Підручник Географія 8 клас - С. Г. Кобернік - Літера 2016

Розділ ІІІ ПРИРОДНІ УМОВИ І ПРИРОДНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

Тема 2. Клімат і кліматичні ресурси

§ 24. Вплив погодно-кліматичних умов на господарську діяльність людини

Пригадайте: 1. Для чого людям потрібні спостереження за погодою? 2. Що таке природні умови і природні ресурси? 3. Які кліматичні умови слід враховувати людям під час вирощування культурних рослин? 4. Які негативні наслідки забруднення повітря?

• Спостереження за погодно-кліматичними умовами. Погода й клімат постійно впливають на життя і здоров’я людини. Тому спостереження за погодою та її змінами має велике практичне значення. Недаремно люди здавна навчилися передбачати погоду за місцевими ознаками і склали для цього народні прикмети.

Завдання: Назвіть відомі вам народні прикмети, за якими можна спрогнозувати зміни погоди.

Особливо важливо передбачити погоду для працівників сільського господарства, водіїв, моряків, льотчиків. Оскільки показники погоди можуть швидко змінюватися, за ними регулярно спостерігають на метеорологічних станціях. Там зі спеціальних приладів знімають показники кожні три години. Метеостанції розміщені по всій планеті.

Ініціатором створення мережі метеорологічних станцій у державі був учений, винахідник і громадський діяч Василь Каразін (1773-1842). Написавши багато праць з агрономії та конструюючи сільськогосподарські машини, він розумів важливість знань про погоду і клімат для потреб сільського господарства. На початку ХІХ ст. в Україні з’явилися перші любительські метеостанції в Києві (1804), Бердичеві (1814), Одесі (1821), Полтаві (1824), у морських портах Миколаєва (1824) і Херсона (1825). Перша в Україні метеорологічна обсерваторія почала працювати у Луганську (1836). Засновником синоптичної метеослужби в Україні є видатний метеоролог і кліматолог Борис Срезневський (1857-1934), який у 1919 р. став директором Київської метеорологічної обсерваторії. Вивчаючи клімат України, він підготував першу схему кліматичного районування України, досліджував проблеми посух і злив, винайшов нові метеорологічні прилади, аналізував вплив метеорологічних чинників на здоров’я людини й на культурні рослини.

Нині в нашій державі близько 200 метеостанцій. У наш час до передбачення погоди залучені також літаки, радіозонди, штучні супутники Землі.

Уся інформація з метеостанцій і метеорологічних супутників надходить у Гідрометеорологічний центр України.

Василь Каразін

Борис Срезневський

Там її наносять на спеціальні синоптичні карти, або карти погоди. На них умовними знаками показують температури повітря, напрямки та швидкість вітрів, шляхи переміщення циклонів і антициклонів, атмосферні фронти, області опадів. За цими даними складають прогноз погоди на кілька годин, добу, тиждень, сезон. Що менший термін складання прогнозу погоди, то він точніший.

Можливість передбачати погоду зменшує залежність людини від її змін і дає змогу запобігти негативним проявам.

• Несприятливі погодні явища. До несприятливих погодних явищ належать посухи, суховії, пилові бурі, приморозки, ожеледь, град.

Посухою вважають істотну нестачу опадів в умовах високої температури тривалий час. В Україні посухи характерні для степової зони. Посуха призводить до зменшення запасів вологи в ґрунті і, як наслідок, до погіршення росту, а інколи й загибелі рослин. Це явище знищує культурні рослини. Для запобігання йому використовують системи зрошення земель та сіють посухостійкі сорти рослин.

У степах суховії часто супроводжуються пиловими бурями - сильними вітрами, що видувають і переносять дрібні частки ґрунту. Вони знищують посіви, заносять дороги, водойми. Для уникнення цього стихійного лиха застосовують снігозатримання, створюють захисні лісосмуги, сіють багаторічні трави для закріплення ґрунтів.

Навесні й восени частими бувають приморозки - зниження температури повітря нижче 0 °С увечері та вночі за додатних температур удень. Приморозки трапляються в ясні тихі ночі в разі інтенсивного випромінення поверхнею тепла. На півночі України та в горах вони можливі до кінця травня, на півдні - до середини квітня, на Південному березі Криму - до кінця березня. Восени - відповідно з другої половини вересня, із середини жовтня, з початку листопада. Приморозки небезпечні навесні в період вегетації рослин. Для боротьби з цими явищами влаштовують задимлення, поливання ґрунту та його укриття. Це зменшує тепловіддачу з поверхні землі.

Ожеледь - шар щільного льоду на поверхні землі і предметах (гілках дерев, електромережах), що утворюється при намерзанні краплин дощу або туману за температури поверхні від 0 °С до -3 °С. Ожеледь спричинює загибель посівів, обламування гілок дерев, обривання електричних дротів. Утворення шару льоду понад 20 см при сильному вітрі небезпечне для сільського господарства. Найчастіше ожеледь буває на Донецькому кряжі, Приазовській височині (30-40 діб на рік), а також у Карпатах і Кримських горах.

Кригу, що утворилася на земній поверхні після відлиги, називають ожеледицею. Вона перешкоджає нормальній роботі транспорту.

У горах унаслідок безконтрольного вирубування лісів після сильних дощів або танення снігу можливе виникнення катастрофічних явищ - селів. Сель (з араб. - бурхливий потік) - потоки грязі та каміння, що зненацька з потужною швидкістю (5 м/с) сходять із гір. Селі з корінням виривають дерева і, переносячи за лічені хвилини величезні маси гірських порід, заливають будівлі, дороги, орні землі, спричиняють людські жертви. Для боротьби з селями насаджують дерева, на гірських річках створюють спеціальні загати.

Селі трапляються у Карпатах у басейні Дністра та його приток. У Кримських горах вони пов’язані з руслами малих річок. Бувають селі й на рівнинах за значного перепаду висот унаслідок сильних дощів і знищення на стрімких схилах природної рослинності. Для запобігання селям будують інженерні споруди (підпірні стіни), проводять дренажні роботи з відведення підземних вод.

• Агрокліматичні ресурси України. Дані багаторічних спостережень за погодою показали, що загалом кліматичні умови нашої країни сприятливі для господарського освоєння її території. Енергетичними ресурсами клімату України є сонячна і вітрова енергія. Вони невичерпні й екологічно чисті. Україна багата на рекреаційні ресурси, що забезпечують відпочинок та оздоровлення населення. Особливо відомі райони пляжного туризму на півдні.

Однак кліматичні умови впливають насамперед на спеціалізацію сільського господарства. Особливості клімату, які дають можливість вирощувати певний набір сільськогосподарських культур, називають агрокліматичними ресурсами. Їхніми основними показниками є сума активних температур, тривалість періоду з активними температурами та коефіцієнт зволоження (мал. 81).

Активними у сільському господарстві вважають середньодобові температури, що перевищують +10 °С. За таких умов найкраще розвиваються рослини. Усі активні температури протягом року складають, а нижчі за +10 °С не враховують. Так одержують суму активних температур. У межах України вона зростає з півночі на південь від 2200 °С до понад 4000 °С. Тому на Поліссі доцільно вирощувати холодостійкі культури, на півдні - теплолюбні.

Тривалість періоду з активними температурами в Україні зростає від 100 діб на рік на півночі до 140 діб на півдні. Це визначає можливість культивувати на півночі рослини з коротким періодом вегетації, що швидко розвиваються та плодоносять, натомість на півдні - з довгим періодом вегетації.

Коефіцієнт зволоження використовують для визначення стану забезпеченості території вологістю. Він дає змогу правильно спланувати райони вирощування різних за потребою у волозі сільськогосподарських культур.

Мал. 81. Показники агрокліматичних ресурсів

Завдання: Поміркуйте, як змінюється коефіцієнт зволоження з півночі на південь в Україні. Поясніть ваші твердження.

• Агрокліматичне районування України. Агрокліматичні показники в Україні змінюються з північного заходу на південний схід.

Для потреб сільськогосподарського виробництва проведено агрокліматичне районування і створені спеціальні карти, які вміщені в навчальних атласах.

Перевір себе

1. Розкажіть, як і з якою метою здійснюють спостереження за погодою.

2. Для чого складають синоптичні карти?

3. Розкажіть про несприятливі погодні явища в Україні.

4. Які агрокліматичні показники враховують у сільському господарстві?

5. Назвіть агрокліматичні зони України. У чому полягає різниця в їхніх кліматичних умовах і як це впливає на доцільність вирощування певних видів рослин?

✓ 6. Поміркуйте, у яких галузях людської діяльності, окрім сільського господарства, необхідні знання про погоду та клімат.

Проект для краєзнавця

Нині дедалі частіше небезпечні погодні явища призводять до значних господарських збитків і втрат. Сучасні методи, на жаль, не завжди дають позитивні результати щодо прогнозування стихійних погодних явищ і запобігання їхнім негативним наслідкам. Запропонуйте свої способи виявлення таких явищ. Як можна уникнути їхніх наслідків у вашій місцевості?

Практична робота № 5

Визначення вологості повітря за заданими показниками

Мета: пригадати визначення понять «абсолютна вологість повітря», «відносна вологість повітря», «насичене повітря», «точка роси»; відпрацювати вміння обчислювати різні види вологості повітря за заданими показниками.

Практична робота № 6

Встановлення особливостей клімату різних регіонів України за аналізом карт і кліматичних діаграм

Мета: актуалізувати знання про основні кліматичні показники; за тематичними картами визначити характерні риси кліматичних умов міст, що розташовані в різних частинах України; встановити причини відмінностей клімату на території країни; відпрацювати навички аналізу кліматичних діаграм.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Абсолютний максимум температури повітря в Україні становить +40,1 °С. Його зафіксовано в липні 1938 р. в Куп’янську Харківської області, а пізніше, у липні 1971 р., - в Асканії-Новій. Абсолютний мінімум температури повітря зафіксований у січні 1935 р. в Луганську (-42 °С). Це пов’язують із вторгненням арктичного повітря. За деякими даними, під час лютої зими 1928-1929 рр. у Карпатах подекуди температура знижувалася до -43 °С. У Києві найвища зафіксована температура у затінку становила +40 °С, а найнижча —36 °С.

За швидкості вітру понад 20-25 м/с відбувається вітровал - вивертання дерев з корінням, коли сила вітрового тиску на крону перевищує силу зчеплення його коріння із землею. Катастрофічні вітровали найчастіше бувають на гірських масивах Карпат: Горганах, Свидівці, Чорногорі. Найменшу стійкість до вітру мають деревостої з однорідних вітронестійких порід. З метою запобігання вітровалу створюють різновікові мішані насадження з включенням вітростійких порід: бука, дуба, граба, модрини. Найбільшу швидкість вітру в Україні зафіксовано на горі Ай-Петрі в грудні 1947 р. - 50 м/с. До 125 діб на рік вітер зі швидкістю понад 15 м/с спостерігається на Ай- Петрі в Кримських горах і на полонині Пожижевській у Карпатах.

Найвологіше місце в Україні - станція Турбат у Карпатах, де випадає 1500-2200 мм опадів на рік. Для Києва максимум опадів був відмічений у 1933 р. - 925 мм. Найменшу кількість опадів зафіксовано у 1961 р. - 380 мм.

У Карпатах найбільша висота снігового покриву: в середньому 70-80 см; у степу - найменша: 5-10 см. На Поліссі товща снігового покриву становить 20-30 см.

ТЕМИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ І МІНІ-ПРОЕКТІВ

1. Кліматичні рекорди території України.

2. Незвичайні погодні явища в Україні.

3. Як змінився клімат за останнє століття.

4. Палеокліматичні умови в Україні.

5. Охорона атмосферного повітря в Україні.

6. Як запобігти різним негативним погодним явищам.

7. Використання людиною енергетичних і рекреаційних ресурсів клімату у світі й Україні.

8. Прогнозування погоди за народними прикметами та порівняння з прогнозом в інтернет-джерелах, ЗМІ.

9. Борис Срезневський - організатор метеослужби в Україні.

10. Як складають прогноз погоди.

ДІЗНАЙМОСЯ БІЛЬШЕ

1. Наслідки зміни клімату - Україна / Нац. метеорол. служба Великої Британії, Посольство Великої Британії в Україні ; [підгот. Речел Маккарті]. - [Б. м. : Б. в.], 2010. - 19 с.

2. Соловйов В. О. Природа України: Словник-довідник для вчителів та учнів : у 2 частинах / В. О. Соловйов, В. В. Грицайчук. - Харків : Вид. група «Основа», 2009. - Частина І. - 96 с.; Частина II. - 96 с.

3. Стадник О. Г. Фізична географія України: Матеріали до уроків : посіб. для вчителя й учнів. 8 клас / О. Г. Стадник. - Харків : Вид. група «Основа», 2008. - 96 с.

4. Кобзар М. О. Фізична географія України. Увесь матеріал у схемах і таблицях. Частина 1 / М. О. Кобзар. - Харків : Вид. група «Основа», 2014. - 40 с.

5. Кобзар М. О. Фізична географія України. Увесь матеріал у схемах і таблицях. Частина 2 / М. О. Кобзар. - Харків : Вид. група «Основа», 2014. - 38 с.

6. Україна: Повна енциклопедія / авт.-упоряд. В. М. Скляренко, Т. В. Іовлева, В. В. Мирошнікова, М. О. Панкова. - Харків : Фоліо, 2006. - 463 с.

7. http://pogoda.rovno.ua/node/127 (для виконання дослідження про прогнозування погоди за народними прикметами та порівняння з прогнозом в інтернет-джерелах, ЗМІ).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити