. У місці, де випадає більше опадів, річкова мережа є густішою, річки — повноводнішими. На більшій частині України льодостав починається в грудні. У південній частині Одеської області та в Криму на водоймах льодоставу зазвичай не буває. Більшість річок та озер скресає в березні.
? Чи спостерігається льодостав на водоймах Вашої місцевості? Коли саме відбувається це явище?
Великий вплив на поверхневі води має рельєф. Гори й височини дають початок тисячам річок і струмків. Наприклад, більшість лівих приток Дніпра тече з Середньоросійської та Приазовської височини та з Донецького кряжу. Праві притоки стікають до Дніпра з Придніпровської височини. Дністер живиться за рахунок лівих приток, які беруть початок на Подільській височині, і правих, які починаються на схилах Карпат. Режим лівих і правих приток Дністра сильно відрізняється. Різні вони і за водністю. Адже в горах випадає до 1600 мм опадів за рік, а на Подільській височині — лише 500-700 мм.
- За допомогою фізичної карти шкільного географічного атласу назвіть найбільш повноводні притоки Дністра.
Південний Буг бере початок на Подільській височині, а основні його притоки витікають з Придніпровської височини. Тиса та її притоки стікають із південно-західних схилів Карпат, а праві притоки Прип’яті беруть початок аж на трьох височинах — Волинській, Подільській і Придніпровській. Заболоченість і висока густота озер на півночі України визначаються не стільки великою кількістю опадів, скільки рівнинністю рельєфу, що призводить до застоювання води, яка занадто повільно стікає до річок і озер.
У цілому загальна закономірність живлення річок України полягає в тому, що з півдня на північ роль снігових і дощових вод зростає. За період весняної повені проходить 60-70 %, а інколи навіть 80 % річкового стоку.
- На рівнинах швидкість течії річок є невеликою, а в горах річки — швидкі та бурхливі. Більшість річок України є рівнинними.
Повним падінням річки називається різниця висот між її витоком і гирлом.
Більшість річок України мають мішане живлення, кількість води в них змінюється за сезонами впродовж року. Ці зміни називають режимом річки.
Річковий стік підраховується в помірному кліматі не за календарний, а за гідрологічний рік. Твердий стік поступово відкладається у вигляді наносів нижче за течією і утворює дельту. Найбільші дельти мають Дунай і Дніпро.
ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ
1. Дайте визначення поняттям: «падіння річки», «похил річки», «твердий стік», «дельта» «гідрографічна мережа».
2. Розрахуйте падіння та похил річки Кальміус (довжина 209 км), якщо її витік знаходиться на висоті 222 м над рівнем моря, а гирло (місце впадіння в Азовське море) — на висоті 0,4 м.
3. Схарактеризуйте особливості річкової мережі України.
4. Поясніть, як на характер течії річок України впливає рельєф.
5. Чому календарний рік не підходить для розрахунків обсягів річкового стоку?