Підручник Географія 8 клас - С. Г. Кобернік - Літера 2016

Розділ ІІ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПРОСТІР УКРАЇНИ

Вивчаючи тему, ви дізнаєтеся про:

• істотні ознаки політичної карти та складники державної території;

• відмінність між поняттями «країна», «держава», «залежна територія», «невизнана держава»;

• особливості фізико-, економіко- і політико-географічного положення України та її кордони;

• адміністративно-територіальні одиниці й особливості сучасного адміністративно- територіального устрою України;

• зміни територіальних меж України у ХХ-ХХІ ст.;

• різні види часу, систему їх відліку та карту годинних поясів; навчитеся:

• характеризувати географічне положення України;

• оцінювати політико-географічне положення нашої держави та геополітичні події;

• аналізувати положення України стосовно годинних поясів і розв’язувати задачі на визначення місцевого й поясного часу;

• показувати на карті суходільні й морські кордони України, територіальні води, крайні точки, елементи берегової лінії;

• за допомогою градусної сітки обчислювати протяжність території України в градусах і кілометрах;

• визначати місцевий і поясний час, час у країнах світу та в Україні.

Анонсування розділу

Якщо поглянути на політичну карту світу, там можна побачити розмаїття держав і територій. Країни є великі й малі за площею, густо- і рідкозаселені, високорозвинені й ті, що розвиваються, різні за державним ладом. Формування політичної карти охоплює всю історію розвитку людського суспільства. Державні кордони постійно перекроювалися внаслідок війн і територіальних конфліктів. У ХХ ст. відбулися дві криваві світові війни за переділ земель, у яких загинуло більше людей, ніж за всі попередні війни. Локальні конфлікти за території не вщухають донині. У вирі історичних подій не раз змінювалася й територія України. Сьогодні наша держава посідає перше місце за площею серед країн Європи і розташована майже в її географічному центрі. Мешканці України споконвіків прагнули жити у дружніх стосунках із сусідніми державами й славилися своєю гостинністю та миролюбством. На формування характерів і національних традицій значний вплив мали неповторні природні умови неосяжних просторів України. Як історично відбувалося формування територій нашої держави? Який державний устрій має сучасна Україна? Де розташовані її крайні точки та географічний центр? Яке положення України стосовно годинних поясів і як слід переводити стрілки годинника, коли ви від’їжджаєте до інших країн світу?

Усі допитливі й небайдужі до географії своєї країни зможуть знайти відповіді на поставлені запитання, вивчаючи матеріали цього розділу.

Тема 1. Україна на політичній карті Європи і світу

§ 9. Політична карта

Пригадайте: 1. Що показано на політичній карті? 2. Які способи картографічного зображення застосовують для показу на політичній карті країн, їхніх кордонів, столиць та інших міст? 3. Які існують форми правління держав (з уроків історії)? 4. Що таке конституція (з уроків історії)?

• Елементи політичної карти. Географічну карту, на якій показано поділ світу на держави та залежні території з нанесенням наявних кордонів, називають політичною картою (мал. 19). На ній також зображені столиці держав, інші великі міста, найважливіші транспортні магістралі.

Мал. 19. Елементи політичної карти

Держави - суверенні (незалежні) політичні утворення, що здійснюють владу на певній території та забезпечують у її межах господарську діяльність.

Головним містом держави є столиця - адміністративно-політичний центр країни. Зазвичай столиця є місцем перебування вищих органів державної влади, військових, судових та інших установ. Кожна держава має свої атрибути: прапор, герб, гімн, мову, грошову одиницю.

Обмежує територію країни державний кордон - вертикальна площина, яка відокремлює її від інших країн. До складу території держави входять: 1) площа суходолу, що обмежена державним кордоном, у тому числі надра, внутрішні води, повітряний простір над країною; 2) територіальні води - акваторія моря або океану, що прилягає до берега в межах 12 морських миль (22,2 км); 3) повітряний простір над державою. Крім того, нині 40 % Світового океану поділено на морські економічні зони до 200 морських миль (370,4 км) завширшки та на глибину шельфу до 500 м (див. мал. 20). У межах своєї морської економічної зони держава здійснює розвідку та розробку мінеральних і біологічних ресурсів, споруджує й використовує штучні острови, веде наукові дослідження. Відповідно до Закону України від 1995 р. Морська економічна зона України розташована у Чорному морі. Її розмежування відбулося згідно з міждержавними угодами.

Мал. 20. Державна територія країни

Непорушність державних кордонів означає визнання їх іншими країнами, тобто відсутність територіальних претензій і неможливість перетину кордонів без узгодження з певною країною.

Існують так звані спірні території, на які претендують кілька держав. Вони склалися історично. Як правило, такі «гарячі точки» є наслідком штучно проведених кордонів, що не враховують національних ознак.

Унаслідок територіальних конфліктів на політичній карті виникли особливі утворення - невизнані держави.

Невизнані держави, або квазідержави (з латин. - начебто держави) - це території, які в односторонньому порядку проголосили незалежність, але не одержали загального міжнародного визнання. До невизнаних держав належать, наприклад, Тайвань (офіційно є частиною Китаю), Турецька Республіка Північного Кіпру, Абхазія та Південна Осетія (на території Грузії), Придністров’я (частина Молдови), Косово (на території Сербії), Палестина (землі, окуповані Ізраїлем). У 2014 р. на частині території Донецької та Луганської областей України були створені так звані Донецька народна республіка (ДНР) і Луганська народна республіка (ЛНР). Їхні самопроголошені лідери діють проти центральної влади під гаслом «федералізації України». Генеральна прокуратура України визнала ЛНР і ДНР терористичними організаціями.

Залежні території (колонії) - це країни, що перебувають під владою іноземних держав-метрополій. Залежні території позбавлені політичного суверенітету й економічної самостійності. Управління ними здійснюється на основі спеціального режиму. Головне їхнє місто називають адміністративним центром. На політичній карті колонії позначені тим самим кольором, що й країна-метрополія, яка ними володіє.

• Формування політичної карти світу. Головною її властивістю є динамічність, тобто здатність безперервно змінюватися. Сучасна політична карта пройшла тривалий шлях формування від стародавніх часів до сьогодення.

У стародавні часи виникли перші держави: Єгипет, Месопотамія, згодом Стародавня Індія, Стародавній Китай, Стародавня Греція, Імперія Олександра Македонського, Римська імперія. У Середньовіччі (V-XV ст.) античні імперії зазнали феодальної роздробленості. На сході Європи у VII-ІХ ст. утворилася Київська Русь. Роздроблені європейські держави стали об’єктом загарбання арабів, татаро-монголів, норманів. Це змусило феодальні князівства об’єднуватися.

У результаті в Європі виникли нові потужні держави, які самі почали захоплювати території в різних частинах світу, створюючи величезні заморські володіння. Після відкриття у 1492 р. Христофором Колумбом Америки почалася колонізація Іспанією і Португалією Центральної та Південної Америки (яку нині називають Латинською Америкою). У XVІІ-XVІІІ ст. сформувалися найбільші в історії людства Британська та Французька колоніальні імперії. До їхнього складу увійшли величезні площі у Північній Америці, Азії, Африці, Австралії, на островах Океанії. Значних розмірів набула Російська колоніальна імперія. Упродовж XVII-ХІХ ст. росіяни присвоїли Урал, Сибір, Чукотку, Аляску, захопили Прибалтику, Поволжя, Крим, Україну, Казахстан, Середню Азію, Кавказ, Фінляндію, Польщу.

Початок звільненню колоній було покладено у 1776 р., коли перші 13 англійських колоній на сході Північної Америки проголосили незалежність нової держави - США. У ХІХ ст. внаслідок національно-визвольної боротьби звільнилися іспанські та португальські колонії в Латинській Америці.

У ХХ ст. бурхливі зміни на політичній карті стали наслідком Першої і Другої світових воєн, розв’язаних Німеччиною та її союзниками за переділ колоній. Ослаблені війнами європейські країни були не в змозі утримувати окупаційний режим на залежних територіях. Тому з 50-80-х років ХХ ст. Велика Британія, Франція та інші країни Європи втрачають більшість своїх колоній. На місці колоній Азії, Африки й Океанії постає понад 100 суверенних держав.

• Сучасна політична карта світу. На сучасній політичній карті світу налічується близько 240 держав і територій. Кількість суверенних держав у ХХ ст. постійно зростала. Нині їх офіційно - 194. 193 суверенні держави є членами міжнародної Організації Об’єднаних Націй (ООН), яка створена для підтримки та зміцнення міжнародного миру, безпеки й розвитку співробітництва між країнами. Статут ООН підписала 51 держава на конференції у Сан-Франциско (США) невдовзі після завершення Другої світової війни. Він набрав чинності 24 жовтня 1945 р. Цю дату відзначають як День ООН. Україна є членом ООН із моменту утворення цієї організації. Місцем перебування центральних установ ООН є Нью-Йорк (США).

З-поміж військових міжнародних організацій найвпливовішою є Організація Північноатлантичного договору (НАТО), яка об’єднує 28 країн Європи та Північної Америки. Угоду про створення НАТО було підписано у Вашингтоні в 1949 р. Штаб-квартира НАТО розташована у Брюсселі (Бельгія). Основними завданнями НАТО нині є гарантування безпеки країнам-учасницям, колективна оборона, підтримання стабільності в зоні Північної Атлантики. Україна активно співпрацює з НАТО.

• Політична карта Європи. На території Європи розташовані 43 суверенні держави. Крім того, географічно в Європі лежать третина площі Росії, частина території Казахстану та 4 % площі Туреччини. Європа - великий політичний центр світу. Всі європейські держави, крім Ватикану, є членами ООН. У країнах Європи розміщені сотні штаб-квартир міжнародних організацій. Найбільше їх зосереджено у Парижі, Брюсселі, Лондоні, Женеві та Відні.

Найпотужнішою економічною та політичною міжнародною організацією є Європейський Союз (ЄС), який нині об’єднує 28 країн Європи. Створення ЄС почалося у 50-х роках ХХ ст. Штаб-квартира ЄС розташована у Брюсселі (Бельгія). Україна проголосила пріоритетним курс на європейську інтеграцію.

• Державний лад країн. Форми правління. Державний лад передбачає форму правління, форму державного устрою та адміністративно-територіальний поділ країни. Існують дві основні форми правління: республіка і монархія (мал. 21).

Мал. 21. Державний лад

Республіка (з латин. - суспільна справа) є формою правління, за якою вища влада належить виборним представницьким органам.

Органи влади обираються або прямим всенародним голосуванням, або через довірених осіб. Законодавча влада у республіці належить парламенту, а виконавча - уряду (кабінету міністрів). Із 194 суверенних держав світу республіками є 151. Ця форма правління виникла ще в давнину, проте значного поширення набула у ХІХ-ХХ ст.

Розрізняють республіки президентські, парламентські та змішані. За президентської республіки президент має широкі повноваження. Він є не лише главою держави, а й очолює уряд. Президентськими республіками є, зокрема, США, Франція, Бразилія, Аргентина. Парламентська республіка ґрунтується на верховенстві парламенту. Роль президента при цьому є переважно представницькою, тобто він представляє країну на міжнародних зустрічах. Уряд, який звітує перед парламентом за свою діяльність, очолює прем’єр-міністр. Парламентськими республіками є, наприклад, Німеччина, Австрія, Італія, Індія. Більшість республік у світі змішані: парламентсько-президентські та президентсько-парламентські, в яких сильний парламент зрівноважує широкі повноваження президента.

Монархія (з грец. - єдиновладдя) - форма правління, за якою верховна державна влада зосереджена в руках однієї особи, що одержує владу, як правило, у спадок.

Монархічна форма правління також виникла в давнину, але найбільшого поширення набула в добу середньовіччя. У сучасному світі лишилося 29 монархій. Найбільше їх в Азії (13) та Європі (12), в Америці немає взагалі.

Сучасні монархії є в основному конституційними, в них влада монарха символічна. Реальна законодавча влада при цьому належить парламентові, а виконавча - уряду. Тобто монарх «панує, але не править». Конституційних монархій у світі 22. Більшість їх розташована у Європі: Велика Британія, Іспанія, Данія, Норвегія, Швеція та інші. За межами Європи це Японія, Таїланд, Малайзія, Марокко, Тонга та деякі інші країни світу.

На сучасній політичній карті світу збереглися 8 абсолютних монархій, 7 з яких в Азії. За такої форми правління вся законодавча та виконавча влада сконцентрована в руках монарха. Парламент або виконує дорадчу функцію, або його зовсім немає. До таких держав, скажімо, належать Саудівська Аравія, Катар, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ). Різновидом абсолютної є теократична монархія (з грец. - влада бога), яку очолює духовна особа.

• Форми державного устрою. Розрізняють дві форми державного устрою: унітарну та федеративну.

Унітарні держави (з латин. - єдність) - це країни, в яких існують єдині органи законодавчої та виконавчої влади, діють єдині для всієї країни конституція і система державних органів. Центральні органи влади в унітарній державі керують усіма територіями країни. У світі таких держав більшість - 167.

Федеративні держави (з латин. - союз, об’єднання) - держави, у межах яких поряд з єдиними (федеральними) законами та органами влади існують окремі автономні територіальні одиниці (штати, землі, провінції, республіки).

Автономія - це здатність до самоуправління на основі власного законодавства, але в межах загальнодержавних законів чи конституції.

У світі налічується 27 федеративних держав, зокрема, США, Канада, Бразилія, Німеччина, Росія, Індія, Нігерія, Австралія.

• Державний лад в Україні. Поняття та принципи державного ладу України визначені в Розділі І її Конституції. Україна - суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава (стаття 1). Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною й недоторканною (стаття 2). Україна є республікою (стаття 5) парламентсько-президентського типу, що означає перенесення центру тяжіння державної влади від президента до парламенту. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (стаття 6). Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин України (стаття 10). Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Столиця України - місто Київ (стаття 20).

Перевір себе

1. Яку карту називають політичною? Чим вона відрізняється від інших географічних карт?

2. Які основні політичні утворення зображені на сучасній політичній карті?

3. Які події призвели до змін на політичній карті світу у ХХ ст.?

4. Що передбачає поняття «державний лад»?

5. Розкажіть про дві основні форми правління країн.

6. Поясніть, чим відрізняються унітарна й федеративна форми державного устрою.

7. Схарактеризуйте державний лад в Україні.

✓8. Які зміни відбулися на політичній карті світу на початку ХХІ ст.? Як вони вплинули на Україну?

✓9. Яка форма правління, на вашу думку, найдемократичніша? Відповідь обґрунтуйте.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити