Підручник Географія 8 клас - П. О. Масляк - Аксіома 2016

Розділ ІІІ Природні умови і ресурси України

Тема 7. Ландшафти України

§ 44. ПРИРОДНІ ЗОНИ УКРАЇНИ: МІШАНИХ ЛІСІВ, ШИРОКОЛИСТИХ ЛІСІВ

1. Назвіть основні породи хвойних та листяних дерев України.

2. Які лікарські рослини є в українських лісах?

Зона мішаних лісів. У межах України її називають Українським Поліссям. Це північна частина держави від кордонів з Польщею на заході до кордонів з Росією на сході. На півдні межа зони проходить по лінії населених пунктів: Рава-Руська — Жовква — Львів — Золочів — Кременець — Ізяслав — Шепетівка — Полонне — Чуднів — Житомир — Корнин — Київ — Ніжин — Батурин — Кролевець — Глухів, а на півночі збігається з державним кордоном Білорусі.

- Визначте територію Українського Полісся на карті.

На Українське Полісся припадає близько 20 % території України. Сама назва цієї природної зони вказує на те, що в минулому вона майже вся була вкрита лісами, які переривалися лише заболоченими ділянками. Нині в різних її частинах лісистість становить від 10 до 60 %.

Під час Дніпровського зледеніння на територію нинішньої зони мішаних лісів льодовик, немов бульдозер, насунув з півночі пісок і кам’янисті відклади. На них в умовах рівнинної території і перезволоження виросли соснові й дубово-соснові ліси, під якими утворилися дерново-підзолисті, а під болотами — болотні ґрунти. У лісах знайшли притулок тварини, для яких це середовище є найкращим: лось, лісова куниця, заєць, білка, дика свиня тощо (мал. 109).

Континентальність клімату Полісся зростає із заходу на схід. Середня температура січня зменшується із заходу на схід від -4 до -8 °С. Середня температура липня зростає від +17 °С на заході до +20 °С на сході. На заході зони під впливом теплого й вологого повітря з Атлантичного океану випадає більше опадів. Зима на сході Полісся довша, ніж на заході більше як на 20 днів.

Мал. 109. Тварини лісу: а) рись, б) лисиця, г) вовки, д) ведмідь

Оскільки в природі все взаємопов’язане, то зміни температури повітря і зволоження із заходу на схід спричиняють зміну й інших компонентів природи. Наприклад, у цьому ж напрямку зменшуються густота річкової мережі, повноводність річок, заболоченість місцевості. З деревної рослинності спочатку зникає бук, а потім граб, для яких стає вже надто холодно.

- Назвіть найбільші річки Українського Полісся.

За рік тут випадає до 700 мм опадів. Це найвологіша природна зона на території України: коефіцієнт зволоження змінюється із заходу на схід від 2,7 до 1,5. Більшість опадів випадає на початку літа, спостерігаються затяжні дощі. Узимку частими є відлиги, які в західних районах супроводжуються зимовими повенями.

Збиткове зволоження, неглибоке залягання ґрунтових вод, рівнинний рельєф та геологічна будова території Полісся призвели до накопичення тут чималих запасів вологи, формування густої річкової мережі, утворення озер та боліт. Водний режим річок характеризується тривалими весняними повенями. Наприкінці літа та на початку осені на річках спостерігається межень.

Поліські озера мають різне походження. У долинах річок утворилися невеликі реліктові озера-стариці, на заході — карстові та льодовикові: Світязь, Пулемецьке, Турське, Біле.

Залягання на невеликих (0,5-8 м) глибинах та напірний характер підземних вод — одна з характерних рис природи Полісся.

Утворення боліт у зоні мішаних лісів відбувалося шляхом заростання озер водяною рослинністю з подальшим заторфовуванням і заболочуванням суходолу. Переважають низинні болота, поширені в долинах річок та на межиріччях. До найбільших болотних масивів Українського Полісся належать Переброди, Сира Погоня, Коза Березина. Тут ростуть тростина, півники, рогіз, ряст, тілоріз, латаття тощо. Весняною прикрасою боліт є калюжниця й білокрильник (мал. 110).

Мал. 110. Рослини боліт: а) вереск; б) калюжниця

Мал. 111. а) рябчик; б) кулик

Зверніть увагу, як добре все тут пов’язане між собою. На пісках чудово ростуть сосна, підлісок з ліщини, глоду та інших кущів, що дають їжу білці, яка спритно ховається у верховітті. Дуб годує жолудями дику свиню. Для рисі доброю поживою є заєць, який знаходить собі їжу на галявинах і поблизу боліт. Рись добре призвичаїлася лазити по деревах. Вовк чатує на лося чи козулю. Смачною здобиччю для хижаків є також птахи: глухар, тетерук, рябчик. Чудовими є умови для життя на болотах, у річках і в озерах серед лісів для бобрів, видр, куликів, качок (мал. 111). Багато їжі, та й сховатися є де. У річках водиться різноманітна риба. Але варто висушити болото чи вирубати ліс — і все зміниться. Опуститься рівень ґрунтових вод, вітер почне здувати закріплений колись коріннями дерев пісок, зникнуть зайці й козулі, вовки і рисі. У багатьох місцях так і сталося.

? Пригадайте, як на болотах утворюється торф.

Ви вже знаєте, що серед пласких боліт і лісів на Житомирщині височить Словечансько-Овруцький кряж. Поєднання ґрунтів, рослинності й тваринного світу тут відмінне від сусідніх ділянок Полісся. На сірих лісових ґрунтах ростуть непритаманні зоні мішаних лісів рослини, наприклад, скельний дуб, субтропічний рододендрон жовтий, або азалія понтійська, яку тут називають дряпоштаном. Досі ніхто не може пояснити, як він потрапив сюди з Кавказу чи Малої Азії та зберігся впродовж багатьох тисяч років, ще з тих часів, коли клімат тут був набагато теплішим.

Важливе природне багатство зони мішаних лісів — ягоди і гриби. Прекрасні харчові й лікувальні властивості мають брусниця, журавлина, костяниця та чорниця (боровиця).

Великої шкоди природі цієї зони завдала Чорнобильська катастрофа. Радіоактивні елементи потрапили в ґрунт, воду, а звідти — у рослини. Постраждали тварини й люди. Нині Полісся — найзабрудненіша радіонуклідами територія України і світу. Воно охоплює Чорнобильську зону, звідки евакуйовано всіх людей і де заборонено займатися господарством.

- Підготуйте повідомлення про зміни природи в зоні Чорнобильської атомної електростанції.

Оскільки поєднання ландшафтів у різних частинах зони мішаних лісів різне, вона поділяється на такі природні області: Волинське — з найбільшим в Україні болотним масивом Кремінне та болотом Переброди, де гніздяться чорні журавлі та лелеки, Житомирське, Київське, Чернігівське та Новгород-Сіверське Полісся. Житомирське Полісся — найбільш піднята і тому найменш заболочена частина зони мішаних лісів, адже в його основі лежить Український щит. Близьке до нього за рельєфом Новгород-Сіверське Полісся на схилі кристалічного Воронезького масиву з помітно суворішим кліматом.

У зоні мішаних лісів виділено кілька природоохоронних територій, де зберігаються типові та унікальні ландшафти, рідкісні види тварин і рослин. Це Поліський і Рівненський природні заповідники, Шацький і Деснянсько-Старогутський національні природні парки тощо. Тут є багато заказників, заповідних урочищ і заповідних лісомисливських господарств.

Зона широколистих лісів. Сама назва говорить про те, що широколисті ліси помірного поясу утворені листопадними деревами із широкими листовими пластинками. Вони утворюють широтну підзону між хвойними лісами й степами (переходячи в лісостеп). На поширення широколистих лісів впливають два обмежуючі фактори — тривалий холодний період і нестача тепла влітку на півночі підзони та недостатня кількість опадів на півдні. Сучасні палеоботанічні дослідження довели, що широколисті ліси не є корінною природною системою. Їх формування є результатом зміни мішаних лісів під антропогенним впливом. Це приклад саморозвитку антропогенного ландшафту.

? Спробуйте пояснити, яким чином мішані ліси під антропогенним впливом перетворилися на широколисті.

Типовими ґрунтами підзони є сірі, темно-сірі й бурі лісові, рідше чорноземи. Тут добре виражена ярусна структура рослинності. Деревний ярус із дуба, бука, граба, клена, липи, каштана, ясена, в’яза досягає 30 м. Під ним розташувався чагарниковий підлісок — ліщина, польовий і татарський клени, черемха, бересклет і трав’яно-чагарниковий покрив — пролесник, снить, зеленчук, копитняк, медунка тощо (мал. 112).

Мал. 112. Лісові первоцвіти

Листопадні широколисті ліси не пристосовані до суворих зим. Для них найкращим є помірний морський або в крайньому випадку помірно-континентальний клімат з теплою зимою (до -10 °С) і досить спекотним літом (+16-24 °С). Коефіцієнт зволоження тут приблизно дорівнює 1, тобто води випаровується стільки само, скільки випадає у вигляді опадів — від 450 до 500 мм на рік.

Тваринний світ представлений великою кількістю ссавців, серед яких багато копитних: лосі, олені, козулі, кабани. З гризунів — бобри, білки, ондатри, нутрія. Багатим є світ хижаків: вовки, лисиці, тхори, куниці. Зустрічаються кажани. З птахів тут мешкають сови, пугачі, сичі, глухарі, тетеруки, журавлі, кулики, вальдшнепи, чаплі, качки.

Значна частина широколистяних лісів була вирубана людиною для ведення господарської діяльності, будівництва міст, рослинництва та випасу худоби. Природа цієї підзони сьогодні сильно порушена, багато видів рослин і тварин знаходяться на межі вимирання.

- Українське Полісся займає близько 20 % території України.

Його природа сформувалася під впливом Дніпровського зледеніння, помірно-континентального клімату з надмірним зволоженням та господарської діяльності людини.

Надмірне зволоження, неглибоке залягання ґрунтових вод, рельєф та геологічна будова Полісся призвели до накопичення значних запасів вологи, формування густої річкової мережі, утворення озер та боліт.

Значна частина лісів була виснажена людиною для ведення господарської діяльності. Природі Полісся нанесено непоправної шкоди, на межі вимирання перебуває багато видів рослин і тварин.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

1. Що Ви знаєте про взаємозв’язок компонентів природи в зоні мішаних лісів?

2. Поясніть роль давнього льодовика у формуванні природної зони мішаних лісів?

3. Поясніть причини своєрідності природи Словечансько-Овруцького кряжу.

4. На основі чого виділяються природні області в зоні мішаних лісів?

5. Які природоохоронні території є на Поліссі?





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити