Підручник Географія 8 клас - В.Ю. Пестушко - Генеза 2016

Розділ 3 Природні умови і ресурси України

Тема 1. Рельєф, тектонічна та геологічна будова, мінеральні ресурси

Тема 2. Клімат і кліматичні ресурси

Тема 3. Води суходолу і водні ресурси

Тема 4. Грунти та грунтові ресурси

Тема 5. Рослинність

Тема 6. Тваринний світ України

Тема 7. Ландшафти України

Тема 8. Природокористування

Тема 1. РЕЛЬЄФ, ТЕКТОНІЧНА ТА ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА, МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ

ВАМ ЦЕ ПОТРІБНО, ЩОБ:

· розуміти, яку роль відіграє тектонічна й геологічна будова території, а також рельєф у господарській діяльності людини;

· уміти визначати зв'язки рельєфу з тектонічними структурами, корисними копалинами, геологічною будовою території;

· уміти характеризувати рельєф і корисні копалини та давати їм природно- господарську оцінку;

· оцінювати вплив людини на рельєф, розуміти наслідки видобування корисних копалин і необхідність охорони надр.

§ 14. ФОРМИ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ. ПРОСТЯГАННЯ НИЗОВИН, ВИСОЧИН, ГІР, РІЧКОВИХ ДОЛИН

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

* Що таке рельєф?

* Які основні форми рельєфу представлені на материках?

Форми земної поверхні. Ви вже знаєте, що рельєф - це сукупність форм земної поверхні. Залежно від величини таких форм розрізняють рельєф кількох порядків: планетарні форми рельєфу: материкові виступи і ложа океанів; основні форми рельєфу: гори та рівнини; макрорельєф: гірські хребти та міжгірні западини; мезорельєф: горби, яри, підводні каньйони; мікрорельєф: карстові лійки, лунковий або барханний рельєф.

Отже, основними формами земної поверхні на суходолі є рівнини і гірські країни. Рівнини - це великі ділянки суходолу з малими коливаннями висот і однорідним, переважно горизонтальним заляганням гірських порід. У їхній основі залягають зазвичай давні докембрійські платформи або молоді тектонічні плити. За абсолютною висотою розрізняють низинні рівнини, або низовини (до 200 м над рівнем моря), височини (від 200 до 500 м) і плоскогір’я (вище 500 м над рівнем моря). За загальним характером поверхні рівнини можуть бути плоскими і горбистими.

Гори - це високо підняті над прилеглими рівнинами ділянки земної поверхні, які характеризуються значними і різкими коливаннями висот.

У тектонічній будові їм відповідають області складчастості різного віку. Гори часто складаються з гірських хребтів - ланцюгів гір, лінійно витягнутих на порівняно велику відстань і обмежених з двох боків глибокими долинами. Разом із плоскогір’ями, міжгірними западинами і долинами вони утворюють гірські системи. Іноді сукупність гірських систем може утворювати гірську країну.

Простягання низовин, височин, гір, річкових долин. Територія України розташована в основному в південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Тому майже 95 % території України - це переважно рівнини. Їхня пересічна висота - 175 м - свідчить про панування низовин, тобто територій з абсолютною висотою до 200 м. Дійсно, на низовини припадає 70 % загальної площі країни і лише 25 % належить височинам. Територія України має загальний нахил з півночі на південь, і тільки в межах рівнинного Криму та на півночі країни поверхня нахилена в протилежному, північному, напрямку. Винятком є південний захід і крайній південь, де розташовані гірські масиви, що охоплюють в Україні невелику площу.

Рівнини України. На півночі країни розташована Поліська низовина, що утворена давніми льодовиковими відкладами і річковими наносами. Вона простягається від західних кордонів України до долини Дніпра і загалом нахилена на північ і схід. Переважні висоти низовини становлять 150-200 м. Такий характер рельєфу сприяє заболоченню. Лише подекуди плоскохвиляста поверхня низовини порушується підвищеннями, що зумовлено виходами фундаменту Українського щита. На одному з них, на Словечансько-Овруцькому кряжі, Поліська низовина здіймається до своєї максимальної позначки - 316 м.

З північного заходу на південний схід на лівобережжі Дніпра простягається Придніпровська низовина, що є дещо нижчою порівняно з Поліською низовиною. Її висоти сягають 50-170 м. Більша частина низовини розташована в межах давніх дніпровських терас, тому вона має східчасту будову і загалом нахилена до Дніпра. Поширені на Придніпровській низовині лесоподібні суглинки подекуди сприяли утворенню яружно-балкової мережі.

На півдні України розташована ще одна рівнина - Причорноморська низовина. Вона простягається дугоподібною смугою від дельти Дунаю на схід майже на 600 км. На півдні вона переходить на Кримський півострів. Абсолютні висоти слабохвилястої Причорноморської низовини сягають 120-150 м. Проте на півдні її поверхня подекуди опускається нижче рівня моря. Причорноморська низовина - це колишнє дно моря, тому серед поширених тут гірських порід трапляються лесоподібні суглинки, піски й глини, вапняки й черепашник.

У західній частині нашої держави знаходиться Закарпатська низовина, яка прилягає з південного заходу до Українських Карпат. Слабо нахилена до р. Тиси, вона піднімається пересічно на висоту 100-120 м. Винятком є Берегівське горбогір’я - масив плосковершинних вулканічних горбів з найвищою позначкою 369 м. Це горбогір’я, як й інша частина Закарпатської низовини, складене переважно вулканічними породами, що перекриті глинами та лесами.

Низовини чергуються з підвищеними формами рельєфу. Наприклад, Поліська низовина чітко відмежована від сусідньої Волинської височини її крутими уступами.

Мал. 28. Подільська височина

Слабохвиляста Волинська височина простягається на північному заході країни, піднімаючись пересічно на висоту 220-250 м. Найвищу її частину називають Мізоцьким кряжем. Ця горбиста височина сягає заввишки 358 м і утворена вапняками. Нарівні з цією породою в межах Волинської височини поширені ще й леси.

На південь від Волинської височини висота поверхні помітно зростає, і вона переходить у Подільську височину. Ця височина простягається смугою з північного заходу на південний схід. Її пересічні висоти змінюються від 180-200 до 350-400 м. Поверхню Подільської височини врізно- манітнюють окремі горбисті пасма, наприклад, укриті переважно лесоподібними суглинками Гологори з найвищою точкою височини г. Камулою (471 м), Розточчя, Опілля, а також вапнякові Медобори (мал. 28). Деякі з таких пасом називають горами, як-от Кременецькі гори.

Далі на південь від Подільської височини, у межиріччі Пруту й Дністра, розташована Хотинська височина. Вона поступається багатьом іншим українським височинам своєю відносно невеликою площею. Однак саме тут знаходиться найвища точка рівнинної частини України - г. Берда (515 м). З-поміж інших Хотинська височина вирізняється і своїми пересічними висотами, які становлять 350-400 м. Найбільш поширеними тут гірськими породами є вапняки, пісковики, глини, гіпс.

Найбільша в Україні Придніпровська височина, що лежить у центральній частині країни між Подільською і Волинською височинами та Дніпром. На ній тверді кристалічні породи подекуди майже виходять на поверхню з-під осадового шару піщано-глинистих порід. Через те рельєф височини від місця до місця змінюється. То він плоский, то хвилястий, а де-інде погорбований. Так само змінюються і пересічні висоти: від 150170 м на півдні до 220-240 м - на півночі. Найвища позначка Придніпровської височини сягає 323 м.

Приазовська височина охоплює південно-східну частину країни. Тут кристалічні породи також часто виходять на поверхню з-під шару лесоподібних суглинків і глинистих порід. Підвищення, які при цьому утворюються, тут називають «могилами». На одній з таких могил перебуває найвища точка Приазовської височини - Бельмак-Могила (324 м).

Історія географії

Причина наявності в назвах численних горбів Приазовської височини слів «могила» або «могили», на думку деяких істориків, пояснюється можливим захороненням тут скіфських царів. До того ж є припущення, що саме на цій височині 1223 р. відбулася відома битва на річці Калка (нині р. Кальчик) між слов'янами і татаро-монгольськими завойовниками. Якщо це правда, то скільки ж тут загинуло людей?

На південному сході України розташована Донецька височина. Ця територія утворилася завдяки гороутворювальним процесам і внаслідок порушення осадових порід, які залягають на кристалічному фундаменті, - вапняків, доломітів, лесових та інших порід. Це сприяло тому, що височина дуже сильно порізана численними ерозійними формами рельєфу. Тому її пересічні висоти помітно коливаються - від 175 до 300 м. Найвищу частину Донецької височини називають Донецьким кряжем з максимальною позначкою висоти 367 м (г. Могила-Мечетна). Водночас тут є чимало різноманітних форм рельєфу, які створила людина.

На північному сході України розташовані південно-західні схили Середньоросійської височини. Її горбиста поверхня піднімається пересічно на 190-200 м, сягаючи максимальної позначки 236 м.

Гірські масиви України. На південному заході розташовані найвищі українські гори - Карпати, а на півдні - Кримські гори. Обидва гірські масиви мають поздовжнє простягання, утворюючи системи хребтів. Обидві гірські системи приблизно однакові за віком і є молодими. Вони не вирізняються значною висотою і належать до середньовисотних гір. Загалом Карпати і Кримські гори охоплюють лише 5 % території країни.

Українські Карпати можна вважати природним «дахом» України, адже саме тут розташовані її найвищі гірські вершини. Абсолютні висоти вздовж основних хребтів коливаються в межах 1500-2000 м. Найвища вершина - г. Говерла (2061 м). Характерна риса Українських Карпат - округлі форми вершин (мал. 29). Такі безлісі вершини називають полонинами. Гірські пасма Українських Карпат розташовані паралельно одне одному і простягаються з північного заходу на південний схід.

Мал. 29. Українські Карпати

Попри свій молодий вік, Українські Карпати зовні нагадують гори-старці - невисокі, наче згорблені. Пояснюють це тим, що тут найбільше поширені гірські породи, які легко піддаються процесам вивітрювання. Серед таких, зокрема, глинясті сланці, алеврит, пісковик, вапняк.

Кримські гори також молоді й виникли за схожих умов, що й Українські Карпати. Однак зовні південні «родичі» наших Карпат помітно відрізняються. І не тільки за меншими пересічними висотами, що становлять лише 700-1200 м. Головне те, що вершини Кримських гір (яйли) місцями дуже рівні, майже плоскі. Південні гірські схили подекуди прямовисно обриваються до вузької смуги морського узбережжя стіною заввишки до 500 м. Кримські гори простягаються на 180 км, сягаючи завширшки 50 км. Їхньою найвищою точкою є г. Роман-Кош (1545 м).

Річкові долини.

Мал. 30. Річкова долина

Від особливостей рельєфу залежить і простягання земною поверхнею річкових долин - відносно вузьких довгих улоговин, утворених ріками. Вони мають похил, відповідно до їхньої течії, від верхів’я до пониззя. Річкові долини бувають звивисті і прямолінійні. Складові річкової долини - річище (дно, схили), заплави та надзаплавні тераси (мал. 30). Найбільшими річковими долинами в Україні є долини Дніпра, Південного Бугу, Прип’яті, Десни, Дністра, Сіверського Дінця і Дунаю.

Карта «Фізична поверхня». Загальні особливості будови поверхні території України, простягання основних форм рельєфу, їхні абсолютні висоти відображено на фізичній карті. Користуватися такою картою нескладно. Вона подібна до кольорової мозаїки, на якій кожному кольору відповідають різні форми земної поверхні. Використовуючи легенду карти та підписи на ній, ми можемо охарактеризувати основні форми рельєфу нашої держави.

ГОЛОВНЕ

Основними формами земної поверхні суходолу є рівнини і гори.

Територія України розташована переважно в південно-західній частині Східноєвропейської рівнини, тому майже 95 % території України - це рівнини. Гори охоплюють лише 5 % території країни.

Від особливостей рельєфу залежить і простягання земною поверхнею річкових долин.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1. Назвіть форми земної поверхні та їхні основні характеристики.

2. Що і як зображено на фізичній карті України?

3. Наведіть приклади найбільших в Україні низовин і височин.

4. Назвіть форми рельєфу, які б ви нанесли на карту вашої місцевості. Обґрунтуйте відповідь.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити