Підручник Географія 8 клас - С. Г. Кобернік - Літера 2016

Розділ ІІІ ПРИРОДНІ УМОВИ І ПРИРОДНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

Тема 2. Клімат і кліматичні ресурси

§ 23. Розподіл кліматичних показників в Україні

Пригадайте: 1. Що таке випаровування? 2. Що означає показник вологості повітря? 3. Що таке кліматичний пояс? 4. Чим відрізняються основні кліматичні пояси від перехідних? 5. У якому напрямку на Землі змінюються кліматичні пояси?

Окрім температури повітря та атмосферних опадів, важливими кліматичними показниками є вологість повітря і коефіцієнт зволоження.

• Вологість повітря. Випарування з поверхні Світового океану, водойм суходолу, листя рослин, вологих ґрунтів зумовлює наявність у тропосфері Землі певної кількості водяної пари. Тому можна говорити про вологість повітря як істотну характеристику погоди. Вологість значною мірою впливає на самопочуття людини. У жаркому вологому повітрі пригнічується процес випаровування води шкірою. За високої температури та зменшення кількості вологи у повітрі зростає загроза зневоднення організму, тому в умовах жаркого й спекотного клімату радять пити більше води.

Кількісно вологість повітря визначається такими основними характеристиками, як абсолютна вологість і відносна вологість (мал. 80).

Мал. 80. Вологість повітря

Абсолютна вологість повітря - кількість водяної пари, що фактично міститься в кожному кубічному метрі (м3) повітря.

Вона прямо залежить від температури повітря: чим вища температура, тим більше грамів водяної пари здатне ввібрати в себе повітря. Приміром, якщо температура становить 0 °С, у кожному кубометрі повітря може міститися не більше ніж 5 г води. А за температури +10 °С - уже до 9 г, +20 °С - до 17 г.

Максимальна абсолютна вологість повітря залежно від температури

-20 °С

Не більше ніж 1 г води

+10 °С

Не більше ніж 9 г води

-10 °С

Не більше ніж 2 г води

+20 °С

Не більше ніж 17 г води

-5 °С

Не більше ніж 3 г води

+30 °С

Не більше ніж 30 г води

0 °С

Не більше ніж 5 г води

+40 °С

Не більше ніж 51 г води

Вміст водяної пари в повітрі нечасто буває максимальним. Тому для визначення того, наскільки повітря насичене вологою порівняно з найбільш можливою кількістю, існує поняття відносної вологості повітря.

Відносна вологість повітря - це відношення фактичного вмісту водяної пари у повітрі до максимально можливого за певної температури, виражене у відсотках. Наприклад, якщо температура повітря становить -5 °С, а відносна вологість повітря - 66 %, це означає, що в кожному кубометрі повітря міститься 2 г води, тобто лише дві третини від максимально можливої кількості.

Завдання: 1. За даними, наведеними вище, визначте, якою є відносна вологість повітря, якщо за температури +30 °С фактичний вміст водяної пари у повітрі становить 27 г/м3. 2. Яка кількість водяної пари міститься у повітрі, якщо за температури +20 °С його відносна вологість становить 70 % ? 3. Якою є температура повітря за відносної вологості 60 % і фактичного вмісту в ньому водяної пари 3 г/м3?

Комфортними можна вважати погодні умови, коли відносна вологість повітря становить близько 70 %. У пустелях цей показник падає нижче, ніж до 50 %. Якщо відносна вологість повітря зменшується до 30 %, умови для життя людини стають екстремальними. В Україні цей показник у середньому становить 65-75 %. Це свідчить про комфортність кліматичних умов для здоров’я людини та її господарської діяльності. Однак зимові морози за такого високого рівня вологості людина переносить важче, ніж, наприклад, у Сибіру. Там за відносної вологості повітря близько 40 % морози понад -50 °С не так відчутні.

Насиченим вологою є повітря з відносною вологістю 100 %. У ньому вода починає конденсуватися, тобто переходити з газоподібного у рідкий стан. Так виникає роса або туман. Якщо відносна вологість не досягає 100 %, повітря вважається ненасиченим.

Одна з основних характеристик вологості повітря - точка роси. Це температура, за якої повітря стає насиченим водяною парою.

За відносної вологості повітря, меншої ніж 100 %, точка роси завжди є нижчою від фактичної температури. Чим нижча відносна вологість, тим точка роси більше різниться від фактичної температури. Якщо відносна вологість становить 100 % (тобто при насиченні), точка роси збігається з фактичною температурою повітря. Досягнення точки роси - необхідна умова утворення роси.

Показники відносної вологості повітря в Україні змінюються за сезонами. Їхні найменші значення фіксують улітку, коли вологість падає до 50 %, а в окремі дні навіть менше ніж 30 %. Найбільші показники відносної вологості бувають восени та навесні. Тоді часто при значеннях 100 % спостерігаються густі тумани. З північного заходу на південний схід України відносна вологість зменшується.

На півдні через низькі показники вологості повітря трапляються суховії - вітри з високою температурою і низькою відносною вологістю повітря. Під час суховію посилюється випаровування, що в разі нестачі вологи в ґрунті часто призводить до в’янення й загибелі сільськогосподарських рослин.

• Коефіцієнт зволоження. Для визначення стану забезпеченості території вологою використовують спеціальний показник - коефіцієнт зволоження. Для цього враховують кількість опадів, що одержує територія, та ймовірно можливе випаровування - випаровуваність. Вона залежить від кількості сонячної радіації: чим більше надходить сонячного тепла, тим більше може випаровуватися вологи (звичайно, за умов, якщо вона є, адже випаровуваність може бути значною, а реальне випарування - малим). У теплий період року випаровуваність, природно, більша, ніж у холодний. В Україні влітку на північному заході вона становить 850 мм, на півдні і сході - 1100 мм. За співвідношенням цих двох показників дають оцінку зволоженості певної території.

Отже, коефіцієнт зволоження є відношенням кількості опадів до випаровуваності за той самий період (найчастіше за рік).

Коефіцієнт зволоження (К) розраховують за формулою:

Якщо К > 1 - зволоження вважають надмірним; К = 1 - достатнім; К < 1 - недостатнім; К < 0,3 - бідним.

Коефіцієнт зволоження істотно впливає на розподіл і режим поверхневих вод, формування ґрунтового профілю, визначає тип рослинного покриву території. Він дає змогу правильно спланувати райони вирощування різних за потребою у волозі сільськогосподарських культур. На території України коефіцієнт зволоження зменшується від 0,8-1 на півночі до 0,4-0,6 на півдні.

Завдання: 1. Розрахуйте коефіцієнт зволоження у Львові, якщо річна кількість опадів у місті становить 740 мм, а показник випаровуваності - 670 мм. Яким вважають таке зволоження? 2. Обчисліть річну кількість опадів у Полтаві, якщо показник випаровуваності становить 598 мм, а коефіцієнт зволоження - 0,95.

• Закономірності зміни кліматичних показників в Україні. Розподіл основних кліматичних показників на рівнинах є зональним, тобто дзеркально повторюється від екватора до полюсів. Як нам стало відомо з попередніх параграфів, через дію кліматотвірних чинників на території України кліматичні показники закономірно змінюються з північного заходу на південний схід.

У зв’язку з географічним розташуванням України і проявом основних кліматотвірних чинників її клімат характеризується загалом комфортними температурами й достатнім зволоженням. Проте континентальність клімату зростає з північного заходу на південний схід, що проявляється у збільшенні річних амплітуд температур і зменшенні кількості опадів. Тому на території нашої держави виділяють різні кліматичні пояси та області.

Завдання: 1. Назвіть кліматичні пояси, у межах яких розміщена територія України. 2. Поясніть, чому межею кліматичних поясів в Україні є Кримські гори.

• Загальна характеристика помірного кліматичного поясу. Майже 99 % площі України лежить у межах помірного кліматичного поясу. Тут протягом року панують помірні повітряні маси. Пересічні температури липня з північного заходу на південний схід зростають від +17 °С до +23 °С. Середні температури січня - від -7 °С до -1 °С. Амплітуда температур перебуває в межах 22-26 °С.

У зв’язку з пануванням західного перенесення середньорічна кількість опадів у рівнинній частині зменшується на південний схід від 900 мм на Волині до 300 мм у Причорномор’ї та Приазов’ї, а зволоження - від надмірного до недостатнього. Найвологіші рівнинні ділянки в Україні - на Поліссі, де річна кількість опадів становить 970 мм. Найменше опадів випадає на Тендрівській косі біля Дніпровського лиману: лише 291 мм. Абсолютний мінімум опадів тут становить 100 мм на рік, майже як у пустелі.

Завдання: Поясніть, як вплив західного перенесення визначає перерозподіл річної кількості опадів в Україні.

• Кліматичні області та підобласті помірного поясу. На території України риси континентальності клімату, тобто зменшення кількості опадів і збільшення річних амплітуд температур, зростають із північного заходу на південний схід. Тому в межах помірного кліматичного поясу вирізняють дві кліматичні області. На північному заході це атлантико-континентальна область із надмірним та достатнім зволоженням і невеликими річними амплітудами температур. На південному сході її змінює континентальна область із недостатнім зволоженням і значними річними амплітудами температур. Своєю чергою, атлантико-континентальну кліматичну область поділяють на три підобласті: Закарпатську, Українських Карпат і рівнинну. Це зумовлено своєрідністю кліматичних умов цих територій.

Для Закарпатської підобласті характерна м’яка зима із середніми температурами -2...-5 °С. Літо починається на початку травня і закінчується у вересні. Температури липня становлять +20...+21 °С. Основна кількість опадів випадає влітку. Їхня річна кількість - 600-700 мм.

Погодні процеси і кліматичні умови Українських Карпат формуються під впливом атлантичних циклонів, які приносять значні опади протягом року (від 600 до 1500 мм). Середні температури влітку й узимку істотно коливаються з висотою.

Рівнинна кліматична підобласть охоплює Поліську низовину, Волинську та Подільську височини, а також північні частини Придніпровської височини і Придніпровської низовини. Територія одержує від 95 ккал/см2 на півночі до 105 ккал/см2 на півдні сонячної радіації. Середні температури в січні - -4...-8 °С, у липні - +19...+22 °С. На клімат впливають атлантичні циклони. Кількість опадів зменшується з північного заходу на південний схід від 750 до 400 мм на рік. Сніговий покрив може утворюватися з листопада до березня.

Континентальна кліматична область охоплює південні та східні області України. Річна кількість сонячної радіації тут змінюється від 105 ккал/см2 у центральній частині України до 120 ккал/см2 на півдні. Літо посушливе і тепле з температурою повітря +20...+21 °С, зима помірно холодна (від -2 °С до -7 °С). Річна кількість опадів становить 450-350 мм на рік. Характерною ознакою кліматичних умов є недостатня зволоженість і значна тривалість теплого періоду. Сніговий покрив нестійкий. Може формуватися з грудня до кінця лютого. У континентальній області щороку бувають посухи, суховії, пилові бурі, що завдають шкоди сільському господарству.

Клімат гірського Криму має свої особливості. Протягом року тут випадає багато опадів: від 900 до 1100 мм. Середні температури влітку становлять +20 °С, узимку - від -3 °С до -5 °С.

• Субтропічний кліматичний пояс. Південний берег Криму розташований у межах субтропічного кліматичного поясу. На цю територію протягом року надходить 125 ккал/см2сумарної сонячної радіації. Узимку панують вологі й доволі теплі помірні повітряні маси та встановлюється область низького атмосферного тиску. Влітку приходять сухі й спекотні тропічні маси і формується область підвищеного атмосферного тиску. Тому зима у цій місцевості тепла (+4 °С) і більш-менш волога (450-500 мм). Літо спекотне (+24 °С) й сухе. Зволоження недостатнє. Сніговий покрив утворюється рідко. Такий тип клімату має назву середземноморський.

• Сезонні зміни погоди в Україні. В Україні чітко проявляється зміна погоди протягом року. Літо тепле, а на півдні - жарке. Його початком вважають період, коли середньодобова температура повітря переходить через +15 °С у бік збільшення. Липень - найтепліший місяць року. У цей період спостерігається найвищий кут падіння сонячних променів на земну поверхню, що зумовлює максимальне надходження сонячної радіації. Середньолипнева температура зростає з північного заходу на південний схід від + 17 °С до +23 °С. Під час поширення тропічного повітря температури збільшуються до +40 °С. Лише в Карпатах значно прохолодніше - від +15 °С до +17 °С. У помірному поясі в Україні влітку випадає близько 40 % від річної кількості опадів, у субтропічному - літо, навпаки, посушливе.

Осінь характеризується зростанням кількості днів з опадами і туманами у зв’язку з активізацією циклонічних процесів. Температура повітря знижується. З вересня-жовтня можливі заморозки. У листопаді середньодобова температура повітря на більшій території України стає від’ємною, що зумовлює утворення снігового покриву.

Зима порівняно тепла у зв’язку з частим надходженням атлантичного повітря з циклонами. Середньосічнева температура повітря коливається від -8 °С на сході до -1 °С на рівнинній частині Криму. Часто сильні морози змінюються тривалими відлигами. Лише на Південному березі Криму показники температури залишаються додатними. У цей період року кут падіння сонячних променів найменший.

Навесні погода нестійка, можливі заморозки. Початком весняного сезону вважають період року, коли середньодобові температури повітря переходять через відмітку 0 °С, а його завершенням - через +15 °С.

Перевір себе

1. Назвіть основні кліматичні показники. У якому напрямку і чому вони змінюються на території України?

2. Поясніть поняття «абсолютна вологість повітря», «відносна вологість повітря», «точка роси».

3. Що треба знати, щоб розрахувати коефіцієнт зволоження?

4. Дайте загальну характеристику помірного кліматичного поясу в межах України.

5. Порівняйте кліматичні умови атлантико-континентальної та континентальної областей у межах помірного поясу.

6. Схарактеризуйте субтропічний середземноморський клімат Південного берега Криму.

✓7. Поміркуйте, якими чинниками зумовлене формування субтропічного клімату на Південному березі Криму.

✓8. Поясніть, які позитивні й негативні риси має кожний з основних типів клімату України. Які, на вашу думку, кліматичні умови найкомфортніші для проживання людини та її господарської діяльності? Відповідь обґрунтуйте.

Проект для краєзнавця

1. За власними спостереженнями змін погоди назвіть чинники, які найбільше впливають на температурний режим, формування і кількість опадів у вашій місцевості. Відповідь обґрунтуйте.

2. З’ясуйте, коли бувають максимуми і мінімуми температур повітря вашої місцевості. За спостереженнями ваших бабусь і дідусів, батьків з’ясуйте, якою була температура повітря раніше. Чи змінилися показники температури у різні пори року сьогодні?





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити