Підручник Географія 8 клас - С. Г. Кобернік - Літера 2016

Розділ ІІ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПРОСТІР УКРАЇНИ

Тема 2. Формування території України

§ 12. Адміністративно-територіальний устрій і територіальні зміни України у ХХ-ХХІ ст.

Пригадайте: 1. Що вам відомо з уроків історії про формування українських земель протягом ІХ-ХІХ ст.? 2. Які ви знаєте адміністративні одиниці у складі України? 3. Які політичні події останніх років вплинули на формування території України?

• З історії адміністративно-територіального устрою України. Адміністративно-територіальний устрій - поділ території на окремі частини (адміністративні одиниці), залежно від якого створюються і діють органи державної влади та місцевого самоврядування.

Адміністративна одиниця - частина території країни, що має місцеве управління.

Адміністративно-територіальний устрій України змінювався не раз. У ХІХ ст. територію сучасної України, що перебувала в складі Російської імперії, було поділено на губернії, об’єднані у 4 генерал-губернаторства: Київське, Малоросійське, Харківське та Новоросійське. На початку ХХ ст. губернії були змінені на 102 повіти (що ділилися на 1989 волостей), а потім - на 53 округи.

У лютому 1932 р. на території України були створені Київська, Харківська, Дніпропетровська, Одеська та Вінницька області. У жовтні того самого року - Чернігівська область.

Наприкінці 1930-х - на початку 1940-х років унаслідок розукрупнення областей і приєднання західних земель до України було утворено нові області: у вересні 1937 р. - Миколаївську, Полтавську, Житомирську та Кам’янець- Подільську (з 1954 р. - Хмельницька); у квітні 1938 р. - Сталінську (з 1961 р. - Донецька) і Ворошиловградську (тепер Луганська) області; у січні 1939 р. - Кіровоградську, Запорізьку, Сумську, а у грудні - Львівську, Станіславську (з 1962 р. - Івано-Франківська), Тернопільську, Дрогобицьку (об’єднана з Львівською у 1959 р.), Волинську (з адміністративним центром у Луцьку) та Рівненську області; у серпні 1940 р. - Чернівецьку й Ізмаїльську (у 1954 р. приєднана до Одеської) області.

У березні 1944 р. було створено Херсонську область. Наприкінці червня 1945 р. з приєднаних земель сформовано Закарпатську область. У 1954 р. Україні зі складу Росії було передано Кримську область, яка нині має статус Автономної Республіки Крим з адміністративним центром у Сімферополі. Того самого року було сформовано Черкаську область.

• Сучасний адміністративно-територіальний устрій України. Вам уже відомо, що за Конституцією України 1996 р. наша країна є унітарною державою (стаття 2), за формою правління - республікою.

Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності й цілісності державної території, збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням їхніх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

Система адміністративно-територіального устрою України (за статтями 132 і 133 Конституції) складається з одиниць трьох рівнів: 1) вищого - Автономна Республіка Крим (АРК), 24 області, міста Київ і Севастополь зі спеціальним статусом центрального підпорядкування; 2) середнього - адміністративні райони, міста з районним поділом; 3) первинного - міста без поділу на райони, райони у містах, селища, села (мал. 27).

За географічними ознаками адміністративно-територіальні одиниці поділяють на регіональні та населені пункти. До регіональних одиниць належать АРК, області, райони, міста з особливим статусом. Населені пункти в Україні поділяють на міста, селища і села. Населені пункти в Україні мають місцеве самоврядування. Нині в Україні є 460 міст, понад 2000 селищ і більш як 27 200 сіл.

За особливостями географічного положення, історичним минулим та економічним значенням адміністративні області України умовно об’єднують у певні групи. До північних областей України належать Київська, Житомирська, Чернігівська і Сумська. Східні області - Харківська, Донецька й Луганська. Південні області - Одеська, Миколаївська і Херсонська. Західні області - Львівська, Івано- Франківська, Тернопільська, Чернівецька, Закарпатська, Волинська, Рівненська, Вінницька, Хмельницька. Центральні області - Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Дніпропетровська, Запорізька (див. форзац ІІ).

Назви областей (окрім двох) збігаються з назвами їхніх обласних центрів. Історично склалися назви Закарпатської області з обласним центром в Ужгороді та Волинської області з центром у Луцьку. Столицею Автономної Республіки Крим є місто Сімферополь.

Мал. 27. Адміністративно-територіальний устрій України

Завдання: 1. Підпишіть на контурній карті назви адміністративних областей України і тих обласних центрів, назва яких не збігається з назвою області. 2. Позначте Автономну Республіку Крим зі столицею й міста центрального підпорядкування: Київ і Севастополь.

Області України дуже різняться за площею. Найбільшою є Одеська область (33,3 тис. км2). Її площа майже така, як усієї Молдови. До найбільших областей також належать Дніпропетровська (32 тис. км2), Чернігівська (31,8 тис. км2), Харківська (31,4 тис. км2) та Житомирська (29,8 тис. км2). Найменшу площу займає Чернівецька область (8,1 тис. км2).

• Історико-етнографічні регіони України. Окрім офіційного адміністративно-територіального поділу, в Україні збереглися назви історико-етнографічних регіонів, які формувалися протягом століть (див. мал. 28).

Північ України від Волинської до Чернігівської області називають Поліссям. Це частина колишньої прабатьківщини слов’ян.

Волинь - історична місцевість на північному заході України в межах сучасних Волинської, Рівненської та західної частини Житомирської областей.

Східною Галичиною називають територію у межах сучасних Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей. Назва походить від містечка Галич - столиці Галицького князівства. Східна Галичина - неоднорідний регіон за етнографічними особливостями. У її межах виділяють Гуцульщину, Бойківщину, Лемківщину та інші. Західна Галичина тягнеться на територію Польщі.

Сучасну Чернівецьку область історично називають Північною Буковиною. Південна Буковина простягається на територію Румунії.

Мал. 28. Історико-етнографічні землі України

Переважно збігається з межами сучасної Закарпатської області історична область Закарпаття, або Підкарпатська Русь. Це єдина частина України, розміщена за Головним Карпатським хребтом, звідки й походить назва.

Південною Бессарабією називають південну частину Одеської області між річками Дністер, Прут і гирлом Дунаю. Північна Бессарабія - східні райони Чернівецької області.

Поділля - історико-етнографічна область, що охоплює переважно Вінницьку і Хмельницьку області та прилеглі до них території.

Східні області України і прилеглі до них території Росії називають Слобожанщиною, або Слобідською Україною.

З ХІХ ст. південні частини Донецької і Луганської областей України та частини Ростовської області Росії почали називати Донщиною, або Подонням.

Північ Сумської і Чернігівської областей називають Сіверщиною. Тут існувало окреме удільне Сіверське князівство.

Запорожжям називають територію Дніпропетровської та Запорізької областей за Дніпровими порогами, де у ХVІ-ХVІІІ ст. існувала козацька держава. Землі сучасних Полтавської і Чернігівської областей називають Гетьманщиною.

Таврія - історична назва Кримського півострова, що походить від назви племен таврів.

Частина історичних земель України в результаті переділу державних кордонів опинилася за межами української держави: на південному сході Польщі - Холмщина, Підляшшя та Перемишльщина; на півночі Румунії - Мармарощина, на сході Словаччини - Пряшівщина; у межах Білорусі - Берестейщина. На території Росії - Стародубщина (Чернігово-Сіверські землі) та Кубань, значна частина Слобожанщини, на території Румунії - Задунайщина.

Завдання: 1. На контурній карті з підписаними областями зазначте назви історико-етнографічних областей України. 2. З’ясуйте, яку історичну назву має територія, де ви проживаєте.

• Зміна державних кордонів України у ХХ-ХХІ ст. Протягом XX ст. територія України неодноразово змінювалася. У 1917 р. у Києві було проголошено Українську Народну Республіку (УНР) як широку автономію у складі Російської держави, а у 1918 р. - як незалежну країну. У 1918 р. після розпаду Австро-Угорщини у Львові було створено незалежну Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). 22 січня 1919 р. на Софійській площі у Києві депутати УНР і ЗУНР обмінялися грамотами про злуку. Нині ця дата є державним святом - Днем соборності України.

Незалежна Україна припинила існувати вже на початку 1920-х років. Польські війська захопили Східну Галичину і Західну Волинь, Закарпаття було включене до складу Чехословаччини, Румунія заволоділа Північною Буковиною і Бессарабією. Основна частина України була окупована більшовицькими військами й у грудні 1922 р. увійшла до складу Радянського Союзу (СРСР).

У 1924 р. у складі Української Радянської Соціалістичної Республіки виділено Молдавську Автономну Республіку у Придністров’ї.

До адміністративних меж УРСР західноукраїнські землі були включені на початку Другої світової війни: у вересні 1939 р. - Східна Галичина і Західна Волинь, у 1940 р. - Північна Буковина і Південна Бессарабія. У 1940 р. у зв’язку з утворенням Молдавської РСР до її складу було передано територію Придністров’я, що належала Україні (мал. 29).

Після закінчення Другої світової війни у 1945 р. до складу УРСР увійшло Закарпаття. Цією подією завершилося об’єднання західних земель з Україною.

Мал. 29. Україна у складі СРСР (1921-1991)

У 1954 р. з огляду на спільність території, економічні зв’язки й історичне минуле зі складу Російської Федерації Україні було передано Кримську область. Разом з Кримом до складу України увійшло й місто Севастополь. Передача цих територій Україні була зумовлена гострою господарською необхідністю, насамперед зручністю забезпечення Криму водою, електроенергією та продукцією з материкової України, необхідністю повоєнної відбудови. Однак, попри це, у Криму тривала політика русифікації. У 1991 р. за результатами референдуму Криму було надано статус Автономної Республіки. У 1992 та 1994 роках місцева влада здійснила спроби відділити Крим від України, але вони не увінчалися успіхом. Місто Севастополь дістало особливий статус. У 1997 р. на виконання Великої українсько-російської угоди про дружбу, співробітництво і партнерство бухти Севастополя були поділені для базування військових флотів України та Росії. Остання заявляла про оренду території на 20 років до 2017 р., тим самим визнавши підпорядкування Україні Севастополя.

Свою державність Україна відновила у 1991 р., коли Верховна Рада прийняла Акт проголошення незалежності. Незалежна Україна визнала непорушність кордонів незалежних держав Європи, закріплених Гельсінськими угодами 1975 р.

У березні 2014 р. в результаті військової агресії Росія анексувала Автономну Республіку Крим і місто Севастополь. Територіальну належність цих адміністративних одиниць до Росії не визнає Україна й уся світова спільнота. Натомість російська влада трактує ці події як «повернення Криму до Росії». Згідно із законом України, прийнятим у квітні 2014 р., Крим і Севастополь вважаються тимчасово окупованими територіями України.

За військової підтримки Росії у квітні 2014 р. на частині території Донецької та Луганської областей проголошені квазідержавні утворення - так звані Донецька Народна Республіка (ДНР) і Луганська Народна Республіка (ЛНР). Ці формування намагаються збройним шляхом розширити свої території до меж однойменних адміністративних областей і претендують на визнання окремими державами.

Україна прагне відновити історичну справедливість і повернути свої права на Крим і Севастополь, а також завершити воєнні дії на сході країни.

Перевір себе

1. Що таке адміністративно-територіальний устрій та адміністративна одиниця?

2. Розкажіть про сучасну систему адміністративно-територіального устрою України.

3. Покажіть на карті історико-етнографічні регіони України. Знайдіть їх територіальне співвідношення з сучасними адміністративними одиницями.

4. Покажіть на карті території, що були об’єднані з Україною у 1939-1954 рр. Зі складу яких країн їх передано?

✓5. Поясніть, чому історико-етнографічні регіони України не збігаються з сучасними політичними кордонами держави.

✓6. Підготуйте повідомлення про адміністративно-територіальний устрій однієї з країн Європи. Порівняйте його з українським.

Проект для краєзнавця

1. Простежте шлях формування території області, в якій розташований ваш населений пункт, в історії об’єднання українських земель.

2. За інформаційними джерелами визначте, у межах якої історико-географічної землі ви мешкаєте, і вкажіть землі, що є вашими сусідами. Роботу оформіть у вигляді картосхеми «Історико-географічні землі мого рідного краю».





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити