Підручник Географія 8 клас - С. Г. Кобернік - Літера 2016

Розділ ІІІ ПРИРОДНІ УМОВИ І ПРИРОДНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

Тема 1. Рельєф, тектонічна і геологічна будова, мінеральні ресурси

§ 17. Геологічна будова території України

Пригадайте: 1. Чим відрізняються мінерали від гірських порід? 2. Які існують за походженням групи гірських порід? 3. Які причини землетрусів? 4. Яку геологічну роботу виконують льодовики? 5. Що таке морена? Як її можна розпізнати?

• Геологічна карта. Геологічна будова території показує речовинний склад земної кори як результат її тривалого розвитку протягом геологічного часу. Поширення різних за віком гірських порід, що утворилися в різні геологічні ери, можна простежити за геологічною картою. На ній певними кольорами показують, які гірські породи виходять на денну поверхню, якщо умовно зняти чохол із наймолодших відкладів четвертинного віку, що трапляються майже повсюдно. Для кращого розуміння карти кольори продубльовані індексами, записаними латинськими літерами. Кожний геологічний період позначається певним індексом, загальновживаним у всьому світі. Тому геологічна карта зрозуміла фахівцям усіх країн.

Завдання: За геологічною картою з’ясуйте, якими кольорами і якими індексами позначають гірські породи різного часу утворення.

За гірськими породами, як за сторінками книжки, можна прочитати історію кожної території, зазирнути на десятки і сотні мільйонів років назад. Гірські породи розкажуть, коли наступало та відступало море, формувалися гори й рівнини, сухим чи вологим був клімат, у який час і які живі істоти заселяли місцевість. Усе це не лише цікаво й пізнавально, а й украй необхідно для пошуків корисних копалин.

За геологічною картою видно, що на території України поширені гірські породи різного віку: від найдавніших (архейських) до сучасних (четвертинних).

• Докембрійські породи. Що являла собою територія України в ті часи. Найдавнішими в Україні є гірські породи, що виходять на поверхню в межах Українського щита. Вони утворилися в архейську еру. Це переважно граніти, гнейси, лабрадорити, габро. Їхній максимальний вік сягає 3,6 млрд років. Вони являють собою застиглі потоки лави, які виливалися на великих площах в архейську еру.

До гірських порід протерозойської ери належать базальти і граніти. Їх виходи на поверхню відомі у Житомирській (див. мал. 45) і Рівненській (див. мал. 46) областях. До цього ж віку належать метаморфізовані сланці, глини, гнейси, кварцити. Вони залягають у складках фундаменту Східноєвропейської платформи. Це свідчить про те, що на початку протерозойської ери на більшій частині території України були гори. Процес їх руйнування відбувався достатньо швидко, тому наприкінці протерозою від них не лишилося й сліду: територія стала рівнинною. А відклади морського дна на північному заході та Подільській височині свідчать про те, що тут було мілке море.

• Гірські породи палеозойської ери та як змінилася територія України. До геологічних порід палеозойської ери належать породи в межах плити Східноєвропейської платформи. На Поліській низовині - це піски і сині глини; у долині Дністра - вапняки й пісковики (див. мал. 47); у Дніпровсько-Донецькій западині - глини та вапняки.

Мал. 45. Відслонення гранітів

Мал. 46. Базальтові стовпи на Рівненщині

Серед гірських порід того часу знайдені рештки давніх морських молюсків і ракоподібних. Глибина моря змінювалася у зв’язку з рухами земної кори. Моря були й на місці Карпат і всього Кримського півострова.

Проте більшу частину території України становив суходіл. Вологий і теплий клімат сприяв в окремих місцях бурхливому розвитку папоротей, зокрема на Волині та сході. Відмираючи, папороті й інші рослини утворили значні поклади кам’яного вугілля, що дало назву одному з геологічних періодів. Через періодичні наступи моря вугілля залягає прошарками й перемежоване з морськими відкладами.

У Донецькій складчастій області вугілля залягає під землею складками внаслідок горотворення, яке охопило цю територію у пізньому палеозої в епоху герцинського горотворення. У той самий час гори сформувалися й на місці сучасної рівнинної частини Криму.

• Гірські породи мезозойської ери. Як далі розвивалася територія України. Породи мезозойського віку свідчать про наступ у той час на більшу частину сучасної України моря. Морські відклади складають Кримські гори та Українські Карпати. Є вони й у Галицько-Волинській і Донецько-Дніпровській западині, Волино-Подільській плиті, Воронезькому кристалічному масиві. У Кримських горах і на сході це сланці та вапняки, у Карпатах і на заході - піски, пісковики, глини, потужні відклади крейди. Серед товщ мезозойських гірських порід трапляються рештки давніх морських молюсків і риб. У Донецько-Дніпровській западині сформувалися осадові породи, багаті на природний газ і нафту. Вільними від моря залишалися тільки сучасні Придніпровська і Приазовська височини. Герцинські гори на Донбасі й на півночі Кримського півострова зруйнувалися під дією зовнішніх сил і перетворилися на рівнину. Наслідком діяльності мезозойських вулканів є магматичні гірські породи, зокрема ртутні руди Донбасу, напівкоштовне каміння Кримських гір у районі згаслого вулкана Карадаг.

Мал. 47. Відслонення берегів Дністра

• Зміни поверхні України в кайнозойську еру. Неотектонічні рухи. Породи кайнозойської ери вкривають значні площі поверхні України. На формування гірських порід та сучасного рельєфу України найбільше вплинули неотектонічні рухи та четвертинне зледеніння.

Неотектонічні рухи - коливання земної кори упродовж неогенового та четвертинного періодів, тобто протягом останніх 25-30 млн років.

Платформні ділянки зазнали повільних вертикальних коливань із розмахом 300-500 м. Унаслідок цього частина території заливалася мілким морем, на дні якого відкладалися неогенові вапняки, піски, глини. Найпотужніші їх відклади знаходять у Причорноморській западині та Передкарпатському прогині. На мілководді існували корали, які утворили берегові рифи. Після відступу моря вони лишилися в сучасному рельєфі як пасмо Подільські Товтри.

Найактивніші неотектонічні рухи розмахом 800-1200 м призвели до формування складчастих споруд Карпат і Кримських гір. Унаслідок зсування літосферних плит вони піднялися з морського дна. Землетруси тут трапляються й донині. Епіцентри найінтенсивніших поштовхів формуються на межі Південних і Східних Карпат на території Румунії - так звана зона Вранча. Завдяки значним глибинам (80-190 км) і силі поштовхів землетруси проявляються на великій території Європи: від Греції до Фінляндії. В Україні поштовхи від зони Вранча найвідчутніші в Одеській області. Другим осередком землетрусів є дно Чорного моря біля узбережжя Криму, де відбувається опускання південної затонулої частини Кримської гірської споруди. З просуванням на схід і північ від зазначених районів сила землетрусів в Україні зменшується.

Горотворення в минулому супроводилося активним вулканізмом. Нині в Україні існують згаслі вулкани. Активний вулканізм проявляється лише у формі грязьових вулканів на Керченському півострові в Криму, але вони не мають нічого спільного з тектонічними процесами. Їх тут відомо понад 50, однак більшість уже згаслі. Наявність грязьових вулканів свідчить про поклади в земній корі природного газу та нафти.

Павло Тутковський

• Четвертинне зледеніння в Україні. Відклади четвертинного (антропогенового) періоду мають ознаки різкого похолодання клімату. Вивченню природних умов того часу присвячено багато праць одного з засновників української геології та географії Павла Тутковського (1858-1930). Він розвинув учення про материкове зледеніння антропогену.Згідно з поглядами вченого давні моря в той час відступили. Зі Скандинавського півострова почали поширюватися льодовики.

Мал. 48. Південна межа Дніпровського зледеніння на території України

Мал. 49. Морена на Поліссі

З чотирьох етапів зледеніння на території України проявилися лише два. Максимальне, Дніпровське зледеніння вкривало Поліську низовину та потужним язиком спускалося по долині Дніпра до широти сучасного міста Дніпропетровськ (див. мал. 48). Про це свідчить наявна тут морена - льодовикові відклади з валунів, гальки, піску, глини (мал. 49). Їхній склад подібний до гранітних скель Північної Європи. З часом талі води льодовика, що підступав, принесли піски.

Павло Тутковський стверджував, що під впливом льодовиків, води та вітру сформувалася особлива гірська порода - лес (мал. 50). Це порожниста пилувата порода сіро-жовтого кольору. Найпотужніші шари лесу містяться у западинах. Так, у Причорноморській западині вони досягають 35-40 м. Немає цієї породи на Поліссі, Донецькому кряжі та в горах. Лес відіграв велику роль у ґрунтоутворенні. На ньому сформувалися українські чорноземи.

Мал. 50. Лесові товщі на Дніпропетровщині

Перевір себе

1. За геологічною картою визначте, гірські породи якого віку вкривають різні частини України.

2. Поясніть, де й чому в Україні містяться найдавніші гірські породи.

3. За геологічною картою з’ясуйте, якого віку гірські породи і з яких причин найчастіше складають поверхню в Україні.

4. Що таке неотектонічні рухи? Який їхній вплив на формування поверхні України?

5. Який вплив на формування гірських порід в Україні мало четвертинне зледеніння? Хто з українських учених досліджував материкове зледеніння в антропогені?

6. Що таке лес? Які геологічні процеси сприяли його формуванню?

✓7. Яке практичне значення має вивчення геологічної будови для господарської діяльності людини?

Проект для краєзнавця

За геологічною картою та іншими джерелами інформації дослідіть геологічну будову вашої місцевості. Створіть презентацію на тему «Геологічна історія мого краю».





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити