Підручник Географія 8 клас - С. Г. Кобернік - Літера 2016

Розділ ІІІ ПРИРОДНІ УМОВИ І ПРИРОДНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

Теми 4-6. Ґрунти та ґрунтові ресурси. Рослинність. Тваринний світ

§ 31. Рослинний покрив України

Пригадайте: 1. Які виділяють основні відділи рослин (з уроків біології)? 2. У які геологічні ери з’явилися перші представники різних відділів рослин? 3. Що таке ярусність лісу? Яке її біологічне значення? 4. Що таке Червона книга?

• Різноманітність рослин України: цифри і факти. Рослинність України дуже різноманітна. Нині вона займає у видозміненому стані дві третини площі нашої держави. В Україні спеціалісти виділяють від 10 до 15 тис. видів рослин. Серед них переважають представники відділу квіткових (покритонасінних). Їх налічується майже 4,5 тис. видів, тобто третина усіх видів рослин. Також в Україні описано близько 4 тис. водоростей, 800 видів мохів, 53 види папоротей, 22 види голонасінних, 10 видів хвощів і 9 видів плаунів (див. мал. 122). Існує невелика кількість видів рослин, що трапляються лише на території України.

Ендеміки (з грец. - місцевий) - види живих організмів, які зустрічаються лише на певній території, тобто мають обмежений ареал існування.

На території нашої держави близько 600 видів рослин є ендеміками. Найбільше рослин-ендеміків відомо в Криму - майже 300 видів, а також у Карпатах - приблизно 100. Найменше - на Поліссі: не більше 10.

У складі природної рослинності України представлені всі життєві форми рослин: трав’янисті рослини (понад 4 тис. видів), чагарники (майже 280 видів) та дерева (76 видів).

Крім рослин, в Україні вивчено близько 15 тис. видів грибів і понад 1 тис. видів лишайників.

Мал. 122. Видовий склад рослинності України

Завдання: Наведіть приклади рослин вашої місцевості, що належать до різних відділів рослин і різних життєвих форм.

• Чи завжди рослинність України була такою, як нині. Сучасний рослинний покрив України формувався протягом тривалого періоду. Як свідчать дані палеонтологічних досліджень, ще на початку кайнозойської ери (67 млн років тому) рослинність у межах території нашої держави значно відрізнялася від сучасної. Суходоли були вкриті вічнозеленими лісами з пальм, лаврів, миртів, тропічних видів дуба. У четвертинному періоді наступи льодовиків знищили теплолюбну флору. Вічнозелені ліси змінилися листопадними. Їхній видовий склад збіднів. Ліси відступили на північ, а на півдні країни в умовах посушливого клімату сформувалася степова рослинність. Від давньої теплолюбної флори збереглося лише кілька видів, наприклад рододендрон жовтий (мал. 123) на Словечансько-Овруцькому кряжі. Цей високий чагарник з великими жовтими квітами є сучасником мамонтів. Теперішнього вигляду природна рослинність України набула близько 10 тис. років тому.

Мал. 123. Рододендрон жовтий

• Закономірності поширення рослинності. На території нашої країни виділяють зональні та азональні типи рослинності. Зональні - поступово змінюються з півночі на південь унаслідок зміни кліматичних умов за законом широтної зональності. Основними зональними типами рослинності в Україні є ліси і степи. Азональні типи рослинності зустрічаються в різних природних зонах залежно від особливостей зволоження та рівня ґрунтових вод. До азональних типів рослинності в Україні належать луки і болота.

• Лісова рослинність. Надмірне зволоження півночі нашої країни, а також її гірських областей зумовило поширення там лісової рослинності. Лісові ділянки також трапляються у центральній частині України, особливо у правобережній. Нині природними лісами вкрито близько 14 % території України, штучними лісонасадженнями - 2,6 % (середньоєвропейський показник - 27 %). За площею лісів наша держава посідає одне з останніх місць у Європі.

Лісистість є відношенням площі під лісом до загальної площі території.

Найбільший показник лісистості - в Українських Карпатах (40 %) і Кримських горах (32 %). На Поліссі цей показник становить 25 %, а в степовій зоні - лише 3 %. У лісах України зустрічається близько 200 видів дерев і чагарників.

Найпоширенішими є хвойні породи (мал. 124), на які припадає 54 % запасів деревини. Серед них найчастіше зустрічається сосна звичайна. Вона доволі вибаглива до світла, але не потребує хороших ґрунтів. Крім неї, у гірських лісах Карпат ростуть тіневитривалі ялина європейська та ялиця біла (смерека). Унікальне дерево - модрина європейська, яка єдина з хвойних рослин повністю скидає на зиму хвою. Вона є найвищим деревом в Україні. У Передкарпатті окремі модрини досягають 54 м висоти. Це дерево здатне витримувати морози до -50 °С. Зрідка у карпатських лісах України зустрічається тис ягідний - залишок дольодовикової епохи. Його насіння вкрите червоною м’якоттю. Дерево досягає віку 4000 років і висоти 30 м. Через цінну витривалу деревину тис винищували. Закон про охорону тиса було видано ще у 1423 р.

З листяних порід в Україні поширені широколисті дерева, наприклад, бук, дуб, граб, а також дрібнолисті, зокрема береза (див. мал. 125).

Мал. 124. Хвойні дерева Полісся: 1 - ялина європейська; 2 - ялиця біла (смерека); 3 - сосна звичайна; 4 - модрина європейська

Мал. 125. Листяні дерева Полісся:

1 - в’яз; 2 - бук лісовий; 3 - клен звичайний; 4 - граб звичайний; 5 - осика; 6 - береза

Бук лісовий має великі листові пластинки, тому потребує багато вологи. Через це утворює ліси здебільшого в Карпатах і на Подільській височині, які одержують достатню кількість опадів. При просуванні на схід України бук замінюється дубом. У дуба черешчатого цупке з округлими вирізами листя, тож він потребує менше вологи, але вибагливий до ґрунтів. Часто поряд з дубом зустрічається граб - високе дерево з твердою деревиною. Живе 100-150 років. Досягає висоти 30 м. Інколи буває чагарником. Береза найчастіше росте на Поліссі невеликими гаями. Часто трапляється на місці вирубування первинних лісів.

Дерева, які формують переважну основу деревостою лісу, називають лісотвірними породами. Залежно від видового складу деревних порід у межах України виділяють різні види лісів: бір (із сосни), субір (із сосни і дуба), бучина (з бука), діброва (з дуба), грабняк (із граба), груда (з граба й дуба), ялинник, березняк.

Завдання: Знаючи біологічні особливості названих дерев, поміркуйте, у яких частинах України найпоширеніші різні за видовим складом дерев ліси.

Рослини в лісі ростуть ярусами, пристосовуючись до потреби у світлі. У наших лісах зазвичай формуються 3-4 яруси. Перший ярус - дерева, другий (підлісок) - невисокі дерева і чагарники, третій - напівчагарники, четвертий - трави, гриби, лишайники. У першому ярусі ростуть лісотвірні породи дерев, а також липа, клен, осика, тополя, верба, в’яз.

Мал. 126. Сон-трава

Мал. 127. Ряст

У підліску переважають горобина, ліщина, калина, жасмин, жимолость, бересклет, бузина, вовче лико, глід. Часто трапляються ягідні чагарники: малина, ожина, шипшина.

Серед трав першими навесні з’являються тендітні проліски, первоцвіт, сон-трава (мал. 126). Через нещадне винищення заради продажу вони стали рідкісними. Весняною окрасою наших лісів також є родич орхідей ряст (мал. 127).

Достатнє зволоження середньої частини України зумовлює чергування лісових ділянок зі степовими.

• Степова рослинність. У південній частині України в умовах недостатнього зволоження сформувалася степова рослинність. У минулі століття до суцільного розорювання земель степова рослинність займала близько 2/3 сучасної території нашої держави. Нині вона збереглася лише фрагментарно на схилах балок і в заповідниках.

Головною рослиною степів є ковила - висока трава з родини злакових. Залежно від рівня зволоження в Україні з півночі на південь виокремлюють кілька різновидів степової рослинності. У лісостеповій зоні, де опадів більше, на типових чорноземах були поширені лучні степи. Окрім ковили, тут зустрічалися вологолюбні лучні трави: конюшина, шавлія, незабудка тощо.

Мал. 128. Ковила

Мал. 129. Типчак

Мал. 130. Тонконіг

На півночі степової зони та на Причорноморській низовині в умовах недостатнього зволоження на звичайних і південних чорноземах існували типчаково-ковилові степи. їхню основу становили посухостійкі злаки: ковила українська (мал. 128), типчак (мал. 129), тонконіг (мал. 130). Навесні після танення снігу степ одержував живильну вологу і з-під землі виринали яскраві квіти диких тюльпанів, крокусів, ірисів. Наприкінці літа від поривів сильного вітру відривалося перекотиполе (мал. 131) і з гуркотом розкидало своє насіння степом. Типчаково-ковилові степи збереглися у заповіднику Асканія-Нова. На крайньому півдні уздовж узбережжя морів, де атмосферних опадів мало, на каштанових ґрунтах і солончаках існували опустелені полинно-злакові степи.

Мал. 131. Перекотиполе

Поряд із ковилою та типчаком тут росли посухостійкі трави: полин, ліщиця, кермек.

Чагарникові степи були поширені на сході України, зокрема на Донецькому кряжі. Тут в умовах дещо більшої кількості опадів на звичайних чорноземах серед злаків росли чагарники з жовтої акації карагани.

• Лучна рослинність. Серед лісової та степової рослинності трапляються ділянки луків. Лучна рослинність - це буяння різноманітних трав, які суцільним килимом укривають землю. Розрізняють рівнинні й гірські луки. На рівнинних луках залежно від рівня залягання підземних вод зустрічаються різні рослини. У заплавах річок поширені очерет, осока, щавель, конюшина лучна, злакові трави (тимофіївка, грястиця), деякі чагарники. На вододілах ростуть дрібні злаки, волошка, кульбаба, дика гвоздика, цикорій, жовтець, мальва, отруйні дурман і блекота. У зниженнях рельєфу, де ґрунтові води підходять близько до поверхні, поширені осоки, різні види конюшини, хвощ.

На вершинах Карпатських гір сформувалися високогірні луки - полонини. Тут ростуть чорниця, брусниця, арніка, костриця, зрідка трапляється рододендрон. Полонини є місцем заготівлі трав і випасання овець.

• Болотна рослинність. У місцях близького залягання підземних вод розвивається болотна рослинність. Розрізняють мохові, трав’яні та деревні болота. Мохові болота переважають на Поліссі. Тут із суцільного мохового килима проглядають ягоди журавлини, голубики, чорниці. Духмяніє вереск, приваблюючи комах. Зрідка трапляється хижа рослина росичка. Її листя вкрите чутливими волосками, до яких прилипають дрібні комахи. Потім рослина їх перетравлює.

На трав’янистих болотах ростуть аїр, рогіз, ситник, очерет, калюжниця. Деревні болота густо заростають вологолюбними деревами. Серед них переважає вільха висотою до 35 м із клейким листям. Подекуди вона утворює суцільні зарості - вільшаники. На заболочених заплавах річок росте верба.

• Рослинні ресурси, їх охорона і відтворення. Під впливом господарської діяльності людини рослинність України зазнала докорінної зміни й потребує охорони.

Тільки за останні 150 років площа лісів скоротилася вдвічі. Особливо постраждали ліси лісостепової зони. З XVI ст. деревину вивозили за кордон. У XVII-XVІІІ ст. її використовували як паливо для скляної, миловарної, цукрової, металургійної промисловості. До ХІХ ст. існувала підсічно-вогняна система землеробства, яка нещадно знищувала ліси. Значні площі лісу були вирубані у зоні аварії на Чорнобильській АЕС. Часто в літню спеку спалахують лісові пожежі. При цьому винищуються чималі ділянки лісу.

Колись степи займали понад 2/3 площі України. Нині про них не лишилося й згадки. Типову степову рослинність можна побачити тільки в природних заповідниках. Смертельний вирок степам підписали родючі чорноземи. Там, де раніше колихалися ковила і типчак, тепер простяглися поля пшениці, соняшнику, кукурудзи, баштанів. Істотної шкоди степам завдає кар’єрний спосіб видобутку корисних копалин: залізних і марганцевих руд, бурого вугілля, будівельних матеріалів. Після цього залишаються великі площі «місяцевих ландшафтів», позбавлених не тільки рослинності, а й ґрунтів.

Основним документом, у якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що зникають, живих організмів, є Червона книга України.

Червона книга України - анотований та ілюстрований перелік рідкісних видів і підвидів, що перебувають під загрозою зникнення на території України й підлягають охороні. На підставі цього переліку розробляють наукові та практичні заходи, спрямовані на охорону, відтворення і раціональне використання таких живих організмів. Червона книга України мала три перевидання: 1980 р., 1994-1996 рр. та 2009 р. За цей період перелік рідкісних видів, на жаль, значно зріс. Зокрема, нині до Червоної книги занесено 502 види рослин, 57 видів грибів, 52 види лишайників. Серед них є тис ягідний, береза дніпровська, півонія кримська, фіалка біла, вовчі ягоди, росичка, водяний горіх, сон-трава, журавлина дрібноплідна, деякі види крокусів, 13 видів волошок, 26 видів ковили.

Інформація про типові та рідкісні рослинні угруповання, які потребують збереження й охорони, міститься у Зеленій книзі України.

Зелена книга України - список, до якого занесені рідкісні й типові для певної місцевості рослинні угруповання, що потребують особливого режиму їхнього використання. Зелену книгу вперше у світі розробили фахівці України у 1987 р. Відтоді вона витримала ще два перевидання у 2002 та 2009 рр. На відміну від Червоної книги, Зелена книга звертає увагу на охорону не окремих видів, а цілісних рослинних угруповань. У ній представлено 127 рідкісних і типових рослинних угруповань, а саме: 51 лісову екосистему, 5 чагарникових, 26 степових, 17 лучних, 12 болотних, 16 водних. У Зеленій книзі є рослинні угруповання з різних природних зон і гірських областей нашої країни.

Для охорони й відновлення рослинності в Україні створено мережу природоохоронних територій.

Перевір себе

1. Які закономірності спостерігаються у зміні рослин на території України? Поясніть, із чим вони пов’язані.

2. Назвіть основні зональні та азональні типи рослинності в Україні. Наведіть приклади характерних видів рослин кожного з них.

3. Як змінилася рослинність України під впливом господарської діяльності людини? Наведіть конкретні приклади.

4. Розкажіть, для чого створені Червона та Зелена книги України.

Проект для краєзнавця

З’ясуйте, які дикорослі рослини вашої місцевості занесені до Червоної книги України і потребують охорони. Складіть їхні візитні картки за таким зразком: біологічна назва виду; належність до відділу та родини; ареал поширення; місце існування; час цвітіння; чинники, що загрожують зникненню.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити